ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ПОСТАНОВА
Іменем України
19 листопада 2013 р. (о 14:43) Справа №801/10394/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кірєєва Д.В., за участю секретаря судового засідання Цатурян С.О., за участю представників сторін:
від позивача - Калініченко М.С., паспорт НОМЕР_1, довіреність № 728а/12 від 07.06.2012 р.;
від відповідача - Бєлоусова Д.С., посвідчення № 005807, довіреність № 49-1949-вих.-13 від 18.11.2013 р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Кримавтотранс»
до Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Діденко О.О.
про визнання протиправною та скасування постанови від 28.10.2013 року.
Суть спору: Публічне акціонерне товариство «Кримавтотранс» (далі- позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Діденко О.О. (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про проведення перевірки щодо додержання земельного законодавства України.
Позов мотивовано тим, що спірна постанова прийнята з порушенням норм матеріального права. Позивач зазначає, що відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про прокуратуру" додержання земельного законодавства і сплата податків не є предметом прокурорського нагляду згідно переліку, вказаному в Законі.
Представник позивача у судовому засіданні 19.11.2013 року наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених в позовній заяві, надав пояснення по суті спору.
Представник відповідача у судовому засіданні 19.11.2013 року проти позову заперечував, зазначивши, що спірна постанова прийнята з дотриманням вимог діючого законодавства та у межах повноважень органів прокуратури. Правова позиція відповідача викладена в письмових запереченнях на адміністративний позов.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши позивача, представників позивача, відповідача, суд, -
ВСТАНОВИВ:
10.09.2013 року листом № 1307/9/27-03-15-02 Державна податкова інспекція у нахімовському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі повідомила Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері про те, що нараховані суми земельного податку ПАТ «АК «Кримавтотранс» (ЄДРПОУ 03120667) за земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Севастополь, площа Ревякіна,1/вул. Вокзальна, 11 для обслуговування автостанції, згідно наданої грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням коефіцієнту функціонального призначення 0.1 - для земель транспорту, зв'язку.
17.09.2013 року Головне управління Держземагенства у м. Севастополі на вимогу Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері повідомило про те, що ВАТ «АК «Кримавтотранс» (код юридичної особи 03120667) з заявою про внесення змін до державного акту ІІ-КМ № 005170 від 31.10.1995 до Головного управління не звертався. В період часу з 01.01.2010 р. по теперішній час зміни в зазначений державний акт не вносились.
28.10.2013 року Севастопольським прокурором з нагляду за додержанням законів в транспортній сфері старшим радником юстиції О. Діденко винесено постанову про проведення в порядку прокурорського нагляду за додержанням законів перевірки щодо додержання земельного законодавства України у діяльності Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Кримавтотранс».
Постанова мотивована тим, що на земельній ділянці, загальною площею 0,5142 на, розташованій за адресою: пл. Ревякіна, 1, м. Севастополь здійснюється комерційна торгівля, що може свідчити про можливе використання земельної ділянки всупереч цільовому призначенню (не для обслуговування автостанції, а в комерційних цілях) та зниженню сплати податку на землю, що свідчить про можливі порушення у діяльності ПАТ «АК «Кримавтотранс» при використанні земельної ділянки.
Не погодившись з вказаною постановою позивач звернувся до суду.
Перевіряючи законність та обґрунтованість позивних вимог, суд зазначає наступне.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує органи влади діяти лише на підставі, в межа повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність рішення відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено; 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку;
Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки и загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.
Згідно ст. 121 Конституції України прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються:
1) підтримання державного обвинувачення в суді;
2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;
3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;
4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
Відповідно до пункту 9 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинних законів функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів та функцію попереднього слідства - до введення в дію законів, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів, та до сформування системи досудового слідства і введення в дію законів, що регулюють її функціонування.
Отже органи прокуратури здійснюють, в тому числі, функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів до введення в дію законів, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів.
Статтею 1 Закону України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 року №1789-XII (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.
Статтею 19 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є:
1) відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам;
2) додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав;
3) додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.
Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.
Згідно з п. 4 наказу Генерального прокурора України № 3гн від 07.11.2012 р. «Про організацію прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів» основними напрямами нагляду за додержанням і застосуванням законів вважати захист: соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод людини та громадянина, насамперед осіб, які потребують державної підтримки та допомоги; фінансово-економічних інтересів держави, передусім у бюджетній та земельній сферах; конституційних засад підприємницької діяльності.
Відповідно до п. 10 наказу Генерального прокурора України № 3/1гн від 07.11.2012 «Про особливості діяльності органів прокуратури України в сфері транспорту» при здійсненні нагляду за додержанням і застосуванням законів та представницької діяльності особливу увагу приділяти зокрема питанням використання та охорони земель транспорту.
Отже, органи прокуратури здійснюють перевірку додержання законів, зокрема, що стосуються питань охорони навколишнього середовища, економічних питань та ін.
Згідно п. 4, 5 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право: мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, у тому числі за письмовою вимогою, і таких, що містять комерційну таємницю або інформацію з обмеженим доступом. Письмово вимагати подання в прокуратуру у визначений ним розумний строк зазначених документів та матеріалів, видачі необхідних довідок, у тому числі щодо операцій і рахунків юридичних осіб та інших організацій, для вирішення питань, пов'язаних з перевіркою. Отримання від банків інформації, яка містить банківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність"; отримувати від посадових та службових осіб і громадян усні або письмові пояснення, в тому числі шляхом виклику відповідної особи до органу прокуратури.
Дії, передбачені пунктами 3, 4 та 5 частини першої цієї статті, можуть бути вчинені виключно під час проведення перевірки в порядку, передбаченому статтею 21 цього Закону (ч. 2 ст. 20 Закону України "Про прокуратуру").
Підстави, порядок проведення перевірок визначені ст. 21 Закону України "Про прокуратуру".
Так, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 21 Закону України "Про прокуратуру" перевірки проводяться за письмовими зверненнями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, фізичних та юридичних осіб, а також за власною ініціативою прокурора. При цьому перевірки за заявами фізичних чи юридичних осіб, зверненнями та запитами депутатів усіх рівнів, крім заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, проводяться лише у разі їх попереднього розгляду компетентними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами або неприйняття ними у встановлені строки рішень з цих питань.
У разі якщо захист прав і свобод людини і громадянина та інтересів держави згідно із законом є компетенцією відповідних органів державного нагляду (контролю), перевірки проводяться з обов'язковим наданням оцінки щодо законності їх діяльності. У зв'язку з бездіяльністю уповноваженого органу державного нагляду (контролю) або відсутністю такого органу вживаються відповідні заходи прокурорського реагування, спрямовані на забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина, інтересів держави.
Отже, виходячи з системного аналізу наведених норм Закону, суд вказує, що перевірки проводяться:
1) за письмовими зверненнями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, за заявами фізичних та юридичних осіб, і у цьому випадку таки перевірки проводяться у разі їх попереднього розгляду компетентними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами або неприйняття ними у встановлені строки рішень з цих питань;
2) за власною ініціативою - без будь-яких обмежень щодо необхідності попереднього розгляду цих звернень іншими компетентними органами.
Згідно з ч. 3 ст. 21 Закону України "Про прокуратуру" для здійснення перевірки прокурор приймає постанову, в якій зазначає підстави, що свідчать про можливі порушення законності, та обґрунтовує необхідність вчинення дій, передбачених пунктами 3, 4 та 5 частини першої статті 20 цього Закону. Не допускається проведення перевірки без надання копії зазначеної постанови представнику підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, підпорядкованості чи приналежності, фізичній особі - підприємцю. Постанова прокурора може бути оскаржена цими особами до прокурора вищого рівня або суду в порядку адміністративного судочинства протягом десяти днів з дня одержання копії постанови. За результатами розгляду скарги прокурор вищого рівня приймає рішення про задоволення скарги та скасування постанови або про відмову у задоволенні скарги. Оскарження постанови до прокурора вищого рівня не позбавляє особу права на її оскарження до суду, яке може бути здійснене нею протягом десяти днів з дня одержання рішення прокурора вищого рівня про результати розгляду скарги.
Як вбачається з матеріалів справи спірна постанова була прийнята на підставі інформації, наданої ДПІ у Нахімовському районі ГУ Міндоходів у м. Севастополі та Головного управління Держземагенства у м. Севастополі.
Отже, вказана вище перевірка позивача призначена за власною ініціативою відповідача.
Постанову Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері про проведення перевірки в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів від 28.10.2013 року отримано позивачем 30.10.2013 року за вх. № 1898, що підтверджується відшитком штрампу вхідної кореспонденції.
Крім того, зазначена постанова, на думку суду, не суперечить вимогам ч. 2 ст. 19 Закону України "Про прокуратуру", відповідно до якої прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.
Слід наголосити, що в даному випадку право прокурора на проведення перевірки передбачено ст. 21 Закону України "Про прокуратуру", що кореспондується з вимогами ч. 1 ст. 19 Закону України "Про прокуратуру", яка встановлює предмет прокурорського нагляду, зокрема, що стосуються дотримання законів у економічній сфері, що обумовлено саме захистом інтересів держави у цієї сфері.
Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України "Про прокуратуру" у разі якщо захист прав і свобод людини і громадянина та інтересів держави згідно із законом є компетенцією відповідних органів державного нагляду (контролю), перевірки проводяться з обов'язковим наданням оцінки щодо законності їх діяльності.
З урахуванням викладеного, суд вважає неспроможними доводи позивача, що аналіз наведених норм законів дає підстави вважати, що у прокуратури відсутні повноваження на проведення перевірки додержання земельного законодавства та сплати податку за використання земельної ділянки.
Суд зазначає, що предметом вказаного спору є правомірність прийняття постанови в порядку ст. 21 Закону України "Про прокуратуру", а не наявність чи відсутність обставин щодо порушення позивачем земельного законодавства.
Крім того, на думку суду, аналіз діючої на даний час редакції Закону України "Про прокуратуру" надає право органам прокуратури на проведення таких перевірок, в тому числі при наявності органів, які здійснюють контрольні (наглядові) функції за дотриманням законодавства.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що постанову про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів від 28.10.2013 року Севастопольським прокурором з нагляду за додержанням законів в транспортній сфері Діденко О.О. винесено у відповідності до вимог Закону України "Про прокуратуру", наказу Генерального прокурора України № 3гн від 07.11.2012 року "Про організацію прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів" та Положення про порядок проведення органами прокуратури перевірок при здійсненні нагляду за додержанням і застосуванням законів, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 111 від 12.11.2012 року.
Таким чином, враховуючи наведені норми Закону України "Про прокуратуру", суд дійшов висновку про наявність повноважень у відповідача для прийняття постанови про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів від 28.10.2013 року.
Більш того, суд зазначає, що 29.10.2013 року Севастопольським прокурором з нагляду за додержанням законів у транспортній сферіна адресу позивача надіслано вимогу № 49-1827-вих-13 в порядку ст. ст. 8, 20 Закону України "Про прокуратуру" про надання в строк до 04.11.2013 року документів та інформації стосовно законності використання земель та додержання меж встановлених для обслуговування автобусної станції на площі Ревякіна.
01.11.2013 року ПАТ "Акціонарна компанія "Кримавтотранс" листом № 1183/12 повідомило відповідача про надання документів, зазначених у вимозі, після їх підготовки пізніше встановленого строку.
Зазначене свідчить про згоду позивача з підставами проведення перевірки та вимогами прокурора.
За таких обставин суд вважає, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити.
Відповідно до статті 94 КАС України, якщо судовим рішенням позивачеві відмовлено у задоволенні позову повністю, сплачений ним судовий збір не повертається.
У судовому засіданні, яке відбулось 19.11.2013 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови, згідно зі ст. 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 22.11.2013 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя підпис Кірєєв Д.В.