ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
05.12.06 Справа№ 4/2214-24/298
За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю „Євроізол”, м.Київ
До відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю „Дукат ЛВ”, м. Львів
Про повернення майна
Суддя Хабіб М.І.
Секретар Савченко Ю.А.
Представники:
Від позивача –Ришко І.М. –представник
Від відповідача –не з’явився
Суть спору: Позов заявлено про стягнення з відповідача товарно- матеріальних цінностей на суму 1062,42 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.03.2003р. позивачем та відповідачем був укладений договір комісії № 361-к, на виконання якого позивач передав відповідачеві по накладній №21 від 06.03.2003р. на комісію товар на суму 1062,42 грн. Однак відповідач у встановлений договором строк товар не реалізував, коштів за товар не перерахував , товару не повернув
16.11.2006р. позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить зобов”язати відповідача повернути товар, переданий йому на комісію по накладній №ЛФ 00000021 від 06.03.2003р.
Відповідач явки представника в судове засідання не забезпечив, письмових пояснень та відзиву на позов не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, підтвердженням чого є повідомлення про вручення 31.10.2006р. та 21.11.2006р. поштових відправлень, п. квит.№ 895115, № 962726.
Розглянувши матеріали справи в порядку вимог ст.75 ГПК України, суд встановив наступне.
05.03.2003р. позивачем та відповідачем укладено договір комісії на продаж продукції № 361-к, відповідно до умов якого комітент ( позивач у справі) зобов”язується передати комітенту ( відповідачеві у справі) товар на комісію, а комісіонер зобов”язується знайти покупця на товар комітента, укласти з ним договір купівлі-проджу на найбільш вигідних для комітента умовах.
Комісіонер зобов”язується виконати доручення упродовж 3-х місяців з дня отримання товару від комітента. У випадку, якщо доручення не виконано упродовж цього строку, комісіонер зобов”язаний за вимогою комітента власними силами повернути повернути товар на склад останнього ( п. 2.6 договору).
Якщо доручення виконане, комісіонер зобов”язаний на протязі 3-х робочих днів подати комітентові звіт і передати йому все одержане за по виконаному дорученню( п.2.7 договору).
По накладній № ЛФ 00000021 від 06.03.2003р. із складу, що знаходився за адресою: м. Львів, вул. Городоцька,357, позивач передав відповідачеві на комісію товар ( ізоліт -40 кв.м, пеноплекс- 10.08 кв.м, лист прозорий, хвиля –1 шт., лист прозорий,трапеція- 1 шт.) на загальну суму 1062,42 грн. Товар отримав представник відповідача Мамчук М.І. за довіреністю сер. ЯЕФ № 857138 від06.03.2003р.,виданю відповідачем на отримання товару від позивача.
У встановлений договором строк відповідач не подав звіту про виконання доручення, не сплатив коштів за товар, товар не повернув.
Позивач звернувся до відповідача з претензією № 507 від 17.04.2006р. про перерахування коштів, отриманих за реалізований товар та повернення нереалізованого товару. Названа претензія отримана відповідачем 22.05.2006р., що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення, п. квит № 599150 ( претензія та повідомлення є в матеріалах справи).
Відповідач залишив претензію позивача без відповіді і без задоволення.
В судовому засіданні представник позивача повідомив, що склад позивача у даний час знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Городоцька,367.
Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.
Згідно із п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003р., до цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільного кодексу України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов”язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
В силу ст. 395 ЦК України 1963р., який був чинним на момент укладення договору комісії № 361-к та на момент передачі товару, ст. 1011 ЦК України 2003р., за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов”язується за дорученням другої сторони (комітента) за винагороду вчинити одну або кілька угод від свого імені за рахунок комітента.
Статтею 396 ЦК України 1963р. передбачено, що договір комісії укладається в письмовій формі.
В силу ст.404 ЦК України 1963р., ст. 1022 ЦК України 2003р.,по виконанні доручення комісіонер зобов”язаний надати комітентові звіт і передати йому все одержане по виконаному дорученню.
Статтями 526,530 ЦК України 2003р. передбачено, що зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу та у встановлений договором строк.
Отже, відповідно до умов договору та відповідно до вимог Закону, відповідач зобов”язаний був реалізувати товар, переданий йому на комісію, у 3-х місячний строк з дня отримання товару, а після реалізації товару надати позивачеві звіт і передати все одержане за договором комісії. Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не надав позивачеві звіту і не передав все одержане по виконаному дорученню.
Відтак, відсутні докази, які підтверджують виконання відповідачем своїх зобов”язань за договором.
Згідно із ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобв”язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до ст.1025ЦК України, комітент має право відмовитися від договору комісії. У разі відмови комітента від договору комісії він повинен розпорядитися своїм майном, яке є комісіонера.
Пунктом 2.6 договору встановлено, якщо доручення не виконано упродовж цього строку, комісіонер зобов”язаний за вимогою комітента власними силами повернути товар на склад останнього ( п. 2.6 договору).
Таким чином, отримавши 22.05.2006р. претензію позивача з вимогою сплатити кошти за товар або повернути нереалізований товар, відповідач зобов”язаний був власними силами повернути на склад позивача нереалізований товар.
Однак, доказів сплати коштів чи повернення нереалізованого товару відповідач суду не подав.
З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 36, 43, 49, 75, 82-85, 116-118 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити повністю.
Товариству з обмеженою відповідальністю „Дукат ЛВ”, ідент. код 23268449, адреса: м. Львів, вул. Курбаса, 4/8, в термін до 01.01.2007р. повернути на склад ( м. Львів, вул. Городоцька, 367) Товариства з обмеженою відповідальністю „Євроізол”, ідент. код. 24083445, адреса: 02099, м.Київ, вул. Бориспільська,7:
- ізоліт –40 кв.м;
- пеноплекс тип 35, товщ. 30мм 600*1200 -10,08 кв.м;
- лист прозорий 76/18,2х1.03м, хвиля -1 шт;
- лист прозорий 70/18, 2,5 х.1,09 трапеція -1 шт.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Дукат ЛВ”, ідент. код 23268449, адреса: м. Львів, вул. Курбаса, 4/8, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Євроізол”, ідент. код. 24083445, адреса: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська,7 - 102,00грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Хабіб М.