ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2006                                                                                   Справа № 16/102  

    Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів  :

головуючого                                          Логвиненко А.О. (доповідач)

суддів:                                              Чус О.В., Павловського П.П.

при секретарі судового засідання       Ревкової Г.О.

з участю представника відповідача    Мелещук Г.М.

розглянувши апеляційну скаргу комунального житлово-експлуатаційного підприємства №49   на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2006р. у справі

за позовом       Міського комунального підприємства “Дніпроліфт”, м. Дніпропетровськ

до відповідача  Комунального житлово-експлуатаційного підприємства №49 м. Дніпропетровськ

про стягнення 7327,37гр.

В С Т А Н О В И В :

   23.03.2006р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшов позов міського комунального підприємства “Дніпроліфт” (далі Дніпроліфт) про стягнення з комунального житлово-експлуатаційного підприємства №49 (далі ЖЄП) 32734,03гр.  Свої вимоги позивач мотивував тим, що на підставі договору від 16.02.2004р. Дніпроліфт виконав для відповідача роботи по обслуговуванню ліфтів. ЖЄП за виконану роботу не розрахувався. На цій підставі позивач просив стягнути 25558,31гр. боргу, 3259,79гр. неустойки, 2959,83гр. інфляційних збитків, 656,1гр. річних відсотків та судові витрати.

          Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги (а.с.79-80) та зменшив ціну позову. При цьому Дніпроліфт просив стягнути 154,95гр. боргу, 3517,24гр. неустойки, 2998,17гр. –індекс інфляції, 654,01гр. річних відсотків та судові витрати.

    Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2006р. (суддя Загинайко Т.В.) позов задоволено частково : на користь позивача стягнуто 3156,12гр. боргу з урахуванням індексу інфляції, 3517,24гр. пені, 654,01гр. річних та судові витрати.

        

    Не погодившись з рішенням ЖЄП звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення змінити, припинити провадження в частині стягнення пені та зменшити розмір пені, нарахованої за період з 11.04.2005р. по 11.05.2006р. на 80%. При цьому апелянт зазначив що суд не застосував строку давності до вимог про стягнення пені та безпідставно відмовив в задоволенні заяви відповідача про зменшення її розміру.

   Представник позивача в судове засідання призначене для розгляду апеляційної скарги не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи те, що залучені до справи докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність позивача, якого належним чином сповіщено про час та місце слухання справи.

    Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши у відповідності до ст. 101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення у повному обсязі, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав :

    З матеріалів справи вбачається, що 16.02.2004р. сторони уклали договір №30 відповідно до умов якого позивач зобов’язався виконувати роботи по обслуговуванню та ремонту ліфтів (а.с.12-13). Натомість, ЖЄП зобов’язалось оплачувати виконану роботу в порядку, визначеному п.4 договору. Пунктом 5.3 договору передбачено, що при порушенні строків оплати виконаних робіт, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення грошового зобов’язання.

    Відповідно до ст.1, 27 Закону України “Про національний банк” та ст.1.1, 3 Положення про процентну політику Національного банку України (затв. постановою правління НБУ від 18.08.2004р. №389)  облікова ставка не є незмінною величиною. Згідно із офіційними даними НБУ розмір облікової ставки з часу укладення договору №30 і до дня звернення позивача до суду змінився з 07,0% до 09,5%. Але при укладенні договору сторони не зазначили, яким саме чином повинно бути застосовано облікову ставку НБУ при визначенні розміру пені. Не послались сторони при укладенні договору і на приписи Закону України  “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, що унеможливлює застосування його положень при визначенні розміру пені.

    Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що при укладенні договору №30 сторони не узгодили його умови в частині відповідальності за несвоєчасний розрахунок за виконані роботи, а тому в цій частині договір не відповідає вимогам закону, зокрема ст.179,189 ГК України, а тому п5.3 договору №30 слід вважати недійсним. На цій підставі вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань задоволенню не підлягає.

     В іншій частині висновки суду ґрунтуються на приписах чинного законодавства та відповідають матеріалам справи щодо наявності у відповідача заборгованості перед позивачем за виконані останнім роботи..

 

    З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду повинно бути змінено на підставі п.4 ч1 ст.104 ГПК України через неправильне застосування судом норм матеріального права, а в задоволенні позову в частині стягнення пені слід відмовити.

    Керуючись ст. 101, 103 –105 ГПК України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

    Апеляційну скаргу комунального житлово-експлуатаційного підприємства №49 задовольнити частково.

    Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2006 змінити.

    В частині стягнення з комунального житлово-експлуатаційного підприємства №49 пені в розмірі 3517,24гр. рішення скасувати та відмовити в задоволенні позову в цій частині.

     В решті рішення суду залишити без змін.

    

     Головуючий                                                                                                   А.О. Логвиненко

     Суддя                                                                                                                          О.В. Чус

Суддя                                                                                                           П.П. Павловський

Постанову оформлено у

відповідності до вимог ст.84 ГПК

України 7.07.2006р.