Справа № 750/6572/13-ц Провадження № 22-ц/795/2653/2013 Головуючий у I інстанції -Жук М. І. Доповідач - Боброва І. О.
Категорія -цивільна
У Х В А Л А
02 грудня 2013 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіБобрової І.О.,
суддів:Бойко О.В., Висоцької Н.В.,
при секретарі:Мартиновій А.В.,
за участю:представника ПАТ КБ «ПриватБанк» - Рожка С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Деснянського районного суду м.Чернігова від 24 жовтня 2013 року про забезпечення позову у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення надмір списаних грошових коштів, моральної шкоди, зобов'язання надати довідку,
в с т а н о в и в:
В липні 2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_6, в якому просило стягнути з останнього заборгованість по кредитному договору CNCNAU00151377 від 25.07.2007 року в розмірі 82144 грн. 22 коп.
В жовтні 2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк», в кому просив стягнути з останнього надміру списані грошові кошти з 08.08.2010 року по 24.10.2013 року, моральну шкоду в розмірі 20032 грн. 80 коп., зобов'язати надати довідку про сплачені ним грошові кошти на погашення кредиту за період 2007-2013 роки.
В зустрічній позовній заяві ОСОБА_6 просив забезпечити позов шляхом заборони позивачу ПАТ КБ «ПриватБанк» в односторонньому порядку списувати з його картки НОМЕР_2 грошові кошти на погашення заборгованості за вищевказаним кредитним договором.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 24.10.2013 р. клопотання відповідача ОСОБА_6 про забезпечення позову задоволено. Допущено забезпечення зустрічного позову ОСОБА_6 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення надмір списаних грошових коштів, моральної шкоди, зобов'язання надати довідку, заборонивши ПАТ КБ «ПриватБанк» (поштова адреса: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд.№50, код ЄДРПОУ 14360570, МФО №305299, телефон 8-056-7896021) до закінчення розгляду цивільної справи в односторонньому порядку списувати заборгованість за кредитним договором CNCNAU00151377 від 25.07.2007 року із зарплатної картки НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_6 (поштова адреса: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, телефон НОМЕР_3).
В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить ухвалу скасувати і постановити нову ухвалу, якою відмовити ОСОБА_6 в задоволенні заяви про забезпечення позову. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ухвала суду винесена з порушенням норм процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи. Так, апелянт вказує на те, що при постановленні ухвали судом не враховані роз'яснення, викладені в постанові Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», зокрема, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження обставин щодо забезпечення позову. Також судом не вказано в ухвалі причин, що можуть в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду та норми закону, якими керувався суд при постановленні ухвали.
В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи, що викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити.
Відповідач-позивач до суду не з'явився, про час розгляду справи був повідомлений належним чином 23.11.2013 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №24294333.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню, виходячи з наступного.
Згідно ч.1 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені ЦПК України, заходи забезпечення позову.
Частина 2 ст.151 ЦПК України передбачає, що повинно бути зазначено у заяві про забезпечення позову.
В силу ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а згідно ч.5 ст.153 ЦПК України про вжиття забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена.
Відповідно до ст.ст. 151, 153 ЦПК України та роз'яснень Верховного Суду України, викладених в п.1 постанови Пленуму від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», єдиною підставою для забезпечення позову є мотивована заява будь-кого з осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться в п.п. 4, 7 зазначеної Постанови Пленуму, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Подаючи клопотання про забезпечення зустрічного позову, ОСОБА_6 в порушення вище зазначених вимог процесуального закону, не зазначив та не надав доказів того, що не вжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, а суд постановляючи оскаржувану ухвалу, не звернув на це уваги та не надав юридичного аналізу наведеним правовим положенням, в зв'язку з чим постановив незаконну ухвалу.
Крім того, задовольняючи клопотання відповідача про забезпечення позову, суд зазначив, що стягнення заборгованості по кредитному договору з зарплатної картки боржника не передбачено законодавством. Проте даний висновок суду не узгоджується із матеріалами справи. Відповідно до п.2.3.5 Кредитного договору (а.с.13) Банк має списувати кошти з поточних рахунків позичальника, згідно п.2.2.5, при настанні строків платежів, передбачених умовами цього договору. Згідно з п.2.2.5 Кредитного договору (а.с.11), позичальник доручає банку списувати кошти із всіх своїх поточних рахунків у валюті кредиту або у валюті, відмінної від валюти кредиту, при наявності на них необхідної суми коштів, не наданих у кредит, у межах сум, які підлягають сплаті банку за цим договором, при настанні строків платежів (здійснювати договірне списання).
З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що у суду першої інстанції не було правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову. Ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання про забезпечення позову.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 151,153, 303, 307, 312 ч.1 п.2, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.
Ухвалу Деснянського районного суду м.Чернігова від 24 жовтня 2013 року скасувати.
В задоволенні клопотання ОСОБА_6 про забезпечення позову по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення надмір списаних грошових коштів, моральної шкоди, зобов'язання надати довідку відмовити.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати за апеляційний розгляд справи в сумі 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів
Головуючий:Судді: