ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Миколаїв

     За позовом: Приватний підприємець ОСОБА_1, м. Миколаїв

До відповідача: ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, м. Миколаїв

                                                                 Суддя  Середа О.Ф.

Секретар судового засідання Карцев М. С.

представники:

Від позивача: ОСОБА_2

Від відповідача: Чаричанський П. О.

В засіданні приймає участь:

СУТЬ СПОРУ: про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

Приватний підприємець ОСОБА_1 (надалі -позивач) звернувся до суду із позовом про визнання нечинним у повному обсязі податкового повідомлення-рішення, прийнятого Центральною МДПІ м. Миколаєва від 24.06.05 р. № НОМЕР_1 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі основного платежу 24750 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 12375 грн.

Представник податкової інспекції у судовому засіданні надав клопотання про заміну відповідача на ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, яка є правонаступником реорганізованої Центральної МДПІ у м. Миколаєві.

Суд задовольняє клопотання і залучає до участі у справі у якості відповідача ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва.

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва (надалі - відповідач) позовні вимоги не визнає повністю з підстав, викладених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідач по справі провів позапланову документальну перевірку з питань дотримання вимог законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.02 р. по 30.09.02 р., про що склав Акт від 20.09.04 р. за № НОМЕР_2.

Зокрема, в Акті перевірки перевіряючими зазначено, що позивач порушив вимоги підпункту 7.2.4 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України ”Про податок на додану вартість” зі змінами та доповненнями, в зв'язку з чим занижений в сумі 24750 грн. податок на додану вартість підлягає сплаті до бюджету.

Крім того, в Акті перевірки зазначено, що податкова інспекція залишає за собою право при отриманні відповідей на запити про проведення зустрічних перевірок з окремими контрагентами позивача внести зміни та доповнення до висновків Акту перевірки.

Дослідивши надані докази, заперечення, вислухавши представників сторін, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, виходячи з наступного.

Статтею 3 Закону України ”Про державну податкову службу в Україні” передбачено, що органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

Відповідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначені вимоги Конституції та законів розповсюджуються і на дії податкових органів пов'язаних з проведенням ними перевірок платників податків.

Підстави і механізм проведення перевірок передбачений статтею 11-1 Закону України ”Про державну податкову службу в Україні”.

Суд встановив, що проведена перевірка не відповідає статті 11-1 Закону України ”Про державну податкову службу в Україні”, яка встановлює критерії визначення перевірки за своєю суттю і встановлює порядок проведення перевірок, як-то - невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.

Пунктом 1.7 наказу ДПА України від 10.08.05 р. № 327 Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.05 р. за № 925/11205, передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Пунктом 2.3.2. вищевказаного Порядку передбачено, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:

- висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;

- у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень;

- зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не дотримався вимог діючого законодавства, зокрема податкового, оскільки висновки перевірки виклав не на підставі встановлених фактів, про що свідчить припис про можливість внести зміни у Акт перевірки у разі отриманні відповідей на запити про проведення зустрічних перевірок з окремими контрагентами позивача.

Згідно приписів підпункту ”б” пункту 9.8 статті 9 Закону України ”Про податок на додану вартість” зі змінами та доповненнями, статті. 25 Положення про Реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 01.03.00 р. № 79 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.04.00 р. за № 208/4429) - реєстрація платника податку діє до дати його анулювання. Відповідачем під час проведення перевірки не мав доказів стосовно анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ ”Фіал”, як і не було належної копії рішення Дніпровського суду м. Києва.

З огляду не вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач прийняв спірне податкове повідомлення-рішення, яке не підтверджувалось належними доказами.

Суд вважає, що на момент прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв поза межами законодавства, зокрема, податкового, а тому таке податкове повідомлення-рішення є протиправним.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158-163 КАС України, господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Залучити до участі у справі у якості відповідача ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва.

Позов Приватного підприємця ОСОБА_1- задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 24.06.05 р. № НОМЕР_1, прийняте Центральною МДПІ м. Миколаєва.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємця ОСОБА_1(АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_3) 85 грн. судового збору.

Повернути Приватному підприємцю ОСОБА_1(АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_3) надміру сплачені кошти в сумі 118 грн. за інформаційне забезпечення судового процесу.

Виконавчі листи видати Приватному підприємцю ОСОБА_1після набрання постановою суду законної сили.

Строки, порядок набрання постановою суду законної сили та її оскарження передбачені статтею 186 КАС України.

 18/12/06р.