ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" грудня 2006 р. Справа № 47/525-06
вх. № 10918/5-47
Колегія суддів господарського суду в складі:
Головуючий суддя Светлічний Ю.В.
суддя Хачатрян В.С.
суддя Жельне С.Ч.
при секретарі судового засідання Плотнікова Є.В.
за участю представників сторін:
позивача - 1-го - Ярещенко О.В. за довіреністю № 1427/08-11 від 04.08.2006р., Новак О.М. за довіреністю №658/08-11 від 17.05.2006р. позивача 2-го - не з"явився; відповідача - 1-го - Скіданова К.В. за довіреністю б/н від 01.12.2006р., ВеденьовоїМ.М. за довіреністю б/н від 01.12.2006р. , 2-го відповідача - не з"явився, прокурора - Стовбер Т.О. посвідчення №175 від 02.11.2006р.
розглянувши справу за позовом Прокурора м. Харкова в інтересах держави - в особі Харківської міської ради, м. Харків, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області
до 1-го відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Таміра", м. Харків
2-го відповідача - Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева", м. Харків
про визнання недійсним договору
ВСТАНОВИЛА:
Прокурор м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради та Регіонального відділення Фонду державного майна по Харківської області, звернувся до суду з позовом в якому він просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 7 березня 2006р., що укладений між Державним підприємством „Завод імені В.О.Малишева” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Таміра”, визнати недійсним витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №10079470 від 14.03.2006р. на майно реєстраційний №14017241 номер запису 6324 в книзі 1, виданий Товариству з обмеженою відповідальністю ”Таміра”, крім того повернути до державної власності нежитлову будівлю літ."А-2" загальною площею 3264,1 кв. м, яка розташована в м. Харкові по пр. Гагаріна, 43-Г.
18 вересня 2006 року (вх. № 17391) на адресу господарського суду Харківської надійшло клопотання відповідача про призначення колегіального розгляду справи в зв'язку з її складністю.
Ухвалою першого заступника голови господарського суду Харківської області від 21.09.2006р. було призначено колегіальний розгляд справи у складі : головуючого судді Светлічного Ю.В., судді Швед Е.Ю., судді Буряк Л.В.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.09.2006р. провадження по справі було зупинено у зв"язку з подачею апеляційної скарги.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 27.09.2006р. відповідачу було відмовлено у прийнятті апеляційної скарги.
У зв"язку з відрядженням судді Швед Е.Ю. було змінено склад колегії та призначити новий у складі: головуючого судді Светлічного Ю.В., судді Інте Т.В., судді Шарко Л.В.
Представник Фонду державного майна України надав через канцелярію господарського суду 19.09.2006р. пояснення по справі в яких заявив клопотання щодо заміни регіонального відділення ФДМУ по Харківській області на належного позивача - Міністерство промислової політики України.
Суд розглянувши дане клопотання визнав за необхідне відмовити в його задоволенні, як у необгрунтованому.
Представник міської ради надав через канцелярю господарського суду 18.09.2006р. клопотання в якому він просить суд залучити у якості 2-го відповідача - Державне підприємство "Завод ім. В.О. Малишева", яке було судом розглянуто та задоволено.
Відповідно до ст. 24 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.
Ухвалою 1-го заступника голови господарського суду Харківської області від 20.10.2006р. було змінено склад колегії по справі №47/525-06 та призначено новий у складі: головуючого судді Светлічного Ю.В., судді Лаврової Л.С., та судді Хачатрян В.С.
Представник 1-го відповідача звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 27.09.2006р., у зв"язку з чим провадження по справі №47/525-06 відповідно до ухвали господарського суду від 20.10.2006р. було зупинено.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.11.2006р. касаційну скаргу ТОВ "Таміра" від 13.10.2006р. на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 27.09.2006р. було повернуто без розгляду.
Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області від 30.11.2006р. було змінено склад колегії та призначено новий у складі: головуючого судді Светлічного Ю.В., судді Хачатрян В.С., судді Кононової О.В.
Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області від 18.12.2006р. було змінено склад колегії у зв"язку з відпусткою судді Кононової О.В. та та призначено новий у складі: головуючого судді Светлічного Ю.В., судді Хачатрян В.С. та судді Жельне С.Ч.
