Головуючий у 1 інстанції - Нейло І.М.

Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2013 року справа №2а-4493/11/0528 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Сіваченка І.В.

суддів Жаботинської С.В., Шишова О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області на постанову Краматорського міського суду Донецької області від 09 березня 2011 р. у справі № 2а-4493/11/0528 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про зобов'язання зробити перерахунок та виплатити недоплачену державну соціальну допомогу відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни",-

В С Т А Н О В И Л А :

23.02.2011 року позивач звернувся до суду із цим позовом.

Постановою Краматорського міського суду Донецької області від 03 березня 2011 р. позов задоволено частково, а саме: зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 23.08.2010 року по 31.01.2011 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.

Судом першої інстанції справа розглянута в порядку скороченого провадження, тому відповідно до абз.4 частини восьмої статті 183-2 КАС України апеляційна скарга розглянута в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Відповідно до статті 1 Закону України від 18.11.2004 № 2195-IV «Про соціальний захист дітей війни» (далі - Закон № 2195-IV) позивач має правовий статус дитини війни.

Згідно статті 6 Закону № 2195-IV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Вирішуючи спір і задовольняючи позов, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що відповідач як орган, якому делеговано повно важення щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинен був діяти відповідно до вимог статті 6 Закону № 2195-ІV і здійснити позивачу відповідні нарахування, але на порушення зазначеної статті таких нарахувань не проводив, чим і допустив протиправну бездіяльність.

Зі статті 6 Закону № 2195-ІV випливає, що під час визначення розміру підвищення пенсії за основу її нарахування береться розмір мінімальної пенсії за віком. За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV) і встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

З огляду на викладене правильними є висновки суду першої інстанції щодо невзяття до уваги положень частини третьої статті 28 Закону № 1058-ІV, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на підвищення пенсії виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтею 6 Закону № 2195-ІV.

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни місцевий суд обґрунтовано до уваги не взяв, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору, що розглядається. Проблеми надання бюджетних коштів Управлінню для вико нання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судом не розглядаються.

Безпідставними є також посилання відповідача на можливість нецільового використання коштів ПФУ, оскільки суд не ухвалював рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування останнього.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 15 вересня 2009 року.

Тобто, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області - залишити без задоволення.

Постанову Краматорського міського суду Донецької області від 09 березня 2011 р. у справі № 2а-4493/11/0528 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про зобов'язання зробити перерахунок та виплатити недоплачену державну соціальну допомогу відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий: І.В.Сіваченко

Судді: С.В.Жаботинська

О.О.Шишов