Справа № 2-4720/11

Провадження №2/761/1328/2013

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19 листопада 2013 року

Шевченківський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді: Маліновської В.М.

при секретарях Лазоришинець К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: публічне акціонерне товариство «Сведбанк» про звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» про визнання припиненим та недійсним іпотечного договору, усунення перешкод у здійсненні права власності, -

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2010 року Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» (Позивач) звернулось до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (Відповідач-1), ОСОБА_2 (Відповідач-2), ОСОБА_3 (Відповідач-3) про звернення стягнення на предмет іпотеки.

З урахуванням всіх уточнень до позовної заяви (т.1 а.с.91-95, т.2 а.с.1-6) Позивач просив: в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ «ВТБ Банк» за Генеральною угодою № 06 від 22.08.2007 року, укладеною між Банком та ОСОБА_1 та кредитним договором № 12.44-06/07-СК, укладеним між банком та ОСОБА_1 в сумі 183 276,47 доларів США (що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленому НБУ станом на 31.05.2011 року 1 долар США=7,9706 грн., становить сума - 1 460 823,43 грн.), яка складається з: - простроченої заборгованості по кредиту за період з 07.03.2008р. по 31.05.2011р., яка становить 48 863,62 доларів США (що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленому НБУ станом на 31.05.2011 року 1 долар США=7,9706 грн., становить сума - 389 472,37 грн.); - поточної заборгованості по кредиту за період з 22.08.2007р. по 31.05.2011р., яка становить 103 501,80 доларів США (що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленому НБУ станом на 31.05.2011 року 1 долар США=7,9706 грн., становить сума - 824 971,45 грн.); - простроченої заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами, нарахованих з 01.02.2008р. по 01.05.2011р., яка становить 11 262,84 доларів США (що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленому НБУ станом на 31.05.2011 року 1 долар США=7,9706 грн., становить сума - 89 771,59 грн.); - пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитним коштами за період з 07.03.2011р. по 31.05.2011р., яка становить 5 395,26 доларів США (що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленому НБУ станом на 31.05.2011 року 1 долар США=7,9706 грн., становить сума - 43 003,46 грн.); - пені за несвоєчасну сплату кредиту за період з 07.03.2011р. по 31.05.2011р., яка становить 9 798,43 доларів США (що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленому НБУ станом на 31.05.2011 року 1 долар США=7,9706 грн., становить сума - 78 099,37 грн.); - 3% річних за прострочення сплати процентів за період з 07.03.2011р. по 31.05.2011р., яка становить 2 788,00 доларів США (що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленому НБУ станом на 31.05.2011 року 1 долар США=7,9706 грн., становить сума - 22 222,03 грн.); - 3% річних за прострочення сплати кредиту за період з 07.03.2011р. по 31.05.2011р., яка становить 1 666,52 доларів США (що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленому НБУ станом на 31.05.2011 року 1 долар США=7,9706 грн., становить сума - 13 283,16 грн.), звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 12.44-06/07-ДІ2 від 22.08.2007 року, посвідченим Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 (зареєстровано в реєстрі за номером № 4865), що належить ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 24.11.1993 року Фондом комунального майна Радянського району м. Києва згідно з розпорядженням (наказом) від 23.11.1993 року № 6650, право власності зареєстровано Київським міським бюро технічної інвентаризації 09.12.1993 року в реєстрову книгу за № 15, а саме квартира АДРЕСА_1, яка складається з 2 жилих кімнат, загальною площею 59,40 кв.м., жилою - 28,80 кв.м., шляхом реалізації предмета іпотеки з прилюдних торгів, встановивши ціну продажу предмету іпотеки відповідно п.1.4. іпотечного договору № 12.44-06/07ДІ2 від 22.08.2007 року в розмірі 637 436,00 грн., що за курсом НБУ на день підписання договору становило 126 224,95 доларів США; стягнути з Відповідачів судові витрати, а саме державне мито в розмірі 1 700,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120,00 грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 22 серпня 2007 року між Позивачем та Відповідачами було укладено договір іпотеки № 12.44-06/07-ДІ2 для забезпечення виконання зобов'язань Відповідача-1 за Генеральною угодою № 06 від 22 серпня 2007 року та Кредитним Договором № 12.44-06/07-СК від 22 серпня 2007 року. Відповідно до п.1.3. договору іпотеки, предметом іпотеки є нерухоме майно: АДРЕСА_1 яка складається з двох жилих кімнат, загальною площею 59,40 кв.м., жилою - 28,80 кв.м. Відповідно до п.1.4. договору іпотеки, предмет іпотеки сторони оцінили в 637 436,00 грн., що за курсом НБУ на день підписання договору становить 126 224,96 доларів США. Також Позивач зазначив, що 14.07.2009 року Солом'янським районним судом м. Києва у цивільній справі № 2-21371/09 за позовом ВАТ ВТБ Банк до ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ТОВ «Леол-Сервіс-Авто» про стягнення солідарно заборгованості за Генеральною угодою № 06 від 22.08.2007р. та кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором від 22.08.2007р. № 12.45-06/07-СК, укладеному між Банком та ОСОБА_1, виніс рішення на виконання якого видав виконавчий лист відповідно до якого вирішено солідарно стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ТОВ «Леол-Сервіс-Авто» на користь банку заборгованість за кредитними договорами № 12.44-06/07-СК від 22.08.2007р., № 12.80-06/07-СК від 26.11.2007р., № 12.50-06/07-СК від 03.09.2007р., № 12.45-06/07-СК від 22.08.2007р., № 12.32-06/07СК від 08.04.2008р. в розмірі 3 987 191,28 грн., а таким чином Позивач позбавлений від обов'язку доказування існування заборгованості ОСОБА_1 за Генеральною угодою № 06 від 22.08.2007р. Позивач направляв Відповідач письмові вимоги про погашення заборгованості Відповідача-1 та попереджав про можливість звернення стягнення на майно, у разі незадоволення його вимог. Проте Відповідачі залишили такі вимоги Позивача без виконання.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Зубкова С.О. від 10 листопада 2010 року було відкрито провадження по справі та призначено попереднє судове засідання (т.1 а.с.44).

Відповідач-1 надав суду клопотання, в якому зазначив, що бажає повернути заборгованість Позивачу, проте є ряд обставин, які значно ускладнюють швидке погашення заборгованості, а саме настання фінансової кризи, у зв'язку з чим бізнес Відповідача-1 майже зупинився та перестав приносити прибуток, який би був достатній для проживання сім'ї Відповідача-1 та погашення заборгованості перед Позивачем. Відповідач-1 зазначив, що він неодноразово звертався до Позивача з проханням про реструктуризацію заборгованості та затвердження нового графіку погашення боргу, жодним чином не відмовлявся від погашення боргу та визнав заборгованість, проте, позитивного чи будь-якого компромісного рішення не було прийнято, також Позивач не взяв до уваги прохання Відповідача-1 реалізувати предмет іпотеки в добровільному порядку, а наполягав на продажі майна через аукціон (т.1 а.с.46-48).

Відповідач-2 надала суду прохання, в якому зазначила, що її син - Відповідач-1 постійно звертається до Позивача з проханням збільшити строк погашення кредиту та зменшити щомісячну суму погашення, проте Позивач наполягає на реалізації заставного майна, в якій Відповідач-2 проживає. Просила залишити їй для проживання квартиру, яка є в заставі у банка, та зобов'язувалась виплачувати заборгованість (т.1. а.с.76)

21 червня 2011 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 (Позивач-1 за зустрічним позовом), ОСОБА_2 (Позивач-2 за зустрічним позовом), ОСОБА_3 (Позивач-3 за зустрічним позовом) до ПАТ «ВТБ Банк» (Відповідач за зустрічним позовом) (т.1 а.с.128-130) в якому просили: - визнати припиненим Іпотечний договір № 12.44-06/07-ДІ2 від 22.08.2007р., укладеним між ВАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 з 28 жовтня 2008 року; - визнати недійним з моменту укладення Іпотечний договір № 12.44-06/07-ДІ2 від 22.08.2007р., укладеним між ВАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3; - усунути перешкоди у здійсненні права власності ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 шляхом виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єкту нерухомого майна; - усунути перешкоди у здійсненні права власності ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 шляхом виключення з державного реєстру іпотек; стягнути з Відповідача за зустрічним позовом понесені судові витрати. Свої вимоги за зустрічною позовною заявою, Позивачі за зустрічним позовом обґрунтовували тим, що Генеральна угода № 06 від 22.08.2007р. в забезпечення виконання зобов'язань за якою укладено спірний Іпотечний договір не містить конкретних зобов'язань сторін, а носить загальний характер і тому не може бути забезпечена іпотекою, в спірному іпотечному договорі відсутні істотні умови: зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, в якому встановлено основне зобов'язання, не встановлено чіткої суми забезпеченого грошового зобов'язання та критеріїв його визначення на конкретний час, Іпотекодержателем було змінено основне зобов'язання без згоди іпотекодавців, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності останніх (а саме, збільшено проценту ставку за кредитом з 13% до 18%). Окрім того, Позивачі за зустрічним позовом зазначили, що всупереч ст. 7 Закону України «Про іпотеку» в п.1.2. Іпотечного договору сума основного зобов'язання чітко не встановлена, а встановлено виключно кредитний ліміт. Окрім того, Позивач за первісним позовом 28.10.2008р. уклав з ОСОБА_1 зміни до правочинів, якими було збільшено плату за користування кредитом з 13% до 18%, що в свою чергу призвело до збільшення майнової відповідальності іпотекодавців поза їх волею, у зв'язку з чим порука є припиненою, водночас з тим, що є підстави для визнання Іпотечного договору недійсним.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Васильєвої Т.М. від 23 червня 2011 року, зустрічний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків зустрічної позовної заяви до 27.07.2011 року (т.2 а.с.48).

