Справа № 442/6669/13-к

Провадження № 1-кп/442/277/2013

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2013 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої - судді Грицай М.М.,

з участю секретаря - Антоненко В.О.,

прокурора - Левицького М.М.,

потерпілої - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі кримінальне провадження №120131501100002223, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.09.2013 року, відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, безробітного, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого 14.07.2011 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області за ч.2 ст.185 КК України до 2 років обмеження волі з іспитовим строком 1 рік;

- обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 29 серпня 2013 року в обідній час, знаходячись на вул.Сонячна, 46, в с.Попелі Дрогобицького району Львівської області, шляхом вільного доступу, таємно викрав металеву рамку із кутників та металевої сітки, розміром 2х1,5 м, загальною вартістю 165 грн., яка знаходилась біля приміщення господарської будівлі - "стайні". Після цього, продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення крадіжки чужого майна, ОСОБА_2 викрав металеву сокиру з дерев'яною ручкою, загальною вартістю 70 грн., чим заподіяв майнову шкоду потерпілій ОСОБА_1 на загальну суму 235 грн.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 повністю визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення та дав суду пояснення, аналогічні фабулі обвинувачення. У вчиненому щиро розкаюється, обіцяє більше такого не вчиняти і просить суворо його не карати.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що обвинуваченим шкоду їй не відшкодовано, щодо міри покарання – поклалася на думку суду.

Враховуючи те, що обвинувачений визнав себе винуватим, не оспорює докази щодо обставин справи, з’ясувавши, що він правильно розуміє зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності його позиції, а також роз’яснивши, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів у даному провадженні. А тому, розгляд кримінального провадження проведено у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Враховуючи вищенаведене, вислухавши потерпілу, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали, що характеризують його особу, суд прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Відтак, дії ОСОБА_2 за ч.1 ст.185 КК України кваліфіковано вірно, оскільки він вчинив протиправні дії, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжку).

При обранні виду і розміру покарання ОСОБА_2, суд виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та, відповідно до ст. 65 КК України, бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим правопорушення, враховує наслідки та обставини вчиненого.

Обставинами, які пом’якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

З урахуванням вищенаведеного та обставин справи, враховуючи особу винного, який по місцю свого проживання характеризується негативно, притягувався раніше до кримінальної відповідальності за аналогічні правопорушення, суд прийшов до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_2 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, а тому слід призначити йому покарання у виді арешту, яке є необхідне й достатнє, на переконання суду, для його виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.

Разом з тим, беручи до уваги викладене та з урахуванням особи винного, суд вважає, що ОСОБА_2 слід обрати запобіжний захід у вигляді взяття під варту із зали суду.

На підставі ч.9 ст.100 КПК України питання про долю речових доказів вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.

Відтак, питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 100, 349, 368, 370, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді 2 (двох) місяців арешту.

Обрати засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу запобіжний захід взяття під варту із зали суду.

Строк відбуття покарання рахувати з 29.11.2013 року.

Речові докази: металеву рамку з сіткою та кутниками, які знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_1, – повернути власнику ОСОБА_1 (а.с.30, а.с.31).

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Дрогобицький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті.

Суддя Грицай М.М.