6

Справа № 0910/2523/2012

Провадження № 11/779/92/13

Категорія ст.367 ч.1 КК України

Головуючий у 1 інстанції Цалин Б.М.

Суддя-доповідач Гандзюк В.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 березня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Гандзюка В.П.,

суддів Кукурудза Б.І., Кривобокової Н.М.,

з участю: прокурорів Федорук Ю.І., Шишка Є.А.,

захисника ОСОБА_2,

засудженого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Косівського районного суду від 12 грудня 2012 року, -

в с т а н о в и л а:

Вказаним вироком

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Косів, проживає в АДРЕСА_1, одружений, який має вищу освіту, працював лісничим у Кутському лісництві ДП "Кутське лісове господарство", на даний час не працює, раніше судимий цим же судом 18.06.2012 року за ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України із застосуванням ст.ст. 69, 70 КК України до штрафу в сумі 1190грн. з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності, терміном на 2 роки, громадянин України, -

засуджений ч.1 ст.367 КК України до штрафу в розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 4250 грн., з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності, терміном на 2 роки.

На підставі ч.ч. 1, 4 ст.70 КК України ОСОБА_3, за сукупністю злочинів шляхом часткового складання додаткових покарань, призначеного за новим вироком та за попереднім вироком Косівського районного суду від 18.06.2012 року, остаточно призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 4250 грн., з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності, терміном на 2 роки 6 місяців.

Із врахуванням вимог ч.3 ст.72 КК України основне покарання за вироком Косівського районного суду від 18.06.2012 року у вигляді штрафу в розмірі 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1190 грн., визначено до самостійного виконання.

Запобіжний захід засудженому залишено раніше обраний - підписку про невиїзд до набрання вироком законної сили.

Присуджено стягнути з ОСОБА_3 на користь фонду охорони навколишнього природного середовища Старокутської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області 76 958 грн. 91 коп. заподіяної злочином шкоди.

Вирішено питання щодо речових доказів.

За вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним у тому, що допустив службову недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що заподіяло істотну шкоду державним та громадським інтересам.

ОСОБА_3, будучи службовою особою, виконуючи обов'язки лісничого Кутського лісництва ДП "Кутське лісове господарство", грубо порушуючи вимоги службової інструкції та вимоги "Інструкції про порядок проведення ревізій лісових обходів (майстерських дільниць)", затвердженої наказом Державного комітету лісового господарства України №23 від 08.02.2012 року, будучи головою комісії по передачі майстерської дільниці №3 Кутського лісництва, 30.11.2011 року неналежно провів її передачу від майстра лісу ОСОБА_4 до майстра лісу ОСОБА_5

Так, 30.11.2011р. при проведенні передачі майстерської дільниці №3, ОСОБА_3 не перевірив стан роботи щодо попередження незаконного вирубування та пошкодження дерев і чагарників та інших порушень лісового законодавства на території майстерської дільниці №3, стан натурного оформлення лісового фонду, збереженість стовпів квартальних, межових, візирних, інших лісовпорядних та лісогосподарських знаків, шлагбаумів та інших споруд, не провів натурне обстеження стану лісових насаджень на території майстерської дільниці та не ознайомив з її границями ОСОБА_5 При цьому, ОСОБА_3, без виходу по місцю знаходження майстерської дільниці №3 та її натурного обстеження, був підписаний акт прийому-передачі майстерської дільниці №3 від 30.11.2011 року, який за його вказівкою підписали всі члени комісії, а також і ОСОБА_4, і ОСОБА_5 Після підписання акта прийому-передачі майстерської дільниці №3 від 30.11.2011 майстер лісу ОСОБА_5 неодноразово доповідав в.о. лісничого ОСОБА_3 на нарадах, які щотижнево проводилися під його керівництвом за участю працівників лісництва, про те, що не здійснює охорону майстерської дільниці №3 та зазначав про це у письмових рапортах. Незважаючи на це, ОСОБА_3 достовірно знаючи про те, що ОСОБА_5 не здійснює охорону майстерської дільниці №3 від самовільних рубок та інших лісопорушень, і вказана дільниця фактично знаходиться без охорони, не організував належну охорону майстерської дільниці №3, не передав її під охорону іншому майстру лісу Кутського лісництва, не забезпечив її охорону особисто та не ініціював перед керівництвом ДП "Кутське лісове господарство" питання щодо передачі майстерської дільниці №3 під охорону іншому працівнику лісової охорони підприємства, внаслідок чого майстерська дільниця №3 Кутського лісництва в період часу з 30.11.2011р. по 02.04.2012р. залишилася без охорони, внаслідок чого протягом вказаного періоду часу на її території було вчинено самовільну рубку 121-го дерева різних порід, чим державним та громадським інтересам заподіяно істотну шкоду в розмірі 76958,91 грн., яка в 100 і більше разів перевищує розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян на час вчинення злочину. При цьому, ОСОБА_3 своєю бездіяльністю створив передумови для вчинення вказаних незаконних рубок лісу.

В поданій апеляції з доповненнями засуджений ОСОБА_3 вважає вирок суду незаконним через неповноту та однобічність судового слідства. Крім того, посилається на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а докази, які суд взяв до уваги, не перевірені у судовому засіданні та базуються на припущеннях. Просить вирок суду скасувати, а справу направити на додаткове розслідування.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого та його захисника, які підтримали апеляцію, думку прокурора, який заперечив доводи апеляції, дослідивши матеріали справи та обговоривши викладені в апеляції з доповненнями доводи, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Вирок суду відповідно до ст.322 КПК України 1960 року повинен бути законним та обґрунтованим при всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Висновки суду у вироку повинні бути чітко сформульованими та зрозумілими.

Цих вимог закону суд при постановленні цього вироку не дотримався.

Як слідує з матеріалів справи, суд прийшов до переконання про те, що ОСОБА_3 допустив службову недбалість, що заподіяло істотну шкоду державним та громадським інтересам.

При цьому, суд як неналежне виконання службових обов'язків засудженим зазначив те, що ОСОБА_3: провів передачу дільниці № 3 Кутського лісництва від майстра лісу ОСОБА_6 майстру лісу ОСОБА_5 без проведення попередньої ревізії; знаючи те, що ОСОБА_5 не здійснює охорони, не організував належну охорону цієї дільниці і не передав її під охорону іншому майстру; створив передумови для вчинення невстановленими особами незаконних рубок лісу.

Наслідком злочину суд визнав наявність фактів самовільних рубок 121 дерева на дільниці №3 та заподіяння шкоди навколишньому середовищі в розмірі 76 958 грн. 91 коп.

Однак, вказуючи на такі висновки, суд першої інстанції допустився непослідовності та суперечностей, що тягне за собою неоднозначне тлумачення вироку та є недопустимим для судового рішення.

Так, констатуючи факт передачі дільниці лісу №3 відповідальній за це особі - майстру лісу ОСОБА_5, хоч і з певними порушеннями при підписанні відповідного акту, суд тим самим спростовує подальший свій висновок, що ОСОБА_3 після передачі був зобов'язаний здійснювати охорону особисто. Без будь-яких мотивів залишилася також позиція суду про те, що підлеглий працівник ОСОБА_5, який підписав акт передачі йому дільниці під охорону, вправі був відмовлятися від виконання своїх безпосередніх обов'язків, а ОСОБА_3 був зобов'язаний призначити для цієї мети іншого майстра лісу.

З вироку суду фактично слідує, що лісничий Кутського лісництва є єдиною службовою особою, яка особисто організовує охорону, охороняє та несе повну матеріальну відповідальність за всі лісопорушення, вчинені на території лісництва, а також за дії інших службовців. Однак це не відповідає дійсним обставинам справи.

Суд першої інстанції не дослідив у повному обсязі порядок організації та функціонування лісової охорони, ступінь участі та відповідальності службових осіб, які згідно своїх посадових обов'язків здійснюють цю охорону. Відповідно безпосередня роль підсудного в системі лісової охорони залишена поза увагою. Суд обмежився лише загальними формулювання відповідальності керівника лісництва. Щодо правильності дій підсудного в конкретній ситуації висновки суду ґрунтуються на суб'єктивних припущеннях та не підкріплюються жодним нормативним актом.

Значення для правильного вирішення справи про службову недбалість має і дослідження реальних можливостей для виконання завдань службовою особою, наявність відповідних засобів та інше.

Не може вважатися обґрунтованим вирок у справі про службовий злочин без достатнього дослідження того, чи знаходилися службові порушення у причинному зв'язку з наслідками, які настали. В даному випадку суд не дослідив, чи знаходилися самовільні порубки лісу невстановленими особами у прямій залежності від виконання ОСОБА_3 своїх службових обов'язків.

Без належного обґрунтування залишено також визначення суми шкоди, яка за вироком суду обчислена згідно встановлених такс, що застосовуються до лісопорушиків чи до осіб, які вчинили злочини проти довкілля. Вирішуючи цивільний позов, суд не дав оцінки тій обставині, що ОСОБА_3 не вчиняв правопорушень проти довкілля, оскільки засуджений за злочин у сфері службової діяльності.

Таким чином, зазначені суперечності та неточності у вироку сталися внаслідок однобічності та неповноти судового слідства, а також через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, що є безумовною підставою для скасування вироку.

При новому судовому розгляді справи слід повно та об'єктивно дослідити дійсні обставини справи, дати належну оцінку діянням ОСОБА_3, визначивши які саме обов'язки по охороні лісу згідно відповідних нормативних актів та посадових інструкцій він повинен виконувати, які конкретні обов'язки та в якому порядку він повинен був виконати в обстановці, що склалася, чи мав він реальну можливість виконати ці обов'язки, у чому саме виявилися порушення і чи перебувають вони в прямому причинному зв'язку з фактами самовільних порубок лісу невстановленими особами.

Крім цього, слід встановити порядок та принципи нарахування суми шкоди для відшкодування.

З врахуванням наведеного, слід дотриматися вимог процесуального закону, дати правильну юридичну оцінку діям підсудного та постановити законне і обґрунтоване судове рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366, 367 КПК України 1960 року, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляцію засудженого ОСОБА_3 задовольнити частково, а вирок Косівського районного суду від 12 грудня 2012 року відносно нього скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд у цей же суд в іншому складі суду.

Головуючий В.П. Гандзюк

Судді Б.І. Кукурудз

Н.М. Кривобокова

Згідно з оригіналом

Суддя В.П. Гандзюк