ун. № 759/5198/13-ц

пр. № 2/759/3283/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2013 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді -Величко Т.О.

при секретарі - Голубенко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання позивача за основним позовом про забезпечення доказів, в межах розгляду цивільної справи за первісним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: Служба у справах дітей Святошинського району м. Києва про усунення перешкод у спілкування з дитиною та визначення способу участі у її виховання та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Орган опіки та піклування Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про встановлення порядку участі у вихованні дитини, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Святошинського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за первісним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: Служба у справах дітей Святошинського району м. Києва про усунення перешкод у спілкування з дитиною та визначення способу участі у її виховання та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Орган опіки та піклування Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про встановлення порядку участі у вихованні дитини.

В судовому засіданні позивач за основним позовом підтвердив заявлені позовні вимоги, посилаючись на те, що з 2005 по 2012 рр перебував у зареєстрованому шлюбі із відповідчем ОСОБА_4, що від цього шлюбу вони мають малолітню дитину ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач зазначав, що їх малолітній син ОСОБА_6, є інвалідом дитинства та потребує спеціального догляду та розвитку, а відповідачі не надають можливості йому та його батькам бачитися із сином, піклуватися про нього брати участь у його розвитку та вихованні. Позивач зазначав, що неоднаразово звертався до Служб у справах дітей за місцем проживання відповідачки та їх сина, та правоохоронних органів із з"ясуваням місця та умов проживання сина ОСОБА_6, але відповідачка ОСОБА_4 постійно змінювала місце проживання, що змусило його звернутися з позовом до суду, а тому просить суд позов задовольнии.

В судовому заіданні відповідачка ОСОБА_4, позов не визнала, посилаючись на те, що їх син ОСОБА_6 2006 р.н., є дуже хворою дитиною, що підтверджено письмовими доказами долученими до матеріалів справи, яка потребує спеціального догляду, виховння та розвитку , що вона з дитинства займається вихованням сина, дотримується порад лікарів та психологів яким чином необхідно себе поводити, щоб син ОСОБА_6 розвивався, вчився, оскільки він має до себе особливий підхід і спілкування з ним, як із здоровою дитною неможливо, а тому заперечувала що позивачі за основним позовом зможуть без її присутності піклуватися про сина ОСОБА_6, та у разі неординарної ситуації правильно відреагувати на його поведінку та прийняти міри щодо приведення дитини у спокійний стан. Подала зустрічний позов до суду та просила суд позов задовольнити визнати порядок участі батка у вихованні сина ОСОБА_6 один раз на місяць у другу суботу місяці одну годину в її присутності з 10-00 до 11-00, виключаючи літній період (з 01 червня по 31 серпня) призначений для оздоровлення і відпочинку диини за межами м. Києва; баби і діда ОСОБА_2, ОСОБА_3,один раз другу суботу місяця одну годину у її присутності з 10-00 до 11-00 виключаючи літній період часу( з 01 червня по 31 серпня) призначений для оздоровлення і відпочинку диини за межами м. Києва.

В судовому засіданні позивач за зустрічним позовом підтримала заявлені позовні вимоги, та просила у задоволенні основного позову відмовити зустрічний позов задовольнити, не брати до уваги висновок Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації від 28.10.2013 року.

Третя особа:Орган опіки та піклування Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації подали до суду висновок Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації від 28.10.2013 року, та просили його врахувати та винести рішеня суду в інтересах дитини, та зазначали, що батьки дитини перебувають один з одним у конфліктній ситуації, сваряться та присутність матері дитини на побаченнях разом із батьком диини та його дідусем і бабусею, може негативно вплинути на емоцйний та психологічний стан дитини.

Третя особа: Служба у справах дітей Святошинської районної в м. Києві у судовому засіданні повідомили що малолітній ОСОБА_6 не проживає у Святошинському районі м. Києва, а тому рішення суду не вплине на їх права та обов"язки.

Суд заслухавши пояснення сторін у справі, третьої особи, встановив наступне.

Відповідно до ч.7 ст.7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов»язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.2 ст.1 Європейської Конвенції про здійснення прав дітей (1991р), предметом цієї Конвенції є підтримка у найвищих інтересах дітей їхніх прав. Зі змісту ст. 3 Конвенції вбачається, що першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Зі змісту ст. 150 СК України вбачається, що одним із основних батьківських обов»язків є обов»язок по належному вихованню дитини, прищеплення їй моральних цінностей, духовності, культури своєї нації. Саме батьки повинні навчити дитину формувати систему пріоритетів та ні в якому разі не дати їй спотворити існуюче світосприйняття. Батьки повинні виховувати особистість, яка б із повагою ставилася б до прав та свобод інших людей, любила б свою сім»ю та родину. Принципом Конвенції існує принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов»язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов»язків щодо дитини.

