Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Справа № 391/970/13-к

Номер провадження 1-кп/391/80/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.11.2013 р.селище Компаніївка

Компаніївський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Ревякіної О.В.,

за участю секретаря Бокової А.С.,

прокурора Сливки М.А., Кобернюк Є.В.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4І

розглянувши в відкритому судовому засіданні в смт. Компаніївка кримінальне провадження № 12013120180000335 про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одружений, проживає ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого вироком Компанїівського районного суду Кіровоградської області від 29.11.2012 р. за ч.2 ст. 185 КК України до трьох місяців арешту,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_7, неодружений, не працює, проживає ІНФОРМАЦІЯ_8, зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_9, раніше судимого вироком Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 12.09.2013 р. за ч.2 ст. 289 КК України до п’яти років позбавлення волі, звільненого на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання з іспитовим строком два роки,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_11, неодружений, не працює, проживає ІНФОРМАЦІЯ_12, не судимий

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України

В С Т А Н О В И В

ОСОБА_2 скоїв таємне викрадення чужого майна, крадіжку, за попередньою змовою групою осіб, повторно.

ОСОБА_3 скоїв таємне викрадення чужого майна, крадіжку, за попередньою змовою

групою осіб та таємне викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб повторно.

ОСОБА_4 скоїв таємне викрадення чужого майна, крадіжку, за попередньою змовою групою осіб, при наступних обставинах:

В кінці квітня 2013 року близько 21-30 годин, точної дати встановити не представилось можливим, ОСОБА_2 за домовленістю з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на викрадення металобрухту та металевих деталей з пересувної установки по збагаченню пегматиту, що належить ТОВ «Георесурс», таємно викрали з території кар’єру, розташованого з північно-західної сторони с. Лозуватка Компаніївського району Кіровоградської області металевий швелер, металеві котки та металеві деталі загальною вагою 280 кг., вартістю 1,80 грн. за 1 кг., чим завдали матеріальної шкоди ТОВ «Георесурс» на суму 504 грн. Після чого з місця пригоди зникли та викраденим розпорядились на власний розсуд.

Крім того, через день після вказаної події близько 22-00 години ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 за попередньою домовленістю з метою вчинення крадіжки знову прибули до вищевказаного кар’єру, де таємно викрали металевий лист площею 1 кв.м., металевий швелер, металеві котки, металеві деталі, загальною вагою 150 кг., вартістю 1,80 грн. за 1 кг., завдавши матеріальних збитків ТОВ «Георесурс» на загальну суму 270 грн. Після чого з місця пригоди зникли та викраденим розпорядились на власний розсуд.

Крім цього, наступного дня після другої події, близько 22-00 години ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 за попередньою домовленістю з метою вчинення крадіжки знову прибули до вищевказаного кар’єру, де таємно викрали металеві котки, металеві деталі, загальною вагою 176 кг., вартістю 1,80 грн. за 1 кг., завдавши матеріальних збитків ТОВ «Георесурс» на загальну суму 316,80 грн. Після чого з місця пригоди зникли та викраденим розпорядились на власний розсуд.

Крім цього, наступного дня після третьої події, близько 22-00 години ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за попередньою домовленістю з метою вчинення крадіжки металобрухту, прибули до території вищевказаного кар’єру, де таємно викрали металеві котки та металеві деталі, загальною вагою 150 кг., вартістю 1,80 грн. за 1 кг., завдавши матеріальних збитків ТОВ «Георесурс» на загальну суму 270 грн. Після чого з місця пригоди зникли та викраденим розпорядились на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину визнав повністю, щиро покаявся в скоєному та пояснив, що дійсно наприкінці квітня 2013 року він разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 вирішили викрасти металобрухт з пересувної установки по збагаченню пегматиту, що належить ТОВ «Георесурс». Реалізовуючи свій злочинний намір вони ввечері близько 22-00 год. прибули до кар’єру, звідки таємно викрали металеві котки, швелер та дрібні металеві деталі, загальною вагою більше 200 кг. Продовжуючи свій злочинний намір через день вони знову прибули до кар’єру та викрали металевий лист, швелер, котки та металеві деталі. Після цього, наступного дня ввечері знову викрали металеві котки та деталі, після чого наступного дня знову прибули до кар’єру для вчинення крадіжки. Останній раз з ними був ОСОБА_4, який також приймав участь у викраденні металевих деталей, які в подальшому здали на металобрухт по 1,40 грн. за 1 кг. Охорони в кар’єрі не було, територія кар’єру не освітлювалася та не була огороджена. Викрадене майно по четвертому епізоду було повністю повернено, тобто заподіяні збитки частково відшкодовані.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину визнав повністю, щиро покаявся в скоєному та пояснив що дійсно в кінці квітня 2013 року у вечірній час він разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 з території кар’єру таємно викрали металеві котки, швелер та дрібні металеві деталі. ОСОБА_5 знімав котки, а він йому допомагав, складав у мішки, які відносили до містка. Після чого ОСОБА_5 зателефонував ОСОБА_7 та домовився про здачу брухту, останній приїхав на автомобілі та все забрав. На отримані гроші ОСОБА_2 купував продукти харчування та горілку на всіх трьох. Продовжуючи свій злочинний намір через день вони знову прибули до кар’єру та викрали металевий лист, швелер, котки та металеві деталі. Після цього, наступного дня ввечері знову прибули до кар’єру, звідки викрали металеві котки та деталі, після чого наступного дня знову прибули до кар’єру для вчинення крадіжки. Останній раз з ними був ОСОБА_4, який також приймав участь у викраденні металевих деталей, які в подальшому здали на металобрухт. ОСОБА_4 запросили допомогти погрузити плиту, яку віднесли не невелику відстань, однак погрузити не змогли та покинули. Металеві деталі знімав

