ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.12.06

Справа № 5/654-06.

за позовом Аграрного фонду , м. Київ

до відповідача – товариства зобмеженою відповідальністю "Конотопське підприємство хлібопродуктів", м. Конотоп

про врегулювання розбіжностей по договору

Суддя Гудим В.Д.

Представники сторін:

Від позивача –  предст. Берковський Р.О. (дов. № 71 від 17.10.06р.)

Від відповідача – предст. Кошель О.М. (дов. № 343 від 9.11.06р.)

За участю секретаря судового засідання  Вдовенко Д.В.

В судовому засіданні оголошено перерву до 07.12.06 р.

Суть спору: Викладена в ухвалі від 13.11.06р.

Позивач подав позовну заяву про врегулювання розбіжностей, що виникли між сторонами при укладенні договору складського зберігання зерна від 3.07.06р.                        № 207/18, зокрема позивач просить зобов’язати відповідача укласти пункти 6, 7, 8, 10, 13, 14, 18 та 19 зазначеного договору в редакції, запропонованій позивачем.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує проти редакції зазначених пунктів, запропонованої позивачем і просить суд прийняти спірні пункти в редакції відповідача.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що при укладенні  договору складського зберігання зерна від 3.07.06р. № 207/18 (далі Договір) між сторонами виникли розбіжності щодо редакції пунктів 6, 7, 8, 10, 13, 14, 18 та 19.

Позивач запропонував укласти пункт 6 Договору в такій редакції: “Поклажодавець за 3 робочих дні до припущеного відвантаження зерна надає   зерновому   складу   письмовому   заявку   (факсом   або   в   інший   спосіб),   в   якій   вказує найменування культури та її кількість», а пункт 18 договору в такій редакції: «зерно передається на зберігання до подання Поклажодавцем вимоги про його повернення, переоформлення «до запитання»".

Не погоджуючись з редакцією позивача відповідач в протоколі розбіжностей запропонував таку редакцію пункту 6: "Поклажодавець за 3 робочих дні до строку відвантаження зерна надає   зерновому   складу   письмовому   заявку   (факсом   або   в   інший   спосіб),   в   якій   вказує дату початку відвантаження, найменування культури, її кількість та вид транспортного засобу відвантаження", а пункт 18 в наступній редакції: "Строк зберігання зерна з 1.07.06р. по 30.06.07р. включно" та доповнив підпунктами 18.1, 18.2., 18.3., які викладені на підставі пунктів 24, 25, 26 Типового договору складського зберігання зерна, а саме: 18.1. "Зберігання зерна понад строк, встановлений цим договором можливе тільки за взаємною домовленістю сторін".

18.2.          "Зерновий склад зобов'язаний письмово не пізніше ніж за сім днів до закінчення строку зберігання зерна попередити поклажодавця зерна про закінчення його строку і визначити строк витребування зерна".

18.3.          "У разі, коли поклажодавець у запропонований зерновим складом строк не забрав зерно, зерновий склад має право продати його на конкурсних засадах за ринковими цінами. Кошти, одержані від продажу зерна, передаються поклажодавцю за вирахуванням сум, належних зерновому складу, в тому числі пов'язаних з його продажем".

В обґрунтування запропонованої редакції пунктів 6 та 18 позивач посилається на те, що відповідно до ст. 27 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні», якщо строк зберігання зерна договором складського зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зерновий склад зобов'язаний зберігати зерно до подання поклажодавцем вимоги про його повернення, а відповідно до ч. 2           ст. 938 Цивільного кодексу України, якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зв'язаний зберігати річ до пред’явлення поклажодавцем вимоги про її повернення. Господарський суд вважає такі твердження позивача обгрунтованими, тому пункти 6 та 18 договору затверджуються в редакції позивача.

Позивач також зазначає, що виходячи із змісту ст.6 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства  України»   Аграрний   фонд   проводить   закупівлю об'єктів  державного   цінового регулювання до державного продовольчого резерву з метою здійснення в подальшому товарних інтервенцій  для  встановлення  ціни  рівноваги.   Оскільки  товарні   інтервенції  здійснюються  з урахуванням співвідношення рівня ціни попиту та максимальної закупівельної ціни окремого об’єкта державного цінового регулювання, точно визначити коли складуться достатні умови для проведення товарних інтервенцій неможливо, тобто строк зберігання зерна не може бути іншим, ніж «до запитання», що не суперечить пункту 2 ст. 938 Цивільного кодексу України.

Позивач запропонував укласти пункт 7 Договору в такій редакції: " Зерновий склад зобов'язується здійснювати відвантаження зерна або його переоформлення на підставі і в повній відповідності до письмової заявки, в присутності представника Поклажодавця, повноваження на отримання якого підтверджуються довіреністю при наявності паспорту (або документу, який посвідчує особу).