Відповідно до ст.142 СК України діти мають рівні права та обов»язки щодо батьків, незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами та особисте виховання дитини, а потім згідно ч.2 цієї статті батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, а також згідно ч. 3 цієї статті батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які не суперечать закону, моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов»язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.

Судом встановлено, що сторони у справі перебували з 2005 по 2012 рр у зареєстрованому шлюбі, від цього шлюбу вони мають малолітню дитину ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.(а.с.6,7).

Судом встановлено, що малолітній ОСОБА_6, є інвалідом дитинства та потребує спеціального догляду та розвитку, що підтверджено письмовими доказами ( а.с.128-196).

Судом встановлено, що малітній ОСОБА_6 проживає разом із своєю матір"ю за адресою АДРЕСА_1, для дитини створені належні умови. Судом встановлоено, що малолітній ОСОБА_6 відвідує Дошкільний навчальний заклад №640, до якого його водить його мама, та у цьому закладі навідує його батько.

Судом встановлено, що ОСОБА_4, разом із своїм сином ОСОБА_6, неоднаразово змінювала своє місце проживання, про що не повідомляла батька дитини, який у свою чергу звертався до правоохоронних органів та органів опіки та піклування щодо встановлення місця проживання дитини,що підтверджено письмовими доказами ( а.с.9-51).

Судом встанолено, що матір малолітнього ОСОБА_6, запаречує проти участі батька дитини їх дідуся та бабусі у вихованні та розвитку ОСОБА_6, за її відсутності, оскільки посилається на те, що лише вона може дбати про сина ОСОБА_6, вона знає про всі рекомендації лікарів, вихователів, як необхідно себе поводити з хворою дитиною, а батько дитини та дідусь та бабуся не зможуть впоратися із малолітнім сином, та можуть своїми діями зіпсувати всі напрацювання, та навики ОСОБА_6, які вона щоденно його вчила за рекомендаціями спеціалістів.

Судом встанволено, що між батьками малолітнього ОСОБА_6 тривають неприязливі відносини, які між собою розмовляють на підвищених тонах, ображають один одного, один одного не розуміють.

Судом встановлено, що згідно висновку Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації від 28.10.2013 року (а.с.242-244) визначено визначити порядок зустрічей батька ОСОБА_1 бабусі ОСОБА_2, дідуся ОСОБА_3 з малолітнім ОСОБА_6 Вячеславовичем.2006 р.н.- друга та четверта субота місяця з 10-00 до 13-00 год.

А тому суд дослідивши письмові докази пояснення сторін в їх сукупності, керуючись ст. 57-60,112 ЦПК України вважає, що основний та зустрічний позови підлягають задоволенню частково, з урахуваням думки третьої особи, в інтересах малолітнього ОСОБА_6.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 3.10.11.15,88,208-209,218,294ЦПК України, ст.ст. 150-159 СК України,суд

ВИРІШИВ :

Основний позов задовольнити частково.

Зобов»язати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не чинити перешкоди ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 разом або кожному окремо у спілкуванні та прийнятті участі у вихованні ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.

Надавати можливість ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 разом або кожному окремо спілкуватися з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, друга та четверта субота місяця з 10 год.00хв. до 13 год.00 хв, без присутності матері ОСОБА_4.

Надавати можливість ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 разом або кожному окремо проводити відпочинок, або санаторно-курортне оздоровлення з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження щороку не менше ніж 24 календарні дні в присутністю матері ОСОБА_4.

Зустрічний позов задовольнити частково.

Надавати можливість ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 разом або кожному окремо спілкуватися з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, друга та четверта субота місяця з 10 год.00 хв до 13 год.00 хв., без присутності матері ОСОБА_4.

Надавати можливість ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 разом або кожному окремо проводити відпочинок, або санаторно-курортне оздоровлення з ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження щороку не менше ніж 24 календарні дні з присутністю матері ОСОБА_4.

В решті позовних вимог за основним та зустрічним позовом відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення, а рішення яке було ухвалено без участі особи, яка її оскаржує протягом десяти днів з дня отримання копії рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду міста Києва через Святошинський районний суд м. Києва.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Т.О. Величко