ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2013 року Справа № 910/6367/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.І. - головуючого (доповідача), Грека Б.М., Палія В.В.,

за участю представників: позивача - Скопича Ю.В.

відповідача -

розглянувши касаційні скарги Публічного акціонерного товариства НАК "Нафтогаз України" та Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" на рішення господарського суду м.Києва від 13 червня 2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 9 жовтня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" до Публічного акціонерного товариства НАК "Нафтогаз України" про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду м.Києва з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 406485992,80 грн. за договором поставки природного газу №УГВ6419/21-12 від 10 жовтня 2012 року, в тому числі основного боргу в сумі 396478607,51 грн. та 8310932,96 грн. пені, 1623582,27 грн. 3% річних, штрафу в розмірі 72870,06 грн., нарахованих відповідачеві за несвоєчасне виконання ним своїх договірних зобов'язань щодо розрахунків за поставлений газ.

У зв'язку зі встановленням судом під час розгляду даної справи факту сплати відповідачем суми основного боргу, заявленого позивачем до стягнення, за поставлений ним газ в розмірі 396478607,51 грн., ухвалою господарського суду м.Києва від 13 червня 2013 року провадження в даній справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 396478607,51 грн. припинено на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, за відсутністю предмету спору.

Рішенням господарського суду м.Києва від 13 червня 2013 року (суддя Полякова К.В.) позов задоволений частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 4155466,48 грн. пені, 72870,06 грн. штрафу, 3% річних в сумі 1623582,27 грн., судовий збір. В іншій частині в позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 9 жовтня 2013 року рішення суду залишене без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, позивач просить їх скасувати в частині відмови в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення його позовних вимог.

Крім того, відповідач, не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, просить їх скасувати в частині стягнення 4 155 466,48 грн. пені, 72 870,06 грн. штрафу та 1 623 582,27 грн. 3% річних, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача щодо стягнення пені, штрафу та 3% річних.

Обговоривши доводи касаційних скарг, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, а оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, з наступних підстав.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що 10 грудня 2012 року між сторонами у справі був укладений договір поставки природного газу №УГВ6419/21-12, згідно умов якого постачальник зобов'язався передати покупцю у 2013 році у власність природний газ власного видобутку для потреб населення, а покупець зобов'язався прийняти від постачальника та оплатити природний газ на умовах та в порядку, передбаченому даним договором.

На виконання умов укладеного договору позивачем за період січня - березня місяця 2013 року було поставлено відповідачеві природний газ в обсязі 3370564870 куб. м на загальну суму 1412401503,12 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу.

Як правильно було встановлено судами при розгляді справи, відповідач в порушення умов укладеного договору, у встановлені строки свої зобов'язання по оплаті отриманого ним природного газу виконав частково, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за укладеним договором за використаний боржником у березні місяці 2013 року природний газ в сумі 396478607,51 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Дослідивши належним чином всі наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, господарські суди попередніх судових інстанцій правильно встановили той факт, що заборгованість в сумі 396478607,51 грн. відповідачем станом на час розгляду даної справи була сплачена в повному обсязі.

Тому, місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, правильно припинив провадження у справі в частині стягнення з відповідача 396478607,51 грн. суми основного боргу, на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, за відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд вважає, що місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, вірно застосував норми матеріального права і обгрунтовано визнав такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1623582,27 грн.

У відповідності до ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

На підставі п.7.3 укладеного договору поставки природного газу, у разі невиконання покупцем умов п.5 цього договору щодо порядку проведення розрахунків, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу та додатково сплатити штраф в розмірі 0,01% від суми простроченого платежу.

Стаття 233 Господарського кодексу України передбачає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Взявши до уваги майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, враховуючи статус відповідача, а також ступінь виконання боржником своїх зобов'язань за укладеним договором, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, правильно вважав за необхідне зменшити розмір стягнення з відповідача суми пені на 50%, стягнувши з відповідача на користь позивача 4155466,48 грн. пені та 72870,06 грн. штрафу, відмовивши в решті частині стягнення суми пені.

За таких обставин, оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду м.Києва від 13 червня 2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 9 жовтня 2013 року залишити без змін, а касаційні скарги - без задоволення.

Головуючий, суддя В.І. Дерепа

Судді Б.М. Грек

В.В. Палій