Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/4784/13-а

19.11.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Омельченка В. А. ,

Мунтян О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 801/4784/13-а за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Євдокімова О.О. ) від 22.07.13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" (вул. Щорса, 7/9,м.Київ 150,03150)

до Інспекції з питань захисту прав споживачів в АР Крим (вул. ім. газети "Кримська Правда, буд.61,м.Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000) ,

Виконавчого комітету Феодосійської міської Ради Автономної Республіки Крим (вул. Земська, 4,м. Феодосія, АР Крим,98100)

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.07.13 у справі № 801/4784/13-а в задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" до Інспекції з питань захисту прав споживачів в АР Крим , Виконавчого комітету Феодосійської міської Ради Автономної Республіки Крим про визнання протиправним та скасування рішення - відмовлено.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.07.13, ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 19.11.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку. Відповідач надіслав клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

З матеріалів справи вбачається, що 22 квітня 2011 року між позивачем та Виконавчим комітетом Феодосійської міської Ради укладений договір «Про тимчасове використання місця розміщення зовнішньої реклами».

Згідно зазначеного договору предметом договору є, надання Публічному акціонерному товариству "Всеукраїнський акціонерний банк" в тимчасове використання місця, яке знаходиться в комунальній власності для розповсюджування спеціальної конструкції з рекламою, терміном на один рік в адміністративних границях місця. Користувач оплачує за використання місця згідно умовам даного Договору, на підставі виданого дозволу.

Згідно п. 2 договору договір вступає в силу з моменту його підписання і діє в період всього строку дії дозволу на розміщення рекламного засобу.

Вартість послуг та порядок розрахунку передбачений п. 4 зазначеного договору.

Позивач отримав дозвіл № 0204/97, на розміщення зовнішньої реклами виданий на підставі рішення виконавчого комітету місцевої ради від 28 квітня 2011 р. № 376, за адресою місцезнаходження рекламного засобу: м. Феодосія, вул. Українська, 9/опора освітлення. (а.с. 15-18). Відповідно до дозволу строк дії його з 28.04.2011 р. по 28.04.2012р.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про рекламу" та Положення про управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 09.11.2011р. №206, Управління здійснює контроль за дотриманням законодавства про рекламу у сфері захисту прав споживачів.

Згідно з пунктом 9 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.04 року №693 (надалі - Порядок) підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Держспоживстандарту і його територіальних органів.

Згідно з пунктом 10 Порядку протокол про порушення законодавства про рекламу подається територіальним органам за місцем вчинення порушення. Протокол розглядається у місячний строк.

Згідно з ч.2 ст.26 Закону України "Про рекламу" на вимогу органів державної влади, на які покладено контроль за дотриманням законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні чи письмові пояснення, відео та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю. Органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними законодавства про рекламу не пізніш як за три дні до такого розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день. Рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами під час розгляду питання про порушення цього Закону мають право: бути присутніми на засіданні органу державної влади під час розгляду питання про порушення ними цього Закону; подавати необхідні документи, давати пояснення; отримувати копію протоколу засідання та рішення органу державної влади, прийнятого щодо них; оскаржувати дії чи бездіяльність зазначеного органу державної влади та його посадових осіб до суду.

Пунктом 11, 12, 14, 16, 18 Порядку встановлено, що за наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи. Справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду. Держспоживстандарт і його територіальні органи повідомляють роботодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день. Справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено провадження. За результатами розгляду приймається рішення.

Так, відповідно до частини 6 статті 27 Закону України «Про рекламу» за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ч. 6 статті 27 цієї ж статті передбачено, що у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.1 ст. 16 Закону України «Про рекламу» розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.

Ретельно дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що на момент складання відповідачем протоколу № 457, а саме 25.02.2013 р., рекламний носій з інформацією о Всеукраїнськом Акціонерном Банке, направлений на формування та/або підтримання інтересу споживачів реклами к товару, зі змістом "VAB вул. Земська, 102-19-63 розповсюджений з ознаками порушення частини 1 статті 16 Закону України «Про рекламу», а саме без дозволу на розміщення зовнішньої реклами, виданого виконавчим комітетом Феодосійської міської ради, оскільки термін дії дозволу закінчився 28.04.2012 р.

Неспроможними визнаються судовою колегією доводи апеляційної скарги щодо тверджень позивача про те, що їм був направлений рахунок - фактура № СФ-0001236 від 15.11.2012 р. за демонтаж рекламних конструкцій та який був сплачений, оскільки даний рахунок фактура був виставлений після закінчення дозволу № 0204/97, на розміщення зовнішньої реклами тобто після 28.04.2012 р.

Таким чином, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно з'ясовані обставини справи, що мають значення для справи, висновки суду, викладені в судовому рішенні відповідають обставинам справи та засновані на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення суду першої інстанції -відсутні.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.07.13 у справі № 801/4784/13-а залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.07.13 у справі № 801/4784/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис О.І. Мунтян

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко