Справа № 1-43/2007 Головуючий у І інстанції Семенченко О.М.

Провадження № 11-кп/795/389/2013

Категорія - в порядку КПК Доповідач Антипець В. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіАнтипець В. М.

головуючого - судді Антипець В. М.

суддів: Заболотного В. М., Шахової О. Г.

при секретарі Оскірко Ю. І.

з участю прокурора Гапєєвої Н. П.

виправданого ОСОБА_2

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальне провадження в порядку виконання вироку суду за апеляційною скаргою заступника прокурора Чернігівської області на постанову Варвинського районного суду Чернігівської області від 01 липня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Цією постановою суд задовольнив вимогу ОСОБА_2 та визначив відшкодування завданої незаконними діями органів досудового слідства матеріальну шкоду за рахунок державного бюджету в розмірі 25 653 грн.

Приймаючи рішення про задоволення вимоги виправданого, суд вказав, що ОСОБА_2 користувався послугами захисника-адвоката, роботу якого оплатив у розмірі 24 450 грн., що підтверджується чеками, та використовував для поїздок на судові засідання з м. Прилуки до смт. Варва, та з м. Прилуки до м. Чернігова автомобіль „Опель Омега" приватного підприємства " Авеста", що підтверджується правоустановчими документами. Витрати на пальне склали суму 1203 грн. 82 коп., виходячи з ринкової вартості пального з липня 2007 по листопад 2008 року.

В апеляційній скарзі заступник прокурора області просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі, вказуючи, що відповідно до ст. 369 КПК України в редакції 2012 року, судове рішення приймається у формі ухвали чи вироку. Такий вид судового рішення як постанова, чинним кримінально-процесуальним законодавством, не передбачений.

Закон України „Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" та Положення про застосування Закону України „Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", регулюють питання про відшкодування виправданому матеріальної шкоди відповідно до положень ст. 1176 Цивільного Кодексу України.

При розгляді вимоги виправданого, суд не повідомив ні органи прокуратури, ні державного казначейства, розмір відшкодування визначив без належного обґрунтування, в тому числі і витрати за надання послуг адвоката, визначені без врахування часу та в порушення Постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року № 590, яка обмежує суму витрат на оплату захисника 40% від мінімальної заробітної плати за годину роботи адвоката. Оплата послуг адвоката проводиться за об'ємом виконаної роботи, проте почасово, на що суд не звернув уваги.

На думку заступника прокурора області, суд безпідставно стягнув у рахунок відшкодування матеріальної шкоди вартість палива, купленого ОСОБА_2 для поїздок на автомобілі „Опель-Омега" у судові засідання до смт. Варва та у м. Чернігів.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, виправданого, який заперечував проти доводів апеляційної скарги заступника прокурора області, вказуючи, що суд першої інстанції, не надіславши повідомлення, позбавив його можливості стягнути матеріальну шкоду, хоча питання відшкодування моральної шкоди він вирішив у цивільному порядку, шляхом подання позовної заяви, вважає, що суд прийняв обґрунтоване рішення, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, апеляційну скаргу заступника прокурора області задовольнити частково.

Як убачається з матеріалів кримінальної справи, ОСОБА_2 вироком Варвинського районного суду Чернігівської області від 9 серпня 2007 року був виправданий за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, за відсутністю в його діях складу злочину.

Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 5 листопада 2007 року та ухвалою Верховного Суду України від 24 квітня 2008 року, виправдувальний вирок суду першої інстанції був залишений без змін, а апеляція та касаційне подання прокурора без задоволення.

У разі виправдування особи за відсутністю у діянні складу злочину, вона має право на відшкодування шкоди в розмірах і порядку, передбачених Законом України „Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду".

Порядок відшкодування шкоди виправданим особам КПК України 1960 року не був урегульованим. Стаття 130 КПК України 2012 року відсилає до спеціального закону, яким передбачено відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду.

Таким чином, на час розгляду вимоги про визначення розміру матеріальної шкоди, був чинним Закон України „Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" із змінами до доповненнями, внесеними Законом № 4652-У1 від 13.04. 2012 року.

За змістом ч. 2 ст. 12 названого Закону розмір відшкодування шкоди повинен був визначити суд, який ухвалив виправдувальний вирок, шляхом винесення ухвали. У даному випадку суд ухвалив постанову, що не передбачено як спеціальним Законом так і чинним КПК України.

З вимогою про визначення розміру відшкодування шкоди ОСОБА_2 звернувся 22 квітня 2013 року через п'ять років після залишення в силі виправдувального вироку на той час найвищою судовою інстанцією.

Проте суд, який постановив виправдувальний вирок, в порушення п. 6 Положення про застосування Закону України „Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" повідомлення за встановленою формою, в якому роз'яснюється, куди і протягом якого терміну виправданий може звернутися за відшкодуванням шкоди і поновленням порушених прав, в тримісячний термін, не направив.

ОСОБА_2 самостійно звертався до суду із заявами про направлення йому повідомлення 22.06.2010 року ( том 3 а. с. 51), 31.11.2012 року (том 3 с.с.54) і тільки на останню заяву одержав повідомлення суду, відправлене йому 15.11.2012 року ( том 3 а. с. 55).

Після одержання повідомлення суду, у виправданого ОСОБА_2 було шість місяців для звернення до суду за визначення розміру шкоди. В цей строк він подав вимогу про визначення розміру шкоди, а саме відшкодування йому сум сплачених за надання йому юридичної допомоги адвокатом та відшкодування витрат за поїздки до судів першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до ст. 3 п. 3 Закону України „Про порядок відшкодування шкоди..." громадянинові відшкодовуються судові витрати та інші витрати сплачені громадянином, до яких відносять затрати на проїзд до місця проведення судових засідань, суми, сплачені громадянином у зв'язку з наданням йому юридичної допомоги.

Визначаючи розмір затрат виправданого на проїзд до місця судових засідань, суд першої інстанції прийняв до уваги тільки наявність у ОСОБА_2 приватного підприємства " Авеста", якому належить автомобіль „Опель Омега". Підтверджуючих документів про використання автомобіля, затрат на пальне, виправданим ОСОБА_2 надано не було.

Що стосується витрат на оплату юридичної допомоги адвокату ОСОБА_3, то сума відшкодування судом визначена в 24 450 грн. також невірно.

Надання адвокатських послуг, на відміну від інших послуг, які можна підрахувати, виміряти, по акту виконаних робіт неможливо прийняти. Участь у досудовому слідстві адвоката 10.05.2006 року тривала не більше двох годин ( а. с. 83 том 3), тоді як гонорар за угодою сторін був визначений в 1 500 грн.

На час судового розгляду кримінальної справи був чинним Порядок оплати праці адвокатів з надання громадянам правової допомоги в кримінальних справах за рахунок держави, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 14.05. 1999 року № 821, відповідно до якого адвокат, що здійснював захист обвинуваченого чи підсудного за призначенням, одержував тільки 15 грн. за повний робочий день.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04. 2006 року № 590 граничний розмір компенсації за надання правової допомоги адвокатом в цивільних та адміністративних справах був обмежений 40% розміру мінімальної заробітної плати.

Сам виправданий ОСОБА_2 був адвокатам та мав свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю ( том 1 а .с. 134) Адвокат ОСОБА_3, який надавав йому правову допомогу, був разом з ОСОБА_2 співзасновником адвокатської контори „Логос" та колегою ОСОБА_2 ( том 1 а. с. 135, 136).

Визначаючи розмір відшкодування шкоди за надання юридичної допомоги адвокатом, суд не звернув уваги, що ОСОБА_2 оплачував правову допомогу свого колеги невиправдано високо, перевищуючи гранично допустимі розміри, оплативши фактично за 24 години роботи адвоката ( за весь час судових розглядів справи) гонорар у сумі 24 450 грн.

Непередбачена законом форма судового рішення, неподання документів про фактичні затрати, понесені з поїздками до місць проведення судових засідань, відсутність по часового розрахунку надання правової допомоги адвокатом та довільно визначена сума гонорару адвокату, позбавляли суд можливості правильно визначити розмір матеріальної шкоди.

Під час апеляційного розгляду виправданий ОСОБА_2 підтвердив, що стягнення моральної шкоди за рахунок державного бюджету він проводив в порядку цивільного судочинства. Стягнення матеріальної шкоди з державного бюджету прямо передбачено ст. 1176 Цивільного Кодексу України. Таким порядком ОСОБА_2 має можливість скористатися.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 376, 404-405, 407, 532 КПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Чернігівської області задовольнити частково.

Постанову Варвинського районного суду Чернігівської області від 01 липня 2013 року про визначення розміру відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства виправданому ОСОБА_2 скасувати, а провадження повернути на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

СУДДІ:

ЗАБОЛОТНИЙ В. М. АНТИПЕЦЬ В. М. ШАХОВА О. Г.