Справа № 1 -88 / 2008 p.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Луцьк 16 січня 2008 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області
під головуванням судді Бачинського В.Л.
за участю секретаря Потрапелюк Н.П.
прокурора Решетника О.Л.
захисника ОСОБА_1
потерпілої ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженки с. Лище Луцького району Волинської області, проживаючої АДРЕСА_1, непрацюючої, освіта середня, одруженої, на утриманні неповнолітня дитина, громадянки України, раніше не судимої,
- у вчиненні злочину, передбаченого ст. 191 ч. 1 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Підсудна ОСОБА_3, працюючи на посаді продавця у приватного підприємця ОСОБА_2. в гіпермаркеті «Там-там» та на торговій точці Завокзального ринку м. Луцька, в період з січня 2006 року по 01 липня 2007 року, привласнила та розтратила на власні потреби, отримані від реалізації товарів, які були їй ввірені, кошти на загальну суму 19535 грн.
Допитана в судовому засіданні по суті пред'явленого обвинувачення підсудна ОСОБА_2. свою вину в інкримінованому їй злочині визнала повністю, давши суду показання про те, що дійсно, працюючи продавцем у ОСОБА_2., привласнила кошти від реалізації товарів. У вчиненому розкаюється та просить суворо не карати.
Хоча підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину визнала повністю, її вина повністю доведена зібраними по справі та перевіреними в судовому засіданні доказами.
Так, з показань допитаної в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_2. вбачається, що підсудна ОСОБА_3 працювала у неї на посаді продавця. В липні 2007 року після проведення ревізії було виявлено нестачу грошей. ОСОБА_3 призналась, що вона привласнила гроші і пообіцяла повернути. Частково ОСОБА_3 відшкодувала їй збитки в сумі 2000 грн.
З оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_4. вбачається, що вона працювала продавцем в приватного підприємця ОСОБА_2. В липні 2007 року вона вивила нестачу коштів, про що повідомила ОСОБА_2. При проведенні інвентаризації було виявлено, що ОСОБА_3 привласнила кошти. (а.с 27-28).
Крім того, вина підсудної ОСОБА_3. також підтверджується:
· протоколом огляду та приєднання до справи в якості речових доказів робочих зошитів, наданих приватним підприємцем ОСОБА_2., в яких ОСОБА_3 вказувала, які ювелірні вироби реалізовувала за час роботи в ОСОБА_2. (а.с. 29-30);
· актами проведення ревізії реалізації ювелірних виробів продавцем ОСОБА_3. в приватного підприємця ОСОБА_3. (а.с. 36-47).
2
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини підсудного у вчиненні злочину, передбаченого ст. 191 ч. 1 КК України, кваліфікуючою ознакою якого є привласнення та розтрата чужого майна, яке було ввірене особі і яке перебувало у її віданні.
Обираючи покарання підсудній, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудної, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується по місцю проживання, пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин суд не знаходить.
В справі потерпілою заявлений цивільний позов про стягнення з підсудної матеріальної та моральної шкоди. В судовому засіданні потерпіла зменшила позовні вимоги, оскільки підсудною частково відшкодовані збитки, та просила стягнути з 17535 грн. спричиненої матеріальної шкоди та 1000 грн. моральної шкоди. На думку суду, позов потерпілої в частині стягнення матеріальної шкоди підлягає до повного задоволення. Крім того, підлягає задоволенню позов в частині стягнення моральної шкоди, яка полягала в порушенні звичного ритму життя, душевних стражданнях, підриву довіри до своєї підприємницької діяльності. Тому на думку суду з підсудної на користь потерпілої слід стягнути 17535 грн. матеріальної шкоди та 1000 грн. моральної шкоди.
Враховуючи вищевикладене, обставини справи, суд приходить до висновку про можливість виправлення та перевиховання підсудної без ізоляції від суспільства, з обранням їй покарання в межах санкції статті, за якою вона притягується до кримінальної відповідальності у виді позбавлення волі з іспитовим строком.
Крім того, враховуючи, що підсудна повністю визнала свою вину у вчиненому злочині, щиро розкаялась, має на утриманні неповнолітню дитину, суд вважає за недоцільне призначати додаткову міру покарання у виді позбавлення права займати матеріально-відповідальні посади.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 191 ч. 1 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік без позбавлення права займати матеріально-відповідальні посади.
На підставі ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_3. від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Стягнути з ОСОБА_3. на користь ОСОБА_2. 17535 (сімнадцять тисяч п'ятсот тридцять п'ять) грн. спричинених матеріальних збитків та 1000 (одну тисячу) грн. моральних збитків, а всього стягнути 18535 (вісімнадцять тисяч п'ятсот тридцять п'ять) гривень.
Речові докази залишити при матеріалах справи.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу засудженій ОСОБА_3. залишити попереднім - підписку про невиїзд.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.