Ухвалою від 27 липня 2011 року у зв'язку з тим, що у встановлений судом строк позивачі недоліки до заяви не усунули, суд ухвалив зустрічну позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 вважати неподаною та повернути позивачам (т.2 а.с.59).

15 липня 2011 року через канцелярію Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 було подано клопотання в якому він просив визнати позовну заяву ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки такою, що не відповідає вимогам ч.5 ст. 119 ЦПК у зв'язку з недоданням документів, що підтверджують сплату судового збору в іноземній валюті та надати позивачеві строк для усунення вказаного недоліку (т.2 а.с.50-51). Питання про задоволення чи відмови в задоволенні зазначеного клопотання вирішено ухвалою від 27.07.2011р. (т.2 а.с.60).

Не погоджуючись з ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 27.07.2011р. щодо підстав вважати зустрічний позов неподаним та таким, що підлягає поверненню Позивачам, Відповідачі за первісним позовом подали апеляційну скаргу до Апеляційного суду м. Києва (т.2 а.с.65-66).

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 14 вересня 2011 року скасовано ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 27 липня 2011 року з передачею питання на новий розгляд (т. 2 а.с.86).

19 грудня 2011 року через канцелярію суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про залучення АКБ «ТАС-Комерцбанк» до участі у справі у якості третьої особи, оскільки відповідно до п.1.6. спірного іпотечного договору встановлено, що предмет іпотеки переданий в іпотеку Позивачу за згодою попереднього іпотеко держателя - АКБ «ТАС-Комерцбанк» (т.2 а.с.95-96).

Протокольною ухвалою суду у судовому засіданні 21.12.2011 року, зустрічний позов прийнято до провадження з первісним позовом. Також в якості третьої особи до участі у справі залучено ПАТ «Сведбанк» (правонаступник АКБ «ТАС-Комерцбанк») (т.2 а.с.108-109).

Розпорядженням Шевченківського районного суду м. Києва № КА-13-223 від 21.06.2012 року справу передано судді Шевченківського районного суду м. Києва Маліновській В.М. (т.2 а.с.116), яка своєю ухвалою від 25 червня 2012 року прийняла справу до свого провадження та призначила до розгляду у судовому засіданні (т.2 а.с.117).

В процесі розгляду справи, ОСОБА_3 змінила прізвище на «ОСОБА_3» у зв'язку з реєстрацією шлюбу з ОСОБА_7, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1, виданим 13 вересня 2011 року Центральним відділом державної реєстрації шлюбів міста Києва з державним Центром розвитку сім'ї (т.2 а.с.124).

В судовому засіданні 19.11.2012р представник Відповідачів за первісним позовом заявив клопотання про призначення по справі будівельно-технічної експертизи на вирішення якої поставити питання: «Яка ринкова вартість (у гривні та у доларах США) квартири АДРЕСА_1 на момент проведення експертизи?» (т.2 а.с.141).

Ухвалою від 05 грудня 2012 року клопотання представника Відповідачів за первісним позовом задоволено та по справі призначена судова будівельно-технічна експертиза, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. На вирішення експертів поставити питання: «Яка ринкова вартість (у гривні та у доларах США) квартири АДРЕСА_1 на момент проведення експертизи?». Оплату послуг експерта покласти на відповідачів за первісним позовом (т.2 а.с.146-147).

Після повернення справи з експертної установи, ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 26 квітня 2013 року було відновлено провадження по справі і призначено до розгляду у судовому засіданні (т.2 а.с.166).

В судовому засіданні 14.06.2013р. представником Відповідачів за первинним позовом подано «Заперечення проти вирішення спору в суді» на підставі п.6 ч.1 ст. 207 ЦПК України, в якому він вказав, що у п.1.7. Іпотечного договору, укладеного між Позивачем та Відповідачами, існує третейське застереження про вирішення спорів у постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків, а ця обставина згідно п.6 ч.1 ст.207 ЦПК України є підставою для залишення позову без розгляду (т.2 а.с. 181).

Ухвалою від 14 червня 2013 року заяву (заперечення) проти вирішення спору в суді (на підставі п.6 ч. 1 ст. 207 ЦПК України) залишено без задоволення (т.2 а.с.182-183).

Не погоджуючись з ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 14 червня 2013 року про залишення заяви (заперечення) проти вирішення спору в суді (на підставі п.6 ч. 1 ст. 207 ЦПК України) без задоволення, Відповідачі за первісним позовом подали апеляційну скаргу до Апеляційного суду м. Києва (т.2 а.с.190-192).

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 17 вересня 2013 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідачів за первісним позовом на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 14 червня 2013 року, справу повернуто до суду першої інстанції для виконання вимог п. 2 ст.293 ЦПК України (т.2 а.с.213).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2013 року, апеляційну скаргу Відповідачів за первісним позовом та позивачів за зустрічним позовом на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 14 червня 2013 року у справі № 2-4720/11 повернуто скаржникам (т. 2 а.с. 218-219).

У судовому засіданні представник позивача за первісним позовом позов підтримав та просив задовольнити з підстав наведених у позові.

Представник Відповідачів за первісним позовом та Позивачів за зустрічним позовом первісний позов заперечував та просив відмовити у його задоволенні, зустрічний позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити з підстав наведених у зустрічному позові.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.38), про причини неявки суд не повідомив.

Суд, заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 22 серпня 2007 року між ВАТ «ВТБ Банк» (правонаступником якого є ПАТ «ВТБ Банк») та ОСОБА_1 було укладено Генеральну угоду № 06 (т.1 а.с.15), згідно якої банк зобов'язується надавати клієнту кредитні кошти в порядку та на умовах, визначених у кредитних договорах, договорах про відкриття мультивалютної кредитної лінії, договорах про відкриття кредитної лінії, договорах про відкриття валютної кредитної лінії (далі - кредитні договори).

Відповідно до п.1.2. Генеральної угоди загальний розмір позичкової заборгованості Клієнта за наданими в рамках даної угоди кредитами не повинен перевищувати суми, еквівалентної 500 000,00 доларів США за офіційним курсом НБУ на дату надання кредиту. Термін дії угоди по 21 серпня 2017 року включно (п.1.3. Генеральної угоди).

Пунктами 2.1.-2.3. Генеральної угоди визначено, що банк надає клієнту кредитні кошти на умовах його забезпечення, строковості, повернення, плати за користування та цільового характеру використання. Умови надання, термін погашення та розмір кожного кредиту оформлюється кредитними договорами, які є невід'ємними частинами цього Договору. Конкретні строки користування кредитними коштами, відсоткові ставки за користування кредитними коштами, цільове призначення кредиту визначаються сторонами окремо в кожному кредитному договору, укладеному в рамках цієї угоди.

В рамках Генеральної угоди № 06 від 22 серпня 2007 року між Позивачем за первісним позовом та Відповідачем-1 за первісним позовом було укладено Кредитний договір № 12-44-06/07-СК від 22 серпня 2007 року (т.1 а.с.16-17), згідно якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 172 339,00 доларів США, строком користування по 21 серпня 2014 року та платою за користування кредитом 13% процентів річних.

Пунктом 3.1. Кредитного договору встановлено, що погашення кредиту та сплата процентів за його користування здійснюється в порядку та строки згідно графіка повернення кредиту і сплати процентів, який є невід'ємною частиною кредитного договору. Зміни, додатки та доповнення до кредитного договору оформлюються у письмовій формі, додатковою угодою сторін і є його невід'ємною частиною (п.9.1. Кредитного договору).

Додатковою угодою № 1 від 28 жовтня 2008 року до Кредитного договору № 12.44-06/07-СК від 22.08.2007р., сторони кредитного договору погодили викласти пункт 1.1. розділу 1 «Предмет договору» у наступній редакції: « 1.1. Предметом кредитного договору є надання банком позичальникові грошових коштів (кредит) на таких умовах: - сума кредиту 172 339,00 доларів США, - строк користування по 21 серпня 2014 року, - плата за користування кредитом 18% процентів річних» (т. 2 а.с.106).

Для забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 за Генеральною угодою № 06 від 22 серпня 2007 року між ВАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 (Іпотекодавець-1), ОСОБА_2 (Іпотекодавець-2), ОСОБА_3 (Іпотекодавець-3) 22 серпня 2007 року було укладено Іпотечний договір № 12.44-06/07-ДІ2, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі за № 4864 (т. 1 а.с.7-9).

Пунктами 1.1.,1.3. Іпотечного договору встановлено, що предметом цього договору є передача Іпотекодавцями Іпотекодержателю в іпотеку нерухомого майна, а саме АДРЕСА_1 яка складається з 2 жилих кімнат, загальною площею 59,40 кв.м., жилою - 28,80 кв.м. (далі - Предмет іпотеки), для забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань Іпотекодавця-1 перед Іпотекодержателем за Генеральною угодою № 06 від 22 серпня 2007 року та кредитними договорами, що укладені та/або будуть укладені на її підставі. Предмет іпотеки належить Іпотекодавцям на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого 24 листопада 1993 року Фондом комунального майна Радянського району м. Києва згідно з розпорядженням (наказом) від 23 листопада 1993р. № 6650. Право власності зареєстроване Київським міським бюро технічної інвентаризації 09 грудня 1993 року в реєстрову книгу за № 15а.

Предмет іпотеки сторони оцінили в 637 436,00 грн., що за курсом НБУ на день підписання договору становить 126 224,95 доларів США (п.1.4. Іпотечного договору)

Як встановлено у судовому засіданні Позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання за Генеральною угодою, проте Боржник своїх зобов'язань за Генеральною угодою та кредитними договорами, які були укладенні на її виконання, належним чином не виконує в частині своєчасної сплати заборгованості за кредитами та процентами за користування кредитними коштами, що підтверджується рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 14 липня 2009 року по справі 2/2137/1/09 за позовом ВАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ТОВ «Леол-Сервіс-Авто» про солідарне стягнення заборгованості за кредитними договорами, згідно якого було задоволено позов ВАТ «ВТБ Банк» та стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ТОВ «Леол-Сервіс-Авто» заборгованість за кредитними договорами, зокрема за Кредитним договором № 12-44-06/07-СК від 22 серпня 2007 року, що були укладені в рамках Генеральної угоди № 06 від 22 серпня 2007 року, в розмірі 3 987 191,28 грн. (т.2 а.с.8-10). Вказане рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 14 липня 2009 року набрало чинності 27 липня 2009 року, що підтверджується копією виконавчого листа (т.2 а.с.11).

Згідно ч.3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Станом на 31 травня 2011 року заборгованість Відповідача-1 за первісним позовом за Генеральною угодою № 06 від 22.08.2007 року, укладеною між Банком та ОСОБА_1 та кредитним договором № 12.44-06/07-СК, укладеним між банком та ОСОБА_1 становить 183 276,47 доларів США (що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленому НБУ станом на 31.05.2011 року 1 долар США=7,9706 грн., становить сума - 1 460 823,43 грн.), яка складається з: - простроченої заборгованості по кредиту за період з 07.03.2008р. по 31.05.2011р., яка становить 48 863,62 доларів США (що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленому НБУ станом на 31.05.2011 року 1 долар США=7,9706 грн., становить сума - 389 472,37 грн.); - поточної заборгованості по кредиту за період з 22.08.2007р. по 31.05.2011р., яка становить 103 501,80 доларів США (що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленому НБУ станом на 31.05.2011 року 1 долар США=7,9706 грн., становить сума - 824 971,45 грн.); - простроченої заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами, нарахованих з 01.02.2008р. по 01.05.2011р., яка становить 11 262,84 доларів США (що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленому НБУ станом на 31.05.2011 року 1 долар США=7,9706 грн., становить сума - 89 771,59 грн.); - пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитним коштами за період з 07.03.2011р. по 31.05.2011р., яка становить 5 395,26 доларів США (що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленому НБУ станом на 31.05.2011 року 1 долар США=7,9706 грн., становить сума - 43 003,46 грн.); - пені за несвоєчасну сплату кредиту за період з 07.03.2011р. по 31.05.2011р., яка становить 9 798,43 доларів США (що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленому НБУ станом на 31.05.2011 року 1 долар США=7,9706 грн., становить сума - 78 099,37 грн.); - 3% річних за прострочення сплати процентів за період з 07.03.2011р. по 31.05.2011р., яка становить 2 788,00 доларів США (що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленому НБУ станом на 31.05.2011 року 1 долар США=7,9706 грн., становить сума - 22 222,03 грн.); - 3% річних за прострочення сплати кредиту за період з 07.03.2011р. по 31.05.2011р., яка становить 1 666,52 доларів США (що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленому НБУ станом на 31.05.2011 року 1 долар США=7,9706 грн., становить сума - 13 283,16 грн.) згідно розрахунку Позивача за первісним позовом (т.2 а.с.31).

Відповідно до п.п.4.1.-4.2. Іпотечного договору за рахунок предмета іпотеки Іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за кредитними договорами у повному обсязі, включаючи сплату основної суми борги, неустойки, процентів та інших платежів, витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги і звернення стягнення на предмет іпотеки, збитків, завданих порушенням основного зобов'язання та/або цього договору іпотеки. У разі невиконання зобов'язань Іпотекодавців за будь-яким договором, що є невід'ємною частиною Генеральної угоди, Іпотекодержатель має право достроково вимагати виконання зобов'язань в повному обсязі за всіма іншими договорами, укладеними на підставі цієї Генеральної угоди та задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки

У відповідності до ч.1 та ч.2 ст.35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Позивач за первісним позовом, керуючись ст. 35 Закону України «Про іпотеку» направив ОСОБА_1 повідомлення-вимогу № 207/1-08-2 від 21.01.2009р. (т.1 а.с.104-106, т.2 а.с. 16-18), № 163/118-082 від 13.03.2009р. (т.1 а.с.111-114, т.2 а.с.23-26), ОСОБА_2 повідомлення вимог № 699/1-08-2 від 16.02.2009р. (т.1 а.с.107-109, т.2 а.с.19-21), яка була направлена 17.02.2009р., що підтверджується описом вкладення у конверт (т.1 а.с.110, т.2 а.с.22) та ОСОБА_3 повідомлення-вимогу № 703/1-08-2 від 16.02.2009р. (т.1 а.с.100-102, т.2 а.с.12-14), яка була направлена 17.02.2009р., що підтверджується описом вкладення у конверт (т.1 а.с.103, т.2 а.с.15), в яких, зокрема, зазначив, що у разі невиконання порушеного зобов'язання за кредитними договорами, які укладені в рамках Генеральної угоди № 06 від 22.08.2007р. або не передачі у власність Позивача предмета іпотеки, Позивач вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до положень Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Частиною 2 ст. 533 ЦК визначено, що якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Частиною 1 ст. 575 та ст. 589 ЦК України визначено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави, заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Згідно з ч.1 ст.3 Закону України «Про іпотеку» іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Частиною 1 ст.33 цього Закону передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст.12 цього Закону.

Відповідно до ч.3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно зі ст. 39 Закону України «Про іпотеку», яка регулює порядок реалізації предмета іпотеки за рішення суду, суд може визначити один з наступних способів реалізації предмета іпотеки: шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 цього Закону, яка передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі покупцеві за наявності відповідного рішення суду або відповідного застереження в іпотечному договорі, а також встановлює порядок такого продажу.

Пунктом 5.1. Іпотечного договору встановлено, що звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватись на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або шляхом позасудового врегулювання (шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання або шляхом продажу предмету іпотеки Іпотекодержателем від свого імені). Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється способом за вибором Іпотекодержателя.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про іпотеку» ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Згідно Висновку експерта за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи № 11876/12-42 від 17.04.2013р., складеного судовим експертом відділом досліджень будівельних конструкцій та визначення вартості робіт і нерухомого майна лабораторії інженерно-технічних видів досліджень Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Чалюком І.М., ринкова вартість квартири за адресою: АДРЕСА_1 в цінах на дату оцінки становить 757 801,00 грн., що за курсом НБУ на дату оцінки еквівалентно 94 808 доларів США (т.2 а.с.170-176).

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК).

За п. 41 вказаної Постанови Пленуму при вирішенні спору про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має дати оцінку співмірності суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

Як встановлено у судовому засіданні загальна сума заборгованості за Генеральною угодою № 06 від 22.08.2007р. та Кредитним договором № 12.44-06/07-СК від 22.08.2007р. (1 460 823,43 грн.) значно перевищує вартість квартири за адресою: АДРЕСА_1 (757 801,00 грн.), яка визначена згідно з Висновком експерта за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи № 11876/12-42 від 17.04.2013р., а тому заявлені Позивачем за первісним позовом вимоги до Відповідачів є співмірними.

