ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2013 року Справа № 39267/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Коваля Р.Й., Довгополова О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Стрию та Стрийському районі Львівської області на постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 04 листопада 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Стрийському районі Львівської області про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 11.05.2011 року звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Стрийському районі Львівської області про визнання неправомірними дій, зобов'язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії з 01.01.2006 року по 28.02.2011 року включно та в подальшому.

ОСОБА_2 14.05.2011 року звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Стрийському районі Львівської області про стягнення недоплаченої допомоги як дитині війни за період з 14.12.2010 року по червень 2011 року включно.

ОСОБА_3 25.08.2011 року звернулася в суд першої інстанції з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Стрийському районі Львівської області про визнання неправомірними дій, зобов'язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії з 01.02.2006 року по 01.08.2011 року включно та в подальшому.

Постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 04 листопада 2011 року, позов задоволено частково, визнано неправомірними дії відповідача, зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Стрийському районі Львівської області нарахувати та виплатити підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком ОСОБА_1 за період з 11.11.2010 року по 28.02.2011 року, ОСОБА_2 за період з 14.12.2010 року по червень 2011 року включно, ОСОБА_3 за період з 01.02.2011 року по 01.08.2011 року з врахуванням ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум, в решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції управління Пенсійного фонду України в м. Стрию та Стрийському районі Львівської області оскаржило його в апеляційному порядку вважає постанову суду прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Управління Пенсійного фонду України в м. Стрию та Стрийському районі Львівської області здійснює свої повноваження по ефективному використанню коштів Пенсійного фонду України, реалізація нормативних приписів і пенсійних програм здійснюється шляхом фінансування пенсійних виплат за рахунок чітко визначених прибутковою частиною бюджету Пенсійного фонду України джерел і відповідно до конкретних напрямів витратної частини бюджету Пенсійного Фонду України.

Тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачі є дітьми війни, а відтак мають право на встановлене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії.

Згідно ст. 6 згаданого Закону, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначається прожитковим мінімумом для осіб, які втратили працездатність, що урегульовано ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Як визначено ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» розміри державних соціальних гарантій на 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Закон України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» у наведеній нормі відсилає до відповідних законів України. Тобто у даному випаду застосовується спеціальний закон, яким передбачається право на отримання підвищення до пенсії певної категорії осіб - Закон України «Про соціальний захист дітей війни».

Розглядаючи спір суд першої інстанції врахував вимоги ч. 2 ст. 99 КАС України згідно якої для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод чи інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який обчисляється з дня коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а згідно ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги дату звернення позивачів до суду із розглядуваним позовом (ОСОБА_1 11.05.2011 р., ОСОБА_3 25.08.2011 р.), відсутність заяви та поважних причин для поновлення строку, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції помилково відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 з 01.01.2006 року по 10.11.2010 року включно, ОСОБА_3 з 01.02.2011 року по 24.02.2011 року включно) оскільки такі підлягають залишенню без розгляду.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 14 червня 2011 року N 3491-VI, Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

На виконання вимог Закону України від 14 червня 2011 року N 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» 6 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову N 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 року.

З огляду на викладене, стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підлягає застосуванню до набрання чинності зазначеною постановою Кабінету Міністрів України, тобто по 22 липня 2011 року включно.

Стосовно позовних вимог, щодо здійснення позивачам нарахування та виплати недоплаченого підвищення до пенсії, то колегія суддів приходить до висновку, що такі підлягають задоволенню ОСОБА_1 за період з 11.11.2010 року по 22.07.2011 року включно, ОСОБА_2 за період з 14.12.2010 року по 30.06.2011 року, ОСОБА_3 за період з 25.02.2011 року по 22.07.2011 року включно.

Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивачам здійснює Пенсійний фонд України в особі управління Пенсійного фонду України в м. Стрию та Стрийському районі Львівської області, обов'язок щодо нарахування і виплати спірного підвищення правильно покладено на відповідача у справі.

Положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивачу у передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі колегія суддів не вбачає.

Колегія суддів також звертає увагу, що відсутність бюджетного фінансування на виплату, передбаченого Законом України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії, не може бути причиною невиконання відповідним суб'єктом владних повноважень покладених на нього зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).

З врахуванням вище наведеного судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також має місце невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст. 160, ст. 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ст.205, ст.207, ст. 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Стрию та Стрийському районі Львівської області - задовольнити частково, скасувати постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 04 листопада 2011 року у справі № 2а-482/11.

Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Стрию та Стрийському районі Львівської області щодо невиплати ОСОБА_1, ОСОБА_3 підвищення до пенсії відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в м. Стрию та Стрийському районі Львівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 11 листопада 2010 року по року по 22 липня 2011 року з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.

Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в м. Стрию та Стрийському районі Львівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2, підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 14 грудня 2010 року по 30 червня 2011 року з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.

Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в м. Стрию та Стрийському районі Львівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_3 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 25 лютого 2011 року по 22 липня 2011 року з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді Р.Й. Коваль

О.М. Довгополов