ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 817/3313/13-а
25 листопада 2013 року м. Рівне
Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Кравчук Т.О., Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Кравчук Т.О., при секретарі судового засідання Мельничук О.А., за участю
представника позивача - Дроздюка В.П.,
представника відповідача - Бондарука Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом:
Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області
доУїздецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Здолбунівської районної ради Рівненської області
прозастосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),
в с т а н о в и в:
До Рівненського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області з позовом до Уїздецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Здолбунівської районної ради Рівненської області щодо застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) за результатом перевірки виконання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки у вигляді повного зупинення роботи господарської будівлі Уїздецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, за адресою: Рівненська обл., Здолбунівський район, с. Уїздці, вул. Шкільна, 1, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у зв'язку з виявленням у результаті проведення перевірки відповідача порушення законодавства у сфері пожежної безпеки, подальша експлуатація господарської будівлі Уїздецької загальноосвітньої школи створює загрозу життю та/або здоров'ю людей, оскільки зазначений шкільний заклад є об'єктом з масовим скупченням людей, надто дітей. За для захисту прав та законних інтересів відвідувачів школи через застосування до відповідача заходів реагування в порядку частини п'ятої статті 4 Закону України від 05.04.2007 року №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» позивач звернувся до суду щодо повного зупинення роботи господарської будівлі Уїздецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, за адресою: Рівненська обл., Здолбунівський район, с. Уїздці, вул. Шкільна, 1, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Ухвалою від 23.09.2013 року судом відкрито скорочене провадження у справі.
Ухвалу від 23.09.2013 року відповідач отримав 09.10.2013 року, що підтверджується доказами в матеріалах справи, у встановлений строк не подав суду письмових заперечень та будь-яких пояснень з приводу заявлених позовних вимог.
Відповідно до частини четвертої статті 1832 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недостатності повідомлених позивачем обставин або якщо за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд прийде до висновку про неможливість ухвалення законного судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу за загальними правилами цього Кодексу, про що постановляє ухвалу.
На дотримання принципу офіційного з'ясування обставин справи, повного та всебічного їх дослідження та перевірки доказами, суд дійшов висновку про необхідність проведення судового розгляду справи за загальними правилами позовного провадження згідно з вимогами Кодексу адміністративного судочинства України з метою ухвалення законного судового рішення у справі.
Ухвалою суду від 08.11.2013 року суд перейшов до здійснення судового розгляду за загальними правилами, судовий розгляд призначив на 25.11.2013 року.
В судове засідання з'явились представник позивача та представник відповідача.
Представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача позов визнав, але зазначив, що просить суд відмовити в задоволені позову врахувавши часткове усунення виявлених перевіркою обставин, які слугували підставою для вжиття позивачем заходів реагування та подання позову до суду, а також вчинення дій, спрямованих на усунення інших виявлених перевіркою порушень законодавства у сфері пожежної безпеки.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 6 Закону України від 05.04.2007 року №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та наказу Здолбунівського районного сектору Головного управління від 20.08.2013 №4, у період з 06 по 09 серпня 2013 року співробітниками Здолбунівського районного сектору Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області здійснено позапланову перевірку приміщень, будівель, споруд та території Уїздецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів за адресою: Рівненська область, Здолбунівський район, с. Уїздці, вул. Шкільна, 1 з метою додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту.
За результатами позапланової перевірки відповідача позивачем був складений акт перевірки виконання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки від 09.08.2013 року №120, яким виявлені порушення:
п. 6.4.8 НАПБ А.01.001-2004 «Правил пожежної безпеки в Україні» - приміщення господарської будівлі не забезпечено достатньої кількістю вогнегасників;
п. 4.2.1 НАПБ А.01.001-2004 «Правил пожежної безпеки в Україні» - господарську будівлю не очищено від спалимого сміття відходів;
п. 6.4.18. НАПБ А.01.001-2004 «Правил пожежної безпеки в Україні» - не проведено технічне обслуговування наявних вогнегасників.
Як зазначив представник позивача, зауваження або заперечення до проведеного позапланового заходу та складеного Акта перевірки зі сторони керівника відповідача не надходили, який натомість вказав про усунення виявлених перевіркою недоліків у якнайкоротший термін за наявності відповідних коштів, про що зроблено відповідну відмітку у Акті перевірки даної установи під час його вручення.
У зв'язку із внесенням змін Законом України від 20.06.2013 року №353-VII до Закону України від 05.04.2007 року №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» позивач звернувся до суду з позовом щодо повного зупинення роботи господарської будівлі Уїздецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, за адресою: Рівненська обл., Здолбунівський район, с. Уїздці, вул. Шкільна, 1, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між позивачем та відповідачем, суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007 року №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Відповідно до статті 1 Закону України від 05.04.2007 року №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України від 05.04.2007 року №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
В силу частини четвертої статті 4 Закону України від 05.04.2007 року №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виключно законами встановлюються, зокрема:
органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності;
види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю);
спосіб здійснення державного нагляду (контролю);
санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.
Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій регулює Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 року №5403-VI.
Згідно з частиною першою статті 8 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 року №5403-VI встановлено, що забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту здійснюється єдиною державною системою цивільного захисту, яка складається з функціональних і територіальних підсистем та їх ланок.
Частинами першою та другою статті 9 цього ж Кодексу передбачено, що функціональні підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту створюються центральними органами виконавчої влади у відповідній сфері суспільного життя. Положення про функціональні підсистеми розробляються на підставі типового положення про таку підсистему і затверджуються центральними органами виконавчої влади, що їх створили, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Так, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, та діє на підставі положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області, затвердженого наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 04.02.2013 року №3.
Згідно підпункту 63 пункту 4 зазначеного положення Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області здійснює, зокрема, безпосередньо та через підпорядковані підрозділи нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, іншими суб'єктами господарювання, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства.
У відповідності до частини першої статті 55 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 року №5403-VI забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб'єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів.
Загальні вимоги з пожежної безпеки встановлюють «Правила пожежної безпеки в Україні», затверджені Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 року №126, які є обов'язковими для виконання всіма центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями (незалежно від виду їх діяльності та форм власності), посадовими особами та громадянами.
Зазначені Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки, чинність яких поширюється на підприємства, установи, організації та інші об'єкти (будівлі, споруди, технологічні лінії тощо), а також житлові будинки, що експлуатуються, будуються, реконструюються, технічно переоснащуються і розширюються, за винятком підземних споруд та транспортних засобів, вимоги до яких визначаються у спеціальних нормативних документах.
Дія цих Правил не застосовується до об'єктів площею до 300 кв.м, за винятком тих, які згідно з «Порядком розподілу суб'єктів господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності для безпеки життя і здоров'я населення, навколишнього природного середовища щодо пожежної безпеки», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2007 року №1324, віднесені до суб'єктів господарювання із високим та середнім ступенями прийнятного ризику, перелік яких розміщується на офіційному сайті Державної інспекції техногенної безпеки України.
В свою чергу, Постанова Кабінету Міністрів України від 14.11.2007 року №1324 «Про затвердження Порядку розподілу суб'єктів господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності для безпеки життя і здоров'я населення, навколишнього природного середовища щодо пожежної безпеки» втратила чинність згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 29.02.2012 року №306 «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки».
Так, відповідно до зазначених критеріїв до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику відносяться суб'єкти, у власності, володінні, користуванні яких перебувають, поряд з іншим, об'єкти з масовим перебуванням людей, зокрема аеропорти, морські, річкові, залізничні та автомобільні вокзали республіканського та обласного значення, станції метрополітенів.
При цьому вжиття слова «зокрема» у даному визначенні спрямовано на конкретизування означеного критерію, однак вказує на невичерпність підстав, зазначених у даній нормі.
Суд погоджується з висновками позивача про віднесення будівель відповідача до об'єктів з масовим перебуванням людей, яким є шкільні навчальні заклади та їх приміщення.
За таких обставин суд приходить до висновку, що приміщення відповідача повинні відповідати «Правилам пожежної безпеки в Україні», затвердженим Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 року №126, та є обов'язковими до виконання.
Пунктом 2.1. «Правил пожежної безпеки в Україні» встановлено, що пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних, технічних та інших заходів, спрямованих на попередження пожеж, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для швидкого виклику пожежних підрозділів та успішного гасіння пожеж.
Відповідно до підпункту 4.1.1. пункту 4.1 «Правил пожежної безпеки в Україні» територія підприємств, ділянок, що межують з житловими будинками, дачними та іншими будівлями, протипожежні розриви між будинками, спорудами, майданчиками для зберігання матеріалів, устаткування тощо повинні постійно утримуватися в чистоті та систематично очищатися від сміття, відходів виробництва, тари, опалого листя, котрі необхідно регулярно видаляти (вивозити) у спеціально відведені місця.
Згідно з підпунктом 6.1.1 пункту 6.1 «Правил пожежної безпеки в Україні» утримання в працездатному стані установок пожежної сигналізації та автоматичних установок пожежогасіння повинно забезпечуватися, зокрема, проведенням технічного обслуговування з метою збереження показників безвідмовної роботи на період терміну служби. Всі установки мають бути справними і утримуватися в постійній готовності для виконання завдань, що стоять перед ними (підпункт 6.1.3. пункту 6.1 «Правил пожежної безпеки в Україні»).
За змістом підпункту 6.4.8. пункту 6.4 «Правил пожежної безпеки в Україні» будівлі, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом (гаками, ломами, сокирами тощо), які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку.
Норми належності первинних засобів пожежогасіння для конкретних об'єктів повинні встановлюватися нормами технологічного проектування та галузевими правилами пожежної безпеки з урахуванням вимог щодо оснащення первинними засобами пожежогасіння відповідно до додатка 2. За відсутності норм належності вид та необхідну кількість первинних засобів пожежогасіння допускається визначати відповідно до додатка 2 (підпункт 6.4.9 пункту 6.4 «Правил пожежної безпеки в Україні») .
Так, зазначеним додатком 2 до «Правил пожежної безпеки в Україні» визначено, що до первинних засобів пожежогасіння відносяться: вогнегасники, пожежний інвентар (покривала з негорючого теплоізоляційного полотна, грубововняної тканини або повсті, ящики з піском, бочки з водою, пожежні відра, совкові лопати) та пожежний інструмент (гаки, ломи, сокири тощо). Необхідну кількість первинних засобів пожежогасіння визначають окремо для кожного поверху та приміщення, а також для етажерок відкритих установок. Вибір типу та визначення необхідної кількості вогнегасників здійснюється відповідно до «Типових норм належності вогнегасників», затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.04.2004 року №151 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29.04.2004 року за №554/9153.
В свою чергу, дія «Типових норм належності вогнегасників», затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.04.2004 року №151, поширюється на виробничі, складські, лабораторні, адміністративні та побутові будинки, приміщення об'єктів різного призначення, громадські будинки та споруди і призначені для вибору типу вогнегасників та визначення їх необхідної кількості для оснащення зазначених об'єктів.
Так, згідно з пунктом 2.1. «Типових норм належності вогнегасників» виробничі, складські, лабораторні, адміністративні та побутові будинки і приміщення об'єктів різного призначення, громадські будинки та споруди повинні бути оснащені переносними або пересувними вогнегасниками, які відповідають вимогам ДСТУ 3675-98 і ДСТУ 3734-98 (ГОСТ 30612-99) відповідно та сертифіковані в Україні в установленому порядку.
