Апеляційний суд Рівненської області

___________________________________________________________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2013 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого судді : Баглика С.П.,

суддів :Сачука В.І., Матюхи Ю.В.,

за участю прокурора : Горбань О.В.,

представників потерпілого : ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисника : ОСОБА_3,

засудженого : ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному, кримінальну справу за апеляціями: засудженого ОСОБА_4 і його захисника-адвоката ОСОБА_5, потерпілого ОСОБА_6 та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Сарненського районного суду Рівненської області від 08 серпня 2013 року.

Цим вироком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та зареєстрований с. Кам'яне-Случанське Сарненського району Рівненської області, жителя АДРЕСА_1, громадянин України, освіта середня, розлучений, освіта середня-спеціальна, не працюючий, раніше не судимий, -

- засуджений за ч.1 ст.121 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі.

Судом в строк відбування покарання зараховано період попереднього ув'язнення з 25 квітня по 24 липня 2012 року.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 40000 грн. моральної шкоди. В задоволені решти позовних вимог відмовленно.

Судом вирішено питання щодо речових доказів.

За вироком суду ОСОБА_4 визнаний винним та засуджений за те, що він 14 вересня 2009 року о 10:00 год., перебуваючи на території полігону сміттєзвалища КП «Трудівник», що неподалік с. Ремчиці Сарненського району, на ґрунті особистих неприязних відносин, умисно наніс ОСОБА_7 один удар кулаком в область грудної клітки, після чого уламком дерев'яної дошки наніс 8 ударів по стегну та тулубу останнього, в результаті чого ОСОБА_7 отримав тяжкі тілесні ушкодження.

В поданих на вирок суду апеляціях: прокурор та потерпілий, не погоджуючись з рішенням суду та не оспорюючи доведеність вини та кваліфікацію дій засудженого, вважають, що призначене судом покарання не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості.

Прокурор просить вирок суду скасувати та постановити новий, яким ОСОБА_4 за ч.1 ст. 121 КК України призначити покарання у виді 6 років позбавлення волі;

Потерпілий просить вирок скасувати та призначити засудженому покарання в межах санкції інкримінованої йому статті без застосування ст. 69 КК України;

Захисник-адвокат засудженого ОСОБА_5, вважає вирок незаконним з неправильним застосуванням кримінального закону. Доводить, що дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч.1 ст. 122 КК України. Просить вирок змінити та засудити ОСОБА_4 за ч.1 ст. 122 КК України на 2 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити від призначеного покарання з іспитовим строком 1 рік та покласти обов'язки передбачені ст. 76 КК України;

В поданій апеляції засуджений ОСОБА_4 не оспорюючи доведеність вини та кваліфікацію його дій, вважає вирок незаконним в наслідок суворості. Доводить, що в справі наявні обставини, які пом'якшують покарання та дають підстави призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі. Просить вирок змінити та за ч.1 ст. 121 КК України призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити від призначеного покарання з іспитовим строком 2 роки та покласти обов'язки передбачені ст. 76 КК України.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, доводи представників потерпілого, засудженого та його захисника, які підтримали свої апеляційні вимоги, перевіривши матеріали справи та доводи викладенні в апеляціях, колегія суддів вважає, що апеляції не підлягають задоволенню з таких підстав.

Винність ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину установлена сукупністю зібраних по справі доказах, яким суд дав належну оцінку.

Статтею 69 КК України передбачено, що за наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті ( санкції частини статті) Особливої частини Кримінального Кодексу.

Пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 „Про практику призначення судами кримінального покарання (із наступними змінами) зазначено, що згідно зі ст.69 КК України призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за вчинений злочин, може мати місце лише за наявності кількох ( не менше двох) обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості цього злочину, з урахуванням особи винного.

Врахувавши всі обставини, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, а саме щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування збитків, інвалід ІІІ групи, суд дійшов вірного висновку про можливість призначити засудженому ОСОБА_4 покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч.1 ст.121 КК України.

Доводи прокурора та потерпілого про необхідність скасування вироку і постановлення нового є безпідставні, оскільки ні в поданих апеляціях ні під час їх розгляду вони не довели, що призначене судом покарання ОСОБА_4 є недостатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Доводи захисника-адвоката ОСОБА_5 щодо перекваліфікації дій засудженого суд оцінює критично та до уваги не бере, так як вони спростовуються матеріалами справи, а саме висновком експерта № 109 (т.1 а.с. 174-178), висновком експерта № 121 (т.1 а.с. 192-199) повторної комісійної експертизи та постановою про зміну обвинувачення (т.1 а.с.205), яка ніким не оскаржувалась.

Доводи засудженого про призначення покарання не пов'язаного з позбавленням волі є безпідставні, так як він вчинив умисний тяжкий злочин внаслідок якого потерпілому спричинено розлад здоров'я, поєднаного із стійкою втратою працездатності не менше як на одну третину та встановлено інвалідність.

За таких обставин, при призначенні ОСОБА_4 покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про його особу, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання і призначив покарання, яке є достатнім і необхідним для його виправлення та попередження нових злочинів.

Підстав для зміни чи скасування вироку колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України (ред. 1960р.) колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Сарненського районного суду Рівненської області від 08 серпня 2013 року щодо ОСОБА_4 залишити без зміни, а апеляції прокурора, потерпілого, засудженого та його захисника - без задоволення.

Головуючий: Баглик С.П. (підпис)

Судді: Сачук В.І. (підпис) Матюха Ю.В. (підпис)

З оригіналом згідно

Суддя: С.П. Баглик