Відповідач не погоджується з редакцією позивача та в протоколі розбіжностей запропонував таку редакцію пункту 7: "Зерновий склад зобов'язується здійснювати за рахунок Поклажодавця відвантаження зерна або його переоформлення на підставі і в повній відповідності до письмової заявки, в присутності представника Поклажодавця, повноваження на отримання зерна якого підтверджується довіреністю, при наявності паспорту ( або документу, який посвідчує особу), за наявності складських документів".

В обґрунтування запропонованої редакції пункту 7 позивач зазначив про те, що здійснення відвантаження не може відбуватись за рахунок позивача, в зв’язку з тим, що відвантаження зерна здійснюється зерновим складом, і правовідносини з відвантаження у останнього виникають не з Аграрним фондом, а з отримувачем (покупцем) відповідного зерна, Аграрний фонд не здійснює перевезення і відвантаження зерна, а лише займається переоформленням документів на зерно Покупця. Пункт 7 договору приймається в редакції позивача.

Позивач запропонував укласти пункт 8 в такій редакції: "Поклажодавець зобов’язаний своєчасно розрахуватися за надані йому послуги по зберіганню за договором".

Не погоджуючись з редакцією позивача відповідач в протоколі розбіжностей запропонував таку редакцію пункту 8: " Поклажодавець зобов'язаний своєчасно розрахуватися за надані йому послуги по зберіганню за надані йому послуги з приймання, зберігання, відвантаження та надання додаткових послуг, пов’язаних із зберіганням зерна".

В обґрунтування запропонованої редакції пункту 8 позивач посилається на те, що відповідно п. 10 ст. 1 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» зберігання  зерна - комплекс заходів,  які  включають  приймання, доробку, зберігання і відвантаження зерна. Позивачем не здійснюється відвантаження зерна, так як зерно, що ним закупається шляхом укладання біржової угоди, вже знаходиться на зерновому складі, і передача такого зерна від товаровиробника проводиться шляхом переоформлення зерна, оформлення відповідних складських документів, таке зерно, продане позивачем іншій особі, передається також шляхом переоформлення відповідних документів без відвантаження. Беручи до уваги зазначені обставини, господарський суд вважає, що оскільки при наданні послуг зберігання можливе надання з боку відповідача по узгодженню з позивачем і додаткових послуг, пов’язаних із зберіганням пункт 8 договору треба викласти в редакції: Поклажодавець зобов’язаний своєчасно розрахуватися за надані йому послуги по зберіганню за договором та надання додаткових послуг, пов’язаних із зберіганням зерна.

Позивач запропонував укласти пункт 10 в такій редакції: "Тариф на послуги  по зберіганню не може перевищувати 0,5 відсотків від розміру мінімальної закупівельної ціни зерна за календарний місяць відповідно до п.п. 14.2.4., 14.2 ст. 14 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", а п. 13 в наступній редакції: "Тарифи на послуги зернового складу по зберіганню: Вид послуг: Зберігання (за 1 тонну на місяць) - - -- --- пшениця 4 класу 2,70 грн. (дві грн. 70к.)".

Не погоджуючись з редакцією позивача відповідач в протоколі розбіжностей запропонував таку редакцію пункту 10: "Якщо зерновий склад зберігає товар, який підпадає під визначення об’єкта державного цінового регулювання згідно із Законом України "Про державну підтримку сільського господарства України", то тариф (ціна за календарний місяць такого зберігання) на вартість такого зберігання не може перевищувати 0,5 відсотка від розміру мінімальної закупівельної ціни відповідного об’єкта державного цінового регулювання, встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 817 від 10.06.2006 р. "Про затвердження переліку об’єктів державного цінового регулювання на 2006/07 маркетинговий рік. Підставою для надання Зерновим складом пільгового тарифу зберігання Поклажодавцю є укладені цивільно-правові договори за стандартизованими умовами та реквізитами біржових договорів і правилами аграрної біржі". Підстава: п. 2.12. ст. 2, п. 3.2. ст. 3 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", а п. 13 в наступній редакції: "Тарифи на послуги зернового складу: Вид послуг:         Тарифи на послуги (у грн. з ПДВ)

Приймання  (за 1 тонну фізичної ваги)       7,02

Зберігання (за 1 тонну на місяць)                9,00

Відвантаження (за 1 тонну)                         17,09

Додаткові послуги: Очищення (за 1 т/%)    3,72

Сушіння (за 1 т/%)                                         7,16"

В обґрунтування запропонованої редакції пунктуів10, 13 позивач посилається на те, що відповідно п.п. 14.2.4. п. 14.2. ст. 14 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України»,  п. 5 ст. 28 Закону України "Про зерно і ринок зерна в Україні", Постанови Кабінету Міністрів України від 26 травня 2005 року № 399,   встановлення та зміна тарифу за зберігання окремого об’єкта державного цінового регулювання встановлюється Кабінетом Міністрів України і знаходиться поза межею компетенції Аграрного фонду і Зернового складу.

Позивач також зазначає, що відвантаження   зерна   здійснюється   зерновим   складом, але правовідносини з відвантаження у останнього виникають не з Аграрним фондом,  а з отримувачем (покупцем) відповідного зерна. Позивач також зазначив те, що зерно, придбане Аграрним фондом, зберігається на зерновому складі до того моменту, поки таке зерно не буде продане іншій особі, шляхом переоформлення складських документів на Покупця. Враховуючи ці обставини пункти 10 та 13 приймаються в редакції позивача.

Позивач запропонував укласти пункт 14 в такій редакції: " Відвантаження зерна проводиться після оплати послуг Зернового складу по зберіганню".

Не погоджуючись з редакцією позивача відповідач в протоколі розбіжностей запропонував таку редакцію пункту 14: " Відвантаження зерна проводиться після повного відшкодування витрат Зернового складу" та доповнив підпунктом 14.1., а саме : "Зерновий склад залишає за собою право змінювати розрахунки за надані послуги у разі зміни цін на енергетичні, матеріальні та інші ресурси. У такому разі Зерновий склад попереджає Поклажодавця про зміни не пізніше ніж за 7 (сім) календарних днів до підвищення тарифів і надає документально підтверджене обгрунтування змін у витратах".

В обґрунтування запропонованої редакції пункту 14 позивач зазначив, що зміна цін  на енергетичні,  матеріальні та інші  ресурси  здійснюються  шляхом
прийняття відповідних нормативних актів, що може тягти за собою відповідно і внесення змін до спеціальних законів або прийняття інших нормативних актів, якими керується відповідач у своїй діяльності, в такому випадку Аграрний фонд зобов’язаний визнавати зміни договірних тарифів щодо зберігання об’єкту державного цінового регулювання. Позивач також зазначив, що взяття на себе зобов'язання зміни чітко встановленого тарифу шляхом укладення договору є перевищенням повноважень Аграрним фондом, що призведе до використання бюджетних коштів не за цільовим призначенням, також до притягнення відповідних посадових осіб до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності у порядку, визначеному законами України, а саме главою Бюджетного кодексу України, тому цей пункт договору приймається в редакції позивача.

Позивач запропонував укласти пункт 19 в такій редакції: "Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань".

Не погоджуючись з редакцією позивача відповідач в протоколі розбіжностей запропонував таку редакцію пункту 19: " Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє  з 01.07.2006 р. до повного виконання сторонами своїх зобов’язань".

Приймаючи до уваги, що зобов’язання по договору між сторонами виникли саме з 01.07.2006 р., господарський суд вважає за необхідне викласти пункт 19 в редакції відповідача, а саме: " Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє  з 01.07.2006 р. до повного виконання сторонами своїх зобов’язань".

Господарський суд вважає за необхідне прийняти до уваги зауваження відповідача щодо доповнення Договору пунктом 14.1. щодо зміни розрахунків за надані послуги у разі зміни цін на енергетичні, матеріальні та інші ресурси, шляхом доповнення пункту 13 Договору: " договірні тарифи можуть змінюватися в разі прийняття відповідачем нормативних актів внаслідок зміни цін на енергоносії, матеріальні та інші ресурси".

Господарські витрати відносяться на сторони порівну.

Керуючись ст. ст. 82-85  Господарського  процесуального  кодексу  України,

суд вирішив:

1.          Договір складського зберігання зерна від 3.07.06р. № 207/18 між Аграрним фондом, м. Київ та товариством з обмеженою відповідальністю "Конотопське підприємство хлібопродуктів", м. Конотоп, , в тому числі стосовно пунктів 6, 7, 10, 14 та 18 вважати укладеним в редакції Аграрного фонду, м. Київ.

2.          Пункт 8 договору викласти в редакції: "Поклажодавець зобов’язаний своєчасно розрахуватися за надані йому послуги по зберіганню за договором та надання додаткових послуг, пов’язаних із зберіганням зерна."

3.          Пункт 13 договору викласти в редакції: "Тарифи на послуги зернового складу по зберіганню: Вид послуг: Зберігання (за 1 тонну на місяць) - - -- --- пшениця 4 класу 2,70 грн. (дві грн. 70к.). Договірні тарифи можуть змінюватися в разі прийняття у встановленому порядку відповідних нормативних актів внаслідок зміни цін на енергоносії, матеріальні та інші ресурси."

4.          Пункт 19 договору викласти в редакції: " Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє  з 01.07.2006 р. до повного виконання сторонами своїх зобов’язань".

5.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Конотопське підприємство хлібопродуктів", м. Конотоп, вул. Генерала Тхора, 99 (р/р 26005023612 в АКБ "Експрес-Банк" м. Конотоп, МФО 337212, код 33683378) на користь Аграрного фонду, м. Київ, вул. Б.Грінченка, 1 (р/р 35222003003207 в управлінні державного казначейства м. Києва, МФО 820019, код 33642855) витрат по держмиту 42 грн. 50 коп., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 59 грн., видати наказ.

Суддя                                                                         В.Д.Гудим