ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
25.11.2013 Справа № 901/3347/13
За позовом Комунального підприємства Житлово-експлуатаційного об'єднання Центрального району м. Сімферополя
до відповідача - Приватного підприємства «Сівіс Плюс»
про стягнення 6185,36 грн.
Суддя Медведчук О.Л.
Представники:
від позивача - Нестерова С.А, представник за довіреністю №1 від 02.01.2013.
від відповідача - Попкова С.М., керівник, паспорт ЕС 268540.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач, Комунальне підприємство Житлово-експлуатаційне об'єднання Центрального району м. Сімферополя, звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Приватного підприємства «Сівіс Плюс», в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості з орендної плати в розмірі 6185,36 грн з ПДВ.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2011 №961 «Про внесення змін у постанови Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 №629 та від 04.10.1995 №786» були внесені зміни до «Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції розподілу», зокрема були змінені орендні ставки з 15% на 18%, у зв'язку з чим нарахування орендної плати у період з 20.09.2011 по 21.07.2012 за договором №522 проведені невірно, сума орендної плати не нарахована у повному обсязі та потребує корегування. Доплаті підлягає 6185,36 грн.
Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог за мотивами, зазначеними у письмовому відзиві на позовну заяву (а.с. 35), а саме вказує, що усі зміни орендної плати можливі лише на засадах взаємного погодження умов таких змін, відповідач сплачував за рахунками позивача та отримувало акти виконаних робіт, заборгованості за відповідачем на 20.1.2013 не має, у зв'язку з чим відповідач вважає недоцільним підписання запропонованого позивачем проекту додаткової угоди до договору оренди нежитлового приміщення №552 від 10.03.2003 та виплату суми у розмірі 6185,36 грн.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
10.03.2003 між Комунальним підприємством Житлово-експлуатаційного об'єднання Центрального району м. Сімферополя (орендодавець за договором) та Приватним підприємством «Сівіс Плюс» (орендатор за договором), укладено договір оренди нежитлового приміщення №522 (а.с. 7), згідно якого орендодавець передає на підставі наказу Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради №50 від 03.02.2003, а орендатор приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул. Горького, 5, для розміщення офісу (пункти 1.1, 2.1 договору).
21.07.2012 між сторонами було укладено додаткову угоду до договору оренди, якою були внесені зміни до пунктів 1.2, 1.3, 10.1 договору (а.с. 8).
Згідно пункту 1.2 договору (з урахуванням внесених додатковою угодою від 21.07.2012 змін) загальна площа приміщення, що орендується: 42,40 м.кв, вартість якого визначена згідно незалежній експертній оцінці та складає 207810,00 грн.
Орендна плата за даним договором визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 04.10.1995№786, зі всіма змінами та доповненнями, внесеними Постановами Кабінету Міністрів України та складає без ПДВ за липень 2012 3107,80 грн, розмір якої за кожен наступний місяць визначається шляхом корегування за попередній місяць на індекс інфляції. Понад орендної плати орендатор відшкодовує орендодавцю витрати на утримання будинків та прибудинкової території, пропорційно площі, що займається. Ставки експлуатаційних витрат можуть змінюватися у залежності від зміни цін на споживчому ринку та додаткового узгодження з орендатором не потребують. Нарахування ПДВ на суму орендної плати та експлуатаційних витрат здійснюється та вноситься орендарем у порядку, визначеному діючим законодавством (пункт 3.1 договору).
Зазначеною вище додатковою угодою від 21.07.2012 було продовжено строк дії договору оренди до 21.07.2014 включно.
Листом за вих. №662 від 26.02.2013 (а.с. 9) позивач спрямував на адресу відповідача додаткову угоду до договору оренди нежитлового приміщення від 10.03.2003 №522 без дати та номеру (а.с. 10), для розгляду та підписання та повідомив про зміни у законодавстві, у зв'язку з якими змінилася орендна ставка змінилася на 18%, а нарахування орендної плати за період з 20.09.2011 по 21.07.2012 по договору №522 проведені невірно, сума орендної плати не нарахована у повному обсязі та потребує корегування, у зв'язку з чим доплаті підлягає 6185,36 грн. Також, позивачем надано розрахунок орендної плати та рахунок від 26.02.2013 на оплату 6185,37 грн.
Згідно зазначеної додаткової угоди орендна плата за вересень 2011 року складає 2921,31 грн.
Зазначений лист отримано відповідачем 04.03.2013, про що свідчить копія поштового повідомлення а.с. 9), проте відповіді відповідача на даний лист не надійшло.
На думку позивача відповідачем порушуються умови договору оренди, а також законодавство України про оренду, що порушує інтереси Комунального підприємства Житлово-експлуатаційного об'єднання Центрального району м. Сімферополя, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі у розмірі 6185,36 грн.
Розглянувши позовну заяву, суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору оренди нерухомого майна.
Майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності регулюються Законом України «Про оренду державного та комунального майна» (далі - Закон).
Відповідно до статті 2 Закону орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Як зазначалось раніше, листом № 662 від 26.02.2013 позивач повідомив відповідача про те, що Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2011 №961 «Про внесення змін у Постанови Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 №629 та від 04.10.1995 №786» були внесені зміни до «Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції розподілу», зокрема змінені орендні ставки за використання нерухомого державного майна, у тому числі за розміщення офісу орендна ставки стала 18%, у зв'язку з чим нарахована орендна плата за період з 20.09.2011 по 21.07.2012 за договором №522 проведені невірно, доплаті підлягає 6185,36 грн., а також спрямовано додаткову угоду, в якій зазначено, що орендна плата за вересень 2011 року складає 2921,31 грн.
Відповідно до статті 21 Закону розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін.
Відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Зі змісту вищезазначених норм вбачається, що зміни до договору оренди, що стосуються орендної плати вносяться за погодженням сторін, тобто додатковою угодою.
Додаткова угода, спрямована на адресу відповідача 26.02.2013 не містить номеру та дати, та не підписана відповідачем у зв'язку з тим, що розмір орендної плати вже змінювався шляхом укладання між сторонами 21.07.2012 додаткової угоди до договору оренди, згідно з якою розмір орендної плати за липень 2012 складає 3107,80 грн та враховуючи те, що позивачем виставлялися рахунки та сплачувалися відповідачем належним чином.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Позивачем не надано суду доказів того, що за згодою сторін була укладена додаткова угода до договору оренди про зