Судове рішення #33781828


Справа: № 1кп-335/13

(437/7772/13)


ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


19 листопада 2013 року Ленінський районний суд міста Луганська у складі:

головуючого судді Коліуша О.Л.,

за участю:

секретаря судового засідання Столбової Х.О.,

прокурора Бурмістрова В.І.,

у присутності обвинуваченої ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ленінського районного суду міста Луганська кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, маючої середню освіту, не заміжньої, не працюючої, маючої на утриманні неповнолітню дитину: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимої:

17.03.1997 р. Станічно-Луганським районним судом Луганської області за ст. 140 ч. 3 КК України до 2 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 46-1 відстрочка виконання покарання;

07.07.2000 р. Луганським ОС за ст.ст. 100, 11 ч. 4, ст. 118 ч. 2, 121, 42 КК України до 10 років позбавлення волі. 03.09.2009 р. звільнилася з Червонопартизанської виправної колонії № 68 Луганської області за відбуттям терміну покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 в середині квітня 2013 року, знаходячись біля кафе «Калинка» на Східному ринку м. Луганська, знайшла предмет зовні схожий на кастет, після чого поклала його в карман своєї куртки в яку була одягнена та стала носити при собі з ціллю самооборони.

ОСОБА_4, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, неодноразово носила при собі в кармані куртки предмет зовні схожий на кастет для особистого самозахисту, тим самим носила холодну зброю без передбаченого законом дозволу.

25.04.2013 року ОСОБА_4, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, з місця свого мешкання попрямувала до зупинки громадського транспорту «Вавілова» м. Луганська, де зайшла до маршрутного таксі № 134 та поїхала до зупинки громадського транспорту «Таксопарк» м. Луганська, після чого попрямувала на вул. Челюскінців м. Луганська, чим здійснювала носіння предмету зовні схожого на кастет.

25.04.2013 року, приблизно о 10 годині 00 хвилин співробітниками ЛМУ ГУМВС України у Луганській області біля будинку № 143 на вул. Челюскінців м. Луганська була зупинена ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проходячи вздовж зазначеного будинку, постійно оглядалась і своєю поведінкою викликала підозру. В ході огляду місця події у ОСОБА_4 з карману куртки співробітниками міліції виявлено та вилучено предмет зовні схожий на кастет.

Згідно висновку експерта № 183/106 від 04.05.2013 року предмет, вилучений 25.04.2013 року у ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, виготовлений саморобним способом за типом кастету та вважається холодною зброєю ударно-роздроблюючої дії.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 вину в пред'явленому їй обвинуваченні визнала у повному обсязі і пояснила, що в середині квітня 2013 року, знаходячись біля кафе «Калинка» на Східному ринку м. Луганська, знайшла кастет, після чого поклала його в карман своєї куртки та стала носити при собі з ціллю самооборони. 25.04.2013 року, приблизно о 10 годині 00 хвилин, співробітниками ЛМУ ГУМВС України у Луганській області біля будинку № 143 на вул. Челюскінців м. Луганська вона була затримана ї у неї було вилучено з кармана куртки кастет.

Суд, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Учасники судового провадження проти цього не заперечували. Суд,



з’ясував, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та немає сумнівів у добровільності їх позиції. Суд роз’яснив учасникам судового провадження, що у цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За таких обставин суд вважає вину ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України доведеною.

Таким чином, дії обвинуваченої ОСОБА_2 правильно слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 263 КК України, за ознаками носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

Призначаючи ОСОБА_2 покарання, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченої, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

Вчинений обвинуваченою злочин за ч 2 ст. 263 КК належать до злочинів середньої тяжкості.

Обвинувачена раніше судима. За місцем проживання характеризується задовільно.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченої, суд визнає щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченої, суд визнає рецидив злочину.

Виходячи із зазначених обставин, відношення обвинуваченої до скоєного, враховуючи щире каяття обвинуваченої, усвідомлення нею своєї провини, суд вважає за можливе призначити обвинуваченій покарання без реального його відбування, шляхом звільнення від відбування покарання з встановленням випробування і покладанням на обвинувачену ряду обов'язків із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України, яке, на думку суду, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження нових злочинів.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченої.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Питання про речові докази слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винною у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, та призначити їй покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

В силу ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк 2 (два) роки, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.

У відповідності зі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід, обраний ОСОБА_2, у вигляді особистого зобов’язання – залишити без змін.

Речові докази: предмет виготовлений саморобним способом по типу кастета, який вважається холодною зброєю ударно-роздроблюючої дії – знищіти.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати криміналістичної експертизи холодної зброї від 04.05.2013 р. №183/106 у розмірі 195 гривні 60 копійок.


Вирок суду набирає законної сили після спливу строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області протягом 30 днів з дня його проголошення через Ленінський районний суд міста Луганська.



Головуючий:


                                                  



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація