ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2013 р. справа № 2а-3480/11/1111

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Чабаненко С.В.

суддів: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в м.Кіровоград Кіровоградської області на постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26 вересня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Кіровоград Кіровоградської області про визнання протиправними дій,-

ВСТАНОВИВ:

22 лютого 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в М.Кіровоград Кіровоградської області в якому просив зобов'язати відповідача здійснити перерахунок і виплату призначеної ОСОБА_1 державної та додаткової пенсії як інваліду другої групи та учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії відповідно до ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26 вересня 2011 року адміністративний позов задоволено, визнано протиправними дії Управління щодо виплати позивачу пенсії у розмірі, меншому ніж передбачено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язано Управління здійснити перерахунок та виплату позивачу, державної пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 22.05.2008 року по 22.07.2011 року, з урахуванням виплачених сум.

Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції і подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, інвалідом IІІ групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 та не оспорюється відповідачем (а.с.10).

Позивач має право на отримання державної та додаткової пенсії на підставі ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Ст.49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ч.4 ст.54 цього Закону, якою визнано підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв'язку із втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів IІІ групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими шести мінімальних пенсій за віком.

Згідно зі ст.50 зазначеного закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам IІI групи - у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком. Як передбачено ст.53 Закону виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач знаходиться на обліку Управління та отримує пенсію згідно ст.ст.50, 54 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що не оспорюється відповідачем.

Позивач звертався до відповідача із заявою про перерахунок його пенсії згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян», які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», однак одержав відмову Управління.

Встановлено, що Управління нараховувало та виплачувало позивачу основну та додаткову пенсію у різні періоди відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року №1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремих категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», від 27.12.2005 року №1293 «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», від 28.05.2008 року №530 «Про питання соціального захисту окремих категорій громадян», від 26.07.1996 року №831 «Про підвищення розмірів пенсій, призначених до 1 серпня 1996 р., та порядок обчислення пенсій, що призначаються після 1 серпня 1996 року» та від 16.07.2008 року №654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що основна та додаткова пенсії позивачу згідно ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян», які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» повинна розраховуватися виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка визначається в порядку, встановленому ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, розмір якого встановлюється законами про Державний бюджет на відповідні роки.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, вирішуючи даний спір суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених ст., ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Відповідно до ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії встановлюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Отже, мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач звернувся з позовом до суду 22.02.2011 року (а.с.1) та не довів, що пропустив строк звернення з адміністративним позовом до суду з поважних причин, а тому його позовні вимоги підлягають задоволенню в межах шестимісячного строку, а саме з 22.08.2010 року.

Отже, судом першої інстанції обґрунтовано задоволено позовні вимоги починаючи з 22.08.2010 року, проте безпідставно задоволено позовні вимоги за період з 22.05.2008 року по 21.08.2010 року.

На підставі вище викладеного, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду - скасуванню в частині задоволення позовних вимог за період з 22.05.2008 року по 21.08.2010 року, позовні вимоги в цій частині слід залишити без розгляду.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст.202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Управління пенсійного фонду України в м. Кіровоград Кіровоградської області - задовольнити частково.

Постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда - скасувати.

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління пенсійного фонду України в м. Кіровоград Кіровоградської області щодо ненарахування і невиплати, ОСОБА_1 державної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 50% від мінімальної пенсії за віком з 22.08.2010 року відповідно до ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в м.Кіровоград Кіровоградської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 державну пенсію в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 50% від мінімальної пенсії за віком з 22.08.2010 року відповідно до ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням суми раніше сплаченої пенсії.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту постановлення та відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: С.В. Чабаненко

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: Т.І. Ясенова