ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ПОСТАНОВА
Іменем України
18 листопада 2013 р. 14:58 Справа №801/9550/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Котаревої Г.М., за участю секретаря Бездушної І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Приватного підприємства «Інтур-прем'єр»
до Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.06.13р. №0001952202
за участю представників:
позивача - Бодак Л.М., довіреність №24 від 06.11.13р.;
Пахомов М.С., довіреність №25 від 06.11.13р.;
відповідача - не з'явився;
Суть спору: Приватне підприємство «Інтур-прем'єр» (далі - позивач, ПП«Інтур-прем'єр») звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим (далі - відповідач, ДПІ у м. Ялті ГУ Міндоходів в АР Крим) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.06.13р. №0001952202 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 37270,00грн. за порушення п. 12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995р., мотивуючи свої вимоги тим, що висновки акту перевірки не відповідають дійсності та у відповідача відсутні підстави для застосуваня штрафних (фінансових) санкцій.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.10.13р. відкрито провадження по адміністративній справі та закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Представники позивача у судовому засіданні наполягали на задоволенні позовних вимог, зазначивши, що всі первинні документи, на підставя яких здійснювалось оприбуткування та продаж товарів, були надані до пояснень до акту перевірки, однак при прийнятті рішення не були прийняті відповдіачем до уваги.
Відповідач явк свого представника у судове азсідання не забезпечив, про час, день та місце його проведення був повдіомлений належним чином, про причинри неявки суд не повдіомив.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача, дослідивши надані докази, суд
ВСТАНОВИВ:
Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У відповідності до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Статтею 80 ПК України встановлений порядок проведення фактичної перевірки.
Пунктами 80.1 та 80.2 статті 80 ПК України встановлено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин:
- у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;
- у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;
- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;
- неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;
- отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
- у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;
- у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.
Судом встановлено, що 24.05.13р. посадовими особами відповідача було здійснено фактичну перевірку господарської одиниці (кафе «Бесідка»), що належить позивачу, розташованої у м. Ялта по вул. Парковий проїзд, 6А, за результатами проведення якої складено акт (а.с.41-42).
Відповідно до акту перевірки було встановлено порушення п. 1, п. 9, п. 11, п. 12, п. 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995р., що виразилось у порушенні порядку обліку товарних запасів за місцем реалізації і зберігання з метою реалізації алкогольних напоїв, що зазначені в додатку №1 (відомість) на загальну суму 18635,00грн. В акті перевірки було зазначено, що накладні та інші первинні документи на місці відсутні.
Під час перевірки був присутній адміністратор Бондаренко Ю.А., яка розписалась в отриманні акту перевірки.
Суд не погоджується з доводами позивача щодо проведення перевірки з порушенням ст. 80 ПК України, в частині ознайомлення з актом перевірки тільки адміністратора кафе та вручення копії акту перевірки без реєстрації в податковому органі.
Згідно з абз. 1 п. 86.5 ст. 86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).
Як встановлено судом, акт перевірки було вручено після закінчення.
Допитана в якості свідка в судовому засіданні 07.11.13р. ОСОБА_3 пояснила, що на час вручення копії акту перевірки в кафе «Бесідка», що належить позивачу, розташованої у м. Ялта по вул. Парковий проїзд, 6А, керівника позивача не було.
Представники позивача в судовому засіданні пояснили, що саме адміністратор здійснювала розрахункові операції.
Таким чином, наведені доводи позивача є необґрунтованими.
Щодо порушення відповідачем порядку оформлення наказу про призначення та проведення фактичної перевірки ПП«Інтур-прем'єр» від 23.05.13р. №22, то відповідно до абз. 2 п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема, копії наказу про проведення перевірки.
Судом було встановлено, що відповідальна особа позивача допустила до проведення фактичної перевірки посадових осіб відповідача.
На підставі виявлених порушень, стосовно позивача винесено податкове повідомлення-рішення від 25.06.13р. №0001952202 на суму 37697,00грн., з яких: 1,00грн. за не проведення розрахункової операції через РРО, 340,00грн. за невиконання друку Z-звітів, не зберігання Z-звітів в КОРО (17,00грн.х20), 85,00грн. (17,00грн.х5) за порушення порядку використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості, 37270,00грн.(18635,00грн.х2) за незабезпечення ведення обліку товарних запасів у встановленому законодавством порядку (а.с. 38).
Суд зауважує, що позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Ялті ГУ Міндоходів в АР Крим від 25.06.13р. №0001952202 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 37270,00грн. за порушення п. 12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995р.
Суд зазначає, що доводи позивача про порушення направлення на адресу платника податків оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, встановленого п. 42.1 ст. 42 ПК України не може бути єдиною підставою для скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995р. (зі змінами і доповненнями).
Статтею 3 вказаного Закону передбачені обов'язки суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Так, відповідно до п. 12 ст. 3 Закону суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Статтею 6 Закону передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
З аналізу зазначеного вище вбачається, що облік товарних запасів є суто бухгалтерською категорією, тому порядок ведення обліку товарних запасів здійснюється на підставі норм законодавства, що регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Згідно зі ст.1 Закону бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.
Пунктом 2 ст. 3 вказаного Закону передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до п. п. 1,2 ст. 9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Як вбачається з п. 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.
Відповідно до ст. 8 вказаного Закону бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.
Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.
Судом у ДПІ у м. Ялті ГУ Міндоходів в АР Крим було витребувано відомість про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей), складена при перевірці кафе, з переліком товарів (алкогольних напоїв) на загальну суму 18635,00грн., проте відповідачем зазначені документи надані не були.
Натомість, позивачем був наданий суду перелік всіх алкогольних напоїв, на господарській одиниці (кафе «Бесідка»), що належить позивачу, розташованої у м. Ялта по вул. Парковий проїзд, 6А, станом на 01.06.13р., без вказання цін зазначених алкогольних напоїв (а.с. 44-46).
Позивач у судовому засіданні наполягав на тому, що зазначені напої були обліковані належним чином. На підтвердження своїх доводів було представлено видаткові накладні та накладні на внутрішнє переміщення, які є звітними документами, що підтверджують факт переміщення товару з місяця його зберігання на місце реалізації, тобто рух товарно-матеріальних цінностей (а.с. 47-100, 188-196).
Суд також зазначає, що свідок, адміністратор кафе «Бесідка», ОСОБА_3, пояснила, що на час проведення перевірки, накладні на внутрішнє переміщення товарів, знаходились в приміщенні кафе, проте не були взяті до уваги перевіряючими.
У листі Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва №16277 від 29.12.09р. «Щодо порядку ведення обліку товарів за місцем їх реалізації та зберігання» зазначено, що до документів, які є підставою для оприбутковування товару, як правило, відносяться накладні і товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів в облікові бухгалтерські регістри. Відсутність відповідних первинних документів, що підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку.
Таким чином, представленими суду накладними підтверджується факт належного оприбуткування товару (обліку товарних запасів) на суму 18635,00грн., який відповідачем було включено до відомості, складеної під час перевірки позивача.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч цьому, відповідачем не було представлено жодного доказу, який би свідчив про правомірність висновків відповідача щодо порушення позивачем п.12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в частині незабезпечення ведення обліку товарних запасів на загальну суму 18635,00грн.
В зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що ДПІ у м. Ялті ГУ Міндоходів в АР Крим було неправомірно застосовано до позивача штрафні санкції в сумі 37270,00грн.(18635,00грн.х2) за незабезпечення ведення обліку товарних запасів у встановленому законодавством порядку.
Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим від 25.06.13р. №0001952202 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 37270,00грн. за порушення п. 12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995р.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яке не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.
В судовому засіданні 18.11.13р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст.ст.160,163 КАС України повний текст постанови виготовлено 25.11.13р.
На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Позов задовольнити.
2.Визнати протправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим від 25.06.13р. №0001952202 в частині застосування до Приватного підприємства «Інтур-прем'єр» штрафних (фінансових) санкцій в сумі 37270,00грн. за порушення п. 12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995р.
3. Стягнути з Державного бюджету на користь Приватного підприємства «Інтур-прем'єр» (98600, АР Крим, м. Ялта, вул. Краснова, 2, і.н. 36539581) 376,97грн. (триста сімдесят шість гривень) 97 копійок судових витрат
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду
Суддя підпис Котарева Г.М.