ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2013 року Справа № 39373/12/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Савицької Н.В. та Затолочного В.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Стрию та Стрийському районі Львівської обл. на постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської обл. від 25.07.2011р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Стрию та Стрийському районі Львівської обл. про нарахування і виплату підвищення до пенсії, -

В С Т А Н О В И Л А:

12.07.2011р. ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Стрию Львівської обл. (надалі - відповідач, пенсійний орган); зобов'язати нарахувати та виплатити йому підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, за період з 01.11.2010р. по 30.04.2011р. і надалі нараховувати й виплачувати підвищення до пенсії, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Ухвалою суду від 15.07.2011р. заявлений позов у частині вимог за період з 01.11.2010р. до 11.01.2011р. залишено без розгляду через пропуск строку звернення до суду та відсутності поважних причин для його поновлення

Постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської обл. від 25.07.2011р. позов задоволено частково, визнано протиправними дії пенсійного органу, зобов'язано відповідача здійснити перерахунок і виплатити позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з 12.01.2011р. до 23.07.2011р., на підставі положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з врахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум постанову суду допущено до негайного виконання; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із постановою суду, її оскаржив пенсійний орган, який покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що чинним законодавством не встановлено розміру мінімальної пенсії за віком, з якого повинно обчислюватися підвищення пенсії за віком дітям війни; приписами Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не визначено, які органи зобов'язані виплачувати спірне підвищення, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку та яким чином обчислювати вказаний розмір.

Крім того, встановлений ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до зазначеного Закону, і не може застосовуватися для обчислення надбавок або підвищень інших пенсій.

У зв'язку з реорганізацією управління Пенсійного фонду України в м. Стрию Львівської обл. та управління Пенсійного фонду України в Стрийському районі Львівської обл. в управління Пенсійного фонду України в м.Стрию та Стрийському районі Львівської обл., судом апеляційної інстанції в порядку ст. 55 КАС України допущено заміну відповідача його правонаступником - управлінням Пенсійного фонду України в м. Стрию та Стрийському районі Львівської обл. (підстава: постанова КМ України № 803 від 27.07.2011р. "Про утворення територіальних органів Пенсійного фонду України").

На підставі ст.197 КАС України розгляд наведеної справи проводиться в порядку письмового провадження, оскільки справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних мотивів.

Відповідно до ст.201 КАС України підставами для зміни постанови суду першої інстанції є:

1) правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права;

2) вирішення не всіх позовних вимог або питань.

Приймаючи рішення по справі, суд виходив з того, що позивач належить до категорії громадян, на яких поширюються державні соціальні гарантії дітей війни, а тому має право на встановлене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії.

Між тим, на думку колегії суддів, вірно вирішивши справу по суті, суд першої інстанції допустив помилкове застосування вимог матеріального та процесуального права, що стверджується наступним.

Безспірно встановлено, що позивач відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) останній має право на отримання підвищення виплачуваної йому пенсії за віком.

Згідно положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2011рік» нарахування та виплата у 2011 році позивачу підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Законом України від 14.06.2011р. «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» внесено зміни до Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» та делеговано КМ України визначення порядку та розмірів виплат підвищення до пенсії дітям війни. Постановою КМ України від 06.07.2011р. № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23.07.2011р., обмежено виплату спірного підвищення до пенсії дітям війни.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги про визнання дій протиправними, зобов'язання пенсійного органу нарахувати та виплатити підвищення до пенсії підлягають задоволенню за період з 12.01.2011р. до 22.07.2011р. включно з урахуванням проведених виплат за вказаний період.

У зв'язку з тим, що функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивача здійснює Пенсійний фонд України в особі відповідача, а також виходячи з вимог п.15 Положення про Пенсійний фонду України, затв. постановою КМ України № 1261 від 24.10.2007р., відповідний обов'язок слід покласти на відповідача у справі.

В частині доводів апелянта колегія суддів враховує, що питання фінансування відповідних видатків з державного бюджету не виступає предметом даного спору; проблеми надання бюджетних коштів пенсійному органу для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог; також суд першої інстанції не ухвалював рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування пенсійного органу, а тому покликання останнього на можливість нецільового використання коштів Пенсійного фонду України є безпідставними.

Покликання апелянта про неправильне застосування судом вимог ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» колегія суддів до уваги не приймає, оскільки розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами лише цього Закону, чинним законодавством інший мінімальний розмір пенсії за віком не визначений, тому слід застосовувати цей розмір.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення з вищенаведених мотивів.

Також судом помилково допущено винесену постанову до негайного виконання в повному обсязі, оскільки у розглядуваному випадку слід застосовувати приписи п.1 ч.1 ст.256 КАС України, яка є спеціальною для цієї категорії справ.

Вказана норма передбачає негайне виконання постанов суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів лише у межах суми стягнення за один місяць.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно по суті вирішив розглядуваний спір, однак із помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права в частині задоволення позовних вимог за період з 12.01.2011р. до 23.07.2011р. включно, та звернення рішення суду до негайного виконання в повному обсязі, через що оскаржувану постанову слід змінити.

Керуючись ст.ст. 160, 183-2, 195-197, п.2 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.201, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Стрию та Стрийському районі Львівської обл. задоволити частково.

Постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської обл. від 25.07.2011р. змінити.

Позов ОСОБА_1 задоволити частково.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Стрию та Стрийському районі Львівської обл. щодо нездійснення нарахування та виплати на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 12.01.2011р. до 22.07.2011р. включно, із урахуванням вимог ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», - протиправною.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Стрию та Стрийському районі Львівської обл. провести нарахування і виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 12.01.2011р. до 22.07.2011р. включно, із урахуванням вимог ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведених виплат за вказаний період.

Постанову суду допустити до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Р.М. Шавель

Судді: Н.В. Савицька

В.С. Затолочний