Справа № 413/1612/13-ц
Провадження № 2/413/772/13
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
13 серпня 2013 року м. Красний Луч
Краснолуцький міський суд Луганської області
у складі: головуючого судді Бойко С. Л.,
при секретарі Сухарко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Красний Луч цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до КП «Петровськтепло Плюс» про визнання наказів незаконними та їх скасування,
в с т а н о в и в :
Позивач звернулася з дійсним позовом до суду і в обґрунтування його пояснила, що вона знаходилась в трудових відносинах з КП «Петровськтепло Плюс» з 11.12.2009р. по 10.12.2010р. Наказом № 1 від 10.01.2013р. відповідачем у зв'язку з відсутністю у штатному розкладі КП «Петровськтепло Плюс» посади виконуючого обов'язки головного бухгалтера, наказ № 10 від 01.02.2010р. і запис № 10 від 01.02.2010р. у журналі реєстрації наказів з особового складу КП «Петровськтепло Плюс» визнані недійсними. З наказом № 1 від 10.01.2013р. позивач не згодна, оскільки вона була прийнята в КП «Петровськтепло Плюс» на підставі наказу № 9-а від 11.12.2009р. на 0,5 ставки бухгалтера. У зв'язку з тим, що посада головного бухгалтера була вакантна і необхідно було здавати бухгалтерські звіти за підписом головного бухгалтера, то наказом № 10 від 01.02.2010р. вона була призначена виконуючим обов'язки головного бухгалтера. Визнання наказу № 9-а від 11.12.2009р. недійсним фактично є притягненням до дисциплінарної відповідальності шляхом переведення на нижче оплачувану роботу вже не працюючого працівника, що є порушенням ст.148 КЗпП України. При виданні даного наказу ніхто не витребував у неї письмових пояснень, що є порушенням ст.149 КЗпП України. Даний наказ був виданий після 35 місяців після її призначення виконуючою обов'язки головного бухгалтера. Наказом № 1 від 14.01.2013р. відповідач зробив перерахунок нарахувань її заробітної плати і компенсації за невикористану відпустку за період її роботи на КП «Петровськтепло Плюс» з 01.12.2009р. по 10.12.2010р. З даним наказом позивач не згодна, оскільки згідно до довідки про її заробітну плату, яка була розрахована на підставі наказу №1 від 14.01.2013р. її нарахована заробітна плата зменшилась на 14541,47грн. Фактично нарахована заробітна плата підтверджується індивідуальною відомістю про застраховану особу та актом № 6 Краснолуцького міського центру зайнятості. Таким чином, наказ №1 від 14.01.2013р. є наказом про притягнення її до матеріальної відповідальності. Однак, даний наказ суперечить ч.2 ст.130 та ст.136 КЗпП України. Позивач вважає, що наказ № 1 від 10.01.2013р. та наказ № 1 від 14.01.2013р. є незаконними і підлягають скасуванню. З оскаржуваними наказами її ніхто не знайомив, про них вона дізналася випадково. Позивач просить скасувати накази КП «Петровськтепло Плюс» № 1 від 10.01.2013р. та № 1 від 14.01.2013р.
У судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги в повному обсязі і просить визнати накази КП «Петровськтепло Плюс» № 1 від 10.01.2013р. «Про визнання запису недійсним» та № 1 від 14.01.2013р. «Про проведення перерахунку» незаконними та зобов'язати КП «Петровськтепло Плюс» скасувати наказ № 1 від 10.01.2013р. «Про визнання запису недійсним» та наказ № 1 від 14.01.2013р. «Про проведення перерахунку».
Представник відповідача КП «Петровськтепло Плюс» Гасс О.Т. позовні вимоги позивача не визнала у повному обсязі, посилюючись на те, що позивач згідно до наказу № 10 від 01.02.2010р. була переведена на посаду виконуючою обов'язки головного бухгалтера КП «Петровськтепло Плюс». Оскільки така посада не була передбачена штатним розкладом, то 10.01.2013р. було складено наказ № 1 «Про визнання запису недійсним» та наказ № 1 від 14.01.2013р. «Про проведення перерахунку». Просить в позовних вимогах позивачу відмовити.
