ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 листопада 2013 року 10:25 № 826/17436/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К.Ю., при секретарі судового засідання Непомнящій А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товарситва "Банк Кіпру"

до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004101760 від 24.10.2013

ВСТАНОВИВ:

04 листопада 2013 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Публічне акціонерне товариство «Банк Кіпру» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 24 жовтня 2013 року № 0004101760.

В обґрунтування позову зазначено, що Банк не міг виконати умови пункту 49.5 статті 49 Податкового кодексу України, а саме: надіслати поштою з повідомленням про вручення не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, тобто до 21 січня 2013 року, так як форма декларації оприлюднена лише 26 січня 2013 року.

На переконання позивача, пред'явлення контролюючим органом Банку претензій та штрафних санкцій за несвоєчасність подання звітності, яка не набула чинності, є безпідставним.

Позивач вважає, що акт складений за формальними ознаками, без з'ясування всіх обставин, а повідомлення-рішення, виписане згідно з таким актом перевірки, є незаконним.

Представник відповідача у судове засідання 21 листопада 2013 року не з'явився, хоча про дачу, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. 22 листопада 2013 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) контролюючий орган подав заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначає, що граничний строк подання декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки порушено в частині несвоєчасного подання податкової звітності (п. 1 ст. 120 ПК України).

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Публічне акціонерне товариство «Банк Кіпру» (ідентифікаційний код юридичної особи 19358784) зареєстроване Солом'янською районною у місті Києві державною адміністрацією 08 липня 2010 року за № 10731050047006582. Вказане акціонерне товариство розташоване за адресою: 03035, м. Київ, вулиця Урицького, будинок 45.

Матеріали справи свідчать, що за результатом проведеної камеральної перевірки податкової декларації з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві складено акт від 09 жовтня 2013 року № 1132/1760/19358784, яким встановлено порушення підпункту 265.7.5. пункту 265.7. статті 265 Податкового кодексу України, що виявилось у несвоєчасному поданні податкової декларації за податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки на 2013 рік.

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 24 жовтня 2013 року № 0004101760, на підставі акту перевірки від 09 жовтня 2013 року № 1132/1760/19358784, за порушення підпункту 265.7.5. пункту 265.7. статті 265 Податкового кодексу України, згідно з підпунктом 54.3.1. пункту 54.3. статті 54 та відповідно до пункту 120.1. статті 120 Податкового кодексу України Публічному акціонерному товариству «Банк Кіпру» нараховано штраф у розмірі 170,00 грн.

На думку позивача, відповідачем порушено порядок проведення перевірки, що в свою чергу свідчить по незаконність спірного податкового повідомлення - рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши встановлені обставини справи, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

З 1 січня 2013 року вступила в силу норма Податкового кодексу України, згідно з якою житлова нерухомість, яка перебуває у власності як фізичних, так і юридичних осіб (у тому числі і нерезидентів), обкладатиметься податком, про що Міністерство доходів і зборів України повідомила платників податків (www.sts.gov.ua/media-tsentr/novini/81010.html).

Відповідно до пункту 49.1 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 49.5 названої статті передбачено, що у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного органу державної податкової служби не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного цією статтею, а при поданні податкової звітності в електронній формі, - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

Згідно із приписами підпункту 265.7.5 пункту 265.7 статті 265 Податкового кодексу України платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 1 лютого цього ж року подають органу державної податкової служби за місцезнаходженням об'єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

При цьому, згідно із приписами пункту 46.5 статті 46 Податкового кодексу України форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. У такому ж порядку встановлюються форми податкових декларацій з місцевих податків і зборів, що є обов'язковими для застосування їх платниками (податковими агентами).

Відповідно до пункту 46.6 статті 46 Податкового кодексу України якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, який затвердив такі форми, зобов'язаний оприлюднити нові форми звітності.

Наказом Міністерства фінансів України від 25.12.2012 №1408, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21.01.2013 за №144/22676, затверджено форму податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Зазначений наказ Міністерства фінансів України набрав чинності з дня офіційного опублікування, тобто з 26 січня 2013 року.

Як вбачається з акту перевірки, висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на порушення термінів подання податкової звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Дійсно, Публічним акціонерним товариством «Банк Кіпру» подано податкову декларацію з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки 22 лютого 2013 року.

Таким чином, позивачем не було дотримано строків подання податкової декларації, визначеної пунктом 49.5 статті 49 Податкового кодексу України.

Разом з тим, враховуючи, що форма податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, була визначена нормою, яка набрала законної сили лише 26 січня 2013 року, а граничним строком подання такої податкової декларації згідно законодавства є 1 лютого, платники податків були позбавлені можливості у випадку подання декларації поштою направити її до органу державної податкової служби не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання.

При цьому, суд звертає увагу на те, що позивачем було вжито заходів для вчасного направлення податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2013 рік до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на не доведеність з боку відповідача, що він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк Кіпру» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 24 жовтня 2013 року № 0004101760 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, посилання позивача на порушення порядку проведення перевірки та складання акту перевірки, що виявились у недотриманні строків проведення камеральної перевірки відповідно до пункту 2.1. Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, затверджених наказом Міністерства доходів і зборів України від 14 червня 2013 року № 165 судом враховано при вирішення адміністративної справи по суті.

Окремо, суд зазначає, що вирішуючи адміністративну справу по суті вимог, враховує приписи пункту 56.21. статті 56 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Банк Кіпру» підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Банк Кіпру» задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві №0004101760 від 24 жовтня 2013 року.

3.Судові витрати в сумі 172,05 грн. присудити на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Кіпру" за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник