Кримінальне провадження № 1-кп/428/26/2013

Справа № 428/720/13- к

УКРАЇНА

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2013 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Горбатенко О.М.,

при секретарі: Рогач Т.В.,

за участю прокурора: Ісаєва В.Л.,

потерпілого: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12012030370000256 за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Сєвєродонецька, Луганської області, українки, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, не заміжньої, працюючої неофіційно на ринку «Успіх» реалізатором, яка має на утриманні сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судиму, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, суд-

ВСТАНОВИВ:

12 грудня 2012 року, приблизно о 15 годині 30 хвилин, ОСОБА_2, знаходячись на території ринку «Успіх» м.Сєвєродонецька, в ході конфлікту зі своїм колишнім співмешканцем ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, навмисне завдала останньому один удар кухонним ножем в область тулуба ззаду, в результаті чого заподіяла йому, згідно висновку судово-медичної експертизи тілесне ушкодження у вигляді колото-різаного поранення грудної клітини зліва, проникаючого в плевральну порожнину, травматичного пневмоторокса, яке кваліфікується, як тяжке тілесне пошкодження за ознакою небезпеки для життя в момент його заподіяння.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 винною себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України визнала повністю та суду показала, що протягом, приблизно трьох років, вона працює неофіційно на ринку «Успіх» реалізатором овочів та фруктів. Більш ніж три роки вона знайома з ОСОБА_1, 1987 року народження - потерпілим у даному провадженні. Протягом вказаного часу вони з потерпілим періодично співмешкали. Їй відомо, що ОСОБА_1 раніше судимий. Останній раз він засуджений у 2011 році і відбував покарання в місцях позбавлення волі. Після того, як ОСОБА_1 звільнився з місць позбавлення волі 14.09.2012 року, вони з ним почали підтримувати відносини. Потерпілий знімав квартири за різними адресами. Вона неодноразово переривала відносини з ОСОБА_1 після того, як він починав зловживати спиртним, в такі моменти він бив її. За час їх спілкування вона декілька раз зверталась в міліцію з приводу неправомірної поведінки потерпілого. Восени, на початку грудня 2012 року вона мешкала з потерпілим за адресою: АДРЕСА_2, в гуртожитку де він знімав кімнату. Після того як він почав зловживати спиртним та зустрічатись з іншими жінками, вона пішла від нього та стала мешкати зі своїми матір'ю та сином. Не дивлячись на це потерпілий періодично телефонував їй, але на його дзвінки вона не відповідала. 12.12.2012 року, приблизно в 01 годину 20 хвилин, потерпілий зателефонував їй на мобільний, та вона відповіла йому. Під час розмови ОСОБА_1 висловлював в її адресу погрози застосування фізичного насильства, щоб залякати її, так як мав бажання знову мешкати з нею. 12.12.2012 року, приблизно в 7 годині 30 хвилин, вона пішла на роботу на ринок «Успіх». На роботі вона була, приблизно до 16 годин 30 хвилин. В першій половині дня ОСОБА_1 телефонував їй та мовчав у трубку. Приблизно о 15 годині потерпілий прийшов на ринок «Успіх», до торгового місця, де вона працює. Коли ОСОБА_1 підійшов до неї, то нічого не кажучи, правою рукою взяв її за обличчя та відвів її в сторону, приблизно на 5 метрів, у напрямі магазину «Абсолют». Потерпілий був у стані алкогольного сп'яніння і почав говорити їй різні образи. Між нею та потерпілим почалася словесна перепалка тривалістю три хвилини. Під час сварки ОСОБА_1 хватав її руками за шию, вона відштовхувала його від себе. Після чого, ОСОБА_1 рукою вдарив її один раз по обличчю, спричинивши їй фізичну біль, від якого вона похитнулась в сторону. Відразу після цього потерпілий підійшов до неї та наніс їй один удар ногою в живіт, від якого вона впала на спину на землю. Під час того, як потерпілий наносив удари, він продовжував ображати її нецензурною лайкою. До них підбігла ОСОБА_4 - власниця торгової точки, де вона працює, та почала відтягувати ОСОБА_1 від неї. Вона самостійно піднялась на ноги і пішла до торгового місця ОСОБА_5, де в пластмасовому ящику стирчав ніж, яким ОСОБА_5 обрізає фрукти. Їй було відомо про те, що на місці де торгує ОСОБА_5 є ніж і вона направилась туди, щоб взяти цей ніж, так як хотіла налякати ОСОБА_1, тому що відчувала його фізичну перевагу, та хотіла щоб він пішов з ринку і залишив її у спокої. Коли вона підійшла до торгового місця ОСОБА_5, то правою рукою взяла ніж, розвернулась та направилась в сторону ОСОБА_1, зробила приблизно 6-7 кроків, між нею та потерпілим була відстань, приблизно 1,5 м. Утримуючи ніж перед собою, вона сказала, щоб ОСОБА_1 йшов з ринку, на що останній не відреагував на її слова і почав приближатись до неї. ОСОБА_1 зробив в її сторону декілька кроків, двома руками обхопив її за корпус тіла в районі плечей, спричинивши їй фізичну біль. В цей момент вона нанесла потерпілому один удар ножем зі спини (як їй здається, удар ножем прийшовся ОСОБА_1 в сторону лівого боку із спини). Удар нанесла з розмаху. ОСОБА_1 відразу відпустив її, відійшов від неї нічого не сказавши. Вона зайшла за кіоски і викинула ніж у сторону. Потім ОСОБА_1 розбив ногами на її робочому місці три дерев'яних ящика, в яких були фрукти та ваги. Коли потерпілий пішов з ринка, вони з ОСОБА_4 почали збирати товар, так як робочий день скінчився. Приблизно о 16 годин 30 хвилин вона пішла з ринку забирати дитину з дитячого садка. У вчиненому кримінальному правопорушенні вона розкаюється, просить суд строго її не наказувати, та не позбавляти її волі.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що з ОСОБА_2 він зустрічався, приблизно 3 роки, періодично вони сварились із-за ревнощів. З вересня до початку грудня 2012 року він з обвинуваченою спільно мешкав за адресою: АДРЕСА_3. На початку грудня 2012 року вони з ОСОБА_2 посварились і вона пішла жити до матері. Після уходу ОСОБА_2 він декілька днів вживав спиртні напої. 12.12.2012 року в першій половині дня він вживав спиртні напої. Після обіду того ж дня, точний час він не пам'ятає, він приїхав на «хитрий ринок», де працює обвинувачена, для того щоб помиритися з ОСОБА_2. Так як він знаходився в стані алкогольного сп'яніння, то не пам'ятає більшість обставин, які мали місце. Він пам'ятає, що вони з обвинуваченою сварились, в стороні від її торгового місця. Сварка була не більше 5 хвилин. Під час сварки ОСОБА_2 відбігала в сторону, потім підбігла знов до нього. В правій руці ОСОБА_2 він побачив ніж з темною ручкою, клинок ножа довжиною, приблизно 15-18 см, шириною 1-1,5 см., точно описати ніж не може. Під час сварки обвинувачена «кидалась» в його сторону з ножем. Він намагався схватити ОСОБА_2 за кисть руки, щоб вибити ніж, але нічого не виходило. Під час сварки обвинувачена нанесла йому один удар ножем в лівий бік зі спини. Він відчув біль в лівій частині спини. Також він пам'ятає, що штовхнув ногою ящики з фруктами, в тому місці де торгує ОСОБА_2. Зробив це, так як йому було боляче. Після чого він пішов додому. Як добрався до дому не пам'ятає. Хтось з сусідів викликав швидку і на кареті швидкої допомоги його відвезли в лікарню, де прооперували. Матеріальних претензій до обвинуваченої у нього немає. Покарання обвинуваченій просив призначити не суворе.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_2 в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та вироку суду, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачена, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинувачену, потерпілого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю.

Дії обвинуваченої ОСОБА_2 за ч.1 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент спричинення, кваліфіковані вірно.

При призначенні ОСОБА_2 покарання, суд враховує тяжкість вчиненого нею кримінального правопорушення, яке відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до тяжких правопорушень, обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, за місцем проживання характеризується посередньо, неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності, а також суд враховує думку потерпілого, який просив суворо не наказувати обвинувачену.

Обставинами, які пом'якшують покарання, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, наявність на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, на те, що обвинувачена ОСОБА_2 страдає тяжкою хворобою, з якою з дитинства перебуває на диспансерному обліку у лікаря уролога з діагнозом: підковообразна нирка.

Обставин, які обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що обвинуваченій повинно бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових правопорушень у вигляді позбавлення волі. Разом з тим, враховуючи вищезазначені обставини, а також наявності декількох вищевказаних обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують міру тяжкості скоєного обвинуваченою ОСОБА_2 правопорушення, суд вважає за можливе при призначенні їй покарання, застосувати правила ст.69 КК України, призначивши їй покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції даної статті.

Суд, при призначенні покарання у вигляді позбавлення волі, враховуючи тяжкість правопорушення, особу обвинуваченої, ряду пом'якшувальних обставин, приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченої без відбування покарання, застосувавши ст.75 КК України, шляхом звільнення від відбування покарання з випробуванням, а також застосувати до неї вимоги п.3 ст.76 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено. Долю речових доказів та процесуальних витрат необхідно вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100, ст. 124 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України та призначити їй покарання, з застосуванням ст.69 КК України, у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити обвинувачену ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

На підставі п.3 ст.76 КК України покласти на обвинувачену ОСОБА_2 наступний обов'язок:

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

Запобіжний захід по кримінальному провадженню ОСОБА_2 особисте зобов'язання залишити без змін.

Речові докази:

- ніж, вилучений 12.12.2012 року під час огляду місця події, який знаходиться в камері зберігання речових доказів Сєвєродонецького МВ ГУМС України - знищити;

- футболка, вилучена у потерпілого ОСОБА_1; фрагмент бинту із зразком крові потерпілого ОСОБА_1 та контрольний зразок бинта, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Сєвєродонецького МВ ГУМС України - знищити;

- фрагмент бинту зі зразком крові ОСОБА_2 та контрольний зразок бинта, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Сєвєродонецького МВ ГУМС України - знищити.

Процесуальні витрати:

- за виробництво дактилоскопічної експертизи № 1704/273 від 18.12.2012 року в сумі 294 грн. 00 коп., стягнути з ОСОБА_2 на користь УДКСУ у м.Сєвєродонецьку/м.Сєвєродонецьк/24060300, банк - ГУДКСУ у Луганській області, МФО - 804013, р/р - 31111115700080, код - 37944909.

Вирок набирає законної сили через 30 днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом 30 днів з моменту проголошення.

Згідно ст.376 ч.6 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення обвинуваченій та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Крім того, обвинуваченій роз'яснено вимоги ст.376 ч.3 КПК України.

Суддя О.М. Горбатенко