АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Справа № 22-ц/796/13446/2013 Головуючий у І інстанції - Шевченко Т.М.
Доповідач - Андрієнко А.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого судді Андрієнко А.М.
Суддів: Желепи О.В.
МараєвоїН.Є.
При секретарі Онищенко О.С.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою заступника прокурора м. Києва на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 12 серпня 2013 року у справі за позовом заступника прокурора Голосіївського району м. Києва до Київської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсними рішення, державного акту на право власності на земельну ділянку, договору купівлі-продажу та відновлення становища, яке існувало до порушення,
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач заступник прокурора Голосіївського району м. Києва звернувся у суд з позовом, в якому просив визнати незаконним та скасувати пункт 909 Додатку № 1 до рішення Київської міської ради від 18.12.2008 року № 922/922; визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0997 га на АДРЕСА_1 кадастровий номер 8 000 000 000:79:364:0336, виданий ОСОБА_2 і зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) 22.12.2009 року № 07-7-05089; визнати недійсним договір купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки, укладений 22.02.2010 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3; відновити становище, яке існувало до порушення шляхом визнання права власності на зазначену земельну ділянку за територіальною громадою м. Києва.
Свої вимоги мотивує тим, що рішенням від 18.12.2008 року № 922/922 "Про передачу громадянам України земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд та для ведення садівництва у мікрорайоні Жуляни у Солом'янському та Голосіївському районах міста Києва" відведено 975 громадянам земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд, а також 315 громадянам земельні ділянки для ведення садівництва у мікрорайоні Жуляни у Солом'янському та Голосіївському районах м. Києва. Пунктом 909 вказаного рішення КМР ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0997 га на АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. На виконання вказаного рішення ОСОБА_2 видано державний акт на право власності на вказану земельну ділянку, який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА) 22.12.2009 року за № 07-7-05089.
22.02.2010 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки на АДРЕСА_1. На даний час зазначена земельна ділянка належить на праві власності ОСОБА_3 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку, зареєстрованого в Головному управлінні земельних ресурсів 13.03.2010 року за № 07-7-05268. На думку позивача, прийняте рішення Київради, державний акт на право власності на земельну ділянку та укладений договір її купівлі-продажу не відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають визнанню недійсними, оскільки проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки за замовленням ОСОБА_2 взагалі не розроблявся, контролюючими органами не розглядався та не погоджувався, а проект рішення міської ради про передачу у власність земельної ділянки Головним управлінням земельних ресурсів КМДА не готувався та на розгляд міської ради не направлявся, що свідчить про те, що оскаржуване рішення та укладені на його підставі договори купівлі-продажу та державні акти на право власності на зазначену земельну ділянку прийняті з порушенням встановленої Земельним кодексом України процедури. Крім того, позивач зазначає про те, що всупереч ст.9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації", п.2 Порядку проведення експертизи містобудівної документації, затвердженого постановою КМ України від 20.10.2000 року № 1577, експертиза проекту землеустрою та містобудівної документації не проводилась. Оспорюваним рішенням міської ради внесено зміни до Генерального плану міста Києва без проведення обов'язкової державної екологічної документації. Також КМР не були враховані публічні інтереси територіальної громади м.Києва, оспорюване рішення прийняте без інформування населення через ЗМІ про заплановану зміну цільового призначення земельних ділянок та про заплановану передачу цих земельних ділянок у приватну власність. При затвердженні містобудівного обґрунтування та внесенні змін до Генерального плану були порушені також громадські і приватні інтереси. Оскільки рішення Київради від 18.12.2008 року № 922/922 прийняте з грубими порушеннями вимог законодавства, держаний акт на право власності на земельну ділянку, виданий на підставі вказаного рішення, згідно з ч.1 ст.155 ЗК України підлягає визнанню недійсним. Також підлягає визнанню недійсним договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки, укладений у подальшому з ОСОБА_3, у зв'язку з продажем земельної ділянки особами, що не є її власниками, тобто не наділені повноваженнями по володінню, користуванню та розпорядженню нею. Для захисту порушеного права також необхідно відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом визнання права власності на спірну земельну ділянку за територіальною громадою м. Києва.
