У Х В А Л А
28 листопада 2013 р. Справа № 804/16066/13-а
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до юрисконсульта Будинкоуправління №2 Гвардійської КЕЧ Новомосковського району Дніпропетровської області ОСОБА_2 про визнання протиправною відмови, спонукання розглянути звернення, розгляд питання про укладення мирової угоди сторін, -
ВСТАНОВИВ
27.11.2013 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до юрисконсульта Будинкоуправління №2 Гвардійської КЕЧ Новомосковського району Дніпропетровської області ОСОБА_2 про визнання протиправною відмови, спонукання розглянути звернення, розгляд питання про укладення мирової угоди сторін.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що вона проживає в АДРЕСА_1. В провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходилась цивільна справа № 0427/3952/12 за позовом БУ №2 Гвардійської КЕЧ району до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про розірванні договору та стягнення заборгованості по квартплаті та комунальним платежам, у якій 30.07.2013 року прийняте заочне рішення. 16.10.2013 року позивач ОСОБА_1 звернулась до юрисконсульта Будинкоуправління №2 Гвардійської КЕЧ Новомосковського району Дніпропетровської області ОСОБА_2 із зверненням в якому посилаючись на наявність адміністративних та кримінальних справ, що знаходяться у провадженні судів та правоохоронних органів стосовно існуючого спору з приводу заборгованості по сплаті комунальних платежів, пропонує укласти з відповідачем мирову угоду про добровільну відмову Будинкоуправління №2 Гвардійської КЕЧ Новомосковського району Дніпропетровської області від будь-яких претензій до неї щодо сплати заборгованості. Листом від 28.10.2013 року їй було надано відповідь про неможливість укладення мирової угоди. Тому позивачка звернулась до суду із позовними вимогами про:
-Визнати дії Відповідача з приводу порушення прав, свобод та інтересів, а саме - права на диспозитивність сторін судового спору - протиправними та незаконними (згідно відмови № 605 від 28.10.2013 р. за підписом Відповідача).
-Відкрити адміністративне провадження з приводу порушення Відповідачем прав, свобод та інтересів, а саме - права на диспозитивність сторін судового спору.
-Спонукати Відповідача до належного розгляду мого волевиявлення у вигляді звернення від 18.10.2013 р. (отримано ним станом 22.10.13 р.) із пропозицією укладання мирової угоди.
-За підсумками належного розгляду наданих документів у додатках, якими, на думку позивача, обумовлена її позиція щодо неправомірності дій Відповідача, сприяти укладанню мирової угоди між нашими сторонами.
-У зв'язку із тим, що мирова угода - це фактично судове рішення, а тому воно повинно бути погоджене з судом, у зв'язку із тим, що контроль за законністю мирової угоди покладається на суд, у зв'язку із тим, що саме суд затверджує мирову угоду, - затвердити мирову угоду між нашими сторонами.
Згідно з ч.1 ст.107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.
Проаналізувавши зміст заявлених вимог, норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про те, що у відкритті провадження по адміністративній справі слід відмовити, виходячи з наступного.
Згідно ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового оскарження.
Пункт 1 частини 1 ст. 3 КАС України визначає, що справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пункт.1 ч.2 ст. 17 КАС України визначає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних та юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів), дій чи бездіяльності.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішенням, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.
З матеріалів адміністративного позову вбачається, що вимоги позивача стосуються укладення мирової угоди в рамках виконання типового договору №133 від 25.08.2004 р. про реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги, що свідчить про наявність спору про право, що розглядається в порядку цивільного судочинства.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
За таких обставин, заявляючи дані позовні вимоги позивач має основною метою вирішення спору приватного характеру, який не пов'язаний із вимогою вирішення публічно-правового спору. Отже, у даному випадку відповідач не виступає у статусі суб'єкта владних повноважень, оскільки не виконує владних управлінських функцій і не наділений можливістю владно керувати поведінкою особи, з якою він перебуває у спірних договірних правовідносинах. Тобто, між сторонами існує спір, який має приватноправовий характер, що, в свою чергу, виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства..
Враховуючи те, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а поданий позов таких ознак не має, згідно п.1 ч.1 ст.109 КАС України суд відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі.
Керуючись ст.ст. 109, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ
У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до юрисконсульта Будинкоуправління №2 Гвардійської КЕЧ Новомосковського району Дніпропетровської області ОСОБА_2 про визнання протиправною відмови, спонукання розглянути звернення, розгляд питання про укладення мирової угоди сторін - відмовити.
Роз'яснити позивачу, що із вказаним позовом необхідно звернутися до місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Копію ухвали разом з позовною заявою та усіма доданими до неї документами надіслати особі, яка подала позов.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання до суду першої інстанції апеляційної скарги протягом п'яти днів днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя І.В. Тулянцева