Представник 1-го відповідача надав через канцелярію господарського суду відзив на позов, згідно з яким вважає позовні вимоги необґрунтованими. Так, на твердження відповідача, діючим законодавством України не встановлено право прокурора на звернення до суду за захистом прав та інтересів територіальних громад, крім того, ст. 16 Закону України «Про дошкільну освіту» не встановлює обов’язку передачі навчальних закладів з державної до комунальної власності, а лише встановлює безоплатність такої передачі. Відповідач також вказує на те, що оспорюваним правочином ніяким чином не порушені права та інтереси Фонду державного майна України, в зв’язку з чим в позові, пред’явленому в інтересах цього органу, повинно бути відмовлено. Відповідач також вказав, що при укладанні оспорюваного правочину не було порушено жодної норми діючого законодавства, так як нежитлове приміщення, що є предметом такого правочину, ніколи не було ані майном державного учбового закладу, ані об’єктом освіти.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав:
В ст. 2 ГПК України, ст.ст. 5, 20, 361 Закону України "Про прокуратуру" передбачено право прокурора на звернення до суду з позовними заявами в інтересах держави. Жодна з норм діючого в Україні законодавства не надає права прокурору на звернення до суду в інтересах територіальних громад. Більш того, суд вважає, що оспорюваним правочином не були порушені чи оспорені які-небудь права чи законні інтереси Харківської міської ради Харківської області. Так, ч.6 ст. 16 Закону України «Про дошкільну освіту», на яку посилається прокурор, передбачає, що дошкільні навчальні заклади передаються центральними органами державної власності або власником з державної до комунальної власності на безоплатній основі. Цей пункт регулює передачу не майна дошкільного навчального закладу, а саме дошкільного навчального закладу. При цьому ця стаття не закріплює обов’язку передачі учбового закладу з державної до комунальної власності, а передбачає безоплатність такої передачі.
Позов заявлений прокурором також в інтересах держави в особі Фонду державного майна України. Основними завданнями згаданого Фонду відповідно до Тимчасового положення про Фонд державного майна України, затверджений Постановою ВРУ від 07.07.1992р. № 2558-XII, є виконання державної політики в області приватизації державного майна, та оренди майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю. В зв’язку з тим, що предметом оскаржуваного правочину не є ані приватизація державного майна, ані оренда майнового комплексу, що є загальнодержавною власністю, суд вважає, що таким правочином також не були порушені які-небудь права або інтереси Фонду державного майна України.
Суд також дійшов висновку, що при укладанні договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 07.03.2006р. між відповідачем та Державним підприємством "Завод ім. В.О. Малишева", норми Законів України "Про освіту" та "Про дошкільну освіту" сторонами порушені не були.
Відповідно до ст. 16 Закону України "Про дошкільну освіту" та ст. 18 Закону України "Про освіту", навчальні заклади створюються органами державної влади.
В Положенні про дошкільний навчальний заклад, затверджений Постановою КМ України 12.03.2003р. № 305 закріплено, що дошкільний навчальний заклад є юридичною особою з дня реєстрації його статуту, діє на підставі статуту, який затверджується засновником (власником) за погодженням з відповідним органом управління освітою і реєструється місцевим органом виконавчої влади, має печатку та штамп встановленого зразку, бланки з власними реквізитами, рахунок в органах Державного казначейства.
Згідно з ч.7 ст. 18 Закону України "Про освіту" навчальний заклад повинен мати власне найменування, в якому обов’язково вказується його тип (дитячий садок, школа і таке інше) та організаційно-правова форма.
При цьому відповідно до ст. 38 Закону України "Про дошкільну освіту", ст. 63 Закону України "Про освіту", будівлі, споруди, земельні ділянки та інше майно є матеріально-технічною базою навчального закладу. Майно дошкільного навчального закладу належить йому на правах, встановлених діючим законодавством України.
Позивачем не надано суду жодних доказів того, що нежитлова будівля літ. "А-2", розташована по пр. Гагаріна, 43-Г в м. Харкові належить дошкільному навчальному закладу, або за такою адресою дійсно зареєстрований дошкільний навчальний заклад в установленому діючим законодавством порядку.
Згідно з наказом ДП „Завод імені В.О. Малишева” від 18.12.2002 р. № 2003 „Про закриття дошкільного закладу № 380 по пр. Гагаріна, 43-А ДП „Завод ім.. В.О. Малишева” дошкільний заклад № 380 закрито.
Згідно матеріалів справи, спірна нежитлова будівля, розташована по пр. Гагаріна, 43-Г в м. Харкові була зареєстрована за Державним підприємством "Завод ім. В.О.Малишева" в реєстрі прав власності на нерухоме майно 02.03.2006р. на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане Виконкомом Харківської міськради 28.02.2006р. та розпорядження Харківського міського голови від 28.02.2006р. № 517.
Таким чином при укладанні договору купівлі-продажу вищезазначеної нежитлової будівлі, сторони взагалі не повинні були керуватися Законами України «Про освіту» та «Про дошкільну освіту», як на тому наполягає позивач.
Відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Мінюста 07.02.2002р. № 7/5 в редакції наказу Мінюста від 28.10.2003р. № 6/5, витяг про реєстрацію прав власності – це документ, що видається по результатам прийняття рішення реєстратором та внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно. Діючим законодавством України не передбачено такого способу захисту прав власності як визнання недійсним витягу про реєстрацію права власності.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 42, 43, 45, 12, 84, 85 ГПК України, -
ВИРІШИЛА:
В задоволенні позову відмовити повністю.
Повний текст рішення підписано 19.12.2006р.
Головуючий суддя Светлічний Ю.В.
суддя Хачатрян В.С.
суддя Жельне С.Ч.