Справа № 412/6621/13-ц
Провадження № 22ц/782/4404/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:
Головуючого: Маляренко І.Б.
Суддів: Яреська А. В., Борисова Є. А.
За участю секретаря: Веселова С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій»
на рішення Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 29 серпня 2013 року за позовом ПАТ «Лізинг інформаційних технологій» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И Л А:
Оскаржуваним рішенням відмовлено у задоволенні вищезазначених позовних вимог ПАТ «Лізинг інформаційних технологій» за їх необґрунтованістю.
В апеляційній скарзі ПАТ «Лізинг інформаційних технологій» ставиться питання про скасування рішення Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 29 серпня 2013 року як такого, що не відповідає вимогам матеріального і цивільного процесуального права, і ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог ПАТ «Лізинг інформаційних технологій» у повному обсязі.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши доповідача, пояснення осіб, які брали участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.
Так, статтею 213 ЦПК України встановлено, що рішення суду повинно бути
законним і обґрунтованим, тобто суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства,
повинен вирішити справу згідно із законом, ухваливши рішення на основі повно і
всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і
заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване рішення зазначеним вимогам відповідає не в повному обсязі.
Суд встановив, що 05.08.2008 року між ЗАТ «Лізинг інформаційних технологій»
(правонаступником якого є ПАТ «Лізинг інформаційних технологій») та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 120129008 про надання в оренду на умовах фінансового лізингу обладнання.
Згідно з п.1.1 Договору Клієнт бере участь в системі Lеазе ІТ, зокрема, отримує ІТ-обладнання та інші товари від Постачальників-учасників системи Lеазе ІТ, а також отримує послуги, на умовах, визначених обраним Клієнтом Пакетом фінансування Lеазе ІТ, а оператор Lеазе ІТ, зобов'язується на підставі заяви клієнта забезпечити передачу Клієнту ІТ-обладнання (ІТ- обладнання, запасних частин, комплектуючих, витратних матеріалів, тощо) обраним Клієнтом Постачальником та надання Клієнту послуг за умови виконання Клієнтом вимог, передбачених Пакетом Lеазе ІТ.
Відповідно до п.1.2 Договору порядок отримання ІТ- обладнання, інших товарів та послуг Клієнтом визначається Правилами отримання обладнання, інших товарів та послуг в системі Lеазе ІТ, які є невід'ємною частиною цього Договору. Пунктом 8.7. Договору Відповідач підтвердив, що з Правилами ознайомлений, зміст Правил йому зрозумілий, і він погоджується їх дотримуватись і виконувати.
Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинно виконуватись
відповідно до вимог закону або договору.
На підставі п.2.2 Договору, а також п.4.9 Правил позивач надав відповідачу в оренду на умовах фінансового лізингу обладнання. Про передачу обладнання свідчить акт
приймання-передачі майна №120129008 від 05.08.2008 року. Загальна первісна вартість переданого обладнання становить 5702,00 грн.
Також судом було встановлено, що 08.12.2008 року відповідачка ОСОБА_1
звернулась до позивача із заявою про розірвання договору №120129008 від 05.08.2008
року, у зв'язку з неналежним виконанням оператором Lеазе ІТ своїх зобов'язань,
повернула отримане обладнання, яке було прийняте Постачальником, який згідно з
тим же договором є представником Оператора Lеазе ІТ., на підставі акту приймання-передачі від 08.12.2008 року.
Апелянтом зазначена обставина не оспорюється.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції послався на ст. 611 ЦК України.
Ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають
правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення
зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено
договором або законом, або розірвання договору.
Проте суд не взяв до уваги того, що п.16.8 Правил отримання IT- обладнання, інших товарів та послуг у системі LeaseIT, які є невід'ємною частиною Договору №120129008 від 05.08.2008 року, Клієнт має право достроково припинити Договір. Клієнт письмово повідомляє Оператора LeaseIT про намір достроково розірвати договір, а таке розірвання може наступити не раніше, ніж через 30 днів з дня повідомлення Клієнтом Оператора LeaseIT. В зазначений термін Сторони повинні провести усі взаєморозрахунки.
Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, відповідачка ОСОБА_1 не звернулась до Оператора LeaseIT з питання погашення заборгованості по платежам, хоча про наявність такої її було повідомлено.
Виходячи з умов п.16.8 Правил отримання IT- обладнання, інших товарів та послуг у системі LeaseIT і розрахунку заборгованості по платежам, зробленого позивачем, ОСОБА_1 було недоплачено у листопаді 2008 року - 68.48 грн., у грудні 2008 року - 581.54 грн. і за 8 днів січня 2009 року - 263.55 грн., а всього розмір заборгованості складає - 913.57 грн.
Всі подальші розрахунки, зроблені позивачем по липень 2013 року, протирічать вимогам вищезазначеного пункту Правил.
В суді першої інстанції представник відповідачки ОСОБА_1 заперечував проти позову як з підстав його необґрунтованості, так і у зв'язку з недотриманням строку звернення до суду.
Суд першої інстанції, як уже зазначалося вище, відмовив у задоволенні позовних вимог за їх необґрунтованістю, з чим колегія суддів погодитись не може, оскільки встановила, що заборгованість по щомісячним платежам у ОСОБА_1 існувала, але з 08.01.2009 року до часу звернення позивача до суду у 29.07.2013 року пройшло більш ніж встановлений ст. 257 ЦК України строк позовної давності.
Згідно із п.п. 3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права є підставою для скасування рішення суду з ухваленням нового рішення.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 303,307,309,316 ЦПК України,
колегія суддів -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» - задовольнити частково.
Рішення Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 29 серпня 2013 року - скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ «Лізинг інформаційних технологій» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити за пропуском строку на звернення до суду.
Рішення набирає чинності негайно, але протягом 20 днів може бути оскаржене
шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: