Справа №2-1466 2007 року

РІШЕННЯ

Іменем України

26 листопада 2007 року.

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

в складі: головуючого-судді: Сороки Д. В.

при секретарі Левчук І. В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в місті Козятині справу за позовом ОСОБА_1 до Козятинської міської ради Вінницької області про визнання права власності на присадибну земельну ділянку, -

Встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Козятинської міської ради Вінницької області про визнання права власності на присадибну земельну ділянку.

В обгрунтування позову він вказав, що рішенням 9 сесії 2 скликання Козятинської міської ради від 10 квітня 1997 року його бабусі - ОСОБА_2 була надана у приватну власність земельна ділянка, площею - 1000 кв. м, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1

За життя його бабуся разом з дідом побудувала житловий будинок та господарські споруди.

В 1995 році вона померла, а згодом, помер і його дід. Після цього, його батько - ОСОБА_3 прийняв спадщину і в подальшому, 30. 12. 2005 року подарував спадковий будинок разом з господарськими спорудами йому, що підтверджено договором дарування, посвідченого приватним нотаріусом Даниловою І. В.

Однак, в договорі дарування не було ні чого не вказано про земельну ділянку, яка виділялась для будівництва будинку та обслуговування прибудинкової території, а тому, він в повному обсязі не може скористуватись своїм правом власності, оскільки будинок і земельна ділянка, на якій він знаходиться, складають одне ціле - садибу.

В. даний час адреса земельної ділянки разом з домоволодінням змінилась з АДРЕСА_1 на АДРЕСА_1

Відповідно до ст. 381 ЦК України садибою є присадибна земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями. У разі відчуження житлового будинку вважається, що відчужується вся садиба, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на вищевикладене, при укладенні договору дарування від 30. 12. 2005 року до нього перейшло право власності не лише на житловий будинок з господарськими спорудами, а й на присадибну земельну ділянку.

За змістом ст. 16 ч. 2 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Разом з тим, в ст. 392 ч. 1 ЦК України обумовлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

В попередньому судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав і підтвердив обставини викладені в ньому.

Представник відповідача - Козятинської міської ради Вінницької області Живчик Д. І. в попередньому судовому засіданні позов визнав і підтвердила обставини вказані в ньому.

2

Заслухавши сторони, суд вважає, можливим прийняти визнання позову представником відповідача, оскільки це не буде суперечити закону та не порушуватиме прав та інтересів інших осіб та сторін.

Керуючись ст. 381, 392 ЦК України, ст. ст. 130, 174, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -

Вирішив:

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, розміром 1000 кв. м, вартістю 40437 гривень, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів до Вінницького апеляційного суду через Козятинський міськрайсуд з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Вінницького апеляційного суду через Козятинський міськрайсуд.