Апеляційний суд міста Києва

У Х В А Л А

25 листопада 2013 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Тютюн Т.М., перевіривши апеляційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_2 на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 30 вересня 2013 року щодо ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 1201200040000082,

у с т а н о в и в :

Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 30.09.2013 року ОСОБА_3 визнана винною у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.358, ч.4 ст.358, ч.4 ст.190 КК України, і їй призначено покарання: за ч.1 ст.358 КК України - 2 роки обмеження волі; за ч.4 ст.358 КК України - 1 рік 6 місяців позбавлення волі; за ч.4 ст.190 КК України - 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй майна. На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим за сукупністю злочинів ОСОБА_3 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією всього належного їй майна.

30.10.2013 року представник потерпілої ОСОБА_4 ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду першої інстанції змінити, вирішивши питання про скасування арешту майна - квартири АДРЕСА_1, яка належить потерпілій.

Вивчивши апеляційну скаргу та матеріали кримінального провадження, вважаю, що вона подана без додержання вимог ст.396 КПК України.

Згідно з ч.2 ст.396 КПК України в апеляційній скарзі, крім іншого, зазначаються вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність або необґрунтованість судового рішення.

Такі вимоги мають бути конкретно визначені і повинні узгоджуватися з іншими положеннями кримінального процесуального закону.

Так, вимоги апеляційної скарги ОСОБА_2 обґрунтовує тим, що, ухвалюючи вирок, суд першої інстанції не прийняв рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, і не застосував кримінальний процесуальний закон, який підлягає застосуванню, зокрема, положення ч.4 ст.174, п.2 ч.4 ст.374 КПК України.

Разом з тим, відповідно до вимог ч.1 ст.409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є:

1) неповнота судового розгляду;

2) невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження;

3) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону;

4) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

А тому незастосування кримінального процесуального закону, а не закону України про кримінальну відповідальність, не є передбаченою законом підставою для зміни вироку.

До того ж, згідно з ч.1 ст.408 КПК України суд апеляційної інстанції змінює вирок у разі:

1) пом'якшення призначеного покарання, якщо визнає, що покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого;

_______________________________________

Справа № 11-кп/796/678/2013

Категорія: ч.4 ст.190 КК України

Головуючий у першій інстанції: Чаус М.О.

2) зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення і застосування статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність про менш тяжке кримінальне правопорушення;

3) зменшення сум, які підлягають стягненню, або збільшення цих сум, якщо таке збільшення не впливає на обсяг обвинувачення і правову кваліфікацію кримінального правопорушення;

4) в інших випадках, якщо зміна вироку не погіршує становища обвинуваченого.

Жодного з цих випадків представник потерпілої не наводить, а вимога про зміну вироку в частині, яка не вирішена судом, взагалі, не узгоджується зі змістом апеляційної скарги. Тим більше, що вказане в апеляційній скарзі питання може бути вирішено судом у порядку виконання вироку, визначеному ст.ст.537, 539 КПК України.

Крім того, згідно з ч.6 ст.396 КПК України до апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів надаються копії в кількості, необхідній для їх надіслання сторонам кримінального провадження та іншим учасникам судового провадження, інтересів яких стосується апеляційна скарга.

Цих вимог закону представник потерпілої не виконав, оскільки надав три копії апеляційної скарги, а вони мають надсилатися прокурору, обвинуваченій, захиснику, двом потерпілим і представнику потерпілого.

Згідно з ч.1 ст. 399 КПК України суддя-доповідач, встановивши, що апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених ст.396 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється достатній строк для їх усунення, який не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу.

А тому апеляційну скаргу представника потерпілого слід залишити без руху і встановити строк для усунення зазначених раніше недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.399 КПК України,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_2 на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 30 вересня 2013 року щодо ОСОБА_3 залишити без руху.

Встановити строк для усунення недоліків апеляційної скарги - 10 /десять/ днів з дня отримання апелянтом копії ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

міста Києва Тютюн Т.М.