СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2013 року Справа № 5002-22/2128-2012
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Плута В.М.,
суддів Видашенко Т.С.,
Балюкової К.Г.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився (Білогірське районне споживче товариство)
відповідача: не з'явився (фізична особа-підприємец Піліпяк Надія Михайлівна)
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Піліпяк Надії Михайлівни на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко І.А.) від 18 жовтня 2013 року у справі № 5002-22/2128-2012
за заявою фізичної особи-підприємця Піліпяк Надії Михайлівни про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 серпня 2012 року у справі № 5002-22/2128-2012
за позовом Білогірського районного споживчого товариства (вул. Сімферопольська/ пров. Сімферопольський, 28/6,6Білогірськ,97600)
до фізичної особи-підприємця Піліпяк Надії Михайлівни (1. вул. Ніжнегорська/Мира, 3/7, м. Білогірськ, 97600; 2. вул. Леніна, 59, с. Зибино, Білогірський район, 97610)
про стягнення 12600,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 жовтня 2013 року у справі № 5002-22/2128-2012 залишено без задоволення заяву фізичної особи-підприємця Піліпяк Надії Михайлівни про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 серпня 2012 року у справі № 5002-22/2128-2012. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 серпня 2012 року у справі № 5002-22/2128-2012 залишено без змін (а.с. 135-140, т. 2).
Ухвала мотивована тим, що зазначені обставини у заяві фізичної особи-підприємця Піліпяк Надії Михайлівни про перегляд рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 серпня 2012 року у справі № 5002-22/2128-2012 не можна визнати нововиявленими, оскільки вони були наявні та існували на день прийняття зазначеного рішення суду.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду, фізична особа-підприємець Піліпяк Надія Михайлівна звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу суду першої інстанції, скасувати рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 серпня 2012 року у справі № 5002-22/2128-2012 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала суду прийнята з порушенням норм процесуального права. Так, судом першої інстанції не досліджені докази надані заявником, а тому суд зробив висновки, які не відповідають дійсним обставинам справи. Суд першої інстанції не надав оцінки помилкам, які допущені при прийнятті рішення від 30 серпня 2012 року у справі № 5002-22/2128-2012. Правові підстави для прийняття рішення у порядку статті 112 Господарського процесуального кодексу України, не прийнятті на не дослідженні судом, оскільки такі докази та обставини були не відомі суду на момент прийняття рішення у справі № 5002-22/2128-2012.
Більш детально доводи викладенні у апеляційні скарзі.
Відзив на апеляційну скаргу від Білогірського районного споживчого товариства до суду не надходив. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не є перешкодою для її розгляду, оскільки в силу норм статті 59 Господарського процесуального кодексу України подача відзиву є правом, а не обов'язком сторін по справі.
25 листопада 2013 року від фізичної особи-підприємця Піліпяк Надії Михайлівни надійшла заява, в якому відповідач просить розглянути апеляційну скаргу за його відсутності, вимоги апеляційної скарги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.
В судове засідання, яке призначено на 27 листопада 2013 року, сторони по справі явку уповноважених представників не забезпечили про час та місце судового засідання повідомленні своєчасно та належним чином, про причини неявки не повідомили.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з пунктом 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26 грудня 2011 року у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа, може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
З урахуванням викладеного, оскільки явка учасників процесу обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
Крім того, відповідно до частини другої статті 102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.
Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 серпня 2012 у справі № 5002-22/2128-2012 задоволено позов Білогірського районного споживчого товариства до фізичної особи-підприємця Піліпяк Надії Михайлівни про стягнення 12600,00 грн. (а.с. 70-73, т. 1).
Стягнуто з фізичної особи-підприємця Піліпяк Надії Михайлівни на користь Білогірського районного споживчого товариства за договором здачі в оренду основних засобів № 345 від 28 вересня 2012 року у розмірі 6600,00 грн. Стягнуто з фізичної особи-підприємця Піліпяк Надії Михайлівни на користь Білогірського районного споживчого товариства за договором оренди нежитлових приміщень № 451 від 01 вересня 2011 року неустойку у розмірі 6000,00 грн. Стягнуто з фізичної особи-підприємця Піліпяк Надії Михайлівни на користь Білогірського районного споживчого товариства 1609,50 грн. судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, фізична особа-підприємець Піліпяк Надія Михайлівна неодноразово зверталася до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просила рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 80-82, 103-105, т. 1).
Так, ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 вересня 2012 року, а також ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 03 жовтня 2012 року апеляційні скарги на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 серпня 2012 року у справі № 5002-22/2128-2012 та додані до них матеріали були повернуті фізичній особі-підприємцю Піліпяк Надії Михайлівні (а.с. 78, 100-101, т. 1).
02 жовтня 2013 року фізична особа-підприємець Піліпяк Надія Михайлівна втретє звернулась з апеляційною скаргою до господарського суду Автономної Республіки Крим про скасування рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 серпня 2012 року у справі № 5002-22/2128-2012, яка була повернута заявнику ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16 жовтня 2012 року (а.с. 119-124, т. 1).
26 жовтня 2012 року господарським судом Автономної Республіки Крим було видано накази на примусове виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 серпня 2012 року у справі № 5002-22/2128-2012, яке набрало законної сили 17 вересня 2012 року (а.с. 146-148, т. 1).
24 вересня 2013 року від фізичної особи-підприємця Піліпяк Надії Михайлівни до суду надійшла заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, відповідно якої заявник просить суд рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 серпня 2012 року у справі № 5002-22/2128-2012 відмінити; переглянути рішення господарського суду Автономної Республіки Крим за нововиявленими обставинами.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а ухвала скасуванню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.
Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;
3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;
4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;
5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Зазначений перелік підстав є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" визначено, що перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.
Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.
Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII Господарського процесуального кодексу України.
Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу XIII Господарського процесуального кодексу України господарський суд має винести ухвалу про залишення судового рішення без зміни.
Як нововиявлені можуть розглядатися обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення рішення, але про них не знали і не могли знати заявник і суд.
Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
На підставі статті 112 Господарського процесуального кодексу України судове рішення може бути переглянуто за умови: істотності нововиявлених обставин для вирішення спору і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII Господарського процесуального кодексу України.
Як зазначалось вище, рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 серпня 2012 у справі № 5002-22/2128-2012 позовні вимоги задоволенні у повному обсязі.
Заява фізичної особи-підприємця Піліпяк Надії Михайлівни про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами мотивована тим, що відповідачу стало відомо про існування рішення від 30 серпня 2012 року у справі №5002-22/2128-2012 лише 23 серпня 2013 року. У зв'язку з відсутністю його представника у судовому засіданні, позивачем не надано суду документів для об'єктивного прийняття рішення, а саме: платіжне доручення № 269 від 07 жовтня 2010 року, згідно якого перерахована орендна плата в розмірі 900 грн. за договором № 344, № 345; платіжне доручення № 285 від 23 листопада 2010 року, згідно якого перерахована орендна плата в розмірі 900 грн. договором № 344, № 345; квитанція прибуткового касового ордера Білогірського Районного споживчого товариства від 01 грудня 2011 року підтверджує сплату за договором оренди № 451 суми 670 грн.; платіжне доручення № 301 від 27 грудня 2010 року, згідно якого перерахована орендна плата в розмірі 900 грн. за договором № 344, № 345; платіжне доручення № 306 від 31 січня 2011 року, згідно якого перерахована орендна плата в розмірі 900 грн. за договором № 344, № 345.
Крім того, заявник зазначає, що судом неправомірно розподілено судові витрати у відповідності до пункту 5 Закону України "Про судовий збір", оскільки фізична особа - підприємець Піліпяк Надія Михайлівна є інвалідом 2 групи та звільнена від сплати судового збору.
Данні обставини, на думку заявника, є нововиявленними обставинами, а тому заявник просить скасувати рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 серпня 2012 року у справі № 5002-22/2128-2012.
Стосовно доводів про те, що відповідачу стало відомо про існування рішення від 30 серпня 2012 року у справі №5002-22/2128-2012 лише 23 серпня 2013 року, слід зазначити.
Як вбачається з матеріалів справи, фізична особа - підприємець Піліпяк Надія Михайлівна була сповіщена належним чином про час, дату та місце розгляду справи.
Ухвала господарського суду Автономної Республіки Крим від 03 липня 2012 року про порушення провадження по справі № 5002-22/2128-2012 була вручена одержувачу, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення у матеріалах справи (а.с. 20-22, т.1).
Згідно протоколу судового засідання від 17 липня 2012 року по справі № 5002-22/2128-2012 судове засідання від 17 липня 2012 року відбулось за участю відповідача - Піліпяк Надії Михайлівни, що також свідчить про обізнаність фізичної особи-підприємця Піліпяк Надії Михайлівни наявності в провадженні господарського суду Автономної Республіки Крим справи № 5002-22/2128-2012 за позовом Білогірського районного споживчого товариства, до відповідача фізичної особи-підприємця Піліпяк Надії Михайлівни про стягнення 12600,00 грн. (а.с. 25, т. 1).
Крім того, згідно положень постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 Господарського процесуального кодексу України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.
Також, матеріалами справи підтверджується, що фізична особа-підприємець Піліпяк Надія Михайлівна неодноразово зверталась з апеляційними скаргами до Севастопольського апеляційного господарського суду, відповідно до яких відповідач просив скасувати рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 серпня 2012 року у справі № 5002-22/2128-2012, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права (а.с. 80-82 т. 1, 95-97 т. 1, 103-105 т.1).
Таким чином, зазначені доводи заяви є безпідставними.
Платіжні доручення, на які посилається відповідач, як на нововиявлені обставини, не можуть бути такими, оскільки вони були наявні та існували на день прийняття зазначеного рішення суду, однак всупереч вимогам статті 32 Господарського процесуального кодексу України дані докази відповідачем представлені не були.
Крім того, слід відзначити, що у апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що правові підстави для прийняття рішення у порядку статті 112 Господарського процесуального кодексу України, не прийнятті на не дослідженні судом, оскільки такі докази та обставини були не відомі суду на момент прийняття рішення у справі № 5002-22/2128-2012.
Проте, вказаний висновок є хибним, оскільки в силу норм статті 112 Господарського процесуального кодексу України підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Тобто, факти на які посилається відповідач повинні бути невідомі саме йому, а не суду.
Також, платіжні доручення, на які посилається відповідач як на нововиявлені обставини, могли бути новими доказами під час перегляду рішення суду першої інстанції у апеляційному порядку, у випадку прийняття їх апеляційним судом, за умови якщо заявник апеляційної скарги докаже неможливість їх подання суду першої інстанції.
Інших доказів, які свідчать про наявність нововиявлених обставин, які є істотними для розгляду даної справи відповідачем не надано.
Слід відзначити, що суд першої інстанції правильно відзначив, що представлені заявником платіжне доручення № 269 від 07 жовтня 2010 року, платіжне доручення № 285 від 23 листопада 2010 року, квитанція прибуткового касового ордера Білогірського Районного споживчого товариства від 01 грудня 2011 року, платіжне доручення № 301 від 27 грудня 2010 року, платіжне доручення № 306 від 31 січня 2011 року, у відповідності до статті 117 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в частині сплати заборгованості в розмірі 4270,00 грн.
Аналізуючи статті 112, 113 Господарського процесуального кодексу України, можна зробити висновок, що господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України - доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, враховуючи викладене заявником не доведено, а також не надано доказів, які свідчать про наявність нововиявлених обставин.
Стосовно посилання фізичної особи-підприємця Піліпяк Надії Михайлівни, на те що при розподілі судових витрат суд неправомірно поклав на неї витрати у вигляді судового збору, оскільки статтею 5 Закону України "Про судовий збір" передбачено звільнення від судового збору інвалідів 1-2 групи, суд спростовує та зазначає, що відповідно до частини 4 статті 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.
Враховуючи викладене, заява фізичної особи-підприємця Піліпяк Надії Михайлівни про перегляд рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 серпня 2012 року у справі № 5002-22/2128-2012 за нововиявленими обставинами не підлягає задоволенню як необґрунтована, у зв'язку з чим рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 серпня 2012 року у справі №5002-22/2128-2012 підлягає залишенню без змін. Стосовно доводів апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення слід відзначити, що вони є необґрунтованими та безпідставними, оскільки суд першої інстанції у повному обсязі розглянув заяву фізичної особи-підприємця Піліпяк Надії Михайлівни про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, надав їй належну правову оцінку та ухвалив законне і обґрунтоване рішення.
Слід також відзначити, що інші доводи апеляційної скарги є ідентичними доводам, які викладенні у заяві про перегляд рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 серпня 2012 року у справі № 5002-22/2128-2012 за нововиявленими обставинами.
Відповідно до частини 5 статті 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.
Враховуючи викладене, судова колегія не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.
Керуючись статтями 22, 32, 33, 43, 101, 103 (пункт 1 частини 1), 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Піліпяк Надії Михайлівни - залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 жовтня 2013 року у справі № 5002-22/2128-2012 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя В.М. Плут
Судді Т.С. Видашенко
К.Г. Балюкова
Розсилка:
1. Білогірське районне споживче товариство (вул. Сімферопольська/ пров. Сімферопольський, 28/6,6Білогірськ,97600)
2. Фізична особа-підприємець Піліпяк Надія Михайлівна (1. вул. Ніжнегорська/Мира, 3/7, м. Білогірськ, 97600; 2. вул. Леніна, 59, с. Зибино, Білогірський район, 97610)
3. до господарського суду Автономної Республіки Крим
4.