УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/4665/13-ц Головуючий у 1-й інст. Сингаївський О.П.

Категорія 52 Доповідач Матюшенко І. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Матюшенка І.В.

суддів: Галацевич О.М., Коломієць О.С.

при секретарі судового

засідання Кузьмінській О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 23 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до комунального підприємства «Житомирська обласна філармонія імені Святослава Ріхтера» Житомирської обласної ради, третя особа ОСОБА_4 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и л а :

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування судом норм матеріального права, просить скасувати рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 23.10.2013 року, яким відмовлено у задоволенні його позову про поновлення на посаді заступника директора комунального підприємства «Житомирська обласна філармонія імені Святослава Ріхтера» Житомирської обласної ради (далі - Підприємство) та стягненні на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Апелянт зазначає, що суд дійшов помилкового висновку про те, що мало місце скорочення штату працівників на Підприємстві, звільнення його відбулося з посади заступника директора по адміністративно-господарській частині, хоча він працював заступником директора Підприємства та останнім не дотримано вимог ч. 2 ст. 40 КЗпП України щодо його працевлаштування на Підприємстві, оскільки на час звільнення була вільною посада інженера з охорони праці.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Встановлено, що ОСОБА_2 з 18.03.2011 року по 30.04.2013 року (а.с.9, 21) працював на Підприємстві заступником директора з адміністративно-господарської частини та звільнений за наказом від 30.04.2013 року № 15-к за п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Звільненню позивача, у відповідності до положень ст.. 49-2 КЗпП України, передувало попередження його про скорочення посади (а.с.6), внесення відповідних змін до штатного розпису підприємства (а.с.47, 58) та його затвердження з 01.05.2013 року (а.с.216).

Суд першої інстанції повно та об'єктивно з'ясував обставини справи, вірно визначився з характером спірних правовідносин, дав правильну оцінку представленим сторонами доказам та дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність позовних вимог ОСОБА_2

Доводи апелянта про те, що на підприємстві не мало місце скорочення штату спростовуються змістом наказів від 28.02.2013 року № 03-Д, від 30.04.2013 року № 15-К та від 01.05.2013 року № 05-Д та даними зі штатних розписів Підприємства станом на 01.02.2011 року та на 01.05.2013 року.

Безпідставними є посилання апелянта і на ту обставину, що він не займав посаду заступника директора з АГЧ, яка скорочена, оскільки саме на таку посаду він був прийнятий на роботу з 18.03.2011 року (а.с.21), ознайомлений з посадовою інструкцією (а.с.42) і саме така посада значилася у штатному розписі Підприємства (а.с.47) на час працевлаштування позивача та перебування його у трудових стосунках з відповідачем.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 49-2 КЗпП України одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Із матеріалів справи вбачається, що на час звільнення ОСОБА_2 йому не було запропоновано іншої роботи, яка була в наявності (інженер з протипожежної безпеки та охорони праці) на Підприємстві. Як встановлено судом, вказана посада не була запропонована позивачу, оскільки, на переконання роботодавця, ОСОБА_2 не відповідав їй за своєю кваліфікацією, що об'єктивно підтверджується змістом розділу 6 «Кваліфікаційні вимоги» Посадових обов'язків інженера з протипожежної безпеки та охорони праці (а.с.122-123), даними про освіту позивача (а.с.65) та даними з трудової книжки позивача (а.с.77-80). А відтак, доводи апелянта про неправильне застосування судом норм матеріального права (ч.2 ст. 40 КЗпП) колегією суддів визнаються необґрунтованими.

Рішення суду постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 23 жовтня 2013 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Судді