ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" жовтня 2013 р. справа № 2а-0870/3529/11
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Чабаненко С.В.
суддів: Головко О.В. Суховарова А.В.
при секретарі судового засідання: Комар Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Вільнянський маслозавод»
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 липня 2011 року Справа № 2а-0870/3529/11
за позовом Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до Відкритого акціонерного товариства «Вільнянський маслозавод»
про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-
ВСТАНОВИВ:
16.05.2011 року Запорізьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства «Вільнянський маслозавод» про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2010 році в загальному розмірі 34597,92грн.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06 липня 2011 року Справа № 2а-0870/3529/11 позов Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Відкритого акціонерного товариства «Вільнянський маслозавод» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - задоволено у повному обсязі.
Постанову суду мотивовано тим, що в діях відповідача мають місце порушення законодавства України про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні, а саме відповідачем не було здійснено необхідних мір щодо працевлаштування 2 осіб інвалідів.
Не погодившись з постановою суду, Відкрите акціонерне товариство «Вільнянський маслозавод» подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 липня 2011 року Справа № 2а-0870/3529/11, як таку що винесена, з порушенням норм матеріального права.
Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
В судове засідання представники сторін не з'явились. Представник Фонду соціального захисту інвалідів надав до суду заперечення на апеляційну скаргу, та клопотання про розгляд справи за його відсутністю, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення а постанову суду першої інстанції без змін.
Від представника Відкритого акціонерного товариства «Вільнянський маслозавод» жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, про підстави відсутності представника суду не повідомив.
З урахуванням наявних в справі матеріалів, виходячи з розуміння ч. 4 ст. 196 КАС України, нез'явлення в судове засідання представників сторін апеляційної скарги не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства «Вільнянський маслозавод» підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 20 січня 2011 року Відкрите акціонерне товариство «Вільнянський маслозавод» подало звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2010 рік, згідно якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу визначена у кількості 106 осіб за рік, з них середньооблікова кількість штатних працівників інвалідів « 4» , кількість інвалідів, які мали працювати - 4 особи. За позицією Фонду соціального захисту інвалідів відповідачем не виконано норматив, встановлений статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.91 р. №875-XII (далі - Закон № 875-XII) щодо створення додатково у 2010 році 2-х робочих місць для інвалідів, в заявку з чим самостійно не сплачено адміністративно-господарські санкції та пеня.
Так, за змістом статті 19 Закону № 875-XII для підприємств, установ, організацій встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.
Частиною першою статті 20 Закону № 875-XII встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обов'язковим платежем), обов'язкова сплата яких передбачена Конституцією України та Законом України "Про систему оподаткування" від 25.06.91 р. №1251-XII, а є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення.
Разом з тим відповідно до частини першої статті 218 ГК підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Частиною другою наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Згідно зі статтею 18-1 Закону № 875-XII пошук підходящої роботи для інваліда здійснює державна служба зайнятості.
Таким чином, обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування.
Як встановлено судом першої інстанції, та підтверджено матеріалами справи, з 4 працівників, які повинні працювали на робочих місцях, створених відповідно до вимогст.19 Закону № 875-XII на підприємстві працює 4 інваліда, а саме: ОСОБА_1 - слюсар по ремонту обладнання, слюсар-котельник, оператор котельної (прийнятий на роботу - 12.03.2010); ОСОБА_2 - охоронець (прийнятий 02.08.2010); ОСОБА_3 - прачка (працює з 05.05.2006р.); ОСОБА_4 - інженер-програміст (працює з 01.11.2010). Підприємством відповідача видано Наказ №11к від 01.01.2010 про створення робочих місць (посад) для інвалідів, відповідно до якого на підприємстві з 01.01.2010 створені робочі місця для інвалідів (в кількості 4 посад), а саме: прибиральник території, машиніст холодильних установок, інженер-програміст, прачка, та вказано про необхідність забезпечення в подальшому роботою інвалідів, за відповідними направленнями з центру зайнятості. Окрім того, згідно наданих звітів за формою № 3-ПН відповідач повідомляв відповідний центр зайнятості населення про наявність у Відкритого акціонерного товариства «Вільнянський маслозавод» протягом 2010 року вакантних робочих місць, на які мали змогу працевлаштуватися й інваліди.
З матеріалах справи міститься лист Вільнянського районного центру зайнятості від 23.05.2011р. наданого на запит позивача, згідно якого «Вільнянський маслозавод» протягом 2010 року подавав вакансії (звіт за ф. 3-ПН) для працевлаштування пільгової категорії громадян (інвалідів), так звіти подано: 10.02.2010р., 14.06,2010р., 09.07.2010р., 10.08.2010р., 13.08.2010р., 02.11.2010р.. За результатами розгляду яких центром зайнятості 12-ті особам були видані направлення на працевлаштування, 7-м з яких відмовились від працевлаштування, 2-ві особи не відповідали вимогам, 3-ри особи не працевлаштувались у зв'язку із зайняттям вакансій. За чотирма з восьми спеціальностями, зазначеними підприємством відповідача у відповідних звітах, Вільнянським районним центром зайнятості особи не направлялись, за відсутності на обліку осіб за такими спеціальностями.
Доказів безпідставної відмови відповідачем щодо працевлаштування інвалідів, матеріали справи не містять.
Так, з матеріалів справи вбачається, з чим погоджується й колегія суддів, що ВАТ «Вільнянський маслозавод» вживало заходів, передбачених законодавством, чинним на момент виникнення спірних відносин, спрямованих на створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та недопущення правопорушення у сфері господарювання.
Враховуючи викладене, колегія судів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ЗОВ Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій у сумі 34279,24 грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 318,68 грн.
Суд першої інстанції неповно з'ясував всі обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи, внаслідок чого, керуючись положеннями ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу ВАТ «Вільнянський маслозавод» задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.160, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Вільнянський маслозавод» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 липня 2011 року у Справі № 2а-0870/3529/11 задовольнити.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 липня 2011 року у Справі № 2а-0870/3529/11 скасувати.
У задоволенні позову Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Відкритого акціонерного товариства «Вільнянський маслозавод» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.
Головуючий: С.В. Чабаненко
Суддя: О.В. Головко
Суддя: А.В. Суховаров