Виходячи встановленого «Типовими нормами належності вогнегасників» нормативу кількісної належності вогнегасників для приміщення господарської будівлі відповідача, яке за площею не перевищує 50 кв. м, про що повідомив суду представник позивача та не заперечував представник відповідача, визначена мінімальна наявність, зокрема, переносних вогнегасників (з газом-витискувачем у балоні або закачний) із зарядом вогнегасної речовини, у кількості 2 штук. Щодо визначення та застосування вказаного нормативу належності вогнегасників у господарській будівлі відповідача представник відповідача не висловив заперечень суду по даному факту.
Згідно з підпунктом 6.4.18. пункту 6.4 «Правил пожежної безпеки в Україні» експлуатація та технічне обслуговування вогнегасників повинні здійснюватися у відповідності до «Правил експлуатації вогнегасників», затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.04.2004 року №152 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29.04.2004 року за №555/9154, а також ДСТУ 4297-2004 "Технічне обслуговування вогнегасників. Загальні технічні вимоги".
Підпунктом 6.4.19. пункту 6.4 цих же Правил визначено, що вогнегасники, допущені до введення в експлуатацію, повинні мати:
облікові (інвентарні) номери за прийнятою на об'єкті системою нумерації;
пломби на пристроях ручного пуску;
бирки та маркувальні написи на корпусі, червоне сигнальне пофарбування згідно з державними стандартами.
При цьому, використані вогнегасники, а також вогнегасники із зірваними пломбами необхідно негайно направляти на технічне обслуговування (підпункт 6.4.20. пункту 6.4 «Правил пожежної безпеки в Україні»).
Як передбачено пунктом 1.1., «Правила експлуатації вогнегасників», затверджені наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.04.2004 року №152, обов'язкові для виконання підприємствами, установами та організаціями (незалежно від виду їх діяльності та форм власності), посадовими особами, громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, що перебувають на території України, установлюють загальні вимоги до експлуатації вогнегасників загального призначення на об'єктах захисту вогнегасниками.
Так, згідно пункту 2.8. «Правил експлуатації вогнегасників» для забезпечення працездатного стану та якісної експлуатації вогнегасників на підприємстві має бути організовано їх технічне обслуговування. Для виконання робіт з технічного обслуговування вогнегасників підприємство укладає договір з пунктом технічного обслуговування вогнегасників відповідно до вимог чинного законодавства України.
Загальні вимоги до проведення технічного обслуговування визначені пунктом 3.20. «Правил експлуатації вогнегасників», згідно з яким особа, відповідальна за пожежну безпеку на об'єкті, зобов'язана направляти вогнегасники на пункт технічного обслуговування вогнегасників для їх технічного обслуговування у таких випадках:
за негативними результатами первинного або періодичного огляду;
після застосування за призначенням;
по закінченні гарантійного терміну експлуатації (підпункт 3.20.1.).
Не рідше одного разу на рік відповідно до експлуатаційних документів виробника повинно здійснюватися технічне діагностування вогнегасників на пунктах технічного обслуговування вогнегасників (підпункт 3.20.2.).
Першою стадією технічного обслуговування є технічне діагностування, під час якого визначаються:
відповідність вогнегасників вимогам нормативних та експлуатаційних документів;
технічний стан вогнегасників;
обсяг робіт, який необхідно провести для забезпечення працездатного стану вогнегасників (підпункт 3.20.3.).
Якщо за результатами технічного діагностування вогнегасник визнається придатним до подальшого очікування застосування за призначенням, то на його корпусі працівником пункту технічного обслуговування вогнегасників прикріплюється етикетка пункту технічного обслуговування вогнегасників установленого зразка, на якій здійснюється маркування про проведене технічне діагностування (контрольний знак жовтого кольору).
На етикетці пункту технічного обслуговування вогнегасників мають бути зазначені:
назва та юридична адреса пункту технічного обслуговування вогнегасників;
номер ліцензії;
номер сертифіката відповідності;
місця для маркування про проведене технічне діагностування та технічне обслуговування вогнегасника.