ОСОБА_5, оскільки він працював у кар’єрі та знав які деталі і яким чином знімати. Територія кар’єру не охоронялася та не освітлювалася.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину визнав повністю та пояснив, що дійсно в кінці квітня 2013 року вступив в злочинну змову з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 з метою викрадення металобрухту з пересувної установки, що знаходилась на території кар’єру. Ввечері близько 22-00 год. всі четверо прибули до кар’єру. ОСОБА_2 попросив допомогти погрузити плиту, яка була дуже важка, однак вони не змогли її тягнути та покинули. В той вечір він перебував в стані сп’яніння, вони викрали металевий лист та валики, які здали на металобрухт. Гроші ділили порівну, він отримав 50 грн. Наступного дня все викрадене повернули до кар’єру. Територія кар’єру не освітлювалась, не охоронялась та не була огороджена.

Факт скоєння кримінального правопорушення підтверджується крім показань обвинувачених наступними доказами:

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що являється директором ТОВ «Георесурс», в кінці квітня 2013 р. на початку травня 2013 р. дізнався про факт зникнення металевих виробів з території кар’єру, після чого зателефонував голові сільської ради та попросив допомогти в розшуку плити та частини металоконструкцій. Пояснив, що кар’єр не працює, офіційного охоронця не було, просив людей охороняти кар’єр, зокрема ОСОБА_9 Плиту знайшли за територією кар’єру та повернули. Стосовно інших речей – точного переліку немає. Територія кар’єру не огороджена, займає площу 9 га., відведена для розробки кар’єру. Інвентаризація не проводилася, на підприємстві рахується один директор.

Допитаний свідок ОСОБА_7 пояснив, що в цьому році, точної дати не пам’ятає, ввечері зателефонував ОСОБА_2 та запропонував купити метал. Він погодився та поїхав придбати метал для власних потреб. Металеві вироби, серед яких були швелера, котки, лист заліза, купував по 1,50 грн. та 1,40 грн. за один кілограм. Придбавав приблизно 4-5 разів, розраховувався безпосередньо з ОСОБА_2 Кожного разу купував приблизно 100-150 кг. металу, котки були в мішках. Разом з ОСОБА_2 металеві вироби здавали ОСОБА_3 та ОСОБА_5, які допомагали погружати та розвантажувати машину. Вранці до нього приїхав голова села ОСОБА_10 з людиною з кар’єру та забрали весь метал, який він купив напередодні, всього близько 150 кг.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що працює сільським головою. В квітні 2013 року йому о 07-00 год. зателефонував ОСОБА_9 та повідомив про крадіжку. О 08-00 год. він під’їхав до кар’єру та побачив на піску сліди візка, поїхали по слідам та виявили візок на подвір’ї ОСОБА_2, який разом з ОСОБА_3 спали в будинку. Розбудивши їх запитали про крадіжку, ОСОБА_3 зізнався та все розповів. Після чого пішли до ОСОБА_7 погрузили металолом та відвезли до кар’єру.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що з 2012 року неофіційно працював горним майстром ТОВ «Георесурс». З липня 2012 року підприємство не працює. З 23.12.2012 року територія кар’єру не освітлювалася, охоронців та працівників було звільнено. За усною домовленістю з ОСОБА_8 він здійснював обхід території кар’єру. В кінці квітня 2013 року приблизно після 20-х чисел почав помічати зникнення металевих деталей: котки, ключі, гайки, валики, ломи та ін., про що доповів ОСОБА_8 Також на території кар’єру виявили сліди тачки та поїхали з ОСОБА_10 по слідах. В селі на подвір’ї ОСОБА_2 виявили тачку, останній вказав на ОСОБА_3, який зізнався у вчиненому, після чого поїхали до ОСОБА_7, якому здавали металобрухт, забрали у нього з гаража металеві деталі та відвезли до кар’єру.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснив, що ОСОБА_3 просив тачку для вивозу сміття, він відмовив. Через деякий час ОСОБА_3 привіз поламану тачку, сказав що тачку взяв з дозволу його сина.

Крім показань свідків вина ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 доводиться зібраними та дослідженими матеріалами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 22.05.2013 р. (а.с. 7); протоколом огляду місця події від 22.05.2013 р. – території кар’єру, яка не огороджена, де знаходиться установка для обробки гірських порід (а.с. 20-21); довідкою ПП «Алмет» про вартість одного кілограму брухту чорних металів від 05.07.2013 р. (а.с.57); протоколом слідчого експерименту від 15.08.2013 р. за участю підозрюваного ОСОБА_4, протоколом слідчого експерименту від 05.09.2013 р. за участю підозрюваного ОСОБА_2, протоколом слідчого експерименту від 05.09.2013 р. за участю

підозрюваного ОСОБА_3, під час якого обвинувачені добровільно розповіли про обставини скоєння ними кримінального правопорушення (а.с. 151– 170).

Дії ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ст. 185 ч. 3 КК України за кваліфікуючою ознакою проникнення в інше сховище.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти власності» №10 від 06.11.2009 року під сховищем слід розуміти певне місце чи територію, відведені для постійного чи тимчасового зберігання матеріальних цінностей, які мають засоби охорони від доступу до них сторонніх осіб (огорожа, наявність охоронця, сигналізація, тощо), а також залізничні цистерни, контейнери, рефрижератори, подібні сховища тощо.

Поняття "інше сховище" передбачає всілякі споруди, які призначені для зберігання майна і захисту його від загибелі, пошкодження і незаконних посягань. Мова йде про сховище, яке є певною перешкодою або забороною для вільного доступу до майна стороннім особам. Сюди належать склади, погреби, гаражі, вагони, контейнери, спеціально обладнані машини. Поняттям "інше сховище" охоплюються різного роду огорожі (стіна, паркан тощо), які перешкоджають вільному доступу до майна. В той самий час не можуть бути віднесені до сховища споруди, які не є перешкодою вільного доступу до майна (наприклад, відкрита платформа, баржа), якщо вони не охороняються. Тобто, під поняттям «сховище» слід розуміти певні місця чи ділянки території, відведені для постійного чи тимчасового зберігання матеріальних цінностей, які обладнані огорожею чи технічними засобами або забезпечені іншої охороною: пересувні автолавки, рефрижератори, контейнери, сейфи та інші сховища.

Відповідно до положень постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» під проникненням у житло, інше приміщення чи сховище слід розуміти незаконне, недозволене, протиправне потрапляння (входження) до них будь-яким способом (із застосуванням засобів подолання перешкод або без їх використання; шляхом обману; з використанням підроблених документів тощо або за допомогою інших засобів), який дає змогу винній особі викрасти майно без входу до житла, іншого приміщення чи сховища.

Згідно довідки директора ТОВ «Георесурс» від 22.05.2013 р. територія кар’єру в с. Лозуватка Компаніївського району Кіровоградської області та майно, що належить ТОВ «Георесурс» знаходиться під цілодобовою охороною (а.с.12).

Однак, беручи до уваги те, що територія кар’єру не огороджена, вхід на територію є вільним, оскільки відсутній паркан, що також вбачається із протоколу огляду місця події (а.с.20-21), крім того в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 підтвердив, що до території кар’єра є вільний доступ, територія карєру не освітлювалась, охоронці були звільнені, пояснення щодо відсутності охоронців надав і свідок ОСОБА_8, тобто обмежень у доступі до майна не було, а крім того, територія кар’єру за своїм призначенням не відведена для тимчасового чи постійного зберігання матеріальних цінностей та не підпадає під поняття «інше сховище», тому цю територію не можна визнати іншим сховищем, а нагляд за територією за усною домовленістю з ОСОБА_9 не свідчить про те, що територія є іншим сховищем, а лише встановлює нагляд за територією, тому кваліфікуюча ознака проникнення в інше сховище в діях обвинувачених відсутня і підлягає виключенню з обвинувачення.

Проаналізувавши зібрані у справі докази суд приходить до висновку, що дії обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3 слід перекваліфікувати із ч.3 ст.185 КК України - як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням в інше сховище на ч.2 ст.185 КК України - як крадіжка, вчинена повторно за попередньою змовою групою осіб, а дії обвинуваченого ОСОБА_4 слід перекваліфікувати із ч.3 ст.185 КК України - як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням в інше сховище на ч.2 ст.185 КК України - як крадіжка, вчинена за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні покарання суд враховує обставини справи, особу обвинувачених, пом'якшуючи та обтяжуючи обставини по справі.

Так згідно ст. 12 КК України скоєний злочин за ч. 2 ст. 185 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, умисний та закінчений.

Пом'якшуючими покарання обставинами, згідно ст. 66 КК України, обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 є щире каяття.

Обтяжуючих покарання обставин згідно ст. 67 КК України, обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3 судом не встановлено.

Обтяжуючою покарання обставиною обвинуваченого ОСОБА_4 є скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Під час вивчення особи обвинувачених встановлено, що:

ОСОБА_2 проживає на території Лозуватської сільської ради один, не працює, зловживає спиртними напоями, схильний до крадіжок, неодноразово на його поведінку надходили скарги від жителів села, раніше судимий за вчинення злочину проти власності, в Компаніївському РП КВІ на обліку не перебуває, на обліку лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває.

ОСОБА_3 раніше судимий, не працює, за місцем проживання характеризується негативно, веде бродяжницький спосіб життя, зловживає спиртними напоями, схильний до вчинення крадіжок, з червня 2013 року проживає на території Червоновершківської сільської ради зі співмешканкою, на обліку лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває.

ОСОБА_4 раніше не судимий, не працює, не одружений, осудний, страждає психічно-поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю, перебуває на обліку лікаря нарколога, зареєстрований та проживає на території Лозуватської сільської ради разом з матір’ю, за місцем проживання характеризується позитивно, але схильний до вживання спиртних напоїв.

Враховуючи обставини справи, кількість злочинних епізодів, у яких приймали участь обвинувачені, думку прокурора та захисника, особу обвинувачених, наявність пом'якшуючих та обтяжуючих обставин, суд вважає що покарання обвинуваченим повинно бути призначено в межах санкції статті обвинувачення: обвинуваченому ОСОБА_2, який раніше судимий за вчинення злочину проти власності, належних висновків для себе не зробив, що свідчить про небажання стати на шлях виправлення - у виді позбавлення волі; обвинуваченому ОСОБА_3 – у виді позбавлення волі з застосуванням ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим; обвинуваченому ОСОБА_4, який раніше не судимий, приймав участь лише в одному епізоді викрадення майна - у виді обмеження волі. Проте суд вважає, що виправлення обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 можливо без ізоляції їх від суспільства, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, передбаченим ст. 75 КК України, надавши обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_3 шанс довести своє виправлення.

Обраний обвинуваченим такий вид покарання, за переконанням суду, відповідає не тільки тяжкості вчиненого злочину, обставинам справи, але й особі кожного обвинуваченого, є обґрунтованим та буде відповідати цілям покарання.

Судові витрати та цивільний позов по справі відсутні.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 368-371, 373-375 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винним в скоєні злочину, передбаченого ч 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді двох років шести місяців позбавлення волі.

Обрати ОСОБА_2 на апеляційний термін міру запобіжного заходу - утримання під вартою, взявши під варту негайно в залі суду.

Строк відбуття покарання рахувати з часу затримання, тобто з 21 листопада 2013 року.

ОСОБА_3 визнати винним в скоєні злочину, передбаченого ч 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді двох років шести місяців позбавлення волі.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за даним вироком більш суворим покаранням, призначеним за вироком Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 12.09.2013 року остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді п’яти років позбавлення волі.

На підставі ст.ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на три роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

ОСОБА_4 визнати винним в скоєні злочину, передбаченого ч 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді двох років обмеження волі.

На підставі ст.ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування

покарання з випробуванням з іспитовим строком на три роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Згідно ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 такі обов’язки:

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи;

- періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи;

Речові докази: металеві котки з виносної стрічки та металевий лист повернути ТОВ «Георесурс»; візок залишити власнику ОСОБА_11; ваги електронні та автомобіль ВАЗ 2106 реєстраційний № А3321КД залишити власнику ОСОБА_7

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Кіровоградської області шляхом подачі апеляційної скарги через Компаніївський районний суд Кіровоградської області протягом 30 діб з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженим та прокурору.

Суддя Компаніївського районного суду

Кіровоградської області                                                             ОСОБА_12