ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2006                                                                                   Справа № 20/52 

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів  :

головуючого                                          Логвиненко А.О. (доповідач)

суддів:                                                Чус О.В., Павловського П.П.

при секретарі судового засідання       Ревкової Г.О.

з участю позивача                                ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2006р. у справі

за позовом      Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м. Чернігів

до відповідача Державної виконавчої служби в П'ятихатському районі Дніпропетровської області, м. П'ятихатки

про стягнення 329000гр.

В С Т А Н О В И В :

   14.02.2006р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшов позов суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення з державної виконавчої служби П'ятихатського управління юстиції 329000гр.  Свої вимоги позивач мотивував тим, що на підставі укладених з КСП ім. Кірова договорів, він передав останньому в оренду комбайн Дон-1500,1993р. випуску. Коли в липні 2002р. позивач вирішив забрати свій комбайн, від представників КСП ім. Кірова він дізнався, що комбайн вилучила та продала державна виконавча служба П'ятихатського управління юстиції. На цій підставі позивач просив стягнути з відповідача вартість комбайну -319000гр., моральні збитки в сумі 10000гр. та судові витрати.

    Під час розгляду справи позивач неодноразово уточнював позовні вимоги (т.1 а.с.45,88). В остаточній редакції позову ОСОБА_1 просив стягнути з державної виконавчої служби в П'ятихатському районі Дніпропетровської області (далі ДВС) матеріальні збитки -208337,75г. основного боргу; 10000гр. моральної шкоди; 89175гр. збитків за оренду комбайна або 80400гр. неотриманого прибутку; 255гр. - вартість експертизи та судові витрати.

    Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2006р. (суддя Пархоменко Н.В.) в задоволенні позову відмовлено.

    Не погодившись з рішенням ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати та задовольнити позов в повному обсязі. При цьому апелянт зазначив що суд дійшов помилкового висновку, про те, що через відсутність вини ДВС його позов не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ст.1174 ЦК України шкода, завдана незаконними діями посадових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується незалежно від вини цієї особи. Крім того, судом безпідставно не залучено до участі в справі в якості співвідповідача відділення державного казначейства.

   Представник відповідача в судове засідання призначене для розгляду апеляційної скарги не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи те, що залучені до справи докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність відповідача, якого належним чином сповіщено про час та місце слухання справи.

    Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши у відповідності до ст. 101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення у повному обсязі, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав :

    З матеріалів справи вбачається, що 21.05.1999р. позивач придбав у КСП ім. Кірова комбайн Дон-1500 (а.с.10). Вказаний комбайн ОСОБА_1 залишив на зберіганні в цьому ж КСП та уклав з останнім договір оренди (а.с.13-14).

    19.09.2000р., під час примусового виконання виконавчих листів щодо стягнення з СТОВ “Лан” (правонаступника КСП ім. Кірова) грошової суми на користь банку “Україна”, державним виконавцем було описано та арештовано, крім іншого, комбайн Дон-1500 (а.с.46). Вказаний комбайн було реалізовано, а отримані від його продажу кошті використано для погашення заборгованості СТОВ “Лан” (а.с.47,50-51).

    Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що ДВС не мало права звертати стягнення на його майно і просить стягнути з відповідача завдані діями ДВС під час виконавчого провадження збитки.

    Відповідно до ст.86 Закону України “Про виконавче провадження” збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом.

    Матеріалами справи встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження було арештовано, вилучено та реалізовано майно позивача, хоча ніяких підстав для задоволення вимог банку “Україна” за рахунок майна ОСОБА_1  не було. Таким чином, дії ДВС порушують гарантовані Конституцією України, Законом України “Про власність” та відповідними приписами ЦК України права позивача на володіння, розпорядження та користування своєю власністю.

    В той же час, чинним законодавством передбачено особливий порядок відшкодування шкоди, заподіяної органом державної влади. Так, статтею 11 Закону України “Про державну виконавчу службу” передбачено, що шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним та юридичним особам підлягає відшкодуванню у встановленому законом порядку за рахунок держави. Обов'язок держави відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними діями органу державної влади передбачено також ст.56 Конституції України та ст.1173 ЦК України.

    ДВС не може бути відповідачем по справі за позовом про відшкодування державою шкоди завданої державним виконавцем під час виконавчого провадження, тому що вказаний орган не вповноважено представляти державу в судах за такими позовами.

    Колегія суддів не вважає за можливе здійснити заміну первісного відповідача належним відповідачем з огляду на таке.

    Відповідно до ст. 129 Конституції України та ст.4²,4³ ГПК України до основних принципів судочинства відносяться рівність сторін, змагальність та диспозитивність. Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач не скористався своїм правом на заміну відповідача та залучення до участі в справі замість ДВС належного відповідача, вповноваженого державою представляти її інтереси у спірних правовідносинах та на свій розсуд використав свої процесуальні права в цій частині. Здійснення дій по залученню належного відповідача з ініціативи суду фактично призведе до того, що суд заздалегідь, до прийняття рішення щодо обґрунтованості заявленого позову, висловить свої міркування про те хто та з яких підстав повинен задовольнити вимоги позивача.

    Безпідставним є посилання ОСОБА_1 на роз'яснення Пленуму Верховного суду України від 26.12.2003р. “Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження” в п.21 якого зазначено, що в справах про відшкодування шкоди, завданої державним виконавцем відповідачами можуть бути відповідні відділи державної виконавчої служби, в яких працюють державні виконавці, та відповідні територіальні органи Державного казначейства України, оскільки вказане роз'яснення було прийнято до внесення відповідних змін в законодавство, яке регламентує порядок відшкодування шкоди, завданої державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження.

    Враховуючи, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та зроблено висновок про те, що позивач взагалі не має правових підстав для відшкодування шкоди, завданої під час виконавчого провадження, що унеможливлює подальшій захист прав позивача у випадку пред'явлення позову до належного відповідача, рішення суду повинно бути скасовано на підставі приписів п.4 ч1 ст.104 ГПК України.

    В зв'язку з тим, що позов не підлягає задоволенню через неправильне визначення позивачем особи, яка повинна відповідати за завдану шкоду, колегія суддів не входить в обговорення питання, чи була ця шкода завдана незаконною дією чи бездіяльністю ДВС.

    Керуючись ст. 101, 103 -105 ГПК України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

    Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити частково.

    Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2006р. скасувати.

    В задоволенні позову  суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 відмовити.

     Головуючий                                                                                                   А.О. Логвиненко

     Суддя                                                                                                                          О.В. Чус

       Суддя                                                                                                           П.П. Павловський