За наявності на вогнегаснику етикетки пункту технічного обслуговування вогнегасників на ній здійснюється маркування про проведене технічне діагностування (контрольний знак жовтого кольору) із зазначенням дати проведення технічного діагностування та номера посвідчення працівника пункту технічного обслуговування вогнегасників, який його проводив.
У паспорті на вогнегасник працівник пункту технічного обслуговування вогнегасників записує дату проведення технічного діагностування та номер свого посвідчення на право проведення технічного обслуговування вогнегасників (підпункт 3.20.4.).
Якщо за результатами технічного діагностування вогнегасники визнаються непридатними до подальшого очікування застосування за призначенням, то приймається рішення щодо їх ремонту, технічного опосвідчення, перезаряджання або завершення їх експлуатації (підпункт 3.20.5.).
Пункт технічного обслуговування вогнегасників здійснює технічне обслуговування вогнегасників відповідно до вимог чинних нормативних та експлуатаційних документів на вогнегасники (підпункт 3.20.6.).
На корпусах вогнегасників, які пройшли технічне обслуговування, працівником пункту технічного обслуговування вогнегасників прикріплюється етикетка пункту технічного обслуговування вогнегасників установленого зразка, на якій здійснюється маркування про проведене технічне обслуговування (контрольний знак зеленого кольору) із зазначенням дати проведення технічного обслуговування та номера посвідчення працівника пункту технічного обслуговування вогнегасників, який його проводив, а також дати проведення наступного технічного обслуговування (контрольний знак червоного кольору). Така сама інформація записується працівником пункту технічного обслуговування вогнегасників і в паспорті на вогнегасник (підпункт 3.20.7.).
Якщо за результатами технічного діагностування вогнегасники визнаються непридатними до подальшої експлуатації, то вони підлягають зняттю з експлуатації та утилізації у встановленому порядку (підпункт 3.20.8.).
Як свідчать обставини справи, перевіркою Уїздецької загальноосвітньої школи, проведеною інспектором Здолбунівського районного сектору Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області Дроздюком В.П., виявлено порушення «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 року №126, що відображено у акті перевірки від 09.09.2013 року №120.
У ході судового розгляду представник позивача пояснив, що заклади загальноосвітніх шкіл відповідно до «Критеріїв розподілу суб'єктів господарювання за ступенями ризику його господарської діяльності», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.2012 року №306, віднесені до об'єктів з високим ступенем ризику, оскільки передбачають високе скупчення людей у приміщеннях таких об'єктів.
Розкриваючи зміст виявлених перевіркою порушень законодавства у сфері пожежної безпеки, представник позивача повідомив суду, що під час проведення перевірки господарського приміщення відповідача була встановлена недостатність кількості вогнегасників у вказаному приміщенні, при цьому перевіряючому було представлено лише один вогнегасник, також у ході візуального огляду якого було встановлено, що зазначений вогнегасник не пройшов технічного обслуговування, що виявилось у незазначенні бирки із вказаною датою перезарядки. Крім того, на момент перевірки у приміщенні господарської будівлі знаходились демонтовані вікна, а також інше сміття та відходи, що є порушенням «Правил пожежної безпеки в Україні».
По суті виявлених порушень представник позивача зазначив суду, що, зокрема відсутність достатньої кількості вогнегасників виключає можливість ліквідувати пожежу на первинній стадії з малими матеріальними втратами; поряд цим, наявність у господарській будівлі спалимого сміття, відходів пришвидшить процес горіння та розповсюдження продуктів горіння по будівлі, руйнування горищної конструкції, перехід пожежі на сусідні будівлі, що, в свою чергу, призведе до отруєння людей, які перебувають у приміщенні, продуктами горіння та подальшої загибелі; а відсутність проведення технічного обслуговування наявних вогнегасників унеможливлює ліквідувати пожежу на первинній стадії з малими матеріальними втратами, використати дані вогнегасники взагалі.
Під час судового засідання представник відповідача подав суду письмові пояснення та повідомив суду, що на час розгляду справи судом на усунення виявлених перевіркою порушень законодавства у сфері пожежної безпеки відповідач уклав договір купівлі на придбання 8 вогнегасників; очистив господарську будівлю від віконних блоків, а також вивіз сміття та відходи на сміттєзвалище, а також зазначив, що технічне обслуговування наявних вогнегасників буде проведено при формуванні нового бюджету на 2014 рік, оскільки шкільний заклад є установою з бюджетною формою фінансування.
Представник відповідача при цьому зазначив, що зобов'язується усунути решту виявлених порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки за деяким часом, необхідним для вчинення відповідачем відповідних дій, як укладення відповідних договорів, звернення до компетентних органів, що можливе виключно після виділення закладу відповідних сум бюджетного фінансування. На підставі зазначеного, представник відповідача вважає виявлені перевіркою порушення усунутими, з таких підстав просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статей 64, 65, 66 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 року №5403-VI територіальні органи Державної служби України з надзвичайних ситуацій здійснюють державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до статті 5 Закону України від 05.04.2007 року №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для здійснення планових заходів є річний або квартальний план, який затверджується органом державного нагляду (контролю).
Згідно з частиною сьомою статті 7 Закону України від 05.04.2007 року №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
Відповідно до підпункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 року №5403-VI до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
У відповідності до частини першої статті 68 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 року №5403-VI посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
Згідно з частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 року №5403-VI у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Як встановлено статтею 70 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 року №5403-VI, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема:
1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;
2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Відповідно до частини п'ятої статті 4 Закону України від 05.04.2007 року №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.
Частиною першою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, зокрема, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Наявність порушень законодавства у сфері пожежної безпеки в частині відсутності у господарській будівлі відповідача вогнегасників у кількості, встановленій «Типовими нормами належності вогнегасників», затвердженими наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.04.2004 року №151; та непроведення технічного обслуговування наявних вогнегасників, чим встановлено невідповідність їх технічного стану «Правилам експлуатації вогнегасників», затвердженим наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.04.2004 року №152, підтверджені у ході судового розгляду справи та не заперечувалось представником відповідача. При цьому судом встановлено, що позивач діяв на підставі та у межах повноважень, передбачених законодавством.
Відхиляючи доводи представника відповідача в обґрунтування підстав для відмови у задоволенні позовних вимог, щодо спрямування певних дій на усунення виявлених перевіркою порушень, суд зазначає, що факт укладення правочину на усунення порушень законодавства у сфері пожежної безпеки, виконання якого буде мати місце у майбутньому, так само як і зобов'язання вчинити певні дії щодо усунення відповідних порушень при умові наявності виділених коштів, не може слугувати підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки фактично відповідні порушення законодавства у сфері пожежної безпеки на момент розгляду справи у суді не усунуті, що визнається представником відповідача, та не може забезпечуватись відкладальними умовами, такими як виконання умов договору та вчинення відповідних дій на майбутнє.
Так, згідно частин третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 року №5403-VI забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
За таких обставин, доводи відповідача не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду, натомість позивач довів суду правомірність своїх дій та факти наявності порушень законодавства у сфері пожежної безпеки з боку відповідача належними та достатніми доказами, тому позов підлягає задоволенню повністю.
Підстав для застосування положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства у суду немає.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 88, 159 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов задовольнити.
Застосувати до Уїздецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Здолбунівської районної ради Рівненської області заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення роботи господарської будівлі Уїздецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, за адресою: Рівненська обл., Здолбунівський район, с. Уїздці, вул. Шкільна, 1, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, виявлених за результатами перевірки виконання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки (акт від 09.09.2013 року №120).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Кравчук Т.О.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 29 листопада 2013 року.