копія Справа №2318/2050/12

1/705/56/13

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.11.2013 м. Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі :

головуючого судді Величко Т.О.

при секретарі Шевчук Н.С.

за участю прокурора Короп С.В.

за участю захисника ОСОБА_1

за участю захисника ОСОБА_2

за участю захисника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Умань кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Орадівка Христинівського району Черкаської області, українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, не судимого,

- в скоєні злочинів передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 222, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Христинівка Черкаської області, росіянина, громадянина України, освіта вища, одруженого, має на утриманні трьох малолітніх дітей: ОСОБА_45,ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_46, ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_47, ІНФОРМАЦІЯ_9, працюючого директором ПАТ «Еталон», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, не судимого,

- в скоєні злочинів передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 222, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_11, уродженця с. Кожухівка Теплицького району Вінницької області, українця, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, не одруженого, має на утриманні двох дітей: ОСОБА_48, ІНФОРМАЦІЯ_14, ОСОБА_49, ІНФОРМАЦІЯ_15, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, не судимого,

- в скоєні злочинів передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 222, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4, органом досудового слідства обвинувачується в тому, що він працюючи відповідно до наказу № 979-к від 25.08.2004 начальником Центрального Уманського відділення Черкаської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», будучи службовою особою, був наділений, відповідно до своєї посадової інструкції, організаційно - розпорядчими та адміністративно - господарськими обов'язками. Серед яких: ведення юридичної справи відділення; організація роботи та контроль за виконанням функцій покладених на працівників відділень згідно посадових обов'язків; загальне керівництво роботою відділення, розстановки кадрів, а також внесення пропозицій з питань призначення та звільнення працівників відділень або накладення на них дисциплінарних стягнень у встановленому порядку; підписання посадових інструкцій працівників відділень; планування роботи і встановлення цілей, завдань для працівників відділення їх контролю та забезпечення виконання доведених планів; проведення переговорів та забезпечення процесу укладання договорів про співробітництво з партнерами та основними клієнтами; організація роботи працівників відділення щодо виконання вимог чинного законодавства України, нормативно - правових актів НБУ, нормативних документів банку щодо фінансового моніторингу та ідентифікації клієнтів; виконання інших поточних завдань щодо управління роботою відділення. ОСОБА_4 несучи персональну відповідальність за досягнення та підтримання в подальшому прибуткової діяльності відділення; виконання відділенням показників діяльності, визначених у поточних та стратегічних планах; схоронність грошових та матеріальних цінностей відділення, всупереч інтересам служби (банківської установи), маючи на меті особисте збагачення, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність власних дій, за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_7, яких з метою полегшення реалізації задуму, вирішив залучити до участі в скоєнні злочинів та, за допомогою яких, зміг детально розробити та втілити в життя план по незаконному отриманню та подальшому розпорядженню неналежними йому коштами.

Реалізовуючи свій план, по вчиненню злочинів, пов'язаних з наданням до банківської установи підроблених документів з метою подальшого отримання грошових коштів у вигляді кредиту, заволодінням грошових коштів АТ «Райффайзен Банк Аваль» шляхом зловживання службовим становищем, всупереч інтересів окремих громадян, фактично керуючи діяльністю створеного у 2004 році ТОВ «Христинівка - Агро», ОСОБА_4 домовився з ОСОБА_5, завдяки своїм організаторським здібностям, вмінням зацікавити та переконати, до їх вчинення спочатку залучив свого безпосереднього підлеглого, давнього знайомого і фактично партнера по бізнесу ОСОБА_5, який фактично виконував функції фінансового директора ТОВ «Христинівка - Агро» і працював згідно наказу № 979-к від 25.08.2004 заступником начальника Центрального Уманського відділення ЧОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» - начальником відділу корпоративного бізнесу, а відповідно до наказу № 1324-к від 14.09.2009 на посаді заступника начальника відділення з питань малого бізнесу ЦУВ ЧОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», будучи службовою особою, був наділений, відповідно до своєї посадової інструкції і в межах своєї компетенції організаційно - розпорядчими та адміністративно - господарськими обов'язками. Серед яких: підготовка службових записок на перевірка клієнта та оцінки майна; формування пакету документів та передачі кредитної заявки на розгляд у дирекцію (у разі перевищення ліміту відділення), облік кредитних заявок, відправлених на дирекцію; запрошення клієнта, що отримав позитивне рішення про кредитування для укладення договору; супроводження заявки після затвердження; перевірка та формування кредитної справи та передачі справи спеціалісту з числа працівників блоку; виписка по предмету застави; підготовка та підпис заявок для внесення даних в ДРОРМ та Реєстру Іпотек до укладення договору. ОСОБА_5 ніс, відповідно до своєї посадової інструкції, персональну відповідальність за неякісне та несвоєчасне виконання покладених на нього обов'язків; невиконання наказів, розпоряджень керівництва відділення та вищого керівництва дирекції; здійснення фінансового моніторингу операцій клієнтів та шкоду, завдану ним розкраданням, умисним зіпсуттям, недостачею або втратою окремих видів майна та інших цінностей встановлену чинним законодавством України. ОСОБА_5 маючи багаторічний досвід в банківській справі, а також необхідні зв'язки та знайомства в банківських установах, вагомий авторитет в колективі відділення, і зокрема серед співробітників підпорядкованого йому відділу, міг самостійно контролювати та безпосередньо втілювати в життя всі злочинні задуми і переслідуючи мету незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій і діючи умисно, погодився на спільне скоєння злочинів з метою поліпшення свого матеріального становища та незаконного збагачення інших членів групи.

Обговоривши разом всі подробиці та завдання, які стоять перед ними для реалізації плану незаконного збагачення шляхом здійснення шахрайських дій та скоєння підроблень документів, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 розуміли, що для вдалого втілення їх задуму, необхідна ще одна надійна особа, якій можна було повідомити про всі подробиці майбутнього плану отримання грошових коштів. ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_7, який за кошти ОСОБА_5 і ОСОБА_4, 18.02.2003 зареєструвався в якості суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (свідоцтво №НОМЕР_1 видане Христинівською районною державною адміністрацією), та з 14.07.2004 був клієнтом відділення банківської установи, в якій працювали ОСОБА_4 і ОСОБА_5.У вересні 2007 року, ОСОБА_5 запросив ОСОБА_7 до службового кабінету ОСОБА_4 в приміщенні ЦУВ ЧОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», що розташоване за адресою: АДРЕСА_4. В присутності ОСОБА_4, ОСОБА_7 було запропоновано прийняти участь в скоєнні злочинів в якості активного учасника групи. За безпосередню участь у вчиненні злочинів ОСОБА_7 було обіцяно грошову винагороду. ОСОБА_7 вислухавши запропоноване йому ОСОБА_4 та ОСОБА_5, переслідуючи мету незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій, умисно, з корисливих мотивів, надав свою добровільну згоду, погодився. Після отримання згоди від ОСОБА_7, ОСОБА_4, досягнувши усної домовленості і узгодивши об'єкт злочину, його характер, спосіб вчинення та зміст виконуваних функцій з ОСОБА_5 і ОСОБА_7, діючи разом та за попередньою змовою з ними, згідно з попередньо розробленого ними єдиного плану спрямованого на досягнення єдиного злочинного результату, відомого і схваленого всіма учасниками групи, будучи її учасником, розподілив ролі всіх задіяних осіб. На себе, ОСОБА_4 поклав завдання загального контролю та керівництва за діяльністю учасників групи, розподілення функції кожного з її учасників, вирішення питання про подальше спрямування та витрачання отриманих злочинним шляхом грошових коштів, вирішення проблемних питань на рівні керівництва банківської установи та приховування злочинної діяльності групи, забезпечення фінансування злочинної діяльності групи та розподілення коштів, отриманих злочинним шляхом між її учасниками та іншого забезпечення злочинної діяльності. На ОСОБА_5, покладалися обов'язки відповідно до яких він повинен був детально вивчати всі умови кредитування, підшукувати інші банківські установи з найбільш вигідними для них умовами кредитування та налагоджувати зв'язок з їх посадовими особами з метою подальшого їх обману; встановлювати зв'язок з працівниками банку з метою найбільш ефективного приховання факту підробки документів; готувати необхідні банківські та платіжні документи для здійснення перерахування коштів; контролювати правильність та своєчасність здійснення перерахувань коштів; слідкувати за тим, щоб ніхто не дізнався про злочинну діяльність їхньої групи; подавати ОСОБА_4 інформацію про надходження грошових коштів на рахунки підконтрольних їм підприємств; контролювати діяльність ОСОБА_7 та надавати йому на підпис різноманітні фіктивні документи; передавати ОСОБА_7 грошові винагороди, отримані внаслідок злочинної діяльності; забезпечувати ефективну діяльність підконтрольних їм підприємств (підприємців); здійснювати пошук приватних підприємців з числа його знайомих та родичів, на рахунки яких перераховувалися грошові кошти, отримані злочинним шляхом; виконувати різноманітні представницькі функції; отримувати грошову винагороду за рахунок коштів отриманих злочинним шляхом; а також вирішувати всі інші виробничі питання, котрі виникатимуть в ході їхньої спільної злочинної діяльності. На ОСОБА_7 покладався обов'язок щодо пошуку, реєстрації та залучення приватних підприємців з числа його знайомих та родичів, на рахунки яких перераховувалися грошові кошти, отримані злочинним шляхом, а також надання їм на підпис складених ОСОБА_5 і ОСОБА_4 різноманітної фіктивної документації і передача грошової винагороди; підписання та скріплення печаткою ФОП ОСОБА_7 різноманітних договорів, платіжних та банківських документів, підготовлених та наданих йому ОСОБА_5 і ОСОБА_4; подачі необхідної фіктивної документації до банківських установ; виконання різноманітних представницьких функцій; здійснення приховування злочинної діяльності групи під час проведення перевірок; отримання грошової винагороди за рахунок коштів отриманих злочинним шляхом і шляхом призначення 03.08.2009 директором готелю «Ювілейний», що належав підконтрольному ОСОБА_4 і ОСОБА_5 ТОВ «Христинівка - Агро», а 10.01.2011 - директором ТОВ «Христинівка - Агро»; вирішення всіх інших виробничих питань, котрі виникатимуть в ході їхньої спільної злочинної діяльності.

Розподіл функцій, ступінь участі кожного з учасників групи у вчиненні злочинів базувався на особистих вміннях, роду діяльності, службовому положенню кожного із її учасників і відповідав їх положенню. Розроблений ОСОБА_4 злочинний план був відомий всім учасникам групи та погоджений з ними.

Таким чином, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_7, діючи разом та за попередньою змовою між собою, умисно, з корисливих мотивів, будучи об'єднаними єдиним злочинним умислом направленим на незаконне збагачення, в проміжок часу із другої половини 2007 року до серпня 2011 року, вчинили привласнення та заволодіння чужими коштами в особливо великих розмірах шляхом зловживання своїм службовим становищем, службове підроблення, зловживання своїм службовим становищем та шахрайство з фінансовими ресурсами при наступних обставинах:

В другій половині 2007 року, до ОСОБА_4 і ОСОБА_5, як до службових осіб ЦУВ ЧОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», звернувся громадянин ОСОБА_6 з проханням посприяти в отриманні кредиту від банківської установи.. В подальшому, ОСОБА_4, з метою заволодіння та привласнення грошових коштів АТ «Райффайзен Банк Аваль» шляхом зловживання службовим становищем, умисно, з корисливих мотивів, з розподілом ролей кожного з учасників групи, розробив злочинний план незаконного заволодіння та привласнення грошових коштів кредитної лінії всупереч інтересам банківської установи в якій працював, шляхом фактичного оформлення кредиту на одного з членів групи - ОСОБА_7 та оформлення кредиту саме у вигляді кредитної лінії з довготривалим строком повернення кредиту (розрахунку) та переконання керівництва ЧОД АТ «Райффайзен Банк Аваль» в необхідності та доцільності надання кредиту саме в такому вигляді. Даний злочинний план був доведений ОСОБА_4 до відома ОСОБА_5 і ОСОБА_7. ОСОБА_4 для втілення плану, здійснив розподілення ролей кожного з них. Так, ОСОБА_7 мав запевнити ОСОБА_6 (до порушення кримінальної справи та проведення слідства ОСОБА_7 та ОСОБА_6 були не знайомі та один одного не бачили, зі слів свідка ОСОБА_6 в судовому засіданні) в тому, що грошовими коштами кредитної лінії, після її повного погашення останнім, ніхто користуватися не буде; підписати необхідні для оформлення кредитної лінії документи, а також підписати та завірити печаткою ФОП ОСОБА_7 платіжні документи і грошові чеки, підготовлені ОСОБА_5, з метою незаконного, перерахування грошових коштів кредитної лінії на потреби їхньої групи. ОСОБА_5 мав переконати ОСОБА_6 в доцільності оформлення кредиту саме на ОСОБА_7 і саме в обумовленому членами групи вигляді; підготовити документи, необхідні для оформлення кредиту та іншу документацію необхідну для перерахування грошових коштів кредитної лінії на потреби їхньої групи і підписати (завірити) їх у ОСОБА_7; підписати кредитний договір від імені банківської установи; здійснити часткове переведення коштів з кредитної лінії у готівкову форму; передавати ОСОБА_7 грошову винагороду за участь в складі групи та всіляко приховувати її злочинні дії. На себе ОСОБА_4 поклав обов'язки загального керівництва діяльністю групи; переконання ОСОБА_6 в доцільності оформлення кредиту саме на ОСОБА_7 і саме в обумовленому членами групи вигляді; вирішення питання щодо подальшого спрямування грошових коштів з кредитної лінії (розміри, дати і контрагенти); розподілу коштів отриманих злочинних шляхом між членами групи та приховування її злочинної діяльності. Зміст даного злочинного плану ОСОБА_4 був погоджений кожним з учасників групи і направлений на єдиний злочинний результат.

В подальшому, реалізуючи свій спільний злочинний умисел, ОСОБА_4 і ОСОБА_5, достовірно знаючи, що ОСОБА_6 мав намір достроково погасити кредит, що надавало їм можливість використовувати кошти кредитної лінії у власних потребах, що суперечили інтересам банківської установи, переконали останнього в доцільності оформлення кредитного договору саме на їх умовах. 15 жовтня 2007 року між Відкритим Акціонерним Товариством «Райффайзен Банк Аваль» в особі ОСОБА_5 - з однієї сторони (Кредитор), та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_7 - з іншої сторони (Позичальник), укладено кредитний договір № 010/02-47/1439-07 (відновлювальна (револьверна) кредитна лінія) під іпотеку комерційної нерухомості - нежитлової будівлі загальною площею 710,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_4, належної громадянці ОСОБА_11, яка виступила майновим поручителем. Фактичне використання кредитних коштів і погашення кредиту мав здійснювати громадянин ОСОБА_6. Відповідно до умов даного договору Кредитор відкрив Позичальнику відновлювальну (револьверну) кредитну лінію у сумі 2 000 000,00 грн. (ліміт кредитування), який повинен бути повернутий Позичальником в строк до 14.10.2017 року. Гроші кредитної лінії, згідно попередньо досягнутої між ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 і ОСОБА_6 усної домовленості, фактично використовувались громадянином ОСОБА_6 на власні потреби. Протягом періоду часу з 30.10.2007 по 18.09.2008 включно, громадянин ОСОБА_6, на виконання умов вищевказаного договору та відповідно до попередньо досягнутої ним з ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_7 усної домовленості, здійснював погашення фактично отриманого кредиту, шляхом зарахування коштів на поточний рахунок ОСОБА_7 та в подальшому перерахування їх на його ж особовий (кредитний) рахунок, відкритий згідно умов кредитного договору № 010/02-47/1439-07 від 15.10.2007 в ЦУВ ЧОД АТ «Райффайзен Банк Аваль» і 18.09.2008 повністю виконав умови даного кредитного договору, про що ОСОБА_5, за вказівкою ОСОБА_4, була видана ОСОБА_6 відповідна довідка.

Після цього, продовжуючи свої злочинні дії та реалізовуючи заздалегідь обумовлений членами групи план, незаконно, умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч інтересам банківської установи, вони не здійснили закриття кредитної лінії ОСОБА_7 і кредитний договір не припинили. Натомість, ОСОБА_4 доручив ОСОБА_5, протягом жовтня 2007 року - жовтня 2008 року, виготовити платіжні доручення від імені ФОП ОСОБА_7 та інші необхідні банківські документи, а ОСОБА_7 - підписати їх та проставити свої підписи і відбитки печатки ФОП на незаповнених аркушах належної останньому чекової книжки, що останні, виконуючі відведені їм ролі, беззаперечно виконали. В подальшому, з метою заволодіння кредитними коштами шляхом зловживання своїм службовим становищем, за вказівкою ОСОБА_4, ці документи були надані ОСОБА_5 і ОСОБА_7 до касово - розрахункового відділу ЦУВ ЧОД АТ «Райф-файзен Банк Аваль», на підставі чого кошти з кредитного рахунку ОСОБА_7 № НОМЕР_2 відкритому в ЦУВ ЧОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», під приводом здійснення господарських операцій, були перераховані на рахунки підконтрольних їм суб'єктів господарської діяльності та інших товариств - в якості погашення заборгованостей ТОВ «Христинівка - Агро», а саме: 15.10.2007 на рахунок ДП «СГП «Ягубець»» на загальну суму 270 000,00 грн.; 15.10.2007 на рахунок ФОП ОСОБА_7 на загальну суму 1 230 000,00 грн.; 30.10.2007 на рахунок ТОВ «Дзензелівське» на загальну суму 500 000,00 грн.; 03.03.2008 на рахунок ФОП ОСОБА_13 на загальну суму 328 000,00 грн.; 19.09.2008 на рахунок ФОП ОСОБА_14 на загальну суму 430 000,00 грн.; 23.09.2008 на рахунок ТОВ «Дніпро - 1» кошти в сумі 980 000,00 грн.; 26.09.2008 на рахунок ТОВ «Христинівка - Агро» кошти в сумі 500 000,00 грн.; 09.10.2008 на рахунок ФОП ОСОБА_15 кошти в сумі 500 000,00 грн.

Частина з незаконно перерахованих коштів була ОСОБА_5, за вказівкою ОСОБА_4, переведена у готівкову форму і привласнена ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 членами організованої останнім, а інша частина - використана у власних потребах членів групи.

В подальшому, протягом часу з 24.09.2008 до 30.06.2011, з метою створення уяви про дійсне погашення кредиту та виконання умов кредитного договору № 010/02-47/1439-07 від 15.10.2007 року і приховування злочинної діяльності групи, ОСОБА_5 і ОСОБА_7, за вказівкою ОСОБА_4, були здійснені перерахування грошових коштів з розрахункових рахунків ОСОБА_7 на кредитний рахунок ОСОБА_7 № НОМЕР_2, а саме: 24.09.2008 в сумі - 480 000,00 грн.; 03.10.2008 в сумі - 500 000,00 грн.; 12.11.2008 в сумі - 60 000,00 грн.; 19.11.2008 в сумі - 40 000,00 грн.; 27.11.2008 в сумі - 100 000,00 грн.; 02.11.2009 в сумі - 5 000,00 грн.; 13.11.2009 в сумі - 5 000,00 грн.; 30.12.2009 в сумі - 21 566,00 грн.; 26.02.2010 в сумі - 21 566,00 грн.; 31.03.2010 в сумі - 21 566,00 грн.; 14.06.2010 в сумі - 21 716,00 грн.; 30.06.2010 в сумі - 43 432,00 грн.; 12.08.2010 в сумі - 21 716,00 грн.; 13.01.2011 в сумі - 1 000,00 грн.; 14.01.2011 в сумі - 500,00 грн.; 17.01.2011 в сумі - 500,00 грн.; 18.01.2011 в сумі - 1 000,00 грн.; 21.01.2011 в сумі - 500,00 грн.; 26.01.2011 в сумі - 1 560,00 грн.; 10.02.2011 в сумі - 5 100,00 грн.; 17.02.2011 в сумі - 1 487,00 грн.; 21.02.2011 в сумі - 3000,00 грн.; 11.04.2011 в сумі - 23 700,02 грн.; 13.04.2011 в сумі - 3 400,00 грн.; 14.04.2011 в сумі - 41 746,96 грн.; 15.04.2011 в сумі - 20 000,00 грн.; 19.04.2011 в сумі - 90 000,00 грн.; 28.04.2011 в сумі - 21 566,02 грн.; 01.06.2011 в сумі - 21 566,00 грн.; 30.06.2011 в сумі - 5 600,00 грн.

Внаслідок заздалегідь спланованих злочинних дій ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_7, в період часу з 15.10.2007 до 09.10.2008, ними, умисно, з корисливих мотивів, шляхом зловживання своїми службовим становищем, було здійснене привласнення та заволодіння коштами АТ «Райффайзен Банк Аваль» на загальну суму 1 396 211,02 грн., що складало більше ніж 3 213 неоподаткованих мінімумів доходів громадян встановленого на 2010 рік, якими останні, протиправно заволоділи та використали на власний розсуд, чим спричинили інтересам вищевказаної банківської установи матеріальну шкоду на вищевказану суму, що становить збитки в особливо великих розмірах.

В другій половині 2007 року, до ОСОБА_4 і ОСОБА_5, як до службових осіб ЦУВ ЧОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», звернувся громадянин ОСОБА_6 з проханням посприяти в отриманні кредиту від банківської установи керівні посади якої займали ОСОБА_4 і ОСОБА_5. В подальшому, ОСОБА_4, з метою заволодіння та привласнення грошових коштів АТ «Райффайзен Банк Аваль» шляхом зловживання службовим становищем, умисно, з корисливих мотивів, з розподілом ролей кожного з учасників групи, розробив злочинний план незаконного заволодіння та привласнення грошових коштів кредитної лінії всупереч інтересам банківської установи в якій працював, шляхом фактичного оформлення кредиту на одного з членів групи - ОСОБА_7 та оформлення кредиту саме у вигляді кредитної лінії з довготривалим строком повернення кредиту (розрахунку) та переконання керівництва ЧОД АТ «Райффайзен Банк Аваль» в необхідності та доцільності надання кредиту саме в такому вигляді. Даний злочинний план був доведений ОСОБА_4 до відома ОСОБА_5 і ОСОБА_7. ОСОБА_4 для втілення плану, здійснив розподілення ролей кожного з них. Так, ОСОБА_7 мав запевнити ОСОБА_6 в тому, що грошовими коштами кредитної лінії, після її повного погашення останнім, ніхто користуватися не буде; підписати необхідні для оформлення кредитної лінії документи, а також підписати та завірити печаткою ФОП ОСОБА_7 платіжні документи і грошові чеки, підготовлені ОСОБА_5, з метою незаконного, перерахування грошових коштів кредитної лінії на потреби їхньої групи. ОСОБА_5 мав переконати ОСОБА_6 в доцільності оформлення кредиту саме на ОСОБА_7 і саме в обумовленому членами групи вигляді; підготовити документи, необхідні для оформлення кредиту та іншу документацію необхідну для перерахування грошових коштів кредитної лінії на потреби їхньої групи і підписати (завірити) їх у ОСОБА_7; підписати кредитний договір від імені банківської установи; здійснити часткове переведення коштів з кредитної лінії у готівкову форму; передавати ОСОБА_7 грошову винагороду за участь в складі групи та всіляко приховувати її злочинні дії. На себе ОСОБА_4 поклав обов'язки загального керівництва діяльністю групи; переконання ОСОБА_6 в доцільності оформлення кредиту саме на ОСОБА_7 і саме в обумовленому членами групи вигляді; вирішення питання щодо подальшого спрямування грошових коштів з кредитної лінії (розміри, дати і контрагенти); розподілу коштів отриманих злочинних шляхом між членами групи та приховування її злочинної діяльності. Зміст даного злочинного плану ОСОБА_4 був погоджений кожним з учасників групи і направлений на єдиний злочинний результат.

В подальшому, реалізуючи свій спільний злочинний умисел, ОСОБА_4 і ОСОБА_5, достовірно знаючи, що ОСОБА_6 мав намір достроково погасити кредит, що надавало їм можливість використовувати кошти кредитної лінії у власних потребах, що суперечили інтересам банківської установи, переконали останнього в доцільності оформлення кредитного договору саме на їх умовах. 15 жовтня 2007 року між Відкритим Акціонерним Товариством «Райффайзен Банк Аваль» в особі ОСОБА_5 - з однієї сторони (Кредитор), та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_7 - з іншої сторони (Позичальник), укладено кредитний договір № 010/02-47/1439-07 (відновлювальна (револьверна) кредитна лінія) під іпотеку комерційної нерухомості - нежитлової будівлі загальною площею 710,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_4, належної громадянці ОСОБА_11, яка виступила майновим поручителем. Фактичне використання кредитних коштів і погашення кредиту мав здійснювати громадянин ОСОБА_6. Відповідно до умов даного договору Кредитор відкрив Позичальнику відновлювальну (револьверну) кредитну лінію у сумі 2 000 000,00 грн. (ліміт кредитування), який повинен бути повернутий Позичальником в строк до 14.10.2017. Гроші кредитної лінії, згідно попередньо досягнутої між ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 і ОСОБА_6 усної домовленості, фактично використовувались громадянином ОСОБА_6 на власні потреби. Протягом періоду часу з 30.10.2007 по 18.09.2008 включно, громадянин ОСОБА_6, на виконання умов вищевказаного договору та відповідно до попередньо досягнутої ним з ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_7 усної домовленості, здійснював погашення фактично отриманого кредиту, шляхом зарахування коштів на поточний рахунок ОСОБА_7 та в подальшому перерахування їх на його ж особовий (кредитний) рахунок, відкритий згідно умов кредитного договору № 010/02-47/1439-07 від 15.10.2007 в ЦУВ ЧОД АТ «Райффайзен Банк Аваль» і 18.09.2008 повністю виконав умови даного кредитного договору.

26.09.2008 на вимогу ОСОБА_6 і за відповідною вказівкою ОСОБА_4, ОСОБА_5 виготовив та передав ОСОБА_6 довідку № 47-00/21-923 про те, що банківська установа не заперечує проти припинення обтяження вищевказаного нерухомого майна - предмету іпотеки в зв'язку з виконанням зобов'язань, в т.ч. по договору № 010/02-47/1439-07 від 15.10.2007 року, та разом, зловживаючи своїм службовим становищем, умисно, в особистих інтересах, достовірно знаючи про можливість настання суспільно небезпечних наслідків для ОСОБА_11, запевнили ОСОБА_6, що кредитними коштами кредитної лінії ніхто і ніколи користуватися не буде і будь - яких обтяжень на предмет іпотеки за договором не накладатиметься.

Після цього, вони, продовжуючи свої злочинні дії та реалізуючи заздалегідь обумовлений членами групи план, незаконно, умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи своїм службовим становищем, в особистих інтересах, без відома ОСОБА_11 і ОСОБА_6, не здійснили закриття кредитної лінії ОСОБА_7 і кредитний договір не припинили, а натомість ОСОБА_4 доручив ОСОБА_5, протягом жовтня 2007 року - жовтня 2008 року, виготовити платіжні доручення від імені ФОП ОСОБА_7 та інші необхідні банківські документи, а ОСОБА_7 - підписати їх та проставити свої підписи і відбитки печатки ФОП на незаповнених аркушах належної останньому чекової книжки, що останні, виконуючі відведені їм ролі, беззаперечно виконали. Потім, з метою заволодіння кредитними коштами шляхом зловживання своїм службовим становищем, за вказівкою ОСОБА_4, ці документи були надані ОСОБА_5 і ОСОБА_7 до касово - розрахункового відділу ЦУВ ЧОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», на підставі чого кошти з кредитного рахунку ОСОБА_7 № НОМЕР_2 відкритому в ЦУВ ЧОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», під приводом здійснення господарських операцій, протягом часу з 19.09.2008 по 09.10.2008, були перераховані на рахунки підконтрольних їм суб'єктів господарської діяльності та інших товариств - в якості погашення заборгованостей ТОВ «Христинівка - Агро», - на загальну суму 2 410 000,00 грн.. Частина з вказаних коштів була ОСОБА_5, за вказівкою ОСОБА_4, переведена у готівкову форму і привласнена членами групи, а інша частина - використана у власних потребах членів групи.

Протягом часу з 24.09.2008 до 27.11.2008, з метою створення уяви про дійсне погашення кредиту та виконання умов кредитного договору № 010/02-47/1439-07 від 15.10.2007 і приховування злочинної діяльності групи, ОСОБА_5 і ОСОБА_7, за вказівкою ОСОБА_4, були здійснені перерахування грошових коштів з розрахункових рахунків ОСОБА_7 на кредитний рахунок ОСОБА_7 № НОМЕР_2, а саме: 24.09.2008 в сумі - 480 000,00 грн.; 03.10.2008 в сумі - 500 000,00 грн.; 12.11.2008 в сумі - 60 000,00 грн.; 19.11.2008 в сумі - 40 000,00 грн.; 27.11.2008 в сумі - 100 000,00 грн., а всього на загальну суму 1 180 000,00 грн., що призвело до невиконання вимог кредитного договору, на підставі чого, 03.07.2009 ЧОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», не володіючи реальною інформацією про винних в цьому осіб, повторно наклала обтяження у вигляді заборони відчуження на належну на праві приватної власності ОСОБА_11 нежитлову будівлю, а 22.12.2010 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_11 про стягнення боргу за рахунок заставного майна, про що остання дізналася лише після подачі заяви.

Внаслідок заздалегідь спланованих злочинних дій ОСОБА_4, ОСОБА_5 ОСОБА_7, ними, умисно, в особистих інтересах, було здійснене використання службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяло громадянці ОСОБА_11 істотної шкоди.

В листопаді 2009 року, ОСОБА_5, діючи разом та за попередньою змовою з ОСОБА_7 і ОСОБА_4, в приміщенні ЦУВ ЧОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», що розташоване за адресою: АДРЕСА_4, отримав від останнього вказівку провести моніторинг умов кредитування відділеннями банківських установ м. Умань Черкаської області, з метою отримання кредиту на суму 1 000 000 грн. підконтрольним їм ТОВ «Христинівка - Агро», з метою збагачення. ОСОБА_5, провівши моніторинг, отримав дані про те, що найкращі умови кредитування надаються відділенням ВАТ «БМБанк», але за обов'язкової умови надання застави нерухомого майна (з часткою не менше 20-30% від суми кредиту) та товарів в обороті (близько 300% від суми кредиту), яких завідомо для учасників групи в наявності у ТОВ «Христинівка - Агро» у запроцентованій кількості і якості не було. Про умови кредитування даною банківською установою, ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_4. Разом вони вирішили надати в заставу банку в якості нерухомого майна - шість земельних ділянок, а в якості товарів в обороті - зерно та мінеральні добрива. За для цього, ОСОБА_7 повинен був виготовити фіктивні довідки про наявність на балансі ТОВ «Христинівка - Агро» зерна 4-го класу в кількості 2000,0 тон., тобто якості і кількості ліквідним для забезпечення умов кредитування та надати їх до банківської установи. При цьому ОСОБА_5 повинен був прийняти заходи до переконання керівництва банку в необхідності видачі кредиту, обманним шляхом вмовити директора ТОВ «Христинівка - Агро» підписати кредитний договір та забезпечити фінансування виконання його злочинної вказівки. ОСОБА_7, будучи директором готелю «Ювілейний», що належав ТОВ «Христинівка - Агро» і відповідно заступником директора даного товариства, умисно, з корисливих мотивів, відповідно до відведеної йому ролі та виконуючи вказівку ОСОБА_4, власноручно виготовив документи із внесеним до них завідомо для всіх учасників групи неправдивими відомостями, а саме - довідку від імені директора ТОВ «Христинівка - Агро» ОСОБА_16 про наявність у даного товариства у власності 2000,0 тон зерна 4-го класу станом на 21.12.2009 і довідку № 22/12 від 22.12.2009 про облік на балансі товариства вищевказаного зерна, які, шляхом обману і зловживання довірою ОСОБА_16, підписав у останнього і проставив на них відбитки печатки ТОВ «Христинівка - Агро». Після цього, на виконання єдиного злочинного плану відомого всім учасникам групи, ОСОБА_7, продовжуючи свої злочинні дії, поїхав до ДП «ДАК Хліб України» «Потаське хлібоприймальне підприємство», що розташоване за адресою: с. Поташ, вул. Черняховського, 2, Маньківського району, Черкаської області, де звернувшись до невідомої йому, жінки, яка за надану йому ОСОБА_5 винагороду у вигляді продуктів харчування, виготовила документ із внесеним до нього завідомо для всіх учасників групи неправдивими відомостями, а саме - складську довідку за підписами від імені головного бухгалтера і заступника директора ДП «ДАК Хліб України» Поташське ХП, про те, що станом на 23.12.2009 на відповідальному зберіганні підприємства знаходиться пшениця 4 класу в кількості 2000,00 тон, що ніби-то належить ТОВ «Христинівка - Агро», яку передала ОСОБА_7 Таким чином, завдяки злагоджених дій ОСОБА_4 з ОСОБА_5 та ОСОБА_7, відбувалося підроблення офіційних документів, необхідних для подання кредитору.

В подальшому ОСОБА_7, являючись службовою особою суб'єкта підприємницької діяльності - ТОВ «Христинівка-Агро», діючи разом та за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 і на виконання вказівки останнього, з метою одержання кредиту, в кінці грудня 2009 року, умисно, з корисливих мотивів, надав вищевказані три довідки до банківської установи - відділення № 38 ВАТ «БМ Банк», що розташоване за адресою: м. Умань, вул. Леніна, 8, Черкаської області, тим самим реалізовуючи частину єдиного злочинного наміру їхньої групи.

На підставі наданих довідок із зафіксованою на них завідомо неправдивою інформацією і завдяки активних дій ОСОБА_5, як учасника групи, направлених на проведення переговорів з керівництвом банківської установи, направлених на переконання останніх видати кредит, 30.12.2009 кредитним комітетом ВАТ «БМ Банк», члени якого були введенні в оману, прийняте рішення про укладання з ТОВ «Христинівка - Агро» договору про овердрафт на строк 12 місяців з лімітом в сумі 1 000 000,00 грн. 11.01.2010 між ВАТ «БМ Банк» м. Умань та ТОВ «Христинівка - Агро», в особі директора ОСОБА_16, якого ОСОБА_5 на виконання злочинного плану учасників групи і за вказівкою ОСОБА_4 обманним шляхом вмовив підписати відповідні договора, укладено договір № 38/1/110110 - ОВ про овердрафт, згідно якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит в сумі 1 000 000,00 грн., а позичальник зобов'язався забезпечувати погашення кредиту за овердрафтом. На виконання умов даного договору укладено договір застави товарів в обороті № 38/1/110110-ОВ-1 від 12.01.2010 предметом застави за яким являлося, зокрема, зерно пшениці 4-го класу загальною кількістю 2000,00 тон, завідомо неправдиві відомості щодо наявності якого й були надані учасниками групи.

Внаслідок заздалегідь спланованих злочинних дій ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_7, підконтрольне їм ТОВ «Христинівка - Агро», як суб'єкт господарської діяльності, отримало від кредитора - ВАТ «БМ Банк» грошові кошти на загальну суму 1 000 000,00 грн., які в передбачений договором термін, в повному обсязі кредитору повернуті не були, що потягло за собою наслідок - завдання великої матеріальної шкоди у вигляді неможливості повернення кредитору грошових коштів на загальну суму 999 739,79 грн., яка станом на 2011 рік в 2 124 раз перевищувала неоподаткований мінімум доходів громадян.

В листопаді 2009 року, умисно, з корисливих мотивів, діючи разом та за попередньою змовою з ОСОБА_5 і ОСОБА_7, з метою отримання кредиту підконтрольним їм ТОВ «Христинівка - Агро», наказав надати в заставу банку в якості нерухомого майна - шість земельних ділянок, а в якості товарів в обороті - зерно та мінеральні добрива, надавши вказівку ОСОБА_7 виготовити офіційні документи із внесеними до них завідомо неправдивими відомостями - довідки про наявність на балансі ТОВ «Христинівка - Агро» зерна 4-го класу в кількості 2000,0 тон., тобто якості і кількості ліквідним для забезпечення умов кредитування та надати їх до банківської установи, а ОСОБА_5 прийняти заходи до переконання керівництва банку в необхідності видачі кредиту, обманним шляхом вмовити директора ТОВ «Христинівка - Агро» підписати кредитний договір та забезпечити фінансування виконання його злочинної вказівки. Після цього, ОСОБА_7, являючись службовою особою і обіймаючи посаду директора готелю «Ювілейний», що належав ТОВ «Христинівка - Агро», умисно, з корисливих мотивів, відповідно до відведеної йому ролі та виконуючи вказівку ОСОБА_4, власноручно виготовив офіційні документи із внесеним до них завідомо для всіх учасників групи неправдивими відомостями, а саме - балансові довідки ТОВ «Христинівка - Агро» станом на 01.12.2009, на 01.01.2010, на 22.02.2010, на 29.03.2010, на 29.04.2010, на 18.05.2010, на 30.06.2010, на 20.07.2010; та довідки ТОВ «Христинівка - Агро» № 18/11 від 27.08.2010, № 22/12 від 22.12.2009, № 12/09 від 21.12.2010, № 09/19 від 25.11.2010, № 16/21 від 26.10.2010, № 21/14 від 29.09.2010 про облік на балансі товариства вищевказаного зерна, які, шляхом обману і зловживання довірою ОСОБА_16, підписав у останнього і проставив на них відбитки печатки ТОВ «Христинівка - Агро».

Після цього, на виконання єдиного злочинного плану відомого всім учасникам групи, ОСОБА_7, продовжуючи свої злочинні дії, поїхав до ДП «ДАК Хліб України» «Потаське хлібоприймальне підприємство», що розташоване за адресою: с. Поташ, вул. Черняховського, 2, Маньківського району, Черкаської області, де звернувся до невстановленої в ході досудового слідства жінки, яка за надану йому ОСОБА_5 винагороду у вигляді продуктів харчування, виготовила документ із внесеним до нього завідомо для всіх учасників групи неправдивими відомостями, а саме - складську довідку за підписами від імені головного бухгалтера і заступника директора ДП «ДАК Хліб України» Потаське ХП, про те, що станом на 23.12.2009 на відповідальному зберіганні підприємства знаходиться пшениця 4 класу в кількості 2000,00 тон, що ніби-то належить ТОВ «Христинівка - Агро», яку передала ОСОБА_7

Через декілька місяців (більш точної дати в ході досудового слідства встановити не представилося можливим), ОСОБА_7, за вказівкою ОСОБА_4 та з відома ОСОБА_5, власноручно, умисно, намагаючись найбільш точно наслідувати форму та зміст вищевказаної довідки ДП «ДАК Хліб України» Потаське ХП станом на 23.12.2009, виготовив подібні складські довідки в кількості п'яти штук, в які вніс неправдиві відомості щодо знаходження на відповідальному зберіганні даного підприємства пшениці 4 класу в кількості 2000,00 тон, що ніби-то належить ТОВ «Христинівка - Агро» станом на 26.01.2010, 22.02.2010, 29.03.2010, 29.04.2010 і 18.05.2010.

Після цього, продовжуючи свої злочинні дії і реалізуючи єдиний злочинний умисел групи, активним членом якої він являвся, направлений на підроблення офіційних документів, знову звернувся до невстановленої в ході досудового слідства жінки, з метою підписання виготовлених ним довідок та скріплення їх печаткою ДП «ДАК Хліб України» Потаське ХП. Через деякий час, що обчислюється хвилинами, дана жінка повернула ці ОСОБА_7, але лише з відбитками печатки вказаного вище підприємства і без підписів його службових осіб, пояснивши при цьому, що це все що вона змогла для нього зробити. За виконані невстановленою жінкою злочинні дії, ОСОБА_7 передав їй грошову винагороду в розмірі 200 гривень, надані йому заздалегідь ОСОБА_5 Одразу після цього, ОСОБА_7 передав ці довідки з наявними відбитками печатки ДП «ДАК Хліб України» Потаське ХП ОСОБА_5, який, з метою підроблення офіційних документів та завершення реалізації спільного злочинного умислу групи, надав їх невстановленій в ході досудового особі, яка виконала в них підписи від імені головного бухгалтера і заступника директора ДП «ДАК Хліб України» Потаське ХП. Таким чином, завдяки злагоджених дій ОСОБА_4 з ОСОБА_5 та ОСОБА_7, відбувалося підроблення офіційних документів, необхідних для подання кредитору.

В подальшому ОСОБА_7, являючись службовою особою суб'єкта підприємницької діяльності - ТОВ «Христинівка - Агро», і ОСОБА_5, діючи разом і за попередньою змовою з ОСОБА_7 та ОСОБА_4, на виконання вказівки останнього, з метою одержання кредиту та приховування їхньої злочинної діяльності, умисно, з корисливих мотивів, надали вищевказані довідки до банківської установи - відділення № 38 ВАТ «БМ Банк», що розташоване за адресою: м. Умань, вул. Леніна, 8, Черкаської області, тим самим реалізовуючи частину єдиного злочинного наміру їхньої групи.

На підставі наданих довідок із зафіксованою на них завідомо неправдивою інформацією і завдяки активних дій ОСОБА_5, як учасника групи, направлених на проведення переговорів з керівництвом банківської установи, направлених на переконання останніх видати кредит, 30.12.2009 кредитним комітетом ВАТ «БМ Банк», члени якого були введенні в оману, прийняте рішення про укладання з ТОВ «Христинівка - Агро» договору про овердрафт на строк 12 місяців з лімітом в сумі 1 000 000,00 грн. 11.01.2010 між ВАТ «БМ Банк» м. Умань та ТОВ «Христинівка - Агро», в особі директора ОСОБА_16, якого ОСОБА_5 на виконання злочинного плану учасників групи і за вказівкою ОСОБА_4 обманним шляхом вмовив підписати відповідні договора, укладено договір № 38/1/110110 - ОВ про овердрафт, згідно якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит в сумі 1 000 000,00 грн., а позичальник зобов'язався забезпечувати погашення кредиту за овердрафтом. На виконання умов даного договору укладено договір застави товарів в обороті № 38/1/110110-ОВ-1 від 12.01.2010 предметом застави за яким являлося, зокрема, зерно пшениці 4-го класу загальною кількістю 2000,00 тон, завідомо неправдиві відомості щодо наявності якого й були надані учасниками групи.

Внаслідок заздалегідь спланованих злочинних дій ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_7, підконтрольне їм ТОВ «Христинівка - Агро», як суб'єкт господарської діяльності, отримало від кредитора - ВАТ «БМ Банк» грошові кошти на загальну суму 1 000 000,00 грн., які в передбачений договором термін кредитору повернуті не були, що потягло за собою наслідок - завдання великої матеріальної шкоди у вигляді неможливості повернення кредитору грошових коштів на загальну суму 999 739,79 грн., яка станом на 2011 рік в 2 124 раз перевищувала неоподаткований мінімум доходів громадян.

Таким чином, органом досудового слідства дії ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, кваліфіковані:

- за ч. 5 ст. 191 КК України - привласнення та заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинені за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах;

- за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 364 КК України - умисне, з корисливих мотивів та в інших особистих інтересах, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, вчинене за попередньою змовою групою осіб;

- за ч. 2 ч. 28, ч. 2 ст. 222 КК України - надання службовою особою суб'єкта господарської діяльності завідомо неправдивої інформації банку, з метою одержання кредиту, що завдало великої матеріальної шкоди, вчинене за попередньою змовою групою осіб;

- за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України - службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивої інформації, а також складання і видача завідомо неправдивих документів, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

ОСОБА_5, органом досудового слідства обвинувачується в тому, що він, що, ОСОБА_4, працюючи відповідно до наказу № 979-к від 25.08.2004 начальником Центрального Уманського відділення Черкаської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», являючись службовою особою, наділеною, відповідно до своєї посадової інструкції і в межах своєї компетенції організаційно - розпорядчими та адміністративно - господарськими обов'язками щодо ведення юридичної справи відділення; організації роботи та контроль за виконанням функцій покладених на працівників відділень згідно посадових обов'язків; загального керівництва роботою відділення, розстановки кадрів, а також внесення пропозицій з питань призначення та звільнення працівників відділень або накладення на них дисциплінарних стягнень у встановленому порядку; підписання посадових інструкцій працівників відділень; планування роботи і встановлення цілей, завдань для працівників відділення їх контролю та забезпечення виконання доведених планів; проведення переговорів та забезпечення процесу укладання договорів про співробітництво з партнерами та основними клієнтами; організації роботи працівників відділення щодо виконання вимог чинного законодавства України, нормативно - правових актів НБУ, нормативних документів банку щодо фінансового моніторингу та ідентифікації клієнтів; виконання інших поточних завдань щодо управління роботою відділення, і несучи, відповідно до своєї посадової інструкції, персональну відповідальність за досягнення та підтримання в подальшому прибуткової діяльності відділення; виконання відділенням показників діяльності, визначених у поточних та стратегічних планах; схоронність грошових та матеріальних цінностей відділення, всупереч інтересам служби (банківської установи), маючи на меті особисте збагачення, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність власних дій, з метою полегшення реалізації власного задуму, вирішив залучити до участі в скоєнні злочинів інших осіб, за допомогою яких зміг би детально розробити та втілити в життя план по незаконному отриманню та подальшому розпорядженню неналежними йому коштами.

Реалізовуючи свій план, направлений на створення групи злочинної спрямованості для вчинення злочинів, пов'язаних з наданням до банківської установи підроблених документів з метою подальшого отримання грошових коштів у вигляді кредиту, заволодінням грошових коштів АТ «Райффайзен Банк Аваль» шляхом зловживання службовим становищем в супереч інтересів окремих громадян, фактично керуючи діяльністю створеного у 2004 році ТОВ «Христинівка - Агро», ОСОБА_4 завдяки своїм організаторським здібностям, вмінням зацікавити та переконати, до їх вчинення спочатку залучив свого безпосереднього підлеглого, давнього знайомого і фактично партнера по бізнесу ОСОБА_5, який фактично виконував функції фінансового директора ТОВ «Христинівка - Агро» і працював згідно наказу № 979-к від 25.08.2004 заступником начальника Центрального Уманського відділення ЧОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» - начальником відділу корпоративного бізнесу, а відповідно до наказу № 1324-к від 14.09.2009 на посаді заступника начальника відділення з питань малого бізнесу ЦУВ ЧОД ВАТ «Райф-файзен Банк Аваль», являвся службовою особою, наділеною, відповідно до своєї посадової інструкції і в межах своєї компетенції організаційно - розпорядчими та адміністративно - господарськими обов'язками щодо підготовки службових записок на перевірку клієнта та оцінки майна; формування пакету документів та передачі кредитної заявки на розгляд у дирекцію (у разі перевищення ліміту відділення), обліку кредитних заявок, відправлених на дирекцію; запрошення клієнта, що отримав позитивне рішення про кредитування для укладення договору; супроводження заявки після затвердження; перевірки та формування кредитної справи та передачі справи спеціалісту з числа працівників блоку; виписки по предмету застави; підготовки та підпису заявок для внесення даних в ДРОРМ та Реєстру Іпотек, і ніс, відповідно до своєї посадової інструкції, персональну відповідальність за неякісне та несвоєчасне виконання покладених на нього обов'язків; невиконання наказів, розпоряджень керівництва відділення та вищого керівництва дирекції; здійснення фінансового моніторингу операцій клієнтів та шкоду, завдану ним розкраданням, умисним зіпсуттям, недостачею або втратою окремих видів майна та інших цінностей встановлену чинним законодавством України, який маючи багаторічний досвід в банківській справі, а також необхідні зв'язки та знайомства в банківських установах, вагомий авторитет в колективі відділення, і зокрема серед співробітників підпорядкованого йому відділу та міг самостійно контролювати та безпосередньо втілювати в життя його задуми, і який, переслідуючи мету незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій і діючи умисно, надав свою добровільну згоду на спільне скоєння службових та інших майнових злочинів з метою поліпшення свого матеріального становища та незаконного збагачення інших членів групи.

Обговоривши з ОСОБА_5 всі подробиці та завдання, які стоять перед ними для реалізації плану незаконного збагачення шляхом здійснення шахрайських дій та скоєння підроблень документів, ОСОБА_4 розумів, що для вдалого втілення його задуму, необхідна ще одна надійна особа, якій можна було повідомити про всі подробиці майбутнього плану отримання грошових коштів. Обміркувавши всі кандидатури, ОСОБА_5 запропонував залучити до їхнього плану ОСОБА_7, який раніше навчався разом з ОСОБА_5 в одному навчальному закладі, і, за кошти та на прохання ОСОБА_5 і ОСОБА_4, 18.02.2003 зареєструвався в якості суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (свідоцтво №НОМЕР_1 видане Христинівської районною державною адміністрацією), та з 14.07.2004 являвся клієнтом відділення банківської установи, в якій працювали ОСОБА_4 і ОСОБА_5

Погодившись із доводами ОСОБА_5 з приводу залучення ОСОБА_7 до їхнього плану щодо незаконного збагачення шляхом здійснення шахрайських дій та скоєння підроблень документів, у вересні 2007 року, ОСОБА_5 запросив ОСОБА_7 до службового кабінету ОСОБА_4 в приміщенні ЦУВ ЧОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», що розташоване за адресою: АДРЕСА_4, де, в присутності ОСОБА_4, вони запропонували ОСОБА_7 прийняти участь в скоєнні злочинів в якості активного учасника групи, за безпосередню участь в якій пообіцяли ОСОБА_7 грошову винагороду, на що останній, переслідуючи мету незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій, умисно, з корисливих мотивів, надав свою добровільну згоду.

Після отримання згоди від ОСОБА_7, ОСОБА_4, досягнувши усної домовленості і узгодивши об'єкт злочину, його характер, спосіб вчинення та зміст виконуваних функцій з ОСОБА_5 і ОСОБА_7, діючи разом та за попередньою змовою з ними, згідно з попередньо розробленого ними єдиного плану спрямованого на досягнення єдиного злочинного результату, відомого і схваленого всіма учасниками групи, являючись її учасником, розподілив ролі всіх задіяних осіб, відповідно до чого на себе він поклав завдання загального контролю та керівництва за діяльністю учасників групи, розподілення функції кожного з її учасників, вирішення питання про подальше спрямування та витрачання отриманих злочинним шляхом грошових коштів, вирішення проблемних питань на рівні керівництва банківської установи та приховування злочинної діяльності групи, забезпечення фінансування злочинної діяльності групи та розподілення коштів, отриманих злочинним шляхом між її учасниками та іншого забезпечення злочинної діяльності.

На ОСОБА_5, як начальника відділу корпоративного бізнесу та найбільш обізнаного з умовами та порядком кредитування і забезпеченням фінансової діяльності, покладалися обов'язки відповідно до чого останній повинен був детально вивчати всі умови кредитування, підшукувати інші банківські установи з найбільш вигідними для них умовами кредитування та налагоджувати зв'язок з їх посадовими особами з метою подальшого їх обману; встановлювати зв'язок з працівниками банку з метою найбільш ефективного приховання факту підробки документів; готувати необхідні банківські та платіжні документи для здійснення перерахування коштів; контролювати правильність та своєчасність здійснення перерахувань коштів; слідкувати за тим, щоб ніхто не дізнався про злочинну діяльність їхньої групи; подавати ОСОБА_4 інформацію про надходження грошових коштів на рахунки підконтрольних їм підприємств; контролювати діяльність ОСОБА_7 та надавати йому на підпис різноманітні фіктивні документи; передавати ОСОБА_7 грошові винагороди, отримані внаслідок злочинної діяльності; забезпечувати ефективну діяльність підконтрольних їм підприємств (підприємців); здійснювати пошук приватних підприємців з числа його знайомих та родичів, на рахунки яких перераховувалися грошові кошти, отримані злочинним шляхом; виконувати різноманітні представницькі функції; отримувати грошову винагороду за рахунок коштів отриманих злочинним шляхом; а також вирішувати всі інші виробничі питання, котрі виникатимуть в ході їхньої спільної злочинної діяльності.

Відповідно до розподілу ролей, на ОСОБА_7 покладався обов'язок щодо пошуку, реєстрації та залучення приватних підприємців з числа його знайомих та родичів, на рахунки яких перераховувалися грошові кошти, отримані злочинним шляхом, а також надання їм на підпис складених ОСОБА_5 і ОСОБА_4 різноманітної фіктивної документації і передача грошової винагороди; підписання та скріплення печаткою ФОП ОСОБА_7 різноманітних договорів, платіжних та банківських документів, підготовлених та наданих йому ОСОБА_5 і ОСОБА_4; подачі необхідної фіктивної документації до банківських установ; виконання різноманітних представницьких функцій; здійснення приховування злочинної діяльності групи під час проведення перевірок; отримання грошової винагороди за рахунок коштів отриманих злочинним шляхом і шляхом призначення 03.08.2009 директором готелю «Ювілейний», що належав підконтрольному ОСОБА_4 і ОСОБА_5 ТОВ «Христинівка - Агро», а 10.01.2011 - директором ТОВ «Христинівка - Агро»; вирішення всіх інших виробничих питань, котрі виникатимуть в ході їхньої спільної злочинної діяльності.

Розподіл функцій, ступінь участі кожного з учасників групи у вчиненні злочинів базувався на особистих вміннях, роду діяльності, службовому положенню кожного із її учасників і відповідав їх положенню. Розроблений ОСОБА_4 злочинний план був відомий всім учасникам групи та погоджений з ними.

Таким чином, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_7, діючи разом та за попередньою змовою між собою, умисно, з корисливих мотивів, будучи об'єднаними єдиним злочинним умислом направленим на незаконне збагачення, в проміжок часу із другої половини 2007 року до серпня 2011 року, вчинили привласнення та заволодіння чужими коштами в особливо великих розмірах шляхом зловживання своїм службовим становищем, службове підроблення, зловживання своїм службовим становищем та шахрайство з фінансовими ресурсами при наступних обставинах:

В другій половині 2007 року, до ОСОБА_4 і ОСОБА_5, як до службових осіб ЦУВ ЧОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», звернувся громадянин ОСОБА_6, з проханням посприяти ними в отриманні, на потреби останнього, кредиту від банківської установи керівні посади якої займали ОСОБА_4 і ОСОБА_5 В подальшому, ОСОБА_4, з метою заволодіння та привласнення грошових коштів АТ «Райффайзен Банк Аваль» шляхом зловживання службовим становищем, умисно, з корисливих мотивів, з розподілом ролей кожного з учасників групи, розробив злочинний план незаконного заволодіння та привласнення грошових коштів кредитної лінії всупереч інтересам банківської установи в якій працював, шляхом фактичного оформлення кредиту на одного з членів групи - ОСОБА_7, оформлення його саме у вигляді кредитної лінії з довготривалим строком повернення кредиту (розрахунку) та переконання керівництва ЧОД АТ «Райффайзен Банк Аваль» в необхідності та доцільності надання кредиту саме в такому вигляді. Розроблений ОСОБА_4 злочинний план був доведений останнім до відома ОСОБА_5 і ОСОБА_7 і ним же здійснене розподілення ролей кожного з них направлене на втілення плану, відповідно до якого, ОСОБА_7 мав запевнити ОСОБА_6 в тому, що грошовими коштами кредитної лінії, після її повного погашення останнім, ніхто користуватися не буде; підписати необхідні для оформлення кредитної лінії документи, а також підписати та завірити печаткою ФОП ОСОБА_7 платіжні документи і грошові чеки, підготовлені ОСОБА_5, з метою незаконного, перерахування грошових коштів кредитної лінії на потреби їхньої групи; а ОСОБА_5 мав переконати ОСОБА_6 в доцільності оформлення кредиту саме на ОСОБА_7 і саме в обумовленому членами групи вигляді; підготовити документи, необхідні для оформлення кредиту та іншу документацію необхідну для перерахування грошових коштів кредитної лінії на потреби їхньої групи і підписати (завірити) їх у ОСОБА_7; підписати кредитний договір від імені банківської установи; здійснити часткове переведення коштів з кредитної лінії у готівкову форму; передавати ОСОБА_7 грошову винагороду за участь в складі групи та всіляко приховувати її злочинні дії. На себе ОСОБА_4 поклав обов'язки загального керівництва діяльністю групи; переконання ОСОБА_6 в доцільності оформлення кредиту саме на ОСОБА_7 і саме в обумовленому членами групи вигляді; вирішення питання щодо подальшого спрямування грошових коштів з кредитної лінії (розміри, дати і контрагенти); розподілу коштів отриманих злочинних шляхом між членами групи та приховування її злочинної діяльності. Зміст злочинного плану ОСОБА_4 був погоджений кожним з учасників групи і направлений на єдиний злочинний результат.

В подальшому, реалізуючи свій спільний злочинний умисел, ОСОБА_4 і ОСОБА_5, достовірно знаючи, що ОСОБА_6 мав намір достроково погасити кредит, що надавало їм можливість використовувати кошти кредитної лінії у власних потребах, що суперечили інтересам банківської установи, переконали останнього в доцільності оформлення кредитного договору саме на їх умовах, і 15 жовтня 2007 року між Відкритим Акціонерним Товариством «Райффайзен Банк Аваль» в особі заступника директора з питань малого та середнього бізнесу Черкаської обласної дирекції та в особі ОСОБА_5 - з однієї сторони (Кредитор), та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_7 - з іншої сторони (Позичальник), укладено кредитний договір № 010/02-47/1439-07 (відновлювальна кредитна лінія) під іпотеку комерційної нерухомості - нежитлової будівлі загальною площею 710,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_4, належної громадянці ОСОБА_11, яка виступила майновим поручителем, фактичне використання кредитних коштів і погашення кредиту по якому мав здійснювати громадянин ОСОБА_6 Відповідно до умов даного договору Кредитор відкрив Позичальнику відновлювальну (револьверну) кредитну лінію у сумі 2 000 000,00 грн. (ліміт кредитування), який повинен бути повернутий Позичальником в строк до 14.10.2017. В подальшому, гроші кредитної лінії, згідно попередньо досягнутої між ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 і ОСОБА_6 усної домовленості, фактично використовувались громадянином ОСОБА_6 на власні потреби. Протягом періоду часу з 30.10.2007 по 18.09.2008 включно, громадянин ОСОБА_6, на виконання умов вищевказаного договору та відповідно до попередньо досягнутої ним з ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_7 усної домовленості, здійснював погашення фактично отриманого кредиту, шляхом зарахування коштів на поточний рахунок ОСОБА_7 та в подальшому перерахування їх на його ж особовий (кредитний) рахунок, відкритий згідно умов кредитного договору № 010/02-47/1439-07 від 15.10.2007 в ЦУВ ЧОД АТ «Райффайзен Банк Аваль» і 18.09.2008 повністю виконав умови даного кредитного договору, про що ОСОБА_5, за вказівкою ОСОБА_4, була видана ОСОБА_6 відповідна довідка.

Після цього, продовжуючи свої злочинні дії та реалізуючи заздалегідь обумовлений членами групи план, незаконно, умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч інтересам банківської установи, вони закриття кредитної лінії ОСОБА_7 не здійснили і кредитний договір не припинили, а натомість ОСОБА_4 доручив ОСОБА_5, протягом жовтня 2007 року - жовтня 2008 року, виготовити платіжні доручення від імені ФОП ОСОБА_7 та інші необхідні банківські документи, а ОСОБА_7 - підписати їх та проставити свої підписи і відбитки печатки ФОП на незаповнених аркушах належної останньому чекової книжки, що останні, виконуючі відведені їм ролі, беззаперечно виконали. В подальшому, з метою заволодіння кредитними коштами шляхом зловживання своїм службовим становищем, за вказівкою ОСОБА_4, ці документи були надані ОСОБА_5 і ОСОБА_7 до касово - розрахункового відділу ЦУВ ЧОД АТ «Райф-файзен Банк Аваль», на підставі чого кошти з кредитного рахунку ОСОБА_7 № НОМЕР_2 відкритому в ЦУВ ЧОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», під приводом здійснення господарських операцій, були перераховані на рахунки підконтрольних їм суб'єктів господарської діяльності та інших товариств - в якості погашення заборгованостей ТОВ «Христинівка - Агро», а саме: 15.10.2007 на рахунок ДП «СГП «Ягубець»» на загальну суму 270 000,00 грн.; 15.10.2007 на рахунок ФОП ОСОБА_7 на загальну суму 1 230 000,00 грн.; 30.10.2007 на рахунок ТОВ «Дзензелівське» на загальну суму 500 000,00 грн.; 03.03.2008 на рахунок ФОП ОСОБА_13 на загальну суму 328 000,00 грн.; 19.09.2008 на рахунок ФОП ОСОБА_14 на загальну суму 430 000,00 грн.; 23.09.2008 на рахунок ТОВ «Дніпро - 1» кошти в сумі 980 000,00 грн.; 26.09.2008 на рахунок ТОВ «Христинівка - Агро» кошти в сумі 500 000,00 грн.; 09.10.2008 на рахунок ФОП ОСОБА_15 кошти в сумі 500 000,00 грн.

Частина з незаконно перерахованих коштів була ОСОБА_5, за вказівкою ОСОБА_4, переведена у готівкову форму і привласнена членами організованої останнім, а інша частина - використана у власних потребах членів групи.

В подальшому, протягом часу з 24.09.2008 до 30.06.2011, з метою створення уяви про дійсне погашення кредиту та виконання умов кредитного договору № 010/02-47/1439-07 від 15.10.2007 і приховування злочинної діяльності групи, ОСОБА_5 і ОСОБА_7, за вказівкою ОСОБА_4, були здійснені перерахування грошових коштів з розрахункових рахунків ОСОБА_7 на кредитний рахунок ОСОБА_7 № НОМЕР_2, а саме: 24.09.2008 в сумі - 480 000,00 грн.; 03.10.2008 в сумі - 500 000,00 грн.; 12.11.2008 в сумі - 60 000,00 грн.; 19.11.2008 в сумі - 40 000,00 грн.; 27.11.2008 в сумі - 100 000,00 грн.; 02.11.2009 в сумі - 5 000,00 грн.; 13.11.2009 в сумі - 5 000,00 грн.; 30.12.2009 в сумі - 21 566,00 грн.; 26.02.2010 в сумі - 21 566,00 грн.; 31.03.2010 в сумі - 21 566,00 грн.; 14.06.2010 в сумі - 21 716,00 грн.; 30.06.2010 в сумі - 43 432,00 грн.; 12.08.2010 в сумі - 21 716,00 грн.; 13.01.2011 в сумі - 1 000,00 грн.; 14.01.2011 в сумі - 500,00 грн.; 17.01.2011 в сумі - 500,00 грн.; 18.01.2011 в сумі - 1 000,00 грн.; 21.01.2011 в сумі - 500,00 грн.; 26.01.2011 в сумі - 1 560,00 грн.; 10.02.2011 в сумі - 5 100,00 грн.; 17.02.2011 в сумі - 1 487,00 грн.; 21.02.2011 в сумі - 3000,00 грн.; 11.04.2011 в сумі - 23 700,02 грн.; 13.04.2011 в сумі - 3 400,00 грн.; 14.04.2011 в сумі - 41 746,96 грн.; 15.04.2011 в сумі - 20 000,00 грн.; 19.04.2011 в сумі - 90 000,00 грн.; 28.04.2011 в сумі - 21 566,02 грн.; 01.06.2011 в сумі - 21 566,00 грн.; 30.06.2011 в сумі - 5 600,00 грн.

Внаслідок заздалегідь спланованих злочинних дій ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_7, в період часу з 15.10.2007 до 09.10.2008, ними, умисно, з корисливих мотивів, шляхом зловживання своїми службовим становищем, було здійснене привласнення та заволодіння коштами АТ «Райффайзен Банк Аваль» на загальну суму 1 396 211,02 грн., що складало більше ніж 3 213 неоподаткованих мінімумів доходів громадян встановленого на 2010 рік, якими останні, протиправно заволоділи та використали на власний розсуд, чим спричинили інтересам вищевказаної банківської установи матеріальну шкоду на вищевказану суму, що становить збитки в особливо великих розмірах.

В другій половині 2007 року, до ОСОБА_4 і ОСОБА_5, як до службових осіб ЦУВ ЧОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», звернувся громадянин ОСОБА_6, з проханням посприяти ними в отриманні, на потреби останнього, кредиту від банківської установи керівні посади якої займали ОСОБА_4 і ОСОБА_5 В подальшому, ОСОБА_4, з метою заволодіння та привласнення грошових коштів АТ «Райффайзен Банк Аваль» шляхом зловживання службовим становищем, умисно, з корисливих мотивів, з розподілом ролей кожного з учасників групи, розробив злочинний план незаконного заволодіння та привласнення грошових коштів кредитної лінії всупереч інтересам банківської установи в якій працював, шляхом фактичного оформлення кредиту на одного з членів групи - ОСОБА_7, оформлення його саме у вигляді кредитної лінії з довготривалим строком повернення кредиту (розрахунку) та переконання керівництва ЧОД АТ «Райффайзен Банк Аваль» в необхідності та доцільності надання кредиту саме в такому вигляді. Розроблений ОСОБА_4 злочинний план був доведений останнім до відома інших членів групи - ОСОБА_5 і ОСОБА_7 і ним же здійснене розподілення ролей кожного з них направлене на втілення плану, відповідно до якого, ОСОБА_7 мав запевнити ОСОБА_6 в тому, що грошовими коштами кредитної лінії, після її повного погашення останнім, ніхто користуватися не буде; підписати необхідні для оформлення кредитної лінії документи, а також підписати та завірити печаткою ФОП ОСОБА_7 платіжні документи і грошові чеки, підготовлені ОСОБА_5, з метою незаконного, перерахування грошових коштів кредитної лінії на потреби злочинної групи; а ОСОБА_5 мав переконати ОСОБА_6 в доцільності оформлення кредиту саме на ОСОБА_7 і саме в обумовленому членами групи вигляді; підготовити документи, необхідні для оформлення кредиту та іншу документацію необхідну для перерахування грошових коштів кредитної лінії на потреби їхньої групи і підписати (завірити) їх у ОСОБА_7; підписати кредитний договір від імені банківської установи; здійснити часткове переведення коштів з кредитної лінії у готівкову форму; передавати ОСОБА_7 грошову винагороду за участь в складі групи та всіляко приховувати її злочинні дії. На себе ОСОБА_4 поклав обов'язки загального керівництва діяльністю групи; переконання ОСОБА_6 в доцільності оформлення кредиту саме на ОСОБА_7 і саме в обумовленому членами групи вигляді; вирішення питання щодо подальшого спрямування грошових коштів з кредитної лінії (розміри, дати і контрагенти); розподілу коштів отриманих злочинних шляхом між членами групи та приховування її злочинної діяльності. Зміст злочинного плану ОСОБА_4 був погоджений кожним з учасників групи і направлений на єдиний злочинний результат.

В подальшому, реалізуючи свій спільний злочинний умисел, ОСОБА_4 і ОСОБА_5, достовірно знаючи, що ОСОБА_6 мав намір достроково погасити кредит, що надавало їм можливість використовувати кошти кредитної лінії у власних потребах, що суперечили інтересам банківської установи, переконали останнього в доцільності оформлення кредитного договору саме на їх умовах, і 15 жовтня 2007 року між Відкритим Акціонерним Товариством «Райффайзен Банк Аваль» в особі заступника директора з питань малого та середнього бізнесу Черкаської обласної дирекції та в особі ОСОБА_5 - з однієї сторони (Кредитор), та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_7 - з іншої сторони (Позичальник), укладено кредитний договір № 010/02-47/1439-07 (відновлювальна кредитна лінія) під іпотеку комерційної нерухомості - нежитлової будівлі загальною площею 710,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_4, належної громадянці ОСОБА_11, яка виступила майновим поручителем, фактичне використання кредитних коштів і погашення кредиту по якому мав здійснювати громадянин ОСОБА_6 Відповідно до умов даного договору Кредитор відкрив Позичальнику відновлювальну (револьверну) кредитну лінію у сумі 2 000 000,00 грн. (ліміт кредитування), який повинен бути повернутий Позичальником в строк до 14.10.2017. В подальшому, гроші кредитної лінії, згідно попередньо досягнутої між ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 і ОСОБА_6 усної домовленості, фактично використовувались громадянином ОСОБА_6 на власні потреби. Протягом періоду часу з 30.10.2007 по 18.09.2008 включно, громадянин ОСОБА_6, на виконання умов вищевказаного договору та відповідно до попередньо досягнутої ним з ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_7 усної домовленості, здійснював погашення фактично отриманого кредиту, шляхом зарахування коштів на поточний рахунок ОСОБА_7 та в подальшому перерахування їх на його ж особовий (кредитний) рахунок, відкритий згідно умов кредитного договору № 010/02-47/1439-07 від 15.10.2007 в ЦУВ ЧОД АТ «Райффайзен Банк Аваль» і 18.09.2008 повністю виконав умови даного кредитного договору. 26.09.2008 на вимогу ОСОБА_6 і за відповідною вказівкою ОСОБА_4, ОСОБА_5 виготовив та передав ОСОБА_6 довідку № 47-00/21-923 про те, що банківська установа не заперечує проти припинення обтяження вищевказаного нерухомого майна - предмету іпотеки в зв'язку з виконанням зобов'язань, в т.ч. по договору № 010/02-47/1439-07 від 15.10.2007, та разом, зловживаючи своїм службовим становищем, умисно, в особистих інтересах, достовірно знаючи про можливість настання суспільно небезпечних наслідків для ОСОБА_11, запевнили ОСОБА_6, що кредитними коштами кредитної лінії ніхто і ніколи корис-туватися не буде і будь - яких обтяжень на предмет іпотеки за договором не накладатиметься.

Після цього, вони, продовжуючи свої злочинні дії та реалізуючи заздалегідь обумовлений членами групи план, незаконно, умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи своїм службовим становищем, в особистих інтересах, без відома ОСОБА_11 і ОСОБА_6, закриття кредитної лінії ОСОБА_7 не здійснили і кредитний договір не припинили, а натомість ОСОБА_4 доручив ОСОБА_5, протягом жовтня 2007 року - жовтня 2008 року, виготовити платіжні доручення від імені ФОП ОСОБА_7 та інші необхідні банківські документи, а ОСОБА_7 - підписати їх та проставити свої підписи і відбитки печатки ФОП на незаповнених аркушах належної останньому чекової книжки, що останні, виконуючі відведені їм ролі, беззаперечно виконали. В подальшому, з метою заволодіння кредитними коштами шляхом зловживання своїм службовим становищем, за вказівкою ОСОБА_4, ці документи були надані ОСОБА_5 і ОСОБА_7 до касово - розрахункового відділу ЦУВ ЧОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», на підставі чого кошти з кредитного рахунку ОСОБА_7 № НОМЕР_2 відкритому в ЦУВ ЧОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», під приводом здійснення господарських операцій, протягом часу з 19.09.2008 по 09.10.2008, були перераховані на рахунки підконтрольних їм суб'єктів господарської діяльності та інших товариств - в якості погашення заборгованостей ТОВ «Христинівка - Агро» грошові кошти на загальну суму 2 410 000,00 грн., частина з яких була ОСОБА_5, за вказівкою ОСОБА_4, переведена у готівкову форму і привласнена членами групи, а інша частина - використана у власних потребах членів групи.

В подальшому, протягом часу з 24.09.2008 до 27.11.2008, з метою створення уяви про дійсне погашення кредиту та виконання умов кредитного договору № 010/02-47/1439-07 від 15.10.2007 і приховування злочинної діяльності групи, ОСОБА_5 і ОСОБА_7, за вказівкою ОСОБА_4, були здійснені перерахування грошових коштів з розрахункових рахунків ОСОБА_7 на кредитний рахунок ОСОБА_7 № НОМЕР_2, а саме: 24.09.2008 в сумі - 480 000,00 грн.; 03.10.2008 в сумі - 500 000,00 грн.; 12.11.2008 в сумі - 60 000,00 грн.; 19.11.2008 в сумі - 40 000,00 грн.; 27.11.2008 в сумі - 100 000,00 грн., а всього на загальну суму 1 180 000,00 грн., що призвело до невиконання вимог кредитного договору, на підставі чого, 03.07.2009 ЧОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», не володіючи реальною інформацією про винних в цьому осіб, повторно наклала обтяження у вигляді заборони відчуження на належну на праві приватної власності ОСОБА_11 нежитлову будівлю, а 22.12.2010 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_11 про стягнення боргу за рахунок заставного майна, про що остання дізналася лише після подачі заяви.

Внаслідок заздалегідь спланованих злочинних дій ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_7, ними, умисно, в особистих інтересах, було здійснене використання службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяло громадянці ОСОБА_11 істотної шкоди.

В листопаді 2009 року, ОСОБА_5, діючи разом та за попередньою змовою з ОСОБА_7 і ОСОБА_4, в приміщенні ЦУВ ЧОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», що розташоване за адресою: АДРЕСА_4, отримав від останнього вказівку провести моніторинг умов кредитування відділеннями банківських установ м. Умань юридичних осіб, з метою отримання кредиту на суму 1 млн. грн. підконтрольним їм ТОВ «Христинівка - Агро», з метою особистого збагачення та збагачення членів створеної ним групи. На виконання вказівки ОСОБА_4, ОСОБА_5, виконуючи відведену йому роль, вищевказаний моніторинг провів і отримав дані про те, що найкращі умови кредитування надаються відділенням ВАТ «БМБанк» м. Умань, але за обов'язкової умови надання застави нерухомого майна (з часткою не менше 20-30% від суми кредиту) та товарів в обороті (близько 300% від суми кредиту), яких завідомо для учасників групи в наявності у ТОВ «Христинівка - Агро» у запроцентованій кількості і якості не було. Про умови кредитування даною банківською установою, ОСОБА_5 доповів ОСОБА_4, який наказав надати в заставу банку в якості нерухомого майна - шість земельних ділянок, а в якості товарів в обороті - зерно та мінеральні добрива, надавши вказівку ОСОБА_7 виготовити фіктивні довідки про наявність на балансі ТОВ «Христинівка - Агро» зерна 4-го класу в кількості 2000,0 тон., тобто якості і кількості ліквідним для забезпечення умов кредитування та надати їх до банківської установи, а ОСОБА_5 прийняти заходи до переконання керівництва банку в необхідності видачі кредиту, обманним шляхом вмовити директора ТОВ «Христинівка - Агро» підписати кредитний договір та забезпечити фінансування виконання його злочинної вказівки. Після цього, ОСОБА_7, являючись директором готелю «Ювілейний», що належав ТОВ «Христинівка - Агро» і відповідно заступником директора даного товариства, умисно, з корисливих мотивів, відповідно до відведеної йому ролі та виконуючи вказівку ОСОБА_4, власноручно виготовив документи із внесеним до них завідомо для всіх учасників групи неправдивими відомостями, а саме - довідку від імені директора ТОВ «Христинівка - Агро» ОСОБА_16 про наявність у даного товариства у власності 2000,0 тон зерна 4-го класу станом на 21.12.2009 і довідку № 22/12 від 22.12.2009 про облік на балансі товариства вищевказаного зерна, які, шляхом обману і зловживання довірою ОСОБА_16, підписав у останнього і проставив на них відбитки печатки ТОВ «Христинівка - Агро». Після цього, на виконання єдиного злочинного плану відомого всім учасникам групи, ОСОБА_7, продовжуючи свої злочинні дії, поїхав до ДП «ДАК Хліб України» «Потаське хлібоприймальне підприємство», що розташоване за адресою: с. Поташ, вул. Черняховського, 2, Маньківського району, Черкаської області, де звернувся до невстановленої в ході досудового слідства жінки, яка за надану йому ОСОБА_5 винагороду у вигляді продуктів харчування, виготовила документ із внесеним до нього завідомо для всіх учасників групи неправдивими відомостями, а саме - складську довідку за підписами від імені головного бухгалтера і заступника директора ДП «ДАК Хліб України» Потаське ХП, про те, що станом на 23.12.2009 на відповідальному зберіганні підприємства знаходиться пшениця 4 класу в кількості 2000,00 тон, що ніби-то належить ТОВ «Христинівка - Агро», яку передала ОСОБА_7 Таким чином, завдяки злагоджених дій ОСОБА_4 з ОСОБА_5 та ОСОБА_7, відбувалося підроблення офіційних документів, необхідних для подання кредитору.

В подальшому ОСОБА_7, являючись службовою особою суб'єкта підприємницької діяльності - ТОВ «Христинівка-Агро», діючи разом та за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 і на виконання вказівки останнього, з метою одержання кредиту, в кінці грудня 2009 року, умисно, з корисливих мотивів, надав вищевказані три довідки до банківської установи - відділення № 38 ВАТ «БМ Банк», що розташоване за адресою: м. Умань, вул. Леніна, 8, Черкаської області, тим самим реалізовуючи частину єдиного злочинного наміру їхньої групи.

На підставі наданих довідок із зафіксованою на них завідомо неправдивою інформацією і завдяки активних дій ОСОБА_5, як учасника групи, направлених на проведення переговорів з керівництвом банківської установи, направлених на переконання останніх видати кредит, 30.12.2009 кредитним комітетом ВАТ «БМ Банк», члени якого були введенні в оману, прийняте рішення про укладання з ТОВ «Христинівка - Агро» договору про овердрафт на строк 12 місяців з лімітом в сумі 1 000 000,00 грн. 11.01.2010 між ВАТ «БМ Банк» м. Умань та ТОВ «Христинівка - Агро», в особі директора ОСОБА_16, якого ОСОБА_5 на виконання злочинного плану учасників групи і за вказівкою ОСОБА_4 обманним шляхом вмовив підписати відповідні договора, укладено договір № 38/1/110110 - ОВ про овердрафт, згідно якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит в сумі 1 000 000,00 грн., а позичальник зобов'язався забезпечувати погашення кредиту за овердрафтом. На виконання умов даного договору укладено договір застави товарів в обороті № 38/1/110110-ОВ-1 від 12.01.2010 предметом застави за яким являлося, зокрема, зерно пшениці 4-го класу загальною кількістю 2000,00 тон, завідомо неправдиві відомості щодо наявності якого й були надані учасниками групи.

Внаслідок заздалегідь спланованих злочинних дій ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_7, підконтрольне їм ТОВ «Христинівка - Агро», як суб'єкт господарської діяльності, отримало від кредитора - ВАТ «БМ Банк» грошові кошти на загальну суму 1 000 000,00 грн., які в передбачений договором термін, в повному обсязі кредитору повернуті не були, що потягло за собою наслідок - завдання великої матеріальної шкоди у вигляді неможливості повернення кредитору грошових коштів на загальну суму 999 739,79 грн., яка станом на 2011 рік в 2 124 раз перевищувала неоподаткований мінімум доходів громадян.

Він же, в листопаді 2009 року, умисно, з корисливих мотивів, діючи разом та за попередньою змовою з ОСОБА_5 і ОСОБА_7, з метою отримання кредиту підконтрольним їм ТОВ «Христинівка - Агро», наказав надати в заставу банку в якості нерухомого майна - шість земельних ділянок, а в якості товарів в обороті - зерно та мінеральні добрива, надавши вказівку ОСОБА_7 виготовити офіційні документи із внесеними до них завідомо неправдивими відомостями - довідки про наявність на балансі ТОВ «Христинівка - Агро» зерна 4-го класу в кількості 2000,0 тон., тобто якості і кількості ліквідним для забезпечення умов кредитування та надати їх до банківської установи, а ОСОБА_5 прийняти заходи до переконання керівництва банку в необхідності видачі кредиту, обманним шляхом вмовити директора ТОВ «Христинівка - Агро» підписати кредитний договір та забезпечити фінансування виконання його злочинної вказівки. Після цього, ОСОБА_7, являючись службовою особою і обіймаючи посаду директора готелю «Ювілейний», що належав ТОВ «Христинівка - Агро», умисно, з корисливих мотивів, відповідно до відведеної йому ролі та виконуючи вказівку ОСОБА_4, власноручно виготовив офіційні документи із внесеним до них завідомо для всіх учасників групи неправдивими відомостями, а саме - балансові довідки ТОВ «Христинівка - Агро» станом на 01.12.2009, на 01.01.2010, на 22.02.2010, на 29.03.2010, на 29.04.2010, на 18.05.2010, на 30.06.2010, на 20.07.2010; та довідки ТОВ «Христинівка - Агро» № 18/11 від 27.08.2010, № 22/12 від 22.12.2009, № 12/09 від 21.12.2010, № 09/19 від 25.11.2010, № 16/21 від 26.10.2010, № 21/14 від 29.09.2010 про облік на балансі товариства вищевказаного зерна, які, шляхом обману і зловживання довірою ОСОБА_16, підписав у останнього і проставив на них відбитки печатки ТОВ «Христинівка - Агро».

Після цього, на виконання єдиного злочинного плану відомого всім учасникам групи, ОСОБА_7, продовжуючи свої злочинні дії, поїхав до ДП «ДАК Хліб України» «Потаське хлібоприймальне підприємство», що розташоване за адресою: с. Поташ, вул. Черняховського, 2, Маньківського району, Черкаської області, де звернувся до невстановленої в ході досудового слідства жінки, яка за надану йому ОСОБА_5 винагороду у вигляді продуктів харчування, виготовила документ із внесеним до нього завідомо для всіх учасників групи неправдивими відомостями, а саме - складську довідку за підписами від імені головного бухгалтера і заступника директора ДП «ДАК Хліб України» Потаське ХП, про те, що станом на 23.12.2009 на відповідальному зберіганні підприємства знаходиться пшениця 4 класу в кількості 2000,00 тон, що ніби-то належить ТОВ «Христинівка - Агро», яку передала ОСОБА_7

Через декілька місяців (більш точної дати в ході досудового слідства встановити не представилося можливим), ОСОБА_7, за вказівкою ОСОБА_4 та з відома ОСОБА_5, власноручно, умисно, намагаючись найбільш точно наслідувати форму та зміст вищевказаної довідки ДП «ДАК Хліб України» Потаське ХП станом на 23.12.2009, виготовив подібні складські довідки в кількості п'яти штук, в які вніс неправдиві відомості щодо знаходження на відповідальному зберіганні даного підприємства пшениці 4 класу в кількості 2000,00 тон, що ніби-то належить ТОВ «Христинівка - Агро» станом на 26.01.2010, 22.02.2010, 29.03.2010, 29.04.2010 і 18.05.2010.

Після цього, продовжуючи свої злочинні дії і реалізуючи єдиний злочинний умисел групи, активним членом якої він являвся, направлений на підроблення офіційних документів, знову звернувся до невстановленої в ході досудового слідства жінки, з метою підписання виготовлених ним довідок та скріплення їх печаткою ДП «ДАК Хліб України» Потаське ХП. Через деякий час, що обчислюється хвилинами, дана жінка повернула ОСОБА_7, але лише з відбитками печатки вказаного вище підприємства і без підписів його службових осіб, пояснивши при цьому, що це все що вона змогла для нього зробити. За виконані невстановленою жінкою злочинні дії, ОСОБА_7 передав їй грошову винагороду в розмірі 200 гривень, надані йому заздалегідь ОСОБА_5 Одразу після цього, ОСОБА_7 передав ці довідки з наявними відбитками печатки ДП «ДАК Хліб України» Потаське ХП ОСОБА_5, який, з метою підроблення офіційних документів та завершення реалізації спільного злочинного умислу групи, надав їх невстановленій в ході досудового слідства особі, яка виконала в них підписи від імені головного бухгалтера і заступника директора ДП «ДАК Хліб України» Потаське ХП. Таким чином, завдяки злагоджених дій ОСОБА_4 з ОСОБА_5 та ОСОБА_7, відбувалося підроблення офіційних документів, необхідних для подання кредитору.

В подальшому ОСОБА_7, являючись службовою особою суб'єкта підприємницької діяльності - ТОВ «Христинівка - Агро», і ОСОБА_5, діючи разом і за попередньою змовою з ОСОБА_7 та ОСОБА_4, на виконання вказівки останнього, з метою одержання кредиту та приховування їхньої злочинної діяльності, умисно, з корисливих мотивів, надали вищевказані довідки до банківської установи - відділення № 38 ВАТ «БМ Банк», що розташоване за адресою: м. Умань, вул. Леніна, 8, Черкаської області, тим самим реалізовуючи частину єдиного злочинного наміру їхньої групи.

На підставі наданих довідок із зафіксованою на них завідомо неправдивою інформацією і завдяки активних дій ОСОБА_5, як учасника групи, направлених на проведення переговорів з керівництвом банківської установи, направлених на переконання останніх видати кредит, 30.12.2009 кредитним комітетом ВАТ «БМ Банк», члени якого були введенні в оману, прийняте рішення про укладання з ТОВ «Христинівка - Агро» договору про овердрафт на строк 12 місяців з лімітом в сумі 1 000 000,00 грн. 11.01.2010 між ВАТ «БМ Банк» м. Умань та ТОВ «Христинівка - Агро», в особі директора ОСОБА_16, якого ОСОБА_5 на виконання злочинного плану учасників групи і за вказівкою ОСОБА_4 обманним шляхом вмовив підписати відповідні договора, укладено договір № 38/1/110110 - ОВ про овердрафт, згідно якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит в сумі 1 000 000,00 грн., а позичальник зобов'язався забезпечувати погашення кредиту за овердрафтом. На виконання умов даного договору укладено договір застави товарів в обороті № 38/1/110110-ОВ-1 від 12.01.2010 предметом застави за яким являлося, зокрема, зерно пшениці 4-го класу загальною кількістю 2000,00 тон, завідомо неправдиві відомості щодо наявності якого й були надані учасниками групи.

Внаслідок заздалегідь спланованих злочинних дій ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_7, підконтрольне їм ТОВ «Христинівка - Агро», як суб'єкт господарської діяльності, отримало від кредитора - ВАТ «БМ Банк» грошові кошти на загальну суму 1 000 000,00 грн., які в передбачений договором термін кредитору повернуті не були, що потягло за собою наслідок - завдання великої матеріальної шкоди у вигляді неможливості повернення кредитору грошових коштів на загальну суму 999 739,79 грн., яка станом на 2011 рік в 2 124 раз перевищувала неоподаткований мінімум доходів громадян.

Таким чином, органом досудового слідства дії ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, кваліфіковані:

- за ч. 5 ст. 191 КК України - привласнення та заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинені за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах;

- за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 364 КК України - умисне, з корисливих мотивів та в інших особистих інтересах, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, вчинене за попередньою змовою групою осіб;

- за ч. 2 ч. 28, ч. 2 ст. 222 КК України - надання службовою особою суб'єкта господарської діяльності завідомо неправдивої інформації банку, з метою одержання кредиту, що завдало великої матеріальної шкоди, вчинене за попередньою змовою групою осіб;

- за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України - службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивої інформації, а також складання і видача завідомо неправдивих документів, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

ОСОБА_7, органом досудового розслідування обвинувачується в тому, що : «………ОСОБА_4, працюючи відповідно до наказу № 979-к від 25.08.2004 начальником Центрального Уманського відділення Черкаської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», являючись службовою особою, наділеною, відповідно до своєї посадової інструкції і в межах своєї компетенції організаційно - розпорядчими та адміністративно - господарськими обов'язками щодо ведення юридичної справи відділення; організації роботи та контроль за виконанням функцій покладених на працівників відділень згідно посадових обов'язків; загального керівництва роботою відділення, розстановки кадрів, а також внесення пропозицій з питань призначення та звільнення працівників відділень або накладення на них дисциплінарних стягнень у встановленому порядку; підписання посадових інструкцій працівників відділень; планування роботи і встановлення цілей, завдань для працівників відділення їх контролю та забезпечення виконання доведених планів; проведення переговорів та забезпечення процесу укладання договорів про співробітництво з партнерами та основними клієнтами; організації роботи працівників відділення щодо виконання вимог чинного законодавства України, нормативно - правових актів НБУ, нормативних документів банку щодо фінансового моніторингу та ідентифікації клієнтів; виконання інших поточних завдань щодо управління роботою відділення, і несучи, відповідно до своєї посадової інструкції, персональну відповідальність за досягнення та підтримання в подальшому прибуткової діяльності відділення; виконання відділенням показників діяльності, визначених у поточних та стратегічних планах; схоронність грошових та матеріальних цінностей відділення, всупереч інтересам служби (банківської установи), маючи на меті особисте збагачення, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність власних дій, з метою полегшення реалізації власного задуму, вирішив залучити до участі в скоєнні злочинів інших осіб, за допомогою яких зміг би детально розробити та втілити в життя план по незаконному отриманню та подальшому розпорядженню неналежними йому коштами.

Реалізовуючи свій план, направлений на створення групи злочинної спрямованості для вчинення злочинів, пов'язаних з наданням до банківської установи підроблених документів з метою подальшого отримання грошових коштів у вигляді кредиту, заволодінням грошових коштів АТ «Райффайзен Банк Аваль» шляхом зловживання службовим становищем та зловживанням службовим становищем всупереч інтересів окремих громадян, фактично керуючи діяльністю створеного у 2004 році ТОВ «Христинівка - Агро», ОСОБА_4 завдяки своїм організаторським здібностям, вмінням зацікавити та переконати, до їх вчинення спочатку залучив свого безпосереднього підлеглого, давнього знайомого і фактично партнера по бізнесу:

- ОСОБА_5, який фактично виконував функції фінансового директора ТОВ «Христинівка - Агро» і працював згідно наказу № 979-к від 25.08.2004 заступником начальника Центрального Уманського відділення ЧОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» - начальником відділу корпоративного бізнесу, а відповідно до наказу № 1324-к від 14.09.2009 на посаді заступника начальника відділення з питань малого бізнесу ЦУВ ЧОД ВАТ «Райф-файзен Банк Аваль», являвся службовою особою, наділеною, відповідно до своєї посадової інструкції і в межах своєї компетенції організаційно - розпорядчими та адміністративно - господарськими обов'язками щодо підготовки службових записок на перевірку клієнта та оцінки майна; формування пакету документів та передачі кредитної заявки на розгляд у дирекцію (у разі перевищення ліміту відділення), обліку кредитних заявок, відправлених на дирекцію; запрошення клієнта, що отримав позитивне рішення про кредитування для укладення договору; супроводження заявки після затвердження; перевірки та формування кредитної справи та передачі справи спеціалісту з числа працівників блоку; виписки по предмету застави; підготовки та підпису заявок для внесення даних в ДРОРМ та Реєстру Іпотек, і ніс, відповідно до своєї посадової інструкції, персональну відповідальність за неякісне та несвоєчасне виконання покладених на нього обов'язків; невиконання наказів, розпоряджень керівництва відділення та вищого керівництва дирекції; здійснення фінансового моніторингу операцій клієнтів та шкоду, завдану ним розкраданням, умисним зіпсуттям, недостачею або втратою окремих видів майна та інших цінностей встановлену чинним законодавством України, який маючи багаторічний досвід в банківській справі, а також необхідні зв'язки та знайомства в банківських установах, вагомий авторитет в колективі відділення, і зокрема серед співробітників підпорядкованого йому відділу та міг самостійно контролювати та безпосередньо втілювати в життя його задуми, і який, переслідуючи мету незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій і діючи умисно, надав свою добровільну згоду на спільне скоєння службових та інших майнових злочинів з метою поліпшення свого матеріального становища та незаконного збагачення інших членів групи.

Обговоривши з ОСОБА_5 всі подробиці та завдання, які стоять перед ними для реалізації плану незаконного збагачення шляхом здійснення шахрайських дій та скоєння підроблень документів, ОСОБА_4 розумів, що для вдалого втілення його задуму, необхідна ще одна надійна особа, якій можна було повідомити про всі подробиці майбутнього плану отримання грошових коштів. Обміркувавши всі кандидатури, ОСОБА_5 запропонував залучити до їхнього плану:

- ОСОБА_7, який раніше навчався разом з ОСОБА_5 в одному навчальному закладі, і, за кошти та на прохання ОСОБА_5 і ОСОБА_4, 18.02.2003 зареєструвався в якості суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (свідоцтво №НОМЕР_1 видане Христинівської районною державною адміністрацією), та з 14.07.2004 являвся клієнтом відділення банківської установи, в якій працювали ОСОБА_4 і ОСОБА_5

Погодившись із доводами ОСОБА_5 з приводу залучення ОСОБА_7 до їхнього плану щодо незаконного збагачення шляхом здійснення шахрайських дій та скоєння підроблень документів, у вересні 2007 року, ОСОБА_5 запросив ОСОБА_7 до службового кабінету ОСОБА_4 в приміщенні ЦУВ ЧОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», що розташоване за адресою: АДРЕСА_4, де, в присутності ОСОБА_4, вони запропонували ОСОБА_7 прийняти участь в скоєнні злочинів в якості активного учасника групи, за безпосередню участь в якій пообіцяли ОСОБА_7 грошову винагороду, на що останній, переслідуючи мету незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій, умисно, з корисливих мотивів, надав свою добровільну згоду.

Після отримання згоди від ОСОБА_7, ОСОБА_4, досягнувши усної домовленості і узгодивши об'єкт злочину, його характер, спосіб вчинення та зміст виконуваних функцій з ОСОБА_5 і ОСОБА_7, діючи разом та за попередньою змовою з ними, згідно з попередньо розробленого ними єдиного плану спрямованого на досягнення єдиного злочин-ного результату, відомого і схваленого всіма учасниками групи, являючись її учасником, розподілив ролі всіх задіяних осіб, відповідно до чого на себе він поклав завдання загального контролю та керівництва за діяльністю учасників групи, розподілення функції кожного з її учасників, вирішення питання про подальше спрямування та витрачання отриманих злочинним шляхом грошових коштів, вирішення проблемних питань на рівні керівництва банківської установи та приховування злочинної діяльності групи, забезпечення фінансування злочинної діяльності групи та розподілення коштів, отриманих злочинним шляхом між її учасниками та іншого забезпечення злочинної діяльності.

На ОСОБА_5, як начальника відділу корпоративного бізнесу та найбільш обізнаного з умовами та порядком кредитування і забезпеченням фінансової діяльності, покладалися обов'язки відповідно до чого останній повинен був детально вивчати всі умови кредитування, підшукувати інші банківські установи з найбільш вигідними для них умовами кредитування та налагоджувати зв'язок з їх посадовими особами з метою подальшого їх обману; встановлювати зв'язок з працівниками банку з метою найбільш ефективного приховання факту підробки документів; готувати необхідні банківські та платіжні документи для здійснення перерахування коштів; контролювати правильність та своєчасність здійснення перерахувань коштів; слідкувати за тим, щоб ніхто не дізнався про злочинну діяльність їхньої групи; подавати ОСОБА_4 інформацію про надходження грошових коштів на рахунки підконтрольних їм підприємств; контролювати діяльність ОСОБА_7 та надавати йому на підпис різноманітні фіктивні документи; передавати ОСОБА_7 грошові винагороди, отримані внаслідок злочинної діяльності; забезпечувати ефективну діяльність підконтрольних їм підприємств (підприємців); здійснювати пошук приватних підприємців з числа його знайомих та родичів, на рахунки яких перераховувалися грошові кошти, отримані злочинним шляхом; виконувати різноманітні представницькі функції; отримувати грошову винагороду за рахунок коштів отриманих злочинним шляхом; а також вирішувати всі інші виробничі питання, котрі виникатимуть в ході їхньої спільної злочинної діяльності.

Відповідно до розподілу ролей, на ОСОБА_7 покладався обов'язок щодо пошуку, реєстрації та залучення приватних підприємців з числа його знайомих та родичів, на рахунки яких перераховувалися грошові кошти, отримані злочинним шляхом, а також надання їм на підпис складених ОСОБА_5 і ОСОБА_4 різноманітної фіктивної документації і передача грошової винагороди; підписання та скріплення печаткою ФОП ОСОБА_7 різноманітних договорів, платіжних та банківських документів, підготовлених та наданих йому ОСОБА_5 і ОСОБА_4; подачі необхідної фіктивної документації до банківських установ; виконання різноманітних представницьких функцій; здійснення приховування злочинної діяльності групи під час проведення перевірок; отримання грошової винагороди за рахунок коштів отриманих злочинним шляхом і шляхом призначення 03.08.2009 директором готелю «Ювілейний», що належав підконтрольному ОСОБА_4 і ОСОБА_5 ТОВ «Христинівка - Агро», а 10.01.2011 - директором ТОВ «Христинівка - Агро»; вирішення всіх інших виробничих питань, котрі виникатимуть в ході їхньої спільної злочинної діяльності.

Розподіл функцій, ступінь участі кожного з учасників групи у вчиненні злочинів базувався на особистих вміннях, роду діяльності, службовому положенню кожного із її учасників і відповідав їх положенню. Розроблений ОСОБА_4 злочинний план був відомий всім учасникам групи та погоджений з ними.

Таким чином, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_7, діючи разом та за попередньою змовою між собою, умисно, з корисливих мотивів, будучи об'єднаними єдиним злочинним умислом направленим на незаконне збагачення, в проміжок часу із другої половини 2007 року до серпня 2011 року, вчинили привласнення та заволодіння чужими коштами в особливо великих розмірах шляхом зловживання своїм службовим становищем, службове підроблення, зловживання своїм службовим становищем та шахрайство з фінансовими ресурсами при наступних обставинах:

В другій половині 2007 року, до ОСОБА_4 і ОСОБА_5, як до службових осіб ЦУВ ЧОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», звернувся громадянин ОСОБА_6, з проханням посприяти ними в отриманні, на потреби останнього, кредиту від банківської установи керівні посади якої займали ОСОБА_4 і ОСОБА_5 В подальшому, ОСОБА_4, з метою заволодіння та привласнення грошових коштів АТ «Райффайзен Банк Аваль» шляхом зловживання службовим становищем, умисно, з корисливих мотивів, з розподілом ролей кожного з учасників групи, розробив злочинний план незаконного заволодіння та привласнення грошових коштів кредитної лінії всупереч інтересам банківської установи в якій працював, шляхом фактичного оформлення кредиту на одного з членів групи - ОСОБА_7, оформлення його саме у вигляді кредитної лінії з довготривалим строком повернення кредиту (розрахунку) та переконання керівництва ЧОД АТ «Райффайзен Банк Аваль» в необхідності та доцільності надання кредиту саме в такому вигляді. Розроблений ОСОБА_4 злочинний план був доведений останнім до відома ОСОБА_5 і ОСОБА_7 і ним же здійснене розподілення ролей кожного з них направлене на втілення плану, відповідно до якого, ОСОБА_7 мав запевнити ОСОБА_6 в тому, що грошовими коштами кредитної лінії, після її повного погашення останнім, ніхто користуватися не буде; підписати необхідні для оформлення кредитної лінії документи, а також підписати та завірити печаткою ФОП ОСОБА_7 платіжні документи і грошові чеки, підготовлені ОСОБА_5, з метою незаконного, перерахування грошових коштів кредитної лінії на потреби їхньої групи; а ОСОБА_5 мав переконати ОСОБА_6 в доцільності оформлення кредиту саме на ОСОБА_7 і саме в обумовленому членами групи вигляді; підготовити документи, необхідні для оформлення кредиту та іншу документацію необхідну для перерахування грошових коштів кредитної лінії на потреби їхньої групи і підписати (завірити) їх у ОСОБА_7; підписати кредитний договір від імені банківської установи; здійснити часткове переведення коштів з кредитної лінії у готівкову форму; передавати ОСОБА_7 грошову винагороду за участь в складі групи та всіляко приховувати її злочинні дії. На себе ОСОБА_4 поклав обов'язки загального керівництва діяльністю групи; переконання ОСОБА_6 в доцільності оформлення кредиту саме на ОСОБА_7 і саме в обумовленому членами групи вигляді; вирішення питання щодо подальшого спрямування грошових коштів з кредитної лінії (розміри, дати і контрагенти); розподілу коштів отриманих злочинних шляхом між членами групи та приховування її злочинної діяльності. Зміст злочинного плану ОСОБА_4 був погоджений кожним з учасників групи і направлений на єдиний злочинний результат.

В подальшому, реалізуючи свій спільний злочинний умисел, ОСОБА_4 і ОСОБА_5, достовірно знаючи, що ОСОБА_6 мав намір достроково погасити кредит, що надавало їм можливість використовувати кошти кредитної лінії у власних потребах, що суперечили інтересам банківської установи, переконали останнього в доцільності оформлення кредитного договору саме на їх умовах, і 15 жовтня 2007 року між Відкритим Акціонерним Товариством «Райффайзен Банк Аваль» в особі заступника директора з питань малого та середнього бізнесу Черкаської обласної дирекції та в особі ОСОБА_5 - з однієї сторони (Кредитор), та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_7 - з іншої сторони (Позичальник), укладено кредитний договір № 010/02-47/1439-07 (відновлювальна кредитна лінія) під іпотеку комерційної нерухомості - нежитлової будівлі загальною площею 710,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_4, належної громадянці ОСОБА_11, яка виступила майновим поручителем, фактичне використання кредитних коштів і погашення кредиту по якому мав здійснювати громадянин ОСОБА_6 Відповідно до умов даного договору Кредитор відкрив Позичальнику відновлювальну (револьверну) кредитну лінію у сумі 2 000 000,00 грн. (ліміт кредитування), який повинен бути повернутий Позичальником в строк до 14.10.2017. В подальшому, гроші кредитної лінії, згідно попередньо досягнутої між ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 і ОСОБА_6 усної домовленості, фактично використовувались громадянином ОСОБА_6 на власні потреби. Протягом періоду часу з 30.10.2007 по 18.09.2008 включно, громадянин ОСОБА_6, на виконання умов вищевказаного договору та відповідно до попередньо досягнутої ним з ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_7 усної домовленості, здійснював погашення фактично отриманого кредиту, шляхом зарахування коштів на поточний рахунок ОСОБА_7 та в подальшому перерахування їх на його ж особовий (кредитний) рахунок, відкритий згідно умов кредитного договору № 010/02-47/1439-07 від 15.10.2007 в ЦУВ ЧОД АТ «Райффайзен Банк Аваль» і 18.09.2008 повністю виконав умови даного кредитного договору, про що ОСОБА_5, за вказівкою ОСОБА_4, була видана ОСОБА_6 відповідна довідка.

Після цього, продовжуючи свої злочинні дії та реалізуючи заздалегідь обумовлений членами групи план, незаконно, умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч інтересам банківської установи, вони закриття кредитної лінії ОСОБА_7 не здійснили і кредитний договір не припинили, а натомість ОСОБА_4 доручив ОСОБА_5, протягом жовтня 2007 року - жовтня 2008 року, виготовити платіжні доручення від імені ФОП ОСОБА_7 та інші необхідні банківські документи, а ОСОБА_7 - підписати їх та проставити свої підписи і відбитки печатки ФОП на незаповнених аркушах належної останньому чекової книжки, що останні, виконуючі відведені їм ролі, беззаперечно виконали. В подальшому, з метою заволодіння кредитними коштами шляхом зловживання своїм службовим становищем, за вказівкою ОСОБА_4, ці документи були надані ОСОБА_5 і ОСОБА_7 до касово - розрахункового відділу ЦУВ ЧОД АТ «Райф-файзен Банк Аваль», на підставі чого кошти з кредитного рахунку ОСОБА_7 № НОМЕР_2 відкритому в ЦУВ ЧОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», під приводом здійснення господарських операцій, були перераховані на рахунки підконтрольних їм суб'єктів господарської діяльності та інших товариств - в якості погашення заборгованостей ТОВ «Христинівка - Агро», а саме: 15.10.2007 на рахунок ДП «СГП «Ягубець»» на загальну суму 270 000,00 грн.; 15.10.2007 на рахунок ФОП ОСОБА_7 на загальну суму 1 230 000,00 грн.; 30.10.2007 на рахунок ТОВ «Дзензелівське» на загальну суму 500 000,00 грн.; 03.03.2008 на рахунок ФОП ОСОБА_13 на загальну суму 328 000,00 грн.; 19.09.2008 на рахунок ФОП ОСОБА_14 на загальну суму 430 000,00 грн.; 23.09.2008 на рахунок ТОВ «Дніпро - 1» кошти в сумі 980 000,00 грн.; 26.09.2008 на рахунок ТОВ «Христинівка - Агро» кошти в сумі 500 000,00 грн.; 09.10.2008 на рахунок ФОП ОСОБА_15 кошти в сумі 500 000,00 грн.

Частина з незаконно перерахованих коштів була ОСОБА_5, за вказівкою ОСОБА_4, переведена у готівкову форму і привласнена членами організованої останнім, а інша частина - використана у власних потребах членів групи.

В подальшому, протягом часу з 24.09.2008 до 30.06.2011, з метою створення уяви про дійсне погашення кредиту та виконання умов кредитного договору № 010/02-47/1439-07 від 15.10.2007 і приховування злочинної діяльності групи, ОСОБА_5 і ОСОБА_7, за вказівкою ОСОБА_4, були здійснені перерахування грошових коштів з розрахункових рахунків ОСОБА_7 на кредитний рахунок ОСОБА_7 № НОМЕР_2, а саме: 24.09.2008 в сумі - 480 000,00 грн.; 03.10.2008 в сумі - 500 000,00 грн.; 12.11.2008 в сумі - 60 000,00 грн.; 19.11.2008 в сумі - 40 000,00 грн.; 27.11.2008 в сумі - 100 000,00 грн.; 02.11.2009 в сумі - 5 000,00 грн.; 13.11.2009 в сумі - 5 000,00 грн.; 30.12.2009 в сумі - 21 566,00 грн.; 26.02.2010 в сумі - 21 566,00 грн.; 31.03.2010 в сумі - 21 566,00 грн.; 14.06.2010 в сумі - 21 716,00 грн.; 30.06.2010 в сумі - 43 432,00 грн.; 12.08.2010 в сумі - 21 716,00 грн.; 13.01.2011 в сумі - 1 000,00 грн.; 14.01.2011 в сумі - 500,00 грн.; 17.01.2011 в сумі - 500,00 грн.; 18.01.2011 в сумі - 1 000,00 грн.; 21.01.2011 в сумі - 500,00 грн.; 26.01.2011 в сумі - 1 560,00 грн.; 10.02.2011 в сумі - 5 100,00 грн.; 17.02.2011 в сумі - 1 487,00 грн.; 21.02.2011 в сумі - 3000,00 грн.; 11.04.2011 в сумі - 23 700,02 грн.; 13.04.2011 в сумі - 3 400,00 грн.; 14.04.2011 в сумі - 41 746,96 грн.; 15.04.2011 в сумі - 20 000,00 грн.; 19.04.2011 в сумі - 90 000,00 грн.; 28.04.2011 в сумі - 21 566,02 грн.; 01.06.2011 в сумі - 21 566,00 грн.; 30.06.2011 в сумі - 5 600,00 грн..

Внаслідок заздалегідь спланованих злочинних дій ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_7, в період часу з 15.10.2007 до 09.10.2008, ними, умисно, з корисливих мотивів, шляхом зловживання своїми службовим становищем, було здійснене привласнення та заволодіння коштами АТ «Райффайзен Банк Аваль» на загальну суму 1 396 211,02 грн., що складало більше ніж 3 213 неоподаткованих мінімумів доходів громадян встановленого на 2010 рік, якими останні, протиправно заволоділи та використали на власний розсуд, чим спричинили інтересам вищевказаної банківської установи матеріальну шкоду на вищевказану суму, що становить збитки в особливо великих розмірах…..

….В другій половині 2007 року, до ОСОБА_4 і ОСОБА_5, як до службових осіб ЦУВ ЧОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», звернувся громадянин ОСОБА_6, з проханням посприяти ними в отриманні, на потреби останнього, кредиту від банківської установи керівні посади якої займали ОСОБА_4 і ОСОБА_5 В подальшому, ОСОБА_4, з метою заволодіння та привласнення грошових коштів АТ «Райффайзен Банк Аваль» шляхом зловживання службовим становищем, умисно, з корисливих мотивів, з розподілом ролей кожного з учасників групи, розробив злочинний план незаконного заволодіння та привласнення грошових коштів кредитної лінії всупереч інтересам банківської установи в якій працював, шляхом фактичного оформлення кредиту на одного з членів групи - ОСОБА_7, оформлення його саме у вигляді кредитної лінії з довготривалим строком повернення кредиту (розрахунку) та переконання керівництва ЧОД АТ «Райффайзен Банк Аваль» в необхідності та доцільності надання кредиту саме в такому вигляді. Розроблений ОСОБА_4 злочинний план був доведений останнім до відома інших членів групи - ОСОБА_5 і ОСОБА_7 і ним же здійснене розподілення ролей кожного з них направлене на втілення плану, відповідно до якого, ОСОБА_7 мав запевнити ОСОБА_6 в тому, що грошовими коштами кредитної лінії, після її повного погашення останнім, ніхто користуватися не буде; підписати необхідні для оформлення кредитної лінії документи, а також підписати та завірити печаткою ФОП ОСОБА_7 платіжні документи і грошові чеки, підготовлені ОСОБА_5, з метою незаконного, перерахування грошових коштів кредитної лінії на потреби злочинної групи; а ОСОБА_5 мав переконати ОСОБА_6 в доцільності оформлення кредиту саме на ОСОБА_7 і саме в обумовленому членами групи вигляді; підготовити документи, необхідні для оформлення кредиту та іншу документацію необхідну для перерахування грошових коштів кредитної лінії на потреби їхньої групи і підписати (завірити) їх у ОСОБА_7; підписати кредитний договір від імені банківської установи; здійснити часткове переведення коштів з кредитної лінії у готівкову форму; передавати ОСОБА_7 грошову винагороду за участь в складі групи та всіляко приховувати її злочинні дії. На себе ОСОБА_4 поклав обов'язки загального керівництва діяльністю групи; переконання ОСОБА_6 в доцільності оформлення кредиту саме на ОСОБА_7 і саме в обумовленому членами групи вигляді; вирішення питання щодо подальшого спрямування грошових коштів з кредитної лінії (розміри, дати і контрагенти); розподілу коштів отриманих злочинних шляхом між членами групи та приховування її злочинної діяльності. Зміст злочинного плану ОСОБА_4 був погоджений кожним з учасників групи і направлений на єдиний злочинний результат.

В подальшому, реалізуючи свій спільний злочинний умисел, ОСОБА_4 і ОСОБА_5, достовірно знаючи, що ОСОБА_6 мав намір достроково погасити кредит, що надавало їм можливість використовувати кошти кредитної лінії у власних потребах, що суперечили інтересам банківської установи, переконали останнього в доцільності оформлення кредитного договору саме на їх умовах, і 15 жовтня 2007 року між Відкритим Акціонерним Товариством «Райффайзен Банк Аваль» в особі заступника директора з питань малого та середнього бізнесу Черкаської обласної дирекції та в особі ОСОБА_5 - з однієї сторони (Кредитор), та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_7 - з іншої сторони (Позичальник), укладено кредитний договір № 010/02-47/1439-07 (відновлювальна кредитна лінія) під іпотеку комерційної нерухомості - нежитлової будівлі загальною площею 710,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_4, належної громадянці ОСОБА_11, яка виступила майновим поручителем, фактичне використання кредитних коштів і погашення кредиту по якому мав здійснювати громадянин ОСОБА_6 Відповідно до умов даного договору Кредитор відкрив Позичальнику відновлювальну (револьверну) кредитну лінію у сумі 2 000 000,00 грн. (ліміт кредитування), який повинен бути повернутий Позичальником в строк до 14.10.2017. В подальшому, гроші кредитної лінії, згідно попередньо досягнутої між ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 і ОСОБА_6 усної домовленості, фактично використовувались громадянином ОСОБА_6 на власні потреби. Протягом періоду часу з 30.10.2007 по 18.09.2008 включно, громадянин ОСОБА_6, на виконання умов вищевказаного договору та відповідно до попередньо досягнутої ним з ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_7 усної домовленості, здійснював погашення фактично отриманого кредиту, шляхом зарахування коштів на поточний рахунок ОСОБА_7 та в подальшому перерахування їх на його ж особовий (кредитний) рахунок, відкритий згідно умов кредитного договору № 010/02-47/1439-07 від 15.10.2007 в ЦУВ ЧОД АТ «Райффайзен Банк Аваль» і 18.09.2008 повністю виконав умови даного кредитного договору. 26.09.2008 на вимогу ОСОБА_6 і за відповідною вказівкою ОСОБА_4, ОСОБА_5 виготовив та передав ОСОБА_6 довідку № 47-00/21-923 про те, що банківська установа не заперечує проти припинення обтяження вищевказаного нерухомого майна - предмету іпотеки в зв'язку з виконанням зобов'язань, в т.ч. по договору № 010/02-47/1439-07 від 15.10.2007, та разом, зловживаючи своїм службовим становищем, умисно, в особистих інтересах, достовірно знаючи про можливість настання суспільно небезпечних наслідків для ОСОБА_11, запевнили ОСОБА_6, що кредитними коштами кредитної лінії ніхто і ніколи користуватися не буде і будь - яких обтяжень на предмет іпотеки за договором не накладатиметься.

Після цього, вони, продовжуючи свої злочинні дії та реалізуючи заздалегідь обумовлений членами групи план, незаконно, умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи своїм службовим становищем, в особистих інтересах, без відома ОСОБА_11 і ОСОБА_6, закриття кредитної лінії ОСОБА_7 не здійснили і кредитний договір не припинили, а натомість ОСОБА_4 доручив ОСОБА_5, протягом жовтня 2007 року - жовтня 2008 року, виготовити платіжні доручення від імені ФОП ОСОБА_7 та інші необхідні банківські документи, а ОСОБА_7 - підписати їх та проставити свої підписи і відбитки печатки ФОП на незаповнених аркушах належної останньому чекової книжки, що останні, виконуючі відведені їм ролі, беззаперечно виконали. В подальшому, з метою заволодіння кредитними коштами шляхом зловживання своїм службовим становищем, за вказівкою ОСОБА_4, ці документи були надані ОСОБА_5 і ОСОБА_7 до касово - розрахункового відділу ЦУВ ЧОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», на підставі чого кошти з кредитного рахунку ОСОБА_7 № НОМЕР_2 відкритому в ЦУВ ЧОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», під приводом здійснення господарських операцій, протягом часу з 19.09.2008 по 09.10.2008, були перераховані на рахунки підконтрольних їм суб'єктів господарської діяльності та інших товариств - в якості погашення заборгованостей ТОВ «Христинівка - Агро» грошові кошти на загальну суму 2 410 000,00 грн., частина з яких була ОСОБА_5, за вказівкою ОСОБА_4, переведена у готівкову форму і привласнена членами групи, а інша частина - використана у власних потребах членів групи.

В подальшому, протягом часу з 24.09.2008 до 27.11.2008, з метою створення уяви про дійсне погашення кредиту та виконання умов кредитного договору № 010/02-47/1439-07 від 15.10.2007 і приховування злочинної діяльності групи, ОСОБА_5 і ОСОБА_7, за вказівкою ОСОБА_4, були здійснені перерахування грошових коштів з розрахункових рахунків ОСОБА_7 на кредитний рахунок ОСОБА_7 № НОМЕР_2, а саме: 24.09.2008 в сумі - 480 000,00 грн.; 03.10.2008 в сумі - 500 000,00 грн.; 12.11.2008 в сумі - 60 000,00 грн.; 19.11.2008 в сумі - 40 000,00 грн.; 27.11.2008 в сумі - 100 000,00 грн., а всього на загальну суму 1 180 000,00 грн., що призвело до невиконання вимог кредитного договору, на підставі чого, 03.07.2009 ЧОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», не володіючи реальною інформацією про винних в цьому осіб, повторно наклала обтяження у вигляді заборони відчуження на належну на праві приватної власності ОСОБА_11 нежитлову будівлю, а 22.12.2010 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_11 про стягнення боргу за рахунок заставного майна, про що остання дізналася лише після подачі заяви.

Внаслідок заздалегідь спланованих злочинних дій ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_7, ними, умисно, в особистих інтересах, було здійснене використання службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяло громадянці ОСОБА_11 істотної шкоди….

….В листопаді 2009 року, ОСОБА_5, діючи разом та за попередньою змовою з ОСОБА_7 і ОСОБА_4, в приміщенні ЦУВ ЧОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», що розташоване за адресою: АДРЕСА_4, отримав від останнього вказівку провести моніторинг умов кредитування відділеннями банківських установ м. Умань юридичних осіб, з метою отримання кредиту на суму 1 млн. грн. підконтрольним їм ТОВ «Христинівка - Агро», з метою особистого збагачення та збагачення членів створеної ним групи. На виконання вказівки ОСОБА_4, ОСОБА_5, виконуючи відведену йому роль, вищевказаний моніторинг провів і отримав дані про те, що найкращі умови кредитування надаються відділенням ВАТ «БМБанк» м. Умань, але за обов'язкової умови надання застави нерухомого майна (з часткою не менше 20-30% від суми кредиту) та товарів в обороті (близько 300% від суми кредиту), яких завідомо для учасників групи в наявності у ТОВ «Христинівка - Агро» у запроцентованій кількості і якості не було. Про умови кредитування даною банківською установою, ОСОБА_5 доповів ОСОБА_4, який наказав надати в заставу банку в якості нерухомого майна - шість земельних ділянок, а в якості товарів в обороті - зерно та мінеральні добрива, надавши вказівку ОСОБА_7 виготовити фіктивні довідки про наявність на балансі ТОВ «Христинівка - Агро» зерна 4-го класу в кількості 2000,0 тон., тобто якості і кількості ліквідним для забезпечення умов кредитування та надати їх до банківської установи, а ОСОБА_5 прийняти заходи до переконання керівництва банку в необхідності видачі кредиту, обманним шляхом вмовити директора ТОВ «Христинівка - Агро» підписати кредитний договір та забезпечити фінансування виконання його злочинної вказівки. Після цього, ОСОБА_7, являючись директором готелю «Ювілейний», що належав ТОВ «Христинівка - Агро» і відповідно заступником директора даного товариства, умисно, з корисливих мотивів, відповідно до відведеної йому ролі та виконуючи вказівку ОСОБА_4, власноручно виготовив документи із внесеним до них завідомо для всіх учасників групи неправдивими відомостями, а саме - довідку від імені директора ТОВ «Христинівка - Агро» ОСОБА_16 про наявність у даного товариства у власності 2000,0 тон зерна 4-го класу станом на 21.12.2009 і довідку № 22/12 від 22.12.2009 про облік на балансі товариства вищевказаного зерна, які, шляхом обману і зловживання довірою ОСОБА_16, підписав у останнього і проставив на них відбитки печатки ТОВ «Христинівка - Агро». Після цього, на виконання єдиного злочинного плану відомого всім учасникам групи, ОСОБА_7, продовжуючи свої злочинні дії, поїхав до ДП «ДАК Хліб України» «Потаське хлібоприймальне підприємство», що розташоване за адресою: с. Поташ, вул. Черняховського, 2, Маньківського району, Черкаської області, де звернувся до невстановленої в ході досудового слідства жінки, яка за надану йому ОСОБА_5 винагороду у вигляді продуктів харчування, виготовила документ із внесеним до нього завідомо для всіх учасників групи неправдивими відомостями, а саме - складську довідку за підписами від імені головного бухгалтера і заступника директора ДП «ДАК Хліб України» Потаське ХП, про те, що станом на 23.12.2009 на відповідальному зберіганні підприємства знаходиться пшениця 4 класу в кількості 2000,00 тон, що ніби-то належить ТОВ «Христинівка - Агро», яку передала ОСОБА_7 Таким чином, завдяки злагоджених дій ОСОБА_4 з ОСОБА_5 та ОСОБА_7, відбувалося підроблення офіційних документів, необхідних для подання кредитору.

В подальшому ОСОБА_7, являючись службовою особою суб'єкта підприємницької діяльності - ТОВ «Христинівка-Агро», діючи разом та за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 і на виконання вказівки останнього, з метою одержання кредиту, в кінці грудня 2009 року, умисно, з корисливих мотивів, надав вищевказані три довідки до банківської установи - відділення № 38 ВАТ «БМ Банк», що розташоване за адресою: м. Умань, вул. Леніна, 8, Черкаської області, тим самим реалізовуючи частину єдиного злочинного наміру їхньої групи.

На підставі наданих довідок із зафіксованою на них завідомо неправдивою інформацією і завдяки активних дій ОСОБА_5, як учасника групи, направлених на проведення переговорів з керівництвом банківської установи, направлених на переконання останніх видати кредит, 30.12.2009 кредитним комітетом ВАТ «БМ Банк», члени якого були введенні в оману, прийняте рішення про укладання з ТОВ «Христинівка - Агро» договору про овердрафт на строк 12 місяців з лімітом в сумі 1 000 000,00 грн. 11.01.2010 між ВАТ «БМ Банк» м. Умань та ТОВ «Христинівка - Агро», в особі директора ОСОБА_16, якого ОСОБА_5 на виконання злочинного плану учасників групи і за вказівкою ОСОБА_4 обманним шляхом вмовив підписати відповідні договора, укладено договір № 38/1/110110 - ОВ про овердрафт, згідно якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит в сумі 1 000 000,00 грн., а позичальник зобов'язався забезпечувати погашення кредиту за овердрафтом. На виконання умов даного договору укладено договір застави товарів в обороті № 38/1/110110-ОВ-1 від 12.01.2010 предметом застави за яким являлося, зокрема, зерно пшениці 4-го класу загальною кількістю 2000,00 тон, завідомо неправдиві відомості щодо наявності якого й були надані учасниками групи.

Внаслідок заздалегідь спланованих злочинних дій ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_7, підконтрольне їм ТОВ «Христинівка - Агро», як суб'єкт господарської діяльності, отримало від кредитора - ВАТ «БМ Банк» грошові кошти на загальну суму 1 000 000,00 грн., які в передбачений договором термін, в повному обсязі кредитору повернуті не були, що потягло за собою наслідок - завдання великої матеріальної шкоди у вигляді неможливості повернення кредитору грошових коштів на загальну суму 999 739,79 грн., яка станом на 2011 рік в 2 124 раз перевищувала неоподаткований мінімум доходів громадян….

….Він же, в листопаді 2009 року, умисно, з корисливих мотивів, діючи разом та за попередньою змовою з ОСОБА_5 і ОСОБА_7, з метою отримання кредиту підконтрольним їм ТОВ «Христинівка - Агро», наказав надати в заставу банку в якості нерухомого майна - шість земельних ділянок, а в якості товарів в обороті - зерно та мінеральні добрива, надавши вказівку ОСОБА_7 виготовити офіційні документи із внесеними до них завідомо неправдивими відомостями - довідки про наявність на балансі ТОВ «Христинівка - Агро» зерна 4-го класу в кількості 2000,0 тон., тобто якості і кількості ліквідним для забезпечення умов кредитування та надати їх до банківської установи, а ОСОБА_5 прийняти заходи до переконання керівництва банку в необхідності видачі кредиту, обманним шляхом вмовити директора ТОВ «Христинівка - Агро» підписати кредитний договір та забезпечити фінансування виконання його злочинної вказівки. Після цього, ОСОБА_7, являючись службовою особою і обіймаючи посаду директора готелю «Ювілейний», що належав ТОВ «Христинівка - Агро», умисно, з корисливих мотивів, відповідно до відведеної йому ролі та виконуючи вказівку ОСОБА_4, власноручно виготовив офіційні документи із внесеним до них завідомо для всіх учасників групи неправдивими відомостями, а саме - балансові довідки ТОВ «Христинівка - Агро» станом на 01.12.2009, на 01.01.2010, на 22.02.2010, на 29.03.2010, на 29.04.2010, на 18.05.2010, на 30.06.2010, на 20.07.2010; та довідки ТОВ «Христинівка - Агро» № 18/11 від 27.08.2010, № 22/12 від 22.12.2009, № 12/09 від 21.12.2010, № 09/19 від 25.11.2010, № 16/21 від 26.10.2010, № 21/14 від 29.09.2010 про облік на балансі товариства вищевказаного зерна, які, шляхом обману і зловживання довірою ОСОБА_16, підписав у останнього і проставив на них відбитки печатки ТОВ «Христинівка - Агро».

Після цього, на виконання єдиного злочинного плану відомого всім учасникам групи, ОСОБА_7, продовжуючи свої злочинні дії, поїхав до ДП «ДАК Хліб України» «Потаське хлібоприймальне підприємство», що розташоване за адресою: с. Поташ, вул. Черняховського, 2, Маньківського району, Черкаської області, де звернувся до невстановленої в ході досудового слідства жінки, яка за надану йому ОСОБА_5 винагороду у вигляді продуктів харчування, виготовила документ із внесеним до нього завідомо для всіх учасників групи неправдивими відомостями, а саме - складську довідку за підписами від імені головного бухгалтера і заступника директора ДП «ДАК Хліб України» Потаське ХП, про те, що станом на 23.12.2009 на відповідальному зберіганні підприємства знаходиться пшениця 4 класу в кількості 2000,00 тон, що ніби-то належить ТОВ «Христинівка - Агро», яку передала ОСОБА_7

Через декілька місяців (більш точної дати в ході досудового слідства встановити не представилося можливим), ОСОБА_7, за вказівкою ОСОБА_4 та з відома ОСОБА_5, власноручно, умисно, намагаючись найбільш точно наслідувати форму та зміст вищевказаної довідки ДП «ДАК Хліб України» Потаське ХП станом на 23.12.2009, виготовив подібні складські довідки в кількості п'яти штук, в які вніс неправдиві відомості щодо знаходження на відповідальному зберіганні даного підприємства пшениці 4 класу в кількості 2000,00 тон, що ніби-то належить ТОВ «Христинівка - Агро» станом на 26.01.2010, 22.02.2010, 29.03.2010, 29.04.2010 і 18.05.2010.

Після цього, продовжуючи свої злочинні дії і реалізуючи єдиний злочинний умисел групи, активним членом якої він являвся, направлений на підроблення офіційних документів, знову звернувся до невстановленої в ході досудового слідства жінки, з метою підписання виготовлених ним довідок та скріплення їх печаткою ДП «ДАК Хліб України» Потаське ХП. Через деякий час, що обчислюється хвилинами, дана жінка повернула довідки ОСОБА_7, але лише з відбитками печатки вказаного вище підприємства і без підписів його службових осіб, пояснивши при цьому, що це все що вона змогла для нього зробити. За виконані невстановленою жінкою злочинні дії, ОСОБА_7 передав їй грошову винагороду в розмірі 200 гривень, надані йому заздалегідь ОСОБА_5 Одразу після цього, ОСОБА_7 передав ці довідки з наявними відбитками печатки ДП «ДАК Хліб України» Потаське ХП ОСОБА_5, який, з метою підроблення офіційних документів та завершення реалізації спільного злочинного умислу групи, надав їх невстановленій в ході досудового слідства особі, яка виконала в них підписи від імені головного бухгалтера і заступника директора ДП «ДАК Хліб України» Потаське ХП. Таким чином, завдяки злагоджених дій ОСОБА_4 з ОСОБА_5 та ОСОБА_7, відбувалося підроблення офіційних документів, необхідних для подання кредитору.

В подальшому ОСОБА_7, являючись службовою особою суб'єкта підприємницької діяльності - ТОВ «Христинівка - Агро», і ОСОБА_5, діючи разом і за попередньою змовою з ОСОБА_7 та ОСОБА_4, на виконання вказівки останнього, з метою одержання кредиту та приховування їхньої злочинної діяльності, умисно, з корисливих мотивів, надали вищевказані довідки до банківської установи - відділення № 38 ВАТ «БМ Банк», що розташоване за адресою: м. Умань, вул. Леніна, 8, Черкаської області, тим самим реалізовуючи частину єдиного злочинного наміру їхньої групи.

На підставі наданих довідок із зафіксованою на них завідомо неправдивою інформацією і завдяки активних дій ОСОБА_5, як учасника групи, направлених на проведення переговорів з керівництвом банківської установи, направлених на переконання останніх видати кредит, 30.12.2009 кредитним комітетом ВАТ «БМ Банк», члени якого були введенні в оману, прийняте рішення про укладання з ТОВ «Христинівка - Агро» договору про овердрафт на строк 12 місяців з лімітом в сумі 1 000 000,00 грн. 11.01.2010 між ВАТ «БМ Банк» м. Умань та ТОВ «Христинівка - Агро», в особі директора ОСОБА_16, якого ОСОБА_5 на виконання злочинного плану учасників групи і за вказівкою ОСОБА_4 обманним шляхом вмовив підписати відповідні договора, укладено договір № 38/1/110110 - ОВ про овердрафт, згідно якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит в сумі 1 000 000,00 грн., а позичальник зобов'язався забезпечувати погашення кредиту за овердрафтом. На виконання умов даного договору укладено договір застави товарів в обороті № 38/1/110110-ОВ-1 від 12.01.2010 предметом застави за яким являлося, зокрема, зерно пшениці 4-го класу загальною кількістю 2000,00 тон, завідомо неправдиві відомості щодо наявності якого й були надані учасниками групи.

Внаслідок заздалегідь спланованих злочинних дій ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_7, підконтрольне їм ТОВ «Христинівка - Агро», як суб'єкт господарської діяльності, отримало від кредитора - ВАТ «БМ Банк» грошові кошти на загальну суму 1 000 000,00 грн., які в передбачений договором термін кредитору повернуті не були, що потягло за собою наслідок - завдання великої матеріальної шкоди у вигляді неможливості повернення кредитору грошових коштів на загальну суму 999 739,79 грн., яка станом на 2011 рік в 2 124 раз перевищувала неоподаткований мінімум доходів громадян…».

Таким чином, органом досудового слідства дії ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_11, кваліфіковані:

- за ч. 5 ст. 191 КК України - привласнення та заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинені за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах;

- за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 364 КК України - умисне, з корисливих мотивів та в інших особистих інтересах, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, вчинене за попередньою змовою групою осіб;

- за ч. 2 ч. 28, ч. 2 ст. 222 КК України - надання службовою особою суб'єкта господарської діяльності завідомо неправдивої інформації банку, з метою одержання кредиту, що завдало великої матеріальної шкоди, вчинене за попередньою змовою групою осіб;

- за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України - службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивої інформації, а також складання і видача завідомо неправдивих документів, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

На початку провадження досудового слідства у кримінальній справі ОСОБА_4 визнавав себе винним у вчиненні інкримінованих йому злочинів частково, але потім зіславшись на ст. 63 Конституції України відмовився давати будь-які покази. В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 пояснив що вину у вчиненні злочинів він визнає частково (хоча судячи із суті пояснень даних в послідуючому в судових засіданнях - вини він не визнає і злочинів не вчиняв взагалі ніяких, що стосується всіх без виключення інкримінованих йому злочинів). Він пояснив, що йому незручно слухати всі звинувачення, що висуваються в його бік. Він може підтвердити, що будь-якого умислу в нього не було. З ОСОБА_6 їх пов'язувала 10-ти річна дружба, яка так прикро закінчилась. Саме він просив керівництво банку про те, щоб взяти в оренду приміщення, що належить ОСОБА_11 Все, що сказав ОСОБА_5 він підтверджує. Саме він сприяв, щоб кредитну лінію для «Квантум» було відкрито на 10 років. Собі в вину він ставить лише те, що не зміг переконати ОСОБА_6 в тому щоб закрити всі питання по-людському.

На досудовому слідстві у даній кримінальній справі ОСОБА_5 визнавав себе винним у вчиненні інкримінованих йому злочинів частково. В судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 пояснив, що вину у вчиненні злочинів він визнає частково (хоча судячи із суті пояснень даних в послідуючому в судових засіданнях - вини він не визнає і злочинів не вчиняв взагалі ніяких, що стосується всіх без виключення інкримінованих йому злочинів). Він пояснив, що працював заступником начальника Центрального Уманського відділення ЧОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль». В 2005 році до Банку звернулось ТОВ «Квантум» в особі директора ОСОБА_18 та ОСОБА_6. Було оформлено угоду і надано два кредити. Перший кредит на 1,5 млн.грн. терміном на 2 роки. Другий кредит на 500.000 грн. на реконструкцію будівлі терміном на 3 роки. Також були визначені умови для ТОВ «Квантум» щодо погашення кредитів. При цьому було передано в заставу під іпотеку приміщення по АДРЕСА_4, яке належало ОСОБА_11. ТОВ «Квантум» ,належав магазин «Колобок», але в кінці 2006 року, коли відкрився магазин «Фуршет», «Колобка» не стало. На прохання ТОВ «Квантум» - «Аваль» оформив оренду приміщення по АДРЕСА_4. Тобто ТОВ «Квантум» отримувало від Банку орендну плату за користування приміщенням, що належало ОСОБА_11. В літку 2007 року виникло питання по погашенню кредиту. Вони велику суму дати не могли. Черкаси звернулися з запитом про звернення стягнення на предмет іпотеки. Тоді ж прийшов до нього гр.. ОСОБА_6, в них на той час були товариські відносини, і почав просити як можна вирішити питання, щоб в нього не забрали приміщення. Він повідомив останньому, що цих питань він не вирішує і потрібно звернутись до дирекції в м. Черкаси. Якщо він там вирішить, то вони не проти. Через два дні йому зателефонував ОСОБА_20 і сказав, що в нього зараз ОСОБА_6 і він просить, щоб Банк пішов йому на зустріч, тому ми повинні подумати, що можна зробити з умовою, що «Квантум» буде недотримувати оренду за підвал. Він запропонував ОСОБА_6 знайти підприємця на якого можна було б кинути кредит. ОСОБА_6 прийшов з своєю родичкою підприємцем ОСОБА_50. Однак у даної особи була нульова звітність вона лише півроку була клієнтом банку, тому перекинути таку суму було неможливо. ОСОБА_6 попросив його знайти когось і він попросив ОСОБА_7. ОСОБА_7 мав бездоганну кредитну репутацію і був одним з найкращих клієнтів банку. Було вирішено, що майно те що під «Квантум» , - іде під ОСОБА_7, а ОСОБА_7 бере на себе кредит. Таким чином, цими грошима було перекредитовано кредит «Квантума». Саме Черкаси сказали, щоб кредит дати на десять років. Про те, що «Квантум» розрахується так швидко ніхто не знав. Будь-якого умислу на користування цими грошима не було. 11 місяців ОСОБА_6 чи ОСОБА_21 чи їх бухгалтер отримували гроші за оренду приміщення по АДРЕСА_4 і вносили її на рахунок ОСОБА_7. У вересні 2008 року ТОВ «Квантум» продало майно і погасило кредит повністю. Так як ОСОБА_7 не потрібна була погана репутація клієнта банку, тому він сказав, щоб гроші поклали на поточний рахунок ОСОБА_7 Після того, як гроші зайшли кредитна лінія була обнульована. Він особисто видав довідку, що кредит погашений в цьому і заключається його перевищення службових повноважень так як дану довідку він давати не мав права. Так як він з ОСОБА_7 був знайомий ще з 2003 року то вони спільно вели господарську діяльність ( вирощували кукурудзу, цукрові буряки). Йому було необхідно утримувати сім»ю, в нього дитина інвалід, а заробітна плата в банку була мала. Тому він з ОСОБА_7 скерував вказані кошти на господарську діяльність, але наміру зловживати в них не було. Так як договір був укладений на 10 років, то він діє і по нині. На сьогодні тіло кредиту погашено повністю. Заставне майно і по це день нежить ОСОБА_11. З приводу кредиту овердрафту з ВАТ «БМ Банк», то він пояснив, що дійсно його тестю належить 27% установчого капіталу ТОВ «Христинівка-Агро». Дана фірма в 2007 році зробила договір з ДП «СГП «Ягубець». Результат господарської діяльності був незадовільний. В кінці 2009 року ОСОБА_16, ОСОБА_22, ОСОБА_23 звернулись до нього з проханням, щоб він порадив у якому банку можна вигідно взяти кредит. Він порекомендував ВАТ «БМ Банк». В грудні 2009 року відбулася зустріч в м. Києві, в центральному офісі даного банку. На зустріч проїхав він та ОСОБА_16. Було укладено договір за яким ТОВ «Христинівка-Агро» отримує 1 000 000 грн. та надає в заставу шість земельних ділянок, товар в оброті і його порука. З часом він дізнається, що ТОВ «Христинівка-Агро» не гасить овердрафт. Він зустрівся зі ОСОБА_24 і сказав, що допоможе гасити кредит. Він особисто і ТОВ «Лани Христинівщини» погасили по тілу кредиту 500 тисяч. ВАТ «БМ Банк» звернувся до господарського суду і на сьогодні є рішення, яким стягнуто всю заборгованість по даному кредиту.

Під час провадження досудового слідства у кримінальній справі ОСОБА_7 визнавав себе винним у вчиненні інкримінованих йому злочинів. В судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 пояснив, що вину у вчиненні злочинів він визнає частково (хоча судячи із суті пояснень даних в послідуючому в судових засіданнях - вини він не визнає і злочинів не вчиняв взагалі ніяких, що стосується всіх без виключення інкримінованих йому злочинів). Він пояснив, що колись ще у 2003 році він сам попросив ОСОБА_5 зареєструвати його як підприємця і з 2005 року коли ОСОБА_5 працював у банку «Аваль» він став клієнтом даного банку. Восени 2007 року до нього звернувся його добре знайомий ОСОБА_5. Він повідомив, що необхідно допомогти ТОВ «Квантум» отримати кредит. Так як кредит було необхідно отримати спочатку на ПП «ОСОБА_7», то він трохи подумав і врешті решт погодився. Які умови кредиту, як буде здійснюватись оплата, він не цікавився так як дуже довіряв ОСОБА_5. Будь-якої грошової допомоги за кредит він не отримував.В АДРЕСА_4 в приміщенні банку «Аваль» він підписав усі необхідні документи. Яким чином і коли гасився кредит, він не знав ( при цьому він вказував, що сам особисто вносив гроші на погашення кредиту ТОВ «Квантум» і довіреності на іншу особу для проведення таких дій не давав) . Лише десь через рік йому стало відомо, що кредит погашений. Після цього він почав отримувати виписки, що кредит погашено. З ОСОБА_5 вони вели господарську діяльність. З ТОВ «Квантум» будь-якої спільної діяльності він не вів, однак для своєї господарської діяльності цими грошима він скористався, ТОВ «Квантум» при цьому він не повідомляв. Йому відомо, що після основного договору підписувались додаткові угоди. Під час їх підписання гр.. ОСОБА_11 не було. Хто замість ОСОБА_11 їх підписував він не знає. Також він пояснив, що довідки на підставі яких було отримано кредит в ВАТ «БМ Банк» він сам особисто роздрукував на принтері в офісі готелю «Ювілейний» в м. Христинівка, завідуючим якого він був. Що було написано в довідці він не пам'ятає. При цьому він вказував, що особисто ніякого відношення до зерна ТОВ «Христинівка Агро» він не має і не мав. Хто йому сказав їхати с. Поташ Маньківського району він не пам'ятає. Знає лише, що приїхав туди за довідкою, яку йому дали в бухгалтерії ДП ДАК. Куди він завіз цю довідку і кому віддав він не пам'ятає.

В ході судового розгляду вказаної кримінальної справи судом поставлено на обговорення питання про повернення справи прокурору Черкаської області для організації проведення додаткового розслідування у зв'язку з порушенням вимог Кримінально - процесуального кодексу України, 1960 року під час провадження досудового слідства - неповнота та неправильність, які не можуть бути усунені в судовому засіданні.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти направлення кримінальної справи на додаткове розслідування.

Представник потерпілого ВАТ «БМ Банк» в судовому засіданні підтримав прокурора та заперечував проти направлення справи на додаткове розслідування.

Захисники підсудних, кожен окремо, не заперечували проти направлення кримінальної справи на додаткове розслідування.

Підсудні, кожен окремо, у вирішенні питання про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування цілком погодились з думкою своїх захисників та вказували на доцільність направлення кримінальної справи на додаткове розслідування.

Заслухавши підсудних, їх захисників, представників потерпілих, потерпілу, її представника, покази свідків, дослідивши і перевіривши матеріали кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 за ч. 5 ст. 191;ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366; ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 222; ч.2 ст.28 ч. 1 ст. 364 КК України, заслухавши думку учасників процесу з приводу направлення справи на додаткове розслідування внаслідок неправильності та неповноти досудового слідства і порушення права на захист, суд прийшов до висновку, що є підстави для повернення кримінальної справи прокурору Черкаської області для організації проведення додаткового розслідування, оскільки під час провадження досудового слідства у даній кримінальній справі допущені істотні порушення вимог КПК України,1960 року, які неможливо усунути на стадії судового слідства.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду ( принцип доведеності обвинувачення). Виною є психічне ставлення особи до вчинюваної нею дії чи бездіяльності, передбаченої Кримінальним кодексом України, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності. Вина є обов'язковою ознакою будь-якого складу злочину, яка нерозривно пов'язана з його об'єктивними ознаками. Констатація наявності певного психічного ставлення особи до вчинюваного нею діяння і його наслідків - це не тільки обов'язкова ознака суб'єктивної сторони складу злочину, але і передумова кримінальної відповідальності, кваліфікації дій винної особи та призначення покарання.

Згідно ст. 2 КПК,1960 року, завданнями кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК,1960 року, прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити, як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, які пом'якшують і обтяжують його відповідальність.

У даній кримінальній справі органи досудового слідства ці вимоги закону належним чином не виконали, не з'ясували з достатньою повнотою обставини, що мають важливе значення для справи.

Відповідно до вимог ст. ст. 246,281 КПК, 1960 року, повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Неповним визнається таке досудове слідство, у процесі якого залишилося невиявленими істотні обставини справи, що не дозволяє суду з безсумнівністю дійти висновку про винність або невинуватість обвинуваченого, форму його провини і зв'язок його дій зі шкідливими наслідками, що настали.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 11 лютого 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування», повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК, 1960 року допускається лише тоді, коли неповнота або неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні. В п. 8 даної постанови, зазначено, що досудове слідство визнається неправильним у разі, коли органами досудового слідства, при вчиненні процесуального провадження, були неправильно застосовані норми кримінально - процесуального чи кримінального закону і без усунення цих порушень, справа не може бути розглянута в суді.

Відповідно до ст. 370 КПК,1960 року істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок чи постанову.

Представник потерпілого АТ «Райффайзен Банк Аваль» ОСОБА_25 в судовому засіданні пояснив, що представляє інтереси АТ «Райффайзен Банк Аваль». 15.10.2007 року між банком та ОСОБА_7 було укладено кредитний договір на суму 2 000 000 грн. строком до 14.10.2016 року з сплатою 12% річних. Проблеми з несплатою кредиту почались з 2009 року, виникла заборгованість. Дії підсудних з точки зору кредитування є правомірними. На сьогодні тіло кредиту погашено, рахуються лише відсотки.

Потерпіла ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що вона є власником нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4. Дане нежитлове приміщення вона надала в іпотеку згідно Генеральної кредитної угоди № 010/02-5/195-05/Г від 18.10.2005, укладеної між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі ОСОБА_4 та ТОВ «Квантум» в особі ОСОБА_21. ОСОБА_21 є її донькою. В подальшому 07 грудня 2007 року була укладена додаткова угода за якою було збільшено розмір позичкової заборгованості з 1,5 млн. грн.. до 2,0 млн. грн…Також з банком було укладено договір оренди за яким банк «Аваль» переїздив в приміщення за адресою: АДРЕСА_4. За те, що в цьому сприяв ОСОБА_4 та ОСОБА_5, вони вимагали винагороду в сумі 2 тисячі гривень з орендної плати. В серпні 2010 року прийшов лист від банку «Аваль», що вони повинні погасити кредит. Вона дала доручення своєму зятю ОСОБА_6 на проведення фінансових операцій. В вересні 2008 року вони підготували гроші на погашення кредиту і привезли їй у банк, щоб внести в касу. Однак ОСОБА_5 повідомив, що гроші він покладе сам і виведе приміщення з іпотеки. При цьому ОСОБА_5 видав довідку про погашення кредиту в повному обсязі та зняття будинку з іпотеки. Дану довідку було подано до нотаріуса для зняття обтяження з будівлі за адресою: АДРЕСА_4. Цю довідку вона бачила особисто. В жовтні 2010 року був отриманий лист-претензія з банку «Аваль» за якою банк вказував, що по погашеному кредиту існує заборгованість і що на належну їй будівлю знову накладене обтяження. Вона особисто знайома з ОСОБА_4 вже близько 6-7 років, а з ОСОБА_5 - близько 4-5 років. З ними дружніх або приятельських стосунків вона ніколи не підтримувала і не підтримує і її з ними спілкування лише обмежувалося діловими відносинами. ОСОБА_7 вона особисто не знає та побачила його лише в суді. Твердження ОСОБА_5 про те, що він хотів зробити все, щоб погасити борг, - оманливі. Обтяження на належний їй будинок до теперішнього часу не зняте. Дозволу на те, щоб підсудні користувались кредитною лінією, ні вона ні її дочка, а ні зять, не давали і навіть не здогадувались про те, що після погашення ними кредиту, кредитна лінія закрита не була, а нею користувались у власних цілях підсудні. На досудовому слідстві вона дізналась, що були підписані інші додаткові угоди від її імені, однак участі у підписанні цих угод вона не брала і відповідно підписи на угодах стоять не її.

Представник потерпілого ПАТ «БМ Банк» ОСОБА_26 в судовому засіданні пояснив, що представляє інтереси потерпілого від злочину ПАТ «БМ Банк». Йому відомо, що 11 січня 2010 року між АТ «БМ Банк» та ТОВ «Христинівка-Агро» був укладений кредит у вигляді овердрафту в сумі 1 млн. грн.. В якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором було укладено договір застави товарів в обороті від 12.01.2010 року предметом виступило зерно пшениці 4 класу, кількістю 2 000 т, що начебто зберігалось на ДП ДАК «Хліб України» «Потаський елеватор»; мінеральні добрива (моно калій фосфат) в кількості 198,383 т., що зберігались на ТОВ «АгроАльянс». Також пізніше 28.10.2010 року було укладено додатковий договір до договору застави товарів в обороті і за цим договором предметом забезпечення виступило: зерно пшениці 4 класу в кількості 800 т. та мінеральні добрива в кількості 198,383 т., що зберігались на складі «Уманьагрохім». Даний договір був підписаний ОСОБА_16. Потім було в січні 2011 року укладено договір застави майна, предметом якого виступили мінеральні добрива, що знаходились на ДП СГП «Ягубець»..Також при підписанні основного договору було укладено іпотечні договори предметом яких виступило шість земельних ділянок в с. Шарино та с. Ропотуха Уманського району Черкаської області. При цьому також було укладено договір поруки з ОСОБА_5. Заявлений цивільний позов на суму 1 011 493,54 грн. підтримав в повному обсязі, однак в подальшому зменшив розмір позовних вимог до 880 945,16 грн.. При цьому зазначив, що 02 жовтня 2012 року господарським судом було винесено ухвалу та визнано АТ «БМ Банк» кредитором боржника та включено до державного реєстру вимог на суму 3 241 749,81 грн..08.11.2011 року господарським судом Черкаської області було винесено рішення про стягнення з ТОВ «Христинівка-Агро» боргу за кредитним договором овердрафтом від 11.01.2010 року.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що раніше перебував на посаді заступника директора ТОВ «Квантум». 18.10.2005 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі ОСОБА_4 та ТОВ «Квантум» в особі ОСОБА_21 була укладена Генеральна кредитна угода № 010/02-5/195-05/Г, згідно якої ТОВ «Квантум» було відкрито кредитну лінію в з лімітом 1 млн. 500 тис. грн. з терміном погашення до 17.10.2007 року, з відсотковою ставкою 19% річних. В забезпечення повернення кредиту між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі ОСОБА_4 та ОСОБА_11, було укладено договір іпотеки № 010/02-5/196-05У від 21.10.2005 року, згідно якого в іпотеку банку передавалась нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_4. Дана будівля на праві приватної власності належить ОСОБА_11. 07.12.2006 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі ОСОБА_4 та ТОВ «Квантум» в особі ОСОБА_21 був укладений кредитний договір № 010/02-47/893-06У та додаткова угода № 1 до Генеральної кредитної угоди № 010/02-5/195-05/Г від 18.10.2005 року, згідно яких банком було збільшено кредитну лінію ТОВ «Квантум» до 2 млн. грн. з терміном погашення до 06.12.2008 року, з відсотковою ставкою 19% річних. Всіма питаннями по видачі та обслуговуванню кредиту ТОВ «Квантум» займались ОСОБА_4 та ОСОБА_5 особисто, а він був присутнім при укладенні всіх вказаних угод, а також при спілкуванні з вказаними представниками банку. При цьому вказана будівля була в оренді у банку з 2006 року. За те, що ОСОБА_5 і ОСОБА_4 допомогли з орендою, їм щомісяця сплачувались кошти в сумі 2 000 грн.. В кінці літа 2007 року ТОВ «Квантум» отримало лист від ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» зі змісту якого вбачалось, що ТОВ «Квантум» у термін до 17.10.2007 року повинне погасити заборгованість по кредиту в сумі 1 млн. 499 тис. 401,07 грн., а не до 06.12.2008 року, як зазначалось у змінах до Генеральної кредитної угоди № 010/02-5/195-05/Г. Після цього він особисто поїхав до м. Черкаси і зустрівся з представником банку - ОСОБА_20 та повідомив, що вони мають намір судитись. ОСОБА_20, запевнив його, що ніяких проблем нема та набравши по телефону ОСОБА_5 сказав, щоб той вирішив всі питання і дав кредит. Приїхавши з м. Черкаси він прийшов до ОСОБА_5 в банк і йому було запропоновано нову схему кредиту, за якою заборгованість ТОВ «Квантум» перед банком буде погашена і при цьому вони збережуть за собою будівлю, передану в іпотеку. Було запропоновано взяти кредит для ТОВ «Квантум» через іншу особу. Він запропонував ОСОБА_50, однак ОСОБА_5 вказав, що дана особа не має в їхньому банку кредитної історії, а тому запропонував оформити кредит для ТОВ «Квантум» на ПП ОСОБА_7. При цьому ОСОБА_5 вказав, що потрібно дати 90 тисяч. Хоча ОСОБА_20 йому про ніякі 90 тисяч не говорив взагалі. ОСОБА_7 він ніколи не знав і не бачив, але так як він довіряв ОСОБА_5, то погодився на всі умови. При цьому по вказаному договору в іпотеку було оформлено будівлю за адресою: АДРЕСА_4. Також йому було обіцяно, що кредитні кошти, як надійдуть на рахунок ПП ОСОБА_7, одразу ж будуть переведені на рахунок ТОВ «Квантум», крім них ніхто даними коштами користуватись не буде. Коли вони погасять даний кредит, то кредитна лінія буде повністю закрита і будівля буде виведена з іпотеки. Також йому було повідомлено, що грошові кошти в якості погашення кредиту потрібно буде вносити на розрахунковий рахунок ОСОБА_7, а не на кредитний рахунок. 16.09.2008 році згідно платіжного доручення № 40 ТОВ «Квантум» було перераховано банку грошові кошти в сумі 359 тис. грн. в якості погашення заборгованості по кредиту, після чого ТОВ «Квантум» свою заборгованість перед банком повністю погасило. 17.09.2008 року згідно платіжного доручення № 42 ТОВ « Квантум» було перераховано на розрахунковий рахунок ПП « ОСОБА_7» грошові кошти в сумі 550 тис. грн. в якості фінансової допомоги для погашення заборгованості по кредиту. 18.09.2008 року ОСОБА_27 вирішила для погашення заборгованості внести готівкою грошові кошти в сумі 880 тис. грн. на кредитний рахунок ПП ОСОБА_7 від імені поручителя ОСОБА_11, на що ОСОБА_5 в його присутності в категоричній формі відмовив в наданні номеру кредитного рахунку ПП ОСОБА_7, мотивуючи це тим, що так робити не можна і грошові кошти необхідно вносити безпосередньо від ПП ОСОБА_7 та надав дані кошти касиру, котра внесла їх готівкою на розрахунковий рахунок від імені ПП ОСОБА_7 Після цього йому було повідомлено, що заборгованостей за кредитами в них нема. Пізніше йому була видана довідка, яку він подав нотаріусу Уманської державної нотаріальної контори ОСОБА_28 і обтяження з будівлі за адресою: АДРЕСА_4 було зняте, а вказана довідка залишилася у нотаріуса. Однак пізніше прийшов лист з банку, що є заборгованість.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 показала, що працювала на посаді директора ТОВ «Квантум». 18.10.2005 між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі ОСОБА_4 та ТОВ «Квантум» в її особі була укладена Генеральна кредитна угода № 010/02-5/195-05/Г, згідно якої ТОВ «Квантум» було відкрито кредитну лінію в з лімітом 1млн. 500 тис. грн. з терміном погашення до 17.10.2007, з відсотковою ставкою 19% річних. В забезпечення повернення кредиту між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі ОСОБА_4 та її матір'ю ОСОБА_11, було укладено договір іпотеки № 010/02-5/196-05У від 21.10.2005, згідно якої в іпотеку банку передавалась нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_4, котра на праві приватної власності належить ОСОБА_11. 07.12.2006 між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі ОСОБА_4 та ТОВ «Квантум» в її особі був укладений кредитний договір № 010/02-47/893-06У та додаткова угода № 1 до Генеральної кредитної угоди № 010/02-5/195-05/Г від 18.10.2006, згідно яких банком було збільшено кредитну лінію ТОВ «Квантум» до 2 млн. грн. з терміном погашення до 06.12.2008 року, з відсотковою ставкою 19% річних. 31.08.2007 нею був отриманий лист, згідно якого їй було повідомлено, що ТОВ «Квантум» повинне у термін до 17.10.2007 погасити заборгованість по вказаному кредиту, а не до 06.12.2008 року, як зазначалось у змінах до Генеральної кредитної угоди № 010/02-5/195-05/Г. Після цього вона разом з ОСОБА_6 звернулась за роз'ясненнями до банку, однак їм ніхто нічого не пояснив і лише в усній розмові ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повідомили, що банк хоче заволодіти їхнім приміщенням, наданим в іпотеку. При цьому було запропоновано отримати новий кредит на іншу особу для ТОВ «Квантум». Потрібно було знайти того, хто погодиться взяти на себе кредит для ТОВ «Квантум». Вона запропонувала підприємця, однак ОСОБА_5 повідомив, що дана особі не підходить і що в нього є людина, яка зможе їм допомогти. Таким чином було оформлено кредит на ПП ОСОБА_7. Поручителем по кредиту виступила ОСОБА_11. Крім того, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 повідомили, що ні вона, ні ОСОБА_6 самостійно не зможуть вносити грошові кошти в якості погашення кредиту безпосередньо на кредитний рахунок ОСОБА_7, а потрібно буде спочатку вносити грошові кошти на розрахунковий рахунок ОСОБА_7, з котрого потім переводити на кредитний рахунок. 17.09.2008 року згідно платіжного доручення № 42 ТОВ «Квантум» було перераховано на рахунок ПП ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 550 тис. грн.. 18.09.2008 року вона вирішила для погашення заборгованості внести готівкою грошові кошти в сумі 880 тис. грн. на кредитний рахунок ПП ОСОБА_7 від імені поручителя ОСОБА_11, на що ОСОБА_5 їй в категоричній формі відмовив в наданні номеру кредитного рахунку ПП ОСОБА_7, мотивуючи це тим, що так робити не можна і грошові кошти необхідно вносити безпосередньо від ПП ОСОБА_7 та надав дані кошти касиру, котра внесла їх на рахунок від імені ПП ОСОБА_7. Після погашення кредити їм була видана довідка для нотконтори. В жовтні 2010 року нею було отримано претензію ЧОД АТ «Райффайзен Банк Аваль» на ім'я ОСОБА_11 про необхідність сплати заборгованості за кредитом ПП ОСОБА_7 Потім вона дізналась, що 03.07.2009 року ЦУВ ЧОД АТ «Райффайзен Банк Аваль» знову було накладено обтяження по договору іпотеки на будівлю за адресою: АДРЕСА_4, хоча ними заборгованість була погашена в повному обсязі. В подальшому їй стало відомо , що по даному кредитному договору відсоткова ставка становила 12 % , а 19 % , як вказував ОСОБА_5 тому вони отримували, таким чином присвоюючи різницю від реальної відсоткової ставки та сумою сплаченою ними. 13 квітня 2012 року рішенням Уманського міськрайонного суду будівля була виведена з застави.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснив, що він працює водієм швидкої допомоги в Христинівський лікарні. ОСОБА_7 він знає з дитинства. Саме він просив його, щоб той допоміг йому оформитись як підприємцю і ОСОБА_7 допоміг. Чим він торгував і яка була його діяльність він не пам'ятає. Звідки на його рахунку підприємця взялися гроші він не знає, «..може щось продав…».. Кому не пам'ятає, Складів він не орендував і землі в нього нема..

Свідок ОСОБА_29 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_7 є його двоюрідним братом. Раніше він був зареєстрований як підприємець, займався різного роду діяльністю. Щось купував, щось продавав. До нього на роботу на «Христинівський молокозавод» приїхав ОСОБА_6 з працівником УБОЗ (хто саме то був він пояснити на зміг) і сказали, що відкрита кримінальна справа і треба дати свідчення. Потім ОСОБА_6 особисто на своєму автомобілі завіз його та ОСОБА_15 в м. Черкаси та висадив під приміщенням УБОЗу. При допиті його ніхто не бив. Звідки у свідка на рахунку взялися кошти в сумі 240 тис. грн. та 190.00 тис. грн.. пояснити достовірно не зміг. Лише вказував, що продав насіння буряку та рибу. Однак де у в кого це все купив він не знає. Ліквідацію свого підприємництва пояснив кризою. Всю фінансову звітність він вів сам ( при цьому свідок наголосив, що будь-якої економічної освіти він не має), інколи звертався за допомогою до людей в т.ч. і до ОСОБА_7 Підсудного ОСОБА_4 він знає наглядно і ніколи з ним не спілкувався, а підсудного ОСОБА_5 лише знає, що він працівник банку.

Свідок ОСОБА_30 в судовому засіданні пояснила, що працювала касиром Уманського відділення ЧОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль». В цей час директором був ОСОБА_4, а заступником директора - ОСОБА_5. ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_13, ФОП ОСОБА_29, ФОП ОСОБА_15 їй були відомі як клієнти банку. При цьому вона достовірно підтвердила, що були непоодинокі випадки, коли ОСОБА_5, за його вказівкою, вона видавала гроші з рахунків клієнтів, хоча робити це заборонено. Крім того свідок підтвердила, що ОСОБА_6 дійсно приносив велику суму готівкових грошей. Однак яке було призначення тих грошей - вона вже не пам'ятає. При цьому був присутній ОСОБА_5, який був в курсі про їх існування.

Свідок ОСОБА_31 в судовому засіданні пояснила, що їй є не розумілим чому зараз слухається кримінальна справа. З червня 2007 року вона працювала і на даний час працює в АТ «Райффайзен Банк Аваль». Клієнтами банку є багато різних людей серед яких ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_29, та інші. Все, що стосується підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проходило на рівні «слухів». На досудовому слідстві задавались навідні запитання. В Черкаси на допит її возив ОСОБА_6. Земельну ділянку , яка перебувала у її власності вона оформила сама і їй ніхто не допомагав. Пізніше її продала, яким чином проходило оформлення землі та її продаж свідок пояснити не змогла, лише зазначила, що земельна ділянка її, що вона хоче з нею те і робить.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснив, що він був директором ТОВ «Христинівка-Агро» з 2007 року по 2010 рік. Дійсно ТОВ «Христинівка-Агро» отримувала кредит в ПАТ «БМ Банку». В м. Київ на переговори по кредиту він їздив разом з ОСОБА_5, так як останній добре орієнтується в таких справах, тому він і попросив його поїхати з ним. Кредит було отримано. Ініціаторами отримання кредиту були засновники ТОВ «Христинівка-Агро» ОСОБА_23, ОСОБА_32, ОСОБА_22, та він. Покази які він давав на досудовому слідстві, він давав без адвоката, до нього приїхали якісь люди і його забрали в Черкаси, а в будинку провели обшук. Допит проводили після дванадцятої години ночі, при цьому постійно на нього тиснули та погрожували.

Свідок ОСОБА_33 в судовому засіданні пояснила, що всі дані нею покази на досудовому слідстві підтримує в повному обсязі. Так, вона дійсно працювала і працює на посаді головного бухгалтера ДП ДАК «Хліб України» «Потаське хлібоприймальне підприємство». Між ДП ДАК «Хліб України» «Потаське хлібоприймальне підприємство» та ТОВ «Христинівка - Агро» були укладені відповідні договори складського зберігання зерна. Нікого з підсудних вона не знає і довідок про зберігання зерна нікому з них не видавала. При цьому вона зазначила, що з 2004 року наявність зерна на складі підтверджується складським свідоцтвом або складською квитанцією. На тих довідках, які вона бачила на слідстві підписи від її імені не її, так як вона таких довідок не підписувала..

Свідок ОСОБА_34 в судовому засіданні пояснив, щовсі дані ним на досудовому слідстві покази він підтримує в повному обсязі. На сьогодні він є пенсіонером, а раніше працював на посадах директора та заступника директора ДП ДАК «Хліб України» «Поташське ХПП». Між ДП ДАК «Хліб України» «Поташське ХПП» та ТОВ «Христинівка - Агро» дійсно були укладені відповідні договори складського зберігання зерна. Ті довідки, які були йому пред'явлені на слідстві про зберігання зерна 4-го класу, виданих ДП ДАК «Хліб України» «Поташське ХПП», що належать ТОВ «Христинівка - Агро», що були підписані від його імені він не відписував. Хто це зробив йому не відомо.

Свідок ОСОБА_24 в судовому засіданні пояснив, що раніше працював на посаді керівника відділу економічної безпеки відділення АТ «БМ Банк» № 6 м. Черкаси. Коли було організоване Уманське відділення в його обов'язки входило обслуговування даного відділення. Між банківською установою і ТОВ « Христинівка - Агро» було укладено договір овердрафту на суму 1млн. грн. Спочатку вони пропонували під заставу кінотеатр «Черняховського», 3- х кімнатну квартиру в м. Черкаси, яка належить ОСОБА_5 та земельні ділянки. Була організована комісія про можливість видачі кредиту, рішення приймалось колегіонально. Було вирішено, що кінотеатр «Черняховського» не ліквідне підприємство, так як його орендує багато підприємців, земельні ділянки також, залишалася тільки квартира. Після чого ОСОБА_5 перестав приїжджати і дзвінків більше не було, тому він вирішив, що питання відпало само по собі. Пізніше він дізнався, що 11.01.2010 року між ТОВ «Христинівка - Агро» в особі ОСОБА_16 і банківською установою в особі ОСОБА_35 було укладено договір про овердрафт № 38/1/110110-ОВ на суму 1 млн. грн. В забезпечення вищевказаного договору ТОВ «Христинівка - Агро» 12.01.2010 року з ВАТ «БМ Банк» було укладено договір застави товарів в обороті. Заставним майном були мінеральні добрива (198,383 тон монокалію фосфату) та зерно пшениці 4 класу в кількості 2000 тон. Згідно з наданими балансовими довідками ТОВ «Христинівка - Агро» та складськими довідками від ТОВ «Агро Альянс», вищевказані 198,383 тон монокалію фосфату, котрі належали ТОВ «Христинівка - Агро», знаходились на зберіганні у ТОВ «Агро Альянс» на складах ВАТ «Уманьагрохім» в с. Розсішки, Христинівського району. Крім того, були надані балансові довідки ТОВ «Христинівка - Агро» та складські довідки ДП ДАК «Хліб України» «Потаське ХПП» про наявність у ТОВ «Христинівка-Агро» на зберіганні на елеваторі 2000 тон зерна пшениці 4 класу. Також в забезпечення кредиту з АТ «БМ Банк». Також були укладені договори іпотеки шести земельних ділянок. В ході користування кредитом до ВАТ «БМ Банк» у м. Умань щомісячно надавались балансові довідки ТОВ «Христинівка-Агро» та складські довідки ДП ДАК «Хліб України» «Потаське ХПП» і ТОВ «Агро Альянс» про наявність у ТОВ «Христинівка-Агро» вищеописаних мінеральних добрив та зерна пшениці. Приблизно в кінці 2010 року банком було отримано лист від директора ТОВ «Агро Альянс» ОСОБА_36 з повідомленням, що представниками ТОВ «Христинівка - Агро» зі складських приміщень ТОВ «Агро Альянс» в с. Розсішки були вивезені мінеральні добрива. Почались перевірки. Взагалі проблеми по сплаті кредиту почались відразу. Ним було з'ясовано, що зерна на період отримання кредиту за ТОВ « Христинівка - Агро не значилося. В нього виникли сумніви і він зателефонував ОСОБА_16. Той повідомив, що нічого не знає, що фактично всім керує ОСОБА_5 пізніше було порушено кримінальну справу.

Свідок ОСОБА_35 в судовому засіданні пояснила, що з 2009 року працює директором Уманського відділення АТ «БМ Банк». ОСОБА_5 знає досить довго. Він звернувся до неї з питанням кредиту. Тоді було запропоновано у заставу кінотеатр « Черняховського» та 3-х кімнатна квартира ОСОБА_5. Служба безпеки банку сказала, що кінотеатр «Черняховського» є не ліквідним підприємством. ОСОБА_5 попросив її організувати йому зустріч з керівництвом банку в м. Київ. Вона погодилась та організувала зустріч з ОСОБА_51. Після зустрічі почалось оформлення кредиту. Договір підписувала вона від імені банку, а з іншого боку був ОСОБА_16 та ОСОБА_5. Стосовно пшениці то свідок повідомила, що особисто даного зерна вона не бачила і складські довідки не брала. За нею періодично приїздив ОСОБА_7. Вони разом їздили на с. Поташ Маньківського району, де вона сиділа в машині, а ОСОБА_7 ходив за довідками. Так само був підписаний і акт перевірки.

Свідок ОСОБА_38 в судовому засіданні пояснив, що з 2002 року по лютий 2009 року він працював на різних посадах в Уманському відділенні АТ «Райффайзен Банк Аваль». В банку він сам також брав кредит. Повернув його. Також один кредит його попросив взяти на себе ОСОБА_5 34 тис. доларів США. Гроші на погашення цього кредиту давав ОСОБА_5. Потім по даному кредиту виникла заборгованість. Справа пішла до суду, де позов він не визнав. Якось ОСОБА_5 запропонував йому оформити земельні ділянки на трасі Київ - Одеса (неподалік Умані). Він погодився. Дані земельні ділянки були оформлені на нього та його матір. До нотаріуса вони з матір'ю їздили особисто. Він думав, що згодом землю продасть. Потім його попросили дати цю землю під заставу ТОВ «Христинівка-Агро». Він погодився, так як не сумнівався, що кредит буде гаситись.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 пояснив, він не пам'ятає, чи приїздив до нього ОСОБА_6 у вирішенні питання по кредиту. Підтвердив лише що кілька разів зустрічався з останнім, коли виникли проблеми з його кредитами. Кредити завжди видавались згідно діючих інструкцій, при цьому кожен хто звертається в банк за кредитом, перевірявся службою безпеки. Даний кредитний договір діє до 2016 року. Згідно рішення кредитного комітету ОСОБА_4 та ОСОБА_5 самостійно мали право видавати кредити до 200 тис. грн.., якщо ж мова йшла про більшу суму, то дане питання вирішувалось кредитним комітетом.

05 серпня 2011 року прокурором відділу прокуратури ОСОБА_39 було винесено постанову про порушення кримінальної справи № 2511100083 за фактом шахрайства, вчиненого відносно ОСОБА_21 та ОСОБА_11 за ознаками складу злочину передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (т. 1 а.с. 1-2).15 серпня 2011 року вказана кримінальна справа № 2511100083 була прийнята до провадження ст.. слідчим в ОВС СУ УМВС України в Черкаській області Хлобистін М.Л. (т. 1 а.с. - 116). 26 серпня 2011 року слідчим було винесено постанову про визнання особи потерпілою і ОСОБА_21, було визнано потерпілою по к/с № 2511100083, також останню було допитано як потерпілу, визнанано цивільним позивачем і при цьому вручено постанову про порушення кримінальної справи № 2511100083 (т. 4 а.с. 226, 227-228, 230, 225). 14 вересня 2011 року слідчим було винесено постанову про визнання особи потерпілою і ОСОБА_11, було визнано потерпілою по к/с № 2511100083 (т. 5 а.с. 107). Однак в послідуючому, невідомо з яких підстав потерпіла ОСОБА_21 перейшла в статус свідка, хоча слідчий будь-яких процесуальних рішень з цього приводу не приймав і в додатку до обвинувального висновку та й в самому обвинувальному висновку ОСОБА_21 - свідок (т. 13 а.с. - 112, 193).

05 вересня 2011 року прокурор Черкаської області Лісовий М.Л. розглянувши матеріали кримінальної справи № 2511100083 виніс постанову про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_4 за фактом шахрайства, вчиненого відносно ОСОБА_21 та ОСОБА_11 за ознаками злочину передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (т. 5 а.с. - 38-39 ). При цьому номер кримінальної справи - відсутній, тобто порушена кримінальна справа була не зареєстрована. 06 вересня 2011 року, без будь-якої вказівки на те, що кримінальна справа без реєстраційного номера передана в провадження ст..слідчому Хлобистіну М.Л., останній виносить постанову про об'єднання кримінальних справ : «…Кримінальні справи № 2511100083 і кримінальну справу порушену 05.09.2011 … об'єднати в одне провадження і об'єднаній кримінальній справі присвоїти реєстраційний номер 2511100083…» - (т. 5 а.с. 37).

05 вересня 2011 року о 20 годині 25 хвилин ОСОБА_4 слідчий допитує в якості свідка в кримінальній справі № 2511100083, попереджаючи останнього про кримінальну відповідальність за ст..ст. 384,385 КК України, незважаючи на те, що цього ж дня 05.09.2011 року відносно ОСОБА_4 по тому ж таки факту по якому він допитувався як свідок, порушено кримінальну справу, і допит його як свідка суперечить всім існуючим нормам закону (т. 5 а.с. - 8-11). При цьому ж таки, достовірно знаючи, що відносно ОСОБА_4 порушена кримінальна справа слідчий в даній кримінальній справі № 2511100083, 05 вересня 2011 року о 21 годині 15 хвилин проводить очну ставку між свідком ОСОБА_4 та свідком ОСОБА_6 і знову ж таки попереджає ОСОБА_4 про кримінальну відповідальність за ст..ст. 384,385 КК України (т. 5 а.с. - 12-16). Допит ОСОБА_4 в якості свідка був здійснений після того як останній 05 вересня 2011 року о 19 годині 10 хвилин написав явку з повинною (т. 4 а.с. - 238-239).

Начальником УМВС України в Черкаській області ОСОБА_41 02 вересня 2011 року видано наказ (без номеру) про створення слідчо-оперативної групи в кримінальній справі № 2511100083 (т. 4 а.с. - 231-232). Слідчий, 05 вересня 2011 року склав протоколи ознайомлення підозрюваного ОСОБА_5, ОСОБА_7 з постановою про створення слідчо-оперативної групи (підозрюваного ОСОБА_4 ознайомлено 06 вересня 2011 року) в яких повідомив останніх про створення слідчо-оперативної групи, про її склад та надав постанову про створення СОГ від 02.09.2011 року для ознайомлення (т. 4 а.с. - 248, т. 5 а.с. - 18,46), хоча при цьому жодної постанови не виніс.

Згідно ст. 59 Конституції України, кожен має право на правову допомогу у випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав, а відповідно до ч. 2 ст. 63 Конституції України, підозрюваний, обвинувачений чи підсудній має право на захист.

Відповідно до п. „С" ч. 3, ст. 6 Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод (Рим, 1950), кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя.

У відповідності до ст. 44 КПК України, 1960 року, захисником є особа, яка в порядку, встановленому законом, уповноважена здійснювати захист прав і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого та надання їм необхідної юридичної допомоги при провадженні у кримінальній справі.

06 вересня 2011 року адвокатом ОСОБА_42 було подано заяву до відділу розслідувань СУ УМВС України в Черкаській області про допуск його в якості захисника до участі в кримінальній справі, для захисту інтересів ОСОБА_5 (т. 5 а.с. - 78). Заява була подана особисто, так як підтвердження про те, що її було направлено поштою відсутнє. Так як вказана заява розглянута не була адвокат ОСОБА_42 повторно, наступного дня, а саме 07 вересня 2011 року звернувся з заявою, вказуючи на порушення вимог закону, та негайне допущення його до участі в кримінальній справі (т. 5 а.с. - 79). Лише 08 вересня 2011 року слідчий виніс постанову про допуск захисника до участі в кримінальній справі та допустив адвоката ОСОБА_42 до участі в к/с 2511100083 в якості захисника ОСОБА_5.

09 вересня 2011 року ст.. слідчий в особливо важливих справах відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів учинених членами організованих груп, злочинних організацій СУ УМВС України в черкаській області Хлобистін М.Л. виніс постанову про порушення кримінальної справи № 2511100083ДП-2 відносно ОСОБА_5 за ознаками складу злочину передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України.

Відповідно до вимог ст. 98-2 КПК,1960 року, у разі порушення кримінальної справи слідчий зобов'язаний вручити копію відповідної постанови особі, щодо якої порушено справу, та потерпілому негайно. При неможливості негайного вручення копія постанови вручається не пізніше трьох діб з моменту її винесення. У разі неможливості вручення зазначеним особам копії постанови про порушення кримінальної справи протягом строків, визначених частиною 1 цієї статті, через їх хворобу, неможливість встановлення місця перебування чи з інших поважних причин, копія постанови вручається протягом трьох діб з моменту явки, приводу чи встановлення місця перебування цих осіб.

В порушення вимог даної статті КПК, 1960 року слідчий вручив ОСОБА_5 копію постанови про порушення к/с № 2511100083ДП-2 лише 15 вересня 2011 року (т. 5 а.с. - 94).

09 вересня 2011 року слідчим було винесено постанову про об'єднання кримінальних справ в одне провадження, якою кримінальну справу № 2511100083 і кримінальну справу № 2511100083ДП-2 було об'єднано в одне провадження і присвоєно реєстраційний номер № 2511100083 (т. 5 а.с. - 92). В послідуючому слідчий виносячи ряд постанов в кримінальній справі № 2511100083 (постанова про накладення арешту на майно, постанова про притягнення як обвинуваченого, постанова про проведення виїмки, постанова про призначення комісійної судово-медичної експертизи, тощо) констатує у вказаних процесуальних документах лише факт складу злочину передбаченого ч. 4 ст. 190 КК

України і забуває про існування факту складу злочину передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України, тобто вказує, що розглядає матеріали кримінальної справи № 2511100083 за ознаками складу злочину передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (т. 5 а.с. - 103, 131, 137, 160, 165, 179, 182,213, т. 6 а.с. 118, 123 ).

12 вересня 2011 року та 26 вересня 2011 року слідчим було винесено постанову про накладення арешту на майно ОСОБА_5, при цьому ОСОБА_5 був ознайомлений з даними постановами лише 15 вересня 2011 року та 11 жовтня 2011 року відповідно без присутності його захисника (відмова про ознайомлення з даними постановами у відсутності захисника в матеріалах справи - відсутня)(т. 5 а.с. - 103, т. 6 а.с. - 123). При цьому документи про належність вказаного майна саме ОСОБА_5 в матеріалах кримінальної справи - відсутні.

31 жовтня 2011 року строк досудового слідства по кримінальній справі № 2511100083 було продовжено до чотирьох місяців (т. 7 а.с. - 147-153).

11 квітня 2011 року ст..слідчим відділу розслідуваня злочинів, учинених членами груп, злочинних організацій СУ УМВС України в Черкаській області Нестеренко В.В. було винесено постанову про порушення кримінальної справи за № 3701100013 відносно службових осіб ТОВ «Христинівка-Агро» по факту шахрайства з фінансовими ресурсами, що завдало великої матеріальної шкоди, за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 222 КК України (т. 8 а.с. - 30).

15 червня 2011 року ст..слідчий СУ УМВС України в Черкаській області Нестеренко В.В. виніс постанову про зупинення досудового слідства по кримінальній справі № 3701100013 у зв'язку з не встановленням підозрюваних осіб у вчинені злочину передбаченого ч. 2 ст. 222 КК України, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 206 КПК України, 1960 року(т. 9 а.с - 128).

27 вересня 2011 року ст.. слідчий в особливо важливих справах відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів учинених членами організованих груп, злочинних організацій СУ УМВС України в Черкаській області Хлобистін М.Л. розглянувши матеріали кримінальної справи № 3701100013 виносить постанову про прийняття даної кримінальної справи до свого провадження (т. 9 а.с. - 129). Тобто стає незрозумілим, яким чином зупинена кримінальна справа № 3701100013, що перебувала в провадженні слідчого Нестеренко В.В., перейшла до слідчого Хлобистіна М.Л., адже будь-якої вказівки на передачу кримінальної справи від одного слідчого до іншого в матеріалах к/с не має.

27 вересня 2011 року слідчий Хлобистін М.Л. виносить постанову про відновлення досудового слідства по кримінальній справі № 3701100013, зіславшись на те, що остання була зупинена на підставі п. 3 ч. 1 ст.206 КПК України, 1960 року в зв'язку з не встановленням осіб, які вчинили злочин (т. 9 а.с. - 130).

08 листопада 2011 року слідчим було винесено постанову про перекваліфікацію складу злочину, якою склад злочину по к/с № 3701100013 було перекваліфіковано з ч. 2 ст. 222 КК України на ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 222 КК України (т. 12 а.с. - 20).

09 листопада 2011 року слідчим було винесено постанову про об'єднання кримінальних справ в одне провадження, якою кримінальну справу № 2511100083 і кримінальну справу № 3701100013 було об'єднано в одне провадження і присвоєно реєстраційний номер № 2511100083 (т. 8 а.с. - 29).

10 листопада 2011 року слідчим було винесено постанову про зупинення досудового слідства в кримінальній справі № 2511100083 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 206 КПК України у зв'язку з тяжкою хворобою обвинувачених ОСОБА_4 і ОСОБА_5 (т. 7 а.с. - 172).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.. 206 КПК України, 1960 року, досудове слідство в кримінальній справі зупиняється у випадках коли психічне або інше тяжке захворювання обвинуваченого перешкоджає закінченню провадження в справі. У цьому випадку досудове слідство може бути зупинене тільки після того, як слідчий винесе постанову про притягнення певної особи як обвинуваченого і виконає всі слідчі дії, проведення яких можливе у відсутності обвинуваченого, а також вживе заходів до збереження документів та інших можливих доказів у справі.

Згідно ст.. 208 КПК України, 1960 року, у випадках, коли слідством буде встановлено, що обвинувачений після вчинення злочину тимчасово тяжко захворів, слідчий зупиняє провадження у справі з додержанням вимог частини 2 статті 206 КПК, 1960 року до видужання обвинуваченого. При цьому обраний щодо обвинуваченого запобіжний захід може бути залишений або скасований. Після видужання обвинуваченого слідство відновлюється і закінчується провадженням на загальних підставах.

При цьому зазначено «… обвинувачені ОСОБА_4 і ОСОБА_5, після обрання їм запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд тяжко захворіли і знаходяться на стаціонарному лікуванні, про що повідомили слідчі органи у встановленому законом порядку і клопотали про тимчасове зупинення провадження досудового слідства у справі..». Що це за «встановлений законом порядок» і яким чином слідчому стало відомо про «тяжку» хворобу обвинувачених з матеріалів справи встановити не можна, так як будь-яких документів, які давали б слідчому законну можливість для винесення постанови про зупинення досудового слідства в кримінальній справі не має. Лише після винесення вказаної постанови, слідчий долучив до матеріалів справи ряд довідок які датовані 21.11.2011 року, 17.11.2011 року та 30.11.2011 року (т. 7 а.с. 173, 175, 176), тобто стає цілком очевидне, що на момент винесення постанови про зупинення досудового слідства 10.11.2011 року у слідчого були відсутні законні підстави для її зупинення.

30 листопада 2011 року слідчий виносить постанову про відновлення досудового слідства в кримінальній справі № 2511100083, без зазначення в постанові причин, що стали підставою для відновлення слідства (т. 7 а.с.- 178).

07 грудня 2011 року слідчим знову ж таки було винесено постанову про зупинення досудового слідства в кримінальній справі № 2511100083 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 206 КПК України у зв'язку з тяжкою хворобою обвинуваченого ОСОБА_5 (т. 7 а.с. - 194). Відповідних документів, які б вказували на те, що обвинувачений ОСОБА_5 тяжко хворіє, слідчим до матеріалів справи додано не було і відповідно в постанові про зупинення досудового слідства - не вказано(т.7 а.с. -195)Таким чином, кримінальна справа № 2511100083 була зупинена з грубим порушенням КПК України, 1960 року.

27 грудня 2011 року слідчий Хлобистін М.Л. виносить постанову про відновлення досудового слідства по кримінальній справі № 2511100083 (т. 7 а.с.- 196).

13 січня 2012 року прокурор Черкаської області розглянувши матеріали кримінальної справи № 3701100013 (на той час зазначена к/с об'єднана з к/с 2511100083 (09.11.2011 року) за одним р/н 2511100083 і знаходиться в провадженні слідчого) виносить постанову про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_4 за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст.28 ч. 2 ст. 222 КК України (т. 12 а.с. - 90-91). При цьому дана кримінальна справа не реєструється, так як реєстраційний номер - відсутній. Супровідний лист прокуратури Черкаської області на начальника СУ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_44 датований 13 січня 2012 року (вихідна), реєстраційний номер вхідної кореспонденції СУ УМВС України в Черкаській області - відсутній. Тобто, коли СУ УМВС України в Черкаській області отримало даний супровідний лист з додатками, встановити з матеріалів к/с неможливо.

