Справа № 667/7328/13-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2013 року Комсомольський районний суд м. Херсона у складі:

головуючого - судді: Котьо І.В.

при секретарі: Яворській А.В.

розглянув в залі судових засідань в підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_1 яку повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 190 КК України ,

Сторони кримінального провадження:

прокурор: Легкого Р.О.

потерпілих: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 , представник Херсонської міської ради за довіреністю ОСОБА_5

обвинувачений: ОСОБА_1

захисників: ОСОБА_6 ,ОСОБА_7

встановив :

04 вересня 2013 року надійшов з прокуратури Комсомольського району м. Херсона обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 яку повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 190 КК України.

09 вересня 2013 року призначено підготовче судове засідання по вказаному кримінальному провадженню . З підстав визначених п.1 ч.2 ст. 322 КПК України розгляд справи було відкладено на 19 вересня 2013 року .

Прокурор в судовому засіданні просив суд призначити, по вказаному кримінальному провадженню , судовий розгляд для проведення судового провадження в загальному порядку з викликом свідків обвинувачення.

Потерпілі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 , їх захисник ОСОБА_7 та представник Херсонської міської ради за довіреністю ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримали думку прокурора та не заперечували проти призначення справи до судового розгляду.

Обвинувачена та її захисник в судовому засіданні не заперечували проти призначення судового розгляду по вказаному кримінальному провадженню з викликом до судового засідання свідків захисту та залученням до матеріалів кримінального провадження додаткових письмових доказів.

Відповідно до положень п.3 ч.1 ст. 314 КПК України суд у підготовчому судовому засіданні має право повернути обвинувальний акт якщо він не відповідає вимогам ст.ст. 291,292 КПК України , а також якщо він містить положення, що суперечать одне одному.

Згідно до п.5 ч.2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Як слідує з тих фактичних обставин кримінального правопорушення , викладених в обвинувальному акті, які прокурор вважав встановленими, 22.06.2011 року ОСОБА_1 звернулась до Комсомольського районного суду м. Херсона та переслідуючи прямий корисливий умисел направлений на протиправне заволодіння чужим майном шляхом обману, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, повідомила завідомо неправдиву інформацію, щодо свого сумісного проживання з покійним ОСОБА_8. А саме, повідомила суду про те, що вона являється членом родини ОСОБА_8, проживала разом з ним як чоловік і дружина, вела спільне господарство, сплачувала комунальні послуги, виконувала необхідні дії для підтримання квартири за адресою: АДРЕСА_1 в належному стані, таким чином ОСОБА_1 шляхом повідомлення завідомо неправдивої інформації спонукала суд прийняти завідомо незаконне рішення на свою користь, як результат рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 19.07.2011 ОСОБА_1 визнано користувачем квартири за адресою: АДРЕСА_1, та зобов'язано сектор ГІРФО Комсомольського РВ ХМУ УМВС України поставити ОСОБА_1 на реєстраційний облік, за вищевказаною адресою, а виконавчий комітет Херсонської міської ради укласти з ОСОБА_1 договір найму жилого приміщення вказаної квартири, за адресою: АДРЕСА_1.

В подальшому використовуючи вищевказане рішення Комсомольського районного суду м. Херсону, та повідомивши завідомо неправдиву інформацію щодо постійного користування приміщенням квартири як членом родини, звернулась до виконавчого комітету Херсонської міської ради, керуючись ЗУ «Про приватизацію», шляхом обману представників місцевого самоврядування, в особі Херсонської міської ради на балансі якої знаходилась вищевказана квартира, отримала право власності на однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1, та продовжуючи свій злочинний умисел спрямований на відчуження майна, уклала договір дарування з ОСОБА_9

Таким чином, ОСОБА_1 переслідуючи прямий умисел, направлений на протиправне заволодіння правом на чуже майно, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, із корисливих намірів, шляхом обману, який виразився в наданні до Комсомольського районного суду м. Херсона та Управління комунальної власності Херсонської міської ради, завідомо неправдивої інформації, щодо свого сумісного проживання та ведення спільного господарства з ОСОБА_8, в період часу з 2007 року по 2011 рік, за адресою: АДРЕСА_1 незаконно отримала право власності на майно, котре на момент вчинення злочину перебувало у власності Херсонської міської ради, користувачем вказаної квартири відповідно до ст.ст. 64, 65 ЖК України були ОСОБА_2, ОСОБА_3, і ОСОБА_4.

Кваліфіковано вказане кримінальне правопорушення , з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та сформулювано обвинувачення за ч.3 ст. 190 КК України як заволодіння правом на майно шляхом обману (шахрайство), вчинене у великих розмірах.

Під обманом у складі кримінального правопорушення передбаченого ст. 190 КК України розуміється навмисне перекручування або приховання істини з метою ввести в оману особу, у володінні чи віданні якої знаходиться майно або право на майно, і таким чином домогтися добровільної передачі майна або права на майно у своє розпорядження або на користь третьої особи . Обман при шахрайстві вчиняється до моменту заволодіння майном і є початковою умовою заволодіння , в іншому випадку коли обман був лише способом отримання доступу до майна і придбання права на майно відбулось відкрито, дії особи яка отримала таке право кваліфікуються , за наявності в її діях , саме на той час, складу кримінального правопорушення.

Одним з етапів безпосереднього вчинення вказаного виду кримінального правопорушення , а саме шахрайства вчиненого шляхом обману є обман щодо повноважень шахрая відносно майна, який стає можливим завдяки використанню підроблених документів, чи справжніх документів особою, схожою на власника або користувача житла.

Однак обвинувальний акт в частині викладення фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважав встановленими, містить суперечності в частині визначення способу вчинення вказаного кримінального правопорушення , а саме , в обвинувальному акті зазначено що «ОСОБА_1 шляхом повідомлення завідомо неправдивої інформації спонукала суд прийняти завідомо незаконне рішення на свою користь» , хоча законність і обґрунтованість судових рішень прийнятих в порядку цивільного судочинства перевіряється відповідно до норм визначених розділом У ЦПК України , а неправосудність рішення визнається в порядку визначеному нормами кримінального судочинства , тому посилання в обвинувальному акті на прийняття судом «завідомо» незаконного рішення є не законним .

Крім того відповідно до положень Закону України «Про статус суддів» визначено повноваження судді , згідно до якого суддя не є учасником суспільних відносин щодо надання прав суб'єкту , втому числі фізичній особі володіти, користуватися і розпоряджатися нерухомим майном ( житлом). Відповідно до норм діючого житлового законодавства вразі визнання , в судовому порядку , за особою права користування на жиле приміщення, у особи виникає право на його приватизацію відповідно до порядку визначеному Законом України « Про приватизацію державного житлового фонду» (далі Закону) , а не Закону України « Про приватизацію» як це зазначено в обвинувальному акті . На виконання приписів цього Закону особа лише надає, до органу який уповноважений приймати рішення щодо приватизації особою державного житлового фонду , документи які підтверджують її право на вказане жиле приміщення , на підставі яких в подальшому приймається рішення про передачу вказаного жилого приміщення у власність особи . Однак обвинувальний акт не містить в собі посилань на те яким саме способом ОСОБА_1, вчинила обман працівників Управління комунальної власності Херсонської міської ради, та яку саме завідомо неправдиву інформацію вона надала , якщо як зазначається в акті вона використала рішення суду при зверненні до управління , на виконання якого її раніше було взято сектором ГІРФО Комсомольського РВ ХМУ УМВС України на реєстраційний облік, а виконавчий комітет Херсонської міської ради уклав з нею договір найму жилого приміщення вказаної квартири. Також не визначено статус тих документів які використовувала ОСОБА_1 чи є вони підробленими документами , чи справжніми.

Оскільки фактичні обставини які зазначено в обвинувальному акті суперечать за своїм змістом кваліфікації кримінального правопорушення, суд вважає необхідним повернути обвинувальний акт прокурору , оскільки він не відповідає вимогам п.5 ч.2 ст. 291 КПК України та зобов'язати прокурора усунути виявлені недоліки протягом п'яти днів з дня отримання ухвали суду.

Керуючись ст.314 КПК України , суд -

ухвалив:

Кримінальне провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_1 яку повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 190 КК України повернути прокурору , та зобов'язати прокурора усунути виявлені недоліки протягом п'яти днів з дня отримання ухвали суду.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга через суд який її ухвалив протягом семи днів з дня її проголошення , для особи , яка перебуває під вартою , строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення ( ухвали) .

Суддя : І.В. Котьо