За п. 42 зазначеної Постанови Пленуму резолютивна частини рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України «Про іпотеку», так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

Враховуючи все наведене вище, суд приходить до висновку, що позов публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: публічне акціонерне товариство «Сведбанк» про звернення стягнення на предмет іпотеки підлягає задоволенню.

У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» за Генеральною угодою№06 від 22.08.2007р. та кредитним договором №12.44.-06/07-СК від 22.08.2007р. у розмірі 183 276,47 доларів США (еквівалент у гривні за курсом НБУ станом на 31.05.2011р. становить 1 460 823,43грн.), що складається з: - простроченої заборгованості по кредиту за період з 07.03.2008р. по 31.05.2011р. та становить 48 863,62доларів США (еквівалент у гривні - 389 472,37грн.); - поточної заборгованості по кредиту за період з 22.08.2007р. по 31.05.2011р. та становить 103 501,80доларів США (еквівалент у гривні - 824 971,45грн.); - простроченої заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами за період з 01.02.2008р. по 01.05.2011р. та становить 11 262,84доларів США (еквівалент у гривні - 89 771,59грн.); - пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами за період з 07.03.2011р. по 31.05.2011р. та становить 5 395,26доларів США (еквівалент у гривні -43 003,46грн.); - пені за несвоєчасну сплату кредиту за період з 07.03.2011р. по 31.05.2011р. та становить 9 798,43доларів США (еквівалент у гривні - 78 099,37грн); - 3% річних за прострочення сплати процентів за період з 07.03.2011р. по 31.05.2011р. та становить 2 788,00доларів США (еквівалент у гривні - 22 222,03грн.); - 3% річних за прострочення сплати кредиту за період з 07.03.2011р. по 31.05.2011р. та становить 1 666,52доларів США (еквівалент у гривні - 13.283,16грн.), звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №12.44-06/07-ДІ2 від 22.08.2007р. - квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 59,40кв.м., житловою - 28,80кв.м., що належить на праві власності ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого 24.11.1993р. Фондом комунального майна Радянського району м. Києва згідно з розпорядженням (наказом) від 23.11.1993р. №6650 та зареєстрованого в Київському міському БТІ 09.12.1993р. в реєстрову книгу №15а, шляхом реалізації предмета іпотеки з прилюдних торгів, встановивши початкову ціну продажу на рівні 757 801,00грн. (Висновок експерта № 11876/12-42 від 17.04.2013р.).

Також, відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

Розглядаючи, зустрічний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» про визнання припиненим та недійсним іпотечного договору, усунення перешкод у здійсненні права власності суд прийшов до висновку, що зустрічний позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи Позивачі за зустрічним позовом просять визнати недійсним з моменту укладення Іпотечний договір № 12.44-06/07-ДІ2 від 22.08.2007р. у зв'язку з тим, що його зміст суперечить ч.4 ст.3, ч.2 ст. 7 Закону України «Про іпотеку», а також просили визнати Іпотечний договір № 12.44-06/07-ДІ2 від 22.08.2007р. припиненим на підставі того, що Відповідач за зустрічним позовом уклав правочини з ОСОБА_1, якими була збільшена майнова відповідальність Іпотекодавців поза їх волею.

Відповідно до ч.4 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.

Частиною 2 ст. 7 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, Іпотечний договір № 12.44-06/07-ДІ2 від 22.08.2007р. був укладений для забезпечення виконання зобов'язань за Генеральною угодою № 06 від 22.08.2007р. та кредитними договорами, що укладені та/або будуть укладені на її підставі. Станом на день укладення Іпотечного договору, Генеральна угода № 06 від 22.08.2007р. та Кредитний Договір № 12-44-06/07-СК від 22.08.2007р набрали чинності та відповідно було встановлено розмір грошової вимоги саме на підставі кредитного договору від 22.08.2007р., який є невід'ємною частиною Генеральної угоди №06 від 22.08.2007р.

Пунктом 5.3. Генеральної угоди № 06 від 22.08.2007р. та п.п. 9.2., 9.3. Кредитного договору № 12-44-06/07-СК від 22.08.2007р зазначено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором та кредитним договорами, які є невід'ємною частиною цього договору та те, що кредитний договір є невід'ємною частиною Генеральної угоди № 06 від 22 серпня 2007 року та вступає в дію з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань відповідно.