13 січня 2012 року, без будь-якої вказівки на те, що кримінальна справа без реєстраційного номеру передана в провадження ст..слідчому Хлобистіну М.Л., останній виносить постанову про об'єднання кримінальних справ : «…Кримінальні справи № 2511100083 і кримінальну справу порушену 13.01.2012 … об'єднати в одне провадження і об'єднаній кримінальній справі присвоїти реєстраційний номер 2511100083…» - (т. 12 а.с. 88).

05 лютого 2012 року слідчим вкотре виносить постанову про зупинення досудового слідства в кримінальній справі № 2511100083 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 206 КПК України у зв'язку з тяжкою хворобою обвинуваченого ОСОБА_5 (т. 78 а.с. - 1). Відповідних документів, які б вказували на те, що обвинувачений ОСОБА_5 тяжко хворіє, слідчим до матеріалів справи вкотре додано не було і відповідно в постанові посилання на легітивність прийняття рішення про зупинення досудового слідства - відсутнє. Крім того, слідчий приєднує до матеріалів кримінальної справи листок непрацездатності виданий на ОСОБА_5,

що датований з 06.02.2012 року. Тобто як слідчий міг знати 05.02.2012 року, коли виносив постанову про зупинення слідства, що обвинувачений ОСОБА_5 06.02.2012 року захворіє і його хвороба буде тяжкою (т. 8 а.с. - 2).

08 лютого 2012 року строк досудового слідства по кримінальній справі № 2511100083 було продовжено заступником прокурора Черкаської області Вегера В.М. до п'яти місяців (т. 7 а.с. - 246-253), хоча при цьому в це час дана кримінальна справа була зупинена(т.7 а.с. - 246-253).

16 лютого 2012 року слідчий Хлобистін М.Л. виносить постанову про відновлення досудового слідства по кримінальній справі № 2511100083 (т. 8 а.с.- 3).

17 лютого 2012 року ст..слідчим в особливо важливих справах відділу особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами і злочинними організаціями СУ УМВС України в Черкаській області Хлобистіним М.Л.. було винесено постанову про порушення кримінальної справи за № 2511100083ДП-3 відносно ОСОБА_5 і ОСОБА_7 за фактом привласнення, розтрати та заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненні за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, за ознаками злочину передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (т. 8 а.с. - 9-10).

17 лютого 2012 року слідчим було винесено постанову про об'єднання кримінальних справ в одне провадження, якою кримінальну справу № 2511100083 і кримінальну справу № 2511100083 ДП-3 було об'єднано в одне провадження і присвоєно реєстраційний номер № 2511100083 (т. 8 а.с. - 7-8).

20 лютого 2012 року слідчий розглянувши матеріали к/с № 2511100083 виносить постанову про закриття кримінальної справи № 2511100083 ДП-2 відносно ОСОБА_5(т. 8 а.с. - 16). При цьому слідчий взагалі не враховує той факт, що к/с № 2511100083 ДП-2 - ще 09 вересня 2011 року (т. 5 а.с.-92) була об'єднана з к/с № 2511100083 за одним реєстраційним номером к/с № 2511100083. ОСОБА_5 дана постанова було надана на ознайомлення лише 23.03.2012 року.

21 лютого 2012 року ст..слідчим в особливо важливих справах відділу особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами і злочинними організаціями СУ УМВС України в Черкаській області Хлобистіним М.Л.. було винесено постанову про порушення кримінальної справи за № 2511100083ДП-4 відносно ОСОБА_5 і ОСОБА_7, за ознаками складу злочину передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України (т. 12 а.с. - 136-137).

21 лютого 2012 року слідчим було винесено постанову про об'єднання кримінальних справ в одне провадження, якою кримінальну справу № 2511100083 і кримінальну справу № 2511100083 ДП-4 було об'єднано в одне провадження і присвоєно реєстраційний номер № 2511100083 (т. 12 а.с. - 135).

01 березня 2012 року в.о. прокурора Черкаської області Вегера В.М. розглянувши матеріали кримінальної справи № 2511100083 (на той час справа знаходиться в провадженні слідчого) виносить постанови про порушення кримінальних справ відносно ОСОБА_4 за ознаками злочину передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України та ч. 2 ст.28 ч. 2 ст. 366 КК України (т. 8 а.с. - 19-20, т.12 а.с. - 145-146). При цьому дані кримінальні справи не реєструються, так як реєстраційні номера - відсутні. Супровідний лист прокуратури Черкаської області на начальника СУ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_44 про направлення к/с без номерів для організації досудового слідства та об'єднання в одне провадження датований 03 березня 2012 року (вихідна), зареєстрований в СУ УМВС України в Черкаській області 05 березня 2012 року (вх.№1348) )і вказівка щодо об'єднання з к/с 2511100083 для «…т.ОСОБА_52…» (точніше розбрати прізвище неможливо) вказана 06 березня 2011 року (т. 8 а.с. 18).

01 березня 2012 року, без будь-якої вказівки на те, що кримінальні справи без реєстраційних номерів передані в провадження ст..слідчому Хлобистіну М.Л., останній виносить постанови про об'єднання кримінальних справ : «…Кримінальні справи № 2511100083 і кримінальну справу порушену 01.03.2012 … об'єднати в одне провадження і об'єднаній кримінальній справі присвоїти реєстраційний номер 2511100083…» - (т. 8 а.с. 17, т. 12 а.с. - 144).

Тобто станом на 01 березня 2012 року слідчий при винесенні постанов про об'єднання кримінальних справ не міг знати про існування постанов про порушення кримінальних справ від 01.03.2012 року, так як останні надійшли в СУ УМВС України в Черкаській області з прокуратури з супровідним листом лише 05 березня 2012 року, в зв'язку з чим слідчий не міг також 03 березня 2012 року вручити потерпілим та обвинуваченому ОСОБА_4 копії відповідних постанов про порушення кримінальних справ так як в слідчого їх просто не було і не могло бути (т. 8 а.с.- 21,22, т. 12 а.с. 147,148).

Крім цього, виносячи вказані постанови про об'єднання кримінальних справ від 01 березня 2012 року слідчий у вказаних постановах констатує наявність в матеріалах кримінальної справи № 2511100083 факту складу злочину передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України (к/с № 2511100083ДП-2 порушена 09.09.2011 року та об'єднана з к/с № 2511100083 09.09.2011 року), хоча постанова про нібито її закриття винесена слідчим ще 20 лютого 2012 року. Таж сама ситуація присутня і в постанові слідчого про відновлення досудового слідства від 23.03.2012 року (т. 12 а.с. 151).

19 березня 2012 року слідчий знову ж таки виносить постанову про зупинення досудового слідства в кримінальній справі № 2511100083 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 206 КПК України у зв'язку «… обвинувачений ОСОБА_5 тяжко хворіє і потребує стаціонарного лікування…» (т. 12 а.с. - 149). Відповідних документів, які б вказували на те, що обвинувачений ОСОБА_5 тяжко хворіє і потребує стаціонарного лікування слідчим до матеріалів справи вкотре додано не було (в листку непрацездатності, що знаходиться в к/с на а.с. 150 т. 12 у графі «причина непрацездатності» зазначено - захворювання загальне, у графі «режим» - зазначено амбулаторний, графа «перебував у стаціонарі» - порожня ) і відповідно в постанові посилання слідчого на тяжке захворювання обвинуваченого та потреба лікування в стаціонарному режимі є незаконним, що ставить під сумнів законність прийнятого слідчим рішення про зупинення досудового слідства.

23 березня 2012 року слідчий Хлобистін М.Л. виносить постанову про відновлення досудового слідства по кримінальній справі № 2511100083 (т. 12 а.с.- 151).

Зваживши на викладене суд зазначає, що за відсутності прокурорського нагляду в порядку передбаченому ст. 227 КПК України,1960 року, по справі досудове слідство тривало більше 7-ми місяців і при цьому справа неодноразово незаконно зупинялась.

Згідно з вимогами ст. 120 КПК України досудове слідство у кримінальних справах повинно бути закінчено протягом двох місяців. В цей строк включається час з моменту порушення справи до направлення її прокуророві з обвинувальним висновком. При відновленні закритої справи строк додаткового слідства встановлюється прокурором , який здійснює нагляд за слідством, в межах одного місяця з моменту прийняття справи до провадження. Подальше продовження строку слідства проводиться на загальних підставах.

23 березня 2012 року слідчим було винесено постанову про перекваліфікацію дій обвинувачених по окремому епізоду, якою дії обвинувачених по епізоду вчинення шахрайських дій відносно ОСОБА_11 і ОСОБА_21 перекваліфіковано з ч. 4 ст. 190 КК України на ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 364 КК України (т. 12 а.с. - 157).

Як видно з матеріалів кримінальної справи слідчим під час проведення досудового слідства неодноразово призначались і проводились експертизи. З постановами про призначення ряду почеркознавчих експертиз від 10.10.2011 року та 11.10.2011 року, експертизи холодної зброї від 10.10.2011 року, балістичної експертизи 17.10.2011 року ОСОБА_4 був ознайомлений лише 04.11.2011 року (т. 6 а.с. 241, т. 7 а.с. 4, 36, 67, ) При цьому з висновками експерта по вказаних експертизах ОСОБА_4 був ознайомлений того ж дня, що і з постановою про їх призначення 04.11.2011 року(т. 6 а.с. 249, т. 7 а.с. 18, 48, 76). Тобто в більшості випадків ОСОБА_4 будучи обвинуваченим в даній кримінальній справі про призначення та проведення експертиз взагалі не знав. З постановами про призначення вказаних експертиз обвинувачений був ознайомлений набагато пізніше і його права у зв'язку із цим йому були також роз'яснені набагато пізніше після їх проведення - у зв'язку з чим він був позбавлений можливості належним чином реалізувати, надані йому, у зв'язку з проведенням зазначених процесуальних дій, права.

Отже, за вказаних обставин було істотно порушені права ОСОБА_4, що передбачені ст.. 197 КПК України, 1960 року, зокрема, заявляти відвід експерту, просити про призначення експертизи із числа вказаних осіб, просити про постановку додаткових питань, давати пояснення експертові, тощо. При цьому з матеріалів кримінальної справи зрозуміти де саме слідчий складав протоколи про ознайомлення обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5 з постановами про призначення експертиз та пред'являв матеріали експертиз не є можливим, якщо взяти до уваги той факт, що в період з 08 вересня 2011 року по 05 листопада 2011 року обвинувачені знаходились під вартою в СІЗО № 30 м. Черкаси (т. 7 а.с. - 159-160, 167-168).

29 грудня 2011 року слідчим прийнято рішення про призначення почеркознавчої експертизи (т. 7 а.с.- 202). При цьому ознайомлення обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з постановою про її призначення та висновком експерта, слідчим проведено без участі захисників останніх (відмова про ознайомлення з постановою та висновком у відсутності захисників в матеріалах справи - відсутня)(т. 7 а.с.- 203, 204, 211,212).

06 листопада 2011 року слідчий виніс постанову про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4, при цьому захисник останнього був відсутній при оголошені вказаної постанови його підзахисному (відмова про ознайомлення з даною постановою у відсутності захисника в матеріалах справи - відсутня)(т. 7 а.с. - 170).

26 березня 2012 року слідчим було складено протоколи про пред'явлення обвинуваченому матеріалів справи. Зі змісту вказаних протоколів вбачається, що обвинувачені ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 ознайомились з матеріалами кримінальної справи одночасно (т. 13 а.с. - 62,64,67).

26 березня 2012 року ст. слідчим в ОВС СУ УМВС України в Черкаській області Хлобистін М.Л. в порядку ст.. 225 КПК України, 1960 року, склав обвинувальний висновок та направив разом з кримінальною справою для затвердження прокурору Черкаської області. Однак, обвинувальний акт при його затвердженні прокурором, належним чином затверджений не був, а саме він не містить гербової печатки (т. 13 а.с. -70).

Відповідно до ст. 370 КПК України, 1960 року істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону є такі порушення вимог КПК, 1960 року, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок чи постанову.

Згідно п. 3,11 ч. 2 ст. 370 КПК,1960 року порушення права обвинуваченого на захист та вимог кримінально - процесуального закону про обов'язковість пред'явлення обвинувачення, зокрема, його неконкретність та недотримання порядку пред'явлення, є істотним порушенням кримінально-процесуального закону.

Відповідно до вимог ст. 21 КПК,1960 року слідчий зобов'язаний надати обвинуваченому можливість захищатися встановленими законом засобами від пред'явленого обвинувачення.

Відповідно до п. 10 ч. ч. 2, 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року за № 8 «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві», суди повинні вимагати від органів досудового слідства, щоб постанова про притягнення в якості обвинуваченого була конкретною за змістом і недодержання органами досудового слідства вимог ст. ст. 132, 142 КПК,1960 року може бути підставою для повернення справи на додаткове розслідування.

Так, відповідно до вимог ст. 132 КПК,1960 року пред'явлене особі обвинувачення повинно бути конкретним, а саме: у постанові про притягнення в якості обвинуваченого повинно бути зазначено час, місце, спосіб, мета, мотив та інші ознаки злочину, наскільки вони відомі слідчому.

23 березня 2012 року слідчим були винесені постанови про притягнення як обвинуваченого ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5 за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 222, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України, кожен окремо (т. 12 а.с. - 164-174, 183-193, 199-209).

При цьому у вказаних постановах, як і в обвинувальному висновку фактично, із врахуванням кількості інкримінованих ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5 злочинів,

міститься неодноразовий ідентичний (фактично дослівний) опис фактичних обставин справи стосовно кожного обвинуваченого, а потім висновок про вчинення відповідних злочинів.

Так, при кваліфікації дій ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 за ч. 5 ст. 191 КК України, слідчий інкримінує - привласнення та заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинені за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, а за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 364 КК України - умисне, з корисливих мотивів та в інших особистих інтересах, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

З об'єктивної сторони ст.. 191 КК України передбачає три різні форми вчинення злочину: привласнення, розтрата чужого майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Їх загальною ознакою є особливе відношення винного до майна, яким він заволодіває. Особа в цих випадках не є сторонньою для майна: воно їй ввірене, або особа внаслідок службового становища має певні повноваження щодо цього майна, тобто суб'єкт злочину здійснює повноваження щодо майна на законній підставі: наділений правомочністю щодо розпорядження, управління, доставки, зберігання майна тощо. Привласнення, яке інкримінується слідчим всім обвинуваченим, - це незаконне безоплатне утримання майна, ввіреного винному, або майна, яке перебуває в його віданні на законній підставі. Заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем має специфіку в тому, що майно, яким винний заволодіває, не ввірене йому, не перебуває в його безпосередньому віданні, але внаслідок службового становища суб'єкт злочину має право оперативного управління цим майном. При цьому суб'єктом привласнення та розтрати може бути як приватна, так і посадова особа, а суб'єктом заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем - тільки посадова особа.

Об'єктивна сторона ст..364 КК України виявляється у діянні (дія чи бездіяльність) яке вчиняється з використанням влади або службового становища; здійснюється у межах повноважень, наданих особі за посадою чи у зв'язку з виконанням нею службових обов'язків; суперечить інтересам служби; заподіює істотну шкоду або тягне тяжку наслідки; знаходиться у причинному зв'язку із зазначеними наслідками. Службовим зловживанням може бути визнане не будь-яке діяння службової особи, а лише таке, яке було обумовлене її службовим становищем та пов'язане зі здійсненням нею своїх службових обов'язків. Для притягнення особи до відповідальності за ст.. 364 КК України важливо встановити характер та обсяг повноважень, виявити коло тих службових обов'язків, які визначають компетенцію службової особи та встановлюються спеціальними нормативними актами, наказами, інструкціями.

Службовими особами є особи, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, а також обіймають постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним повноваженням.

Згідно наказу № 979-к від 25.08.2004 року ОСОБА_4 переведено у Центральне Уманське відділення на посаду начальник відділення (ОСОБА_4 з даним наказом ознайомлений не був) (т. 5 а.с. 203).

Згідно наказу № 1108/1-к від 16.08.2010 року ОСОБА_4 звільнено з роботи за власним бажанням (т. 5 а.с. 200).

В матеріалах кримінальної справи наявна посадова інструкція начальника відділення Центрального Уманського відділення від 01 квітня 2008 року(т. 5 а.с.197-198). Однак події злочину, які описані в к/с № 2511100083 починаються з другої половини 2007 року. Тобто, які посадові обов'язки мав ОСОБА_4 до 01.04.2008 року знаходячись на посаді начальника відділення ЦУВ «Райффайзен Банк Аваль» слідством не встановлено взагалі.

Згідно наказу № 979-к від 25.08.2004 року ОСОБА_5 переведено у відділ корпоративного бізнесу Центрального Уманського відділення на посаду заступника начальника відділення

(ОСОБА_5 з даним наказом ознайомлений не був) (т. 5 а.с. 211).

Згідно наказу № 298-к від 08.04.2010 року ОСОБА_5 звільнено з роботи за власним бажанням (т. 5 а.с. 207).

В матеріалах кримінальної справи наявна посадова інструкція заступника начальника відділення - начальника відділу малого та середнього бізнесу Центрального Уманського відділення Черкаської ОД «Райффайзен Банк Аваль» від 27 серпня 2007 року(т. 5 а.с.205-206). Однак у вказаній інструкції присутні лише функції, права, персональна відповідальність та кваліфікаційні вимоги заступника начальника відділення, обов'язки, що покладаються вказаною посадовою інструкцією не зазначено. Серед функцій вказаної інструкції є «..формування пакету документів та передача кредитної заявки на розгляд у дирекцію у разі перевищення ліміту відділення..». Як вбачається з матеріалів справи кредитним договором від 15.10.2007 року ліміт відділення був явно перевищений, тому рішення про його видачу та підписання договору приймав кредитний комітет ЧОД АТ «Райффайзен Банк Аваль» та його керівник .

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_7 18 лютого 2003 року був зареєстрований в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів(т. 2 а.с. -92).

Відповідно до КК України (ч. 2 ст..28) злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення. В частині третій вказаної статті вказано - злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.

Пред'являючи обвинувачення ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 222 КК України, слідчий інкримінує останнім - надання службовою особою суб'єкта господарської діяльності завідомо неправдивої інформації банку, з метою одержання кредиту, що завдало великої матеріальної шкоди, вчинене за попередньою змовою групою осіб, а за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України - службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивої інформації, а також складання і видача завідомо неправдивих документів, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене за попередньою змовою групою осіб. Знову ж таки фігурує поняття «службової особи».

Згідно наказу № 10-к від 10 січня 2011 року про прийняття на роботу ОСОБА_7 приступив до виконання обов'язків директора ТОВ «Христинівка-Агро» (т.9 а.с. - 4).До 10 січня 2011 року посаду директора ТОА «Христинівка Агро» займав починаючи з 01 лютого 2007 року ОСОБА_16( т. 9 а.с. - 1). Будь-яка посадова інструкція щодо прав, обов'язків директора ТОВ «Христинівка -Агро» в матеріалах справи, - відсутня. Договір про овердрафт за № 38/1/110110-ОВ від 11 січня 2010 року був укладений між «БМ Банк» та ТОВ «Христинівка Агро» в особі директора ОСОБА_16 (т. 8 а.с. - 42-46).. І як вбачається з матеріалів кримінальної справи № 2511100083 практично всі акти перевірок наявності рухомого майна, що пропонується в якості забезпечення, до укладення договору овердрафту(24.12.2009 року), під час його укладення та після (28.01.2010 року, 22.02.2010 року, 29.03.2010 року, 29.04.2010 року, 21.05.2010 року, 29.06.2010 року, 30.07.2010 року, 30.08.2010 року, 30.09.2010 року)були підписані представником ВАТ «БМ Банк» та директором ТОВ «Христинівка-Агро» ОСОБА_16.(т. 11 а.с. - 64,116, 121,126,138,143, 150,171, 174,180) Тобто, виходячи з вказаних актів представник банку наочно перевіряла наявність та стан майна а саме пшениці 4 класу, в кількості 2000,0 тон, що знаходилась на ДП ДАК «Хліб України» «Поташський елеватор» за адресою: Черкаська область Маньківський район с. Поташ. Незважаючи на це досудовим слідством не було проведено відповідної перевірки на причетність тих чи інших осіб до вчинення вказаних злочинів з врахуванням встановленого на досудовому слідстві.

Крім цього в судовому засіданні під час судового розгляду даної кримінальної справи було допитано ряд свідків, які дали прямо протилежні покази тим, які вони давали під час досудового слідства.

Пред'являючи обвинувачення ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 органи досудового слідства належним чином не з'ясували питання про наявність складу злочинів, що їм інкримінуються із врахуванням специфіки відповідних злочинів і службових повноважень обвинувачених ( в т.ч. не з'ясувати умисел, його вид і спрямованість, по кожному із інкримінованих обвинуваченим злочинів окремо, тощо).

Тобто виходячи із вимог КПК України, 1960 року , орган досудового слідства при формулюванні обвинувачення у постановах про притягнення як обвинуваченого ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 кожного окремо, мав вказати, які ж конкретно дії кожен з них, як співвиконавець вчинив на виконання об'єктивної сторони злочинів, які їм інкримінуються та з'ясувати зміст і спрямованість умислу кожного із обвинувачених під час вчинення інкримінованих їм дій. Замість цього слідчий обмежився наведенням уцих процесуальнихдокументах загальних фраз ідентичних за змістом по кожному із злочинів та по кожному із обвинувачених.

Пред'явлене у такий спосіб обвинувачення носить не конкретний характер ( що в результаті впливає на кваліфікацію дій кожного з підсудних), тому це є істотним порушенням норм Кримінального Кодексу і КПК України, 1960 року. Тобто пред'явлене ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 обвинувачення не відповідає вимогам ст.. 132 КПК України, оскільки є не конкретним. При винесенні слідчим постанов про притягнення в якості обвинувачених також не дотримані положення ст.. 64 КПК України, 1960 року, щодо обставин, які підлягають доказуванню у кримінальній справі із врахуванням особливостей об'єктивної і суб'єктивної сторони інкримінованих їм злочинів. Тому мають місце істотні порушення кримінально-процесуального законодавства, - ст.ст. 43, 43-1,132,142 КПК України, 1960 року, оскільки обвинувачений має право знати в чому він обвинувачується. Відповідно до п. 19 постанови ПВСУ від 24.10.2003 року № 8 вищезазначені порушення є підставою для повернення справи на додаткове розслідування.

Згідно вимог ст. 64 КПК України, 1960 року, в ході досудового слідства до обставин, що підлягають доказуванню належать: подія злочину ( час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Також доказуванню підлягають винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину. Як було з`ясовано у ході судового слідства по справі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, були досліджені під час проведення досудового слідства поверхово та однобічно.

Відповідно до ст. 275 КПК,1960 року, суд не вправі, за результатами судового розгляду, змінити обвинувачення підсудному на таке, що істотно відрізняється від пред'явленого, а також, не вправі за власною ініціативою в будь-якій спосіб поставити питання про зміну обвинувачення. Недодержання судом зазначених вимог кримінально - процесуального закону, є порушенням права на захист.

Зазначені порушення вимог кримінально процесуального закону є істотними і, відповідно до вимог ч. 2 ст. 370 КПК України, виключають можливість винесення остаточного рішення у справі без їх усунення під час додаткового розслідування.

Враховуючи, що справа підлягає безумовному направленню на додаткове розслідування, під час додаткового розслідування необхідно всебічно перевірити доводи адвокатів та підсудних на їх захист та доповнити справу шляхом з'ясування обставин, зазначених у постанові суду ( повно та всебічно з'ясувати як об'єктивну так і суб'єктивну сторону кожного складу злочину, який інкримінується підсудним ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 - конкретизувати пред'явлене даним особам обвинувачення та вчинити інші слідчі дії , що відповідно до ст. 22 КПК України повинні забезпечити всебічне, повне і об'єктивне дослідження обставин справи ) та правильно кваліфікувати дії в залежності від встановленого із врахуванням специфіки інкримінованих злочинів ( в т.ч. їх суб'єктного складу). Прокурору слід перевірити дотримання під час проведення ОРД та розслідування кримінальної справи щодо підсудних вимог кримінально-процесуального законодавства (в т.ч. що стосується строків слідства),

оскільки від цього в значній мірі залежить визнання доказів допустимими.

Суд вважає, що підстав для скасування або зміни запобіжного заходу підсудному ОСОБА_4 не має.

Суд вважає, що підстав для скасування або зміни запобіжного заходу підсудному ОСОБА_5 не має.

Суд вважає, що підстав для скасування або зміни запобіжного заходу підсудному ОСОБА_7 не має.

Речові докази, які згідно даних довідки про рух кримінальної справи (додаток до обвинувального висновку - т.13 а.с. 193-196) зберігаються при справі, які були передані до Уманського міськрайонного суду Черкаської області, - залишити при справі.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 22, 43, 43-1, 64, 132, 142, 273, 281 КПК, 1960 року, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_4, у вчинені злочинів передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 222, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_5, у вчинені злочинів передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 222, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_7, у вчинені злочинів передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 222, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України, повернути прокуророві Черкаської області для проведення додаткового розслідування.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 залишити попередній - підписка про невиїзд.

Речові докази :

5 відеокасет і 2 карти пам'яті, із зафіксованими на них результатами проведення оперативно-технічних заходів; компакт диск із зафіксованим на ньому допитом обвинуваченого ОСОБА_5, документація вилучена під час проведення виїмок в ЧОД АТ «Райффайзен банк Аваль», в Уманській міській державній нотаріальній конторі, державного реєстратора та під час проведення обшуків за місцем проживання ОСОБА_5 і ОСОБА_4 (згідно постанов) - приєднані до матеріалів кримінальної справи, - залишити при справі.

На постанову може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Черкаської області протягом семи діб з моменту її винесення.

Суддя підпис Т.О.Величко