Рішенням рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 12 серпня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі заступник прокурора м. Києва просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким позов прокурора задовольнити в повному обсязі, вказуючи на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушенням норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість постановленого рішення в цій частині, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційні скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням КМР від 18.12.2008 року за № 922/922 "Про передачу громадянам України земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд та для ведення садівництва у мікрорайоні Жуляни у Солом'янському та Голосіївському районах м. Києва» відведено 975 громадянам земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд, а також 315 громадянам земельні ділянки для ведення садівництва у мікрорайоні Жуляни у Солом'янському та Голосіївському районах м. Києва.
Пунктом 909 зазначеного рішення КМР ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0997 га на АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.
На виконання вказаного рішення ОСОБА_2 видано Державний акт на право власності на вказану земельну ділянку, який зареєстрований Головним управлінням виконавчого органу КМР (КМДА) 13.03.2010 року за № 07-7-05089 (а.с. 15-16).
22.02.2010 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 (а.с. 13-14).
З акту обстеження земельної ділянки № 1147/01 від 22.08.2012 року вбачається, що земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 придбав ОСОБА_3 Також обстеженням встановлено, що зазначена земельна ділянка вільна від забудови, не огороджена та не охороняється, будівельні роботи не ведуться (а.с. 17-18).
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.11.2011 року був задоволений позов заступника прокурора м. Києва в частині скасування рішення Київської міської ради від 18 грудня 2008 року № 922/922 «Про передачу громадянам України земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд та для ведення садівництва у мікрорайоні Жуляни у Солом'янському та Голосіївському районах м. Києва», зокрема й відповідачу ОСОБА_2
Не погоджуючись із вказаною вище постановою, одна з зазначених у ній осіб звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва із заявою про перегляд постанови від 17.11.2011 р. за нововиявленими обставинами. Підставою для перегляду було те, що 18 червня 2012 року заявником отримано лист Управління Служби безпеки України у м. Києві № 51/12/2543 від 11 червня 2012 року, згідно якого УСБ України в м. Києві під час проведення обшуку в ПП «ОСОБА_5» було вилучено оригінали проектів землеустрою та погодження проекту відведення земельних ділянок певних осіб, зокрема й відповідача ОСОБА_2
За результатами розгляду вказаної справи, суд своєю постановою від 20 вересня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2013 року, скасував Постанову від 17.11.2011 р. та відмовив в задоволенні позову заступника прокурора м. Києва в частині скасування оскаржуваного рішення щодо передачі земельних ділянок стосовно деяких осіб.
Відповідно до ст.. 61 ч.3 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням в цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Як вбачається із Постанови Окружного адміністративного суду м.Києва від 20.09.2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2013 року було встановлено існування проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки та погодження з контролюючими органами проекту її відведення. Зазначені обставини були встановлені в тому числі і стосовно відповідача ОСОБА_2
Рішенням Європейського суду з прав людини від 20.10.11 року Рисовський проти України та Конституційним судом України визначено, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині визнання пункт 909 Додатку №1 до рішення КМР від 18.12.2008 року № 922/922 суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для визнання такого рішення недійсним.
Оскільки рішення Київської міської ради від 18.12.2008 року № 922/922 не скасовано, то підстав для визнання Державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,0997 га на АДРЕСА_1 кадастровий номер 8 000 000 000:79:364:0336, виданий ОСОБА_2 , немає.
Статтями 203, 215 ч.1 ЦК України визначено підстави визнання правочинів недійсними.
Судом першої інстанції також правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки на АДРЕСА_1, 22.02.2010 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 недійсним, оскільки не встановлено підстав, передбачених ст.. 203, 215 ЦК України для визнання правочину недійсним.
Суд першої інстанції повно і всебічно з 'ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку та прийшов до правильного висновку про недоведеність позовних вимог позивачем.
Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.
Постановлене судом рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасоване з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 303, 308, 313-315 ЦПК України , колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу заступника прокурора м.Києва відхилити .
Рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 12 серпня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий:
Судді: