Справа № 2-246-07г.

РIШЕННЯ

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

«6» грудня 2007р. м. Слов'янськ

Слов'янський Міськрайоний суд Донецької області у складі:

головуючий - суддя Геєнко М.Г.

при секретарі - Горічєва С.В.

за участю: позивач - ОСОБА_1

захисник позивача - адвокат ОСОБА_2

відповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов'янська справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідачів та просить його задовольнити. В обґрунтування своїх вимог вказує, що він є володарем будинку № 1 по вул. Вітебській м. Слов'янська, та йому ж належить і земельна ділянка, на якій розташований вказаний будинок з надвірними будівлями. Власниками суміжної земельної ділянки № 3 по вул. Вітебській є відповідачі, які, після демонтажу сараїв, що знаходились на їх земельній ділянці, склали будівельні матеріали (шлакоблок) на відстані 30-40 см. від задньої стінки його дому та літньої кухні, тим самим порушивши межу між земельними ділянками, чим створюють йому перешкоди в користуванні своєю землею. Від вказаних дій він пережив величезний стрес, розбалансувалась його нервова система, а тому він просить стягнути з відповідачів гроші у сумі 1690 грн. у якості відшкодування моральної шкоди, судові виграти по справі.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позовні вимоги ОСОБА_1 не визнали та просять в їх задоволені відмовити як незаконних, так як сам позивач побудував свій сарай на відстані 0,35м. від межі між їх ділянками, що зафіксовано спеціалістами міськвідділу земельних ресурсів. Дійсно, на своєї ділянці вони тимчасово склали шлакоблок, але він знаходиться саме на їх ділянці, що не заперечувала і своєму висновку, від липня 2007р., експерт ОСОБА_5

Так як вказані вимоги позивача не законі, то не підлягають і задоволенню вимоги щодо моральної шкоди та судових витрат.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані ними докази по справі, приходить до переконання про відмову в задоволені позовних вимог ОСОБА_1, як безпідставних та незаконних, за наступних обставин.

Як достовірно було встановлено у судовому засіданні та не заперечують сторони, позивач є належним власником будинку № 1 по вул. Вітебській м. Слов'янська (свідоцтво

на право власності від 3. 08.1973р., що видано відділом комунальної власності Слов'янського міськвиконкому), земельної ділянки, на якій розташований будинок з хоз. будівлями (державний акт на право власності на землю ДН № 003180, від 19.03.1998р., згідно рішення Слов'янського міськвиконкому від 10.12.1997р. № 500/1) ; відповідачі-власниками у рівних долях будинку № 3 ( по 1/3 частці згідно договору про обмін, виданого на Українській товарній біржі від 31.12.1998р. та по 1/6 частці згідно договору дарування, що засвідчено 1-й Слов'янською держнотконторою від 29.04.2002р., № р-1-989),, земельна ділянка, на якій розташований будинок з хоз. будівлями по цій же вулиці, відноситься до державного земельного фонду.

Згідно листа Слов'янського міського відділу земельних ресурсів від 9.11.2005р., № 563, працівники відділу виїжджали 4.11.05р. за земельні ділянки сторін, де на місці провели перевірку та, у результаті обмірів, встановили:

- ділянка № 1 відповідає державному акту на право власності серії ДН № 003180 від 19.03.1998р.;

- ділянка № 3 відповідає інвентарній справі (матеріали БТІ).

Між ділянками Ш 1 та № 3.натягнутий шнур та встановлено, що хоз. будівля ділянки № 1 розташована на відстані 0,35м. від шнура (л.с.44).

Встановлений факт підтвердили у судовому засіданні і свідки ОСОБА_6А; та ОСОБА_7- спеціалісти міськвідділу земельних ресурсів, які безпосередньо приймали участь у вказаних обмірах та ОСОБА_6 також був складений акт встановлення та узгоджений межі землекористування між сторонами, від 28.07.2006р., де були зазначені вказані факти, по межі землекористування натягнутий шнур та запропоновано сторонам сумісно встановити огорожу по шнуру (л.с.45). Даний акт складався у присутності позивача, ним він не оскаржувався.

Суд приймає до уваги вказані докази, розцінює їх як достовірні та не протирічащі іншим доказам по справі.

Так, згідно висновків технічної експертизи від 20.06.07р., більша частина збудованих раніше сараїв (на земельній! ділянці № 3 по вул.Вітебській) розібрана та шлакоблок складований на відстані 0|35м. від літньої кухні позивача. Частина сараю, розмірами 1,47м. х 3,85м. знаходиться у безпосередньої близькості, на відстані 0,30м., від сараю позивача.

Розміщення будівель доль межі земельних ділянок здійснюється згідно дозволу виконкому міськради, з дотриманням діючих нормативів і виходячи з конкретної ситуації. Ці ж вимоги торкаються і складування будівельних матеріалів, для забезпечення доступу до обслуговування будівель (л.с.26-3 0).

Суд приймає до уваги висновки вказаної експертизи, розцінює її як достовірну та відповідачу дійсним обставинам справи.

Висновки експертизи від 25.07.2005р., надану суду позивачем, суд не приймає до уваги, так як:

- експертиза даним судом не призначалась та проводилась згідно ухвали суду від 8.06.2005р.ї по іншій справі та іншими позовними вимогами;

- висновки експертизи про самовільне збудування відповідачами сараю, з заняттям земельної ділянки позивача, на теперішній час самим позивачем не оскаржується, так як вказаний сарай відповідачами самостійно зруйнований (позивач змінив свої первісні позовні вимоги).

За таких обставин, суд приходить до висновку про не обгрунтовність позовних вимог позивача та необхідності відмови в їх задоволенні.

Згідно викладеного, керуючись ст.ст. 23, 391, 1167 ЦК України, ст. 103 ЗК України, 10, 60,209,213,215 ЦПК України, суд, -

РІШИВ:

В задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, відшкодування моральної шкоди, відмовити за відсутністю підстав.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Донецької області, через Слов'янський міськрайоний суд, шляхом подачі в 10-ти дений строк, з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.