Лутугинський районний суд Луганської області
Справа № 416/3564/13-к
Провадження № 1-кп/416/272/13
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.11.2013
Лутугинський районний суд Луганської області
у складі: головуючого судді Кулешової Л.В.
за участю: прокурора Хворостяна Д.І.
секретаря Яришової О.М.
потерпілого ОСОБА_1
обвинуваченого ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Лутугине кримінальне провадження №12013030470002141 від 30.07.2013 року по обвинуваченню
- ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в с. Курячівка Білокуракинського району Луганської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, не працюючого, раніше судимого 18.03.2013 року Лутугинським районним судом Луганської області за ст. 263 ч.1 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.. 75 КК України від відбуння покарання звільнений з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, проживаючого АДРЕСА_2, зареєстрованого в АДРЕСА_1
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.1 КК України,
В С Т А Н О В И В:
29.07.2013 року приблизно о 14 годині 00 хвилин ОСОБА_2, маючи злочинний намір на заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, а саме мобільним телефоном «Samsung GTS 3600» в корпусі жовтого кольору, який належить ОСОБА_1, знаходячись за адресою : АДРЕСА_3 реалізуючи свій злочинний намір, шляхом зловживання довірою взяв у ОСОБА_1 мобільний телефон і вийшов до туалету, повернувшись повідомив неправдиві свідчення, що в туалеті втопив телефон ОСОБА_1, вартість якого складає 350 грн. Після чого з місця злочину зник, звернувши майно на свою користь і розпорядившись на свій розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_1 матеріальну шкоду у сумі 350 грн., яка не відшкодована.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю і підтвердив факт вчинення злочину при викладених в обвинувальному акті обставинах.
Суду показав, що він дійсно попросив у потерпілого мобільний телефон щоб подзвонити. Але телефон не віддав та сказав йому, що він його втопив у туалеті. Після цього разом з ОСОБА_3 продали телефон ОСОБА_4.
Суд, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, з'ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
За таких обставин, суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні умисних протиправних дій, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом
обману (шахрайство) та кваліфікує їх як вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
У відповідності до вимог ст. ст. 50, 65 КК України при призначенні покарання ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до злочину невеликої тяжкості, дані про його особу та обставини,які пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 суд не находить.
До обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_2 суд відносить щире каяття, знаходження на утриманні неповнолітніх дітей.
Вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що він на час вчинення кримінального правопорушення був засудженим, вчинив злочин в період іспитового строку, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання, суд вважає необхідним достатнім для його виправлення і перевиховання та попередження вчинення ним нових злочинів призначити йому покарання у вигляді обмеження волі.
Беручи до уваги, що ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення в період іспитового строку, суд вважає на підставі ст.. 71 КК України до покарання за цим вироком частково приєднати не відбуте покарання за вироком Лутугинського районного суду від 18.03.2013 року.
Цивільний позов потерпілий не заявляв.
Речових доказів по кримінальному провадженні немає.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 не обирався.
Керуючись ст.ст.368, 370, 374 КПК України, суд
З А С У Д И В:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у виді 1 року обмеження волі.
У відповідності до ст..71 КК України до покарання за цим вироком, яке згідно ст.72 КК України складає 6 місяців позбавлення волі із розрахунку, що одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі , частково приєднати невідбуте покарання за вироком Лутугинського районного суду від 18.03.2013 року у вигляді 2 років 8 місяців позбавлення волі і остаточно призначити покарання за сукупністю вироків у вигляді позбавлення волі на строк 3 /три/ роки 2 місяця з відбуванням покарання в кримінально - виконавчій установі закритого типу
Строк відбування покарання обчислювати з моменту затримання.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 не обирався.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до апеляційного суду Луганської області через Лутугинський районний суд Луганської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя: Л.В.Кулешова