АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11/774/1529/ 13 Головуючий в суді 1 інстанції Кухар Д.О.
Категорія ч.1 ст. 119 КК України Доповідач суддя II інстанції Алькова С.М.
УХВАЛА
Іменем України
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді: Алькової С.М.
Суддів: Лісняк В.С., Власкіна В.М.
За участю прокурора: Демидова О.О.
розглянула 26 листопада 2013 року у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальну справу по апеляції захисника потерпілої ОСОБА_2 на вирок Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2013 року.
Цим вироком:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Знаменовка Новомосковського району Дніпропетровської області, громадянин України, українець, проживає за адресою: АДРЕСА_1, освіта неповна середня, не одружений, раніше не судимий,
засуджений: за ч.1 ст. 119 КК України до 5 років позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 104, 76 КК України ОСОБА_3 встановлено випробувальний термін 2 роки, з покладенням на нього обов'язків: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання і роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 солідарно на користь ОСОБА_6 моральну шкоду в розмірі 75 тисяч грн., матеріальну шкоду у розмірі 3840, 93 грн.
Як випливає з вироку суду, неповнолітній ОСОБА_3, засуджений за те, що він, ІНФОРМАЦІЯ_2 приблизно о 20.30 годині, з метою повернути своє майно, яке на його думку перебувало у ОСОБА_7 прийшов до домоволодіння АДРЕСА_2, в якому проживав останній. Підійшовши до зазначеного домоволодіння, неповнолітній ОСОБА_3 1995 р.н. зайшов у двір, і постукавши у вікно будинку, викликавши ОСОБА_7 на розмову з приводу повернення знайденого ним майна, яке належало ОСОБА_3 На що ОСОБА_7 відповів, що ніякого майна ОСОБА_3 немає. Тоді неповнолітній ОСОБА_3 1995 р.н., став наполягати на своїх переконаннях, що ОСОБА_7 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння став висловлюватися на адресу ОСОБА_3 нецензурною лайкою, і замахнувся на ОСОБА_3 Неповнолітній ОСОБА_3 1995 р.н. на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин спрямованих на заподіяння тілесних ушкоджень умисно завдав ОСОБА_7 3 удари правою рукою стиснутою в кулак в ліву верхню область голови і один удар ногою, взутою у тапок, в область передньої черевної порожнини. В результаті даного удару потерпілий ОСОБА_7 впав на дерев'яну будку задньою поверхнею тулубу, та вдарився об будову позаду будки, а потім впав на цегляну поверхню лівою бічною поверхнею тулуба і голови. В результаті чого потерпілому ОСОБА_7 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: забитої шкірної рани в області чола праворуч. Синці верхнього й нижнього повік обох очей. Осадження передній бічній поверхні грудей ліворуч. Крововиливи у м'які тканини голови в області чола практично по серединній лінії, крововиливи у м'які тканини волосистої області голови в правій тім'яній і правої потиличної області. Свіжі поширені субарахноїдальні крововиливи на протязі обох півкуль головного мозку півкуль мозочка і в області варолиев мосту. Дрібновогнищеві, близько судинні внутрішньомозкові (свіже) крововиливи обох півкуль головного мозку в лобових, скроневих і тім'яних. Крововилив в шлуночки головного мозку, від яких він згодом помер. Тілесні ушкодження у вигляді забитої шкірної рани в області чола праворуч. Синці верхнього й нижнього століття обох очей. Крововилив в шлуночки головного мозку, утворилися незадовго до настання смерті, знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті і відповідають категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Тілесне ушкодження у вигляді осадження передній бічній поверхні грудей ліворуч відповідають категорії легких тілесних ушкоджень. Смерть потерпілого ОСОБА_7 настала в наслідок внутрішньомозкової травми, яка супроводжувалася поширеними крововиливами під оболонки головного мозку, мозочка і в шлуночки головного мозку. При нанесенні тілесних ушкоджень ОСОБА_3 не передбачає можливості настання смерті потерпілому ОСОБА_7 від завданих ним діями хоча повинен був і міг їх передбачити, діючи з більшою обережністю, що передбачає собою злочинну недбалість.
В апеляції:
- захисник потерпілої ОСОБА_2, просить вирок суду скасувати, через не відповідність висновків суду викладених у вироку, фактичним обставинам справи, та у зв'язку з невірною кваліфікацію дій засудженого, кримінальну справу направити на новий судовий розгляд в той же суд, в іншому складі суду. Свої апеляційні вимоги захисник обґрунтовує тим, що суд мотивуючи своє правове рішення послався на пояснення свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які пояснили механізм спричинення тілесних ушкоджень. Пояснення цих свідків були нестабільні, які під час досудового так і судового розгляду. Але ніхто з вищезазначених свідків не давав пояснень, на які послався у зміненому звинуваченні представник держзвинувачення. Висновки держзвинувачення, які не базуються на матеріалах справи були покладені в основу незаконного вироку. Також зазначає, що посилання на пояснення експерта ОСОБА_11 є безпідставними, оскільки під час судового розгляду про найбільш вірогідний механізм злочину експерт пояснив, що дані ним пояснення базуються на життєвому досвіді, а не на матеріалах справи (свідчення свідків, відтворення обстановки та обставин події).
В запереченнях на апеляційну скаргу захисника потерпілої ОСОБА_2 захисник засудженого ОСОБА_12, просить залишити без задоволення, а вирок суду без змін.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду ; потерпілу , підтримуючу свою апеляцію ; думку прокурора , що вважав, що немає підстав до скасування вироку ; пояснення засудженого та його захисника , які не підтримують апеляцію , дослідивши та проаналізувавши доводи , що містяться в апеляції , зіставивши їх з наявними у справі матеріалами , колегія суддів вважає , що дана апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В обгрунтування винності засудженого , суд послався на : показання самого засудженого ОСОБА_3 , який не спростовував факт нанесення тілесних ушкоджень потерпілому , спростовуючи при цьому сам механізм і причинний зв'язок між нанесеними ним ударами і смертю потерпілого; свідчення потерпілої ОСОБА_6 , яка підтвердила факт заподіяння її братові тілесних ушкоджень ІНФОРМАЦІЯ_2 з боку ОСОБА_3 , в результаті чого її брат помер ; на показання свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_16 , які підтвердили , що бачили, як ОСОБА_3 завдав 2-3 удари в область обличчя потерпілого і один удар ногою в груди , від удару в груди потерпілий впав на будку , а потім на лівий бік.
Крім того , суд першої інстанції послався на : протокол огляду трупа ОСОБА_7 із зазначенням видимих ??пошкоджень \ т.1 а.с. 5-6 \ ; висновки СМЕ 206 від 17.07.2012г . , згідно якого смерть потерпілого ОСОБА_7 настала внаслідок внутрішнємозгової травми , яка супроводжувалася розширеними крововиливами під оболонки головного мозку , мозочка і в шлуночки головного мозку. І після заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень він міг жити короткий проміжок часу , який обчислюється в хвилинному інтервалі часу \ т.1 а.с. 124-125 \ , які доповнюють один одного і підтверджують заподіяння ушкоджень потерпілому засудженим. Допитаний в судовому засіданні експерт підтвердив свій висновок ,та пояснив суду, що найбільш вирогідний механізм злочину- це отримання ушкоджень у потерпілого при прямому ударі у потиличну сторону голови потерпілого під прямим кутом. Або при падінні з висоти власного росту нв ту ж частину голови. Що підтверджується симетричністю отриманих пошкоджень у мозку, які найчастіше виникають, як протиударні ушкодження мозку ; на відтворення обстановки і обставин подій за участю ОСОБА_15 та свідків ОСОБА_8. ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_16, які на місці показали обставини події, обстановку злочину та видимий ними механізм спричинення тілесних ушкоджень потерпілому \ т.2 а.с. 34-45\
Давши належну оцінку зібраним по справі та дослідженим в судовому засіданні доказам в їх сукупності, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини вчиненого засудженим ОСОБА_3 злочину і дав їм правильну юридичну оцінку, кваліфікувавши злочинні дії засудженого за ч 1 ст. 119 КК України. \ Як убивство, вчинене з необережності.
Як суд першої інстанції, так і колегія суддів судової палати по кримінальним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області критично сприймає позицію потерпілої та її захисника ОСОБА_2 про те, що в діях засудженого є склад злочину передбачений ч.2 ст. 121 КК України, оскільки немає прямих або непрямих доказів на підтвердження їх позиції.
Згідно роз'яснень, даних Пленумом Верховного Суду України в п.19 Постанови від 01 листопада 1996 року "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" випливає, що відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може грунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України , при призначенні засудженим міри покарання , суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу винних та обставини справи , що пом'якшують і обтяжують їх відповідальність .
Призначаючи засудженому покарання за вчинення вказаного вище злочину , суд першої інстанції в повній мірі врахував характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, який відноситься до категорії середньої тяжкості , настання наслідків , той факт , що засуджений вчинив злочин в неповнолітньому віці , визнання провини , каяття у скоєному , часткове відшкодування збитків .
Тому призначене покарання засудженому судова колегія вважає справедливим.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України (у редакції 1960 року) та п. 11 розділу XI «Перехідніх положень» КПК України, судова колегія,
ухвалила:
Апеляцію захисника потерпілої - залишити без задоволення , а вирок Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2013 року відносно ОСОБА_3 - залишити без зміни.
Судді:
С.М. Алькова В.С. Лісняк В.М. Власкін