Суд, вислухавши позивача, представника відповідача, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій не залежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності.
Трудове законодавство України гарантує працівникові дотримання тих умов трудового договору, які були обумовлені при його укладенні. Змінювати умови трудового договору сторони можуть за взаємною згодою, крім випадків, передбачених законодавством.
З огляду на ст.43 Конституції України, яка забороняє застосування примусової праці, переведення працівників має здійснюватися з урахуванням гарантій і компенсацій, установлених законодавством
Переведення на іншу роботу, незалежно від його терміну, мети, причини та інших обставин, відповідно до ч.1 ст.32 та ч.1 ст.33 КЗпП допускається лише за згодою працівника, оскільки передбачає зміну істотних умов трудового договору.
Відповідно до наказу № 9-а від 11.12.2009р. по КП «Петровськтепло Плюс» ОСОБА_1 була прийнята на роботу на посаду бухгалтера на 0,5 ставки з 11.12.2009р.
На підставі заяви ОСОБА_1 від 01.02.2010р. наказом № 10 від 01.02.2010р. позивач була переведена на посаду виконуючої обов'язки головного бухгалтера КП «Петровськтепло Плюс» на 0,5 ставки з 01.02.2010р.
Призначення працівника виконуючим обов'язки за іншою вакантною посадою на цьому чи на іншому підприємстві є переведенням цього працівника на іншу роботу за умови, що він звільняється від виконання своїх обов'язків за посадою, обумовленою трудовим договором. Таке призначення потребує згоди працівника.
Після підписання керівником підприємства (або іншою уповноваженою на ці дії посадовою особою) наказу про переведення працівника на іншу роботу цей наказ підлягає реєстрації в журналі реєстрації наказів з персоналу, йому присвоюється відповідний реєстраційний номер і проставляється дата реєстрації.
Даний наказ був зареєстрований під № 10 в журналі реєстрації наказів по особистому складу КП «Петровськтепло Плюс».
Як вбачається з трудової книжки позивача, запис про переведення ОСОБА_1 на посаду виконуючої обов'язки головного бухгалтера на 0,5 ставки не було внесено до трудової книжки позивача.
Після реєстрації наказу про переведення працівника на іншу роботу кадрова служба вносить запис до трудової книжки працівника.
Відповідно до пункту 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993р. № 58, переведення працівника на іншу постійну роботу на тому самому підприємстві оформляється в такому ж порядку, як і прийняття на роботу.
Обов'язки по внесенню запису до трудової книжки покладається на працівників кадрової служби, що в порушення Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників не було зроблено.
Відповідно до наказу № 17 від 10.12.2010р. позивач була звільнена з КП «Петровськтепло Плюс» за ст.36 п.1 КЗпП України.
10.01.2013р. по КП «Петровськтепло Плюс» було видано наказ № 1 від «Про визнання запису недійсним» з посиленням на ті обставини, що у зв'язку з відсутністю в штатному розкладі КП «Петровськтепло Плюс» посади виконуючої обов'язки головного бухгалтера, наказ №10 від 01.02.2010р. і запис № 10 від 01.02.2010р. в журналі реєстрації наказів по особистому складу КП «Петровськтепло Плюс» визнати недійсними.
Пункт 12 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 1 листопада 1996р. № 9 передбачає, що переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, а також переведення на роботу на інше підприємство або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у ст.33 КЗпП України та в інших випадках, передбачених законодавством
Дані положення також передбачені ч.1ст.32 КЗпП України.
Вирішуючи питання про скасування оспорюваних наказу № 1 від 10.01.2013р. «Про визнання запису недійсним» и наказу № 1 від 14.01.2013р. «Про проведення перерахунку» суд керується тим, що обумовлені сторонами в безстроковому трудовому договорі, укладеному в наказі № 10 від 01.02.2010р. взаємні права та обов'язки, зокрема умови оплати праці, не можуть бути змінені власником або уповноваженим органом в односторонньому порядку без законних підстав.
Зміна істотних умов праці може мати місце у випадках, передбачених ч.3 ст.32 КЗпП України - у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою.
Однак, як встановлено судом, і ця обставина не заперечувалася представником відповідача, змін в організації виробництва та праці позивача, які б супроводжувалися зміною умов оплати праці працівників, не відбулося.
Відповідно до ч.5 ст.97 КЗпП України власник або уповноважений ним орган не має права в односторонньому порядку приймати рішення, що погіршують умови, встановлені законом, угодами, колективним договором.
При цьому суд не прийняв посилання представника відповідача на ті обставини, що позивач згідно до наказу № 10 від 01.02.2010р. була переведена на посаду виконуючої обов'язки головного бухгалтера КП «Петровськтепло Плюс», яка не була передбачена штатним розкладом, як підтвердження законності дій відповідача, оскільки передбачене нормами закону право власника або уповноваженого ним органу на переведення працівника на іншу посаду без його згоди і зміну існуючих умов оплати праці в бік їх погіршення є можливим лише за умови дотримання правил ч.3 ст.32 КЗпП України.
Правове регулювання питань про призначення виконувача обов'язків за певними посадами для загального кола працівників законодавством України не передбачено.
В Україні і далі діють положення постанови Ради Міністрів СРСР «Про порядок і умови суміщення професій (посад)» від 04.12.1981р. № 1145 (далі - Постанова № 1145) та Інструкції, затвердженої Державним комітетом праці, Міністерством фінансів СРСР і ВЦРПС від 14.05.1982р. № 53-ВЛ (далі - Інструкція № 53), стосовно застосування цієї постанови в частині щодо визначення поняття «суміщення професій (посад)», розширення зони обслуговування і збільшення обсягу робіт, виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника, а також щодо зазначення потреби видати наказ про доручення працівникові додаткових обов'язків у порядку суміщення професій (посад), розширення зони обслуговування, збільшення обсягу робіт та виконання обов'язків відсутнього працівника.
Згідно ст.26 КЗпП України призначити працівника виконувачем обов'язків за вакантною посадою можна і в разі, коли роботодавець тимчасово не має можливості прийняти на цю посаду конкретну особу.
Зазвичай виконання обов'язків керівних працівників за вакантною посадою покладається на штатних заступників без будь-якої доплати. За умови відсутності такого заступника виконання обов'язків за вакантною посадою може покладатися і на іншого працівника підприємства.
За таких обставин, суд дійшов висновку про незаконність наказів відповідача № 1 від 10.01.2013р. «Про визнання запису недійсним» та № 1 від 14.01.2013р. «Про проведення перерахунку».
Відповідно до роз'яснень, викладених у ч.3 п.31 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 6 листопада 1992р. № 9, якщо при розгляді трудового спору буде встановлено, що зміну істотних умов трудового договору проведено не у зв'язку зі зміною в організації виробництва і праці на підприємстві, в установі, організації, то така зміна з урахуванням конкретних обставин може бути визнана судом неправомірною з накладенням на власника або уповноважений ним орган обов'язку поновити працівникові попередні умови праці.
Дійшовши висновку про неправомірність дій відповідача щодо зміни істотних умов праці позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати КП «Петровськтепло Плюс» скасувати накази № 1 від 10.01.2013р. «Про визнання запису недійсним» та № 1 від 14.01.2013р. «Про проведення перерахунку», так як питання видання наказів та їх скасування належить до компетенції власника або уповноваженого ним органу, а не суду.
Керуючись Конституцією України, ст.ст.10, 60 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 06.11.1992р. № 9, ст.ст.3, 26, 32, 97 КЗпП України, с у д -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до КП «Петровськтепло Плюс» про визнання наказів незаконними та їх скасування задовольнити.
Визнати наказ КП «Петровськтепло Плюс» № 1 від 10.01.2013р. «Про визнання запису недійсним» незаконним.
Визнати наказ КП «Петровськтепло Плюс» № 1 від 14.01.2013р. «Про проведення перерахунку» незаконним.
Зобов'язати КП «Петровськтепло Плюс» скасувати накази № 1 від 10.01.2013р. «Про визнання запису недійсним» та № 1 від 14.01.2013р. «Про проведення перерахунку».
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через Краснолуцький міський суд шляхом подачі в 10-ти денний апеляційної скарги з подачею її копій до апеляційної інстанції або в порядку ч.2 ст.295 ЦПК України.
Головуючий суддя: С.Л. Бойко