Згідно до ч.ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В силу ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Виходячи з аналізу вищевикладених норм закону пункт 7.3 Договору іпотеки жодним чином не суперечить вимогам ЦК України та Закону України "Про іпотеку". Підписи в Іпотечному договорі засвідчують наявність волі Іпотекодавців до настання відповідних правових наслідків, ним була надана згода з вищевикладеними умовами.

Стаття 204 ЦК України установлює презумпцію правомірності правочину, у відповідності до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підстав для визнання правочину недійсним судом не встановлено.

Також слід зауважити, що укладення між банком та позичальником кредитних договорів та Додаткових угод до них, що не перевищують ліміт максимального розміру заборгованості, в рамках Генеральної угоди №06 не є підставою для припинення Іпотечного договору, оскільки зокрема Додаткова угода № 1 від 28.10.2008р. до Кредитного договору №12-44-06/07-СК від 22.08.2007р. підписана та узгоджена з ОСОБА_1, є невід'ємною частиною Генеральної угоди № 06 від 22.08.2007р., а іпотечним договором забезпечувалось виконання зобов'язань саме за Генеральною угодою № 06 від 22.08.2007р. та кредитними договорами, що укладені та/або будуть укладені на її підставі.

Окрім того, ст. 17 Закону України «Про іпотеку» визначено підстави припинення іпотеки, а саме: іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (сь.638ЦК України).

Отже, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначити умови такого договору.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. За змістом ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини на які посилаються ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 як на підставу для задоволення позову, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, суд прийшов до висновку, що у задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

З огляду на вищенаведене, відповідно до ст.ст. 203, 204, 215, 525, 526, 533, 575, 589, 626, 627, 638, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 7, 33, 35, 38, 39 Закону України "Про іпотеку", з урахуванням п.9, 41, 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» та керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 60, 61, 208, 209, 212-215, 218, 222, 294, 296 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: публічне акціонерне товариство «Сведбанк» про звернення стягнення на предмет іпотеки, - задовольнити.

У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» за Генеральною угодою №06 від 22.08.2007р. та кредитним договором №12.44.-06/07-СК від 22.08.2007р. у розмірі 183 276,47 доларів США (еквівалент у гривні за курсом НБУ станом на 31.05.2011р. становить 1 460 823,43грн.), що складається з:

- простроченої заборгованості по кредиту за період з 07.03.2008р. по 31.05.2011р. та становить 48 863,62доларів США (еквівалент у гривні - 389 472,37грн.);

- поточної заборгованості по кредиту за період з 22.08.2007р. по 31.05.2011р. та становить 103 501,80доларів США (еквівалент у гривні- 824 971,45грн.);

- простроченої заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами за період з 01.02.2008р. по 01.05.2011р. та становить 11 262,84доларів США (еквівалент у гривні - 89 771,59грн.);

- пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами за період з 07.03.2011р. по 31.05.2011р. та становить 5 395,26доларів США (еквівалент у гривні -43 003,46грн.);

- пені за несвоєчасну сплату кредиту за період з 07.03.2011р. по 31.05.2011р. та становить 9 798,43доларів США (еквівалент у гривні - 78 099,37грн);

- 3% річних за прострочення сплати процентів за період з 07.03.2011р. по 31.05.2011р. та становить 2 788,00доларів США (еквівалент у гривні - 22 222,03грн.);

- 3% річних за прострочення сплати кредиту за період з 07.03.2011р. по 31.05.2011р. та становить 1 666,52доларів США (еквівалент у гривні - 13.283,16грн.),

звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №12.44-06/07-ДІ2 від 22.08.2007р. - квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 59,40кв.м., житловою - 28,80кв.м., що належить на праві власності ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого 24.11.1993р. Фондом комунального майна Радянського району м.Києва згідно з розпорядженням (наказом) від 23.11.1993р. №6650 та зареєстрованого в Київському міському БТІ 09.12.1993р. в реєстрову книгу №15а, шляхом реалізації предмета іпотеки з прилюдних торгів, встановивши початкову ціну продажу на рівні 757 801,00грн. (Висновок експерта від 17.04.2013р.).

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» судові витрати у сумі - 1820,00грн.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» про визнання припиненим та недійсним іпотечного договору, усунення перешкод у здійсненні права власності - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через Шевченківський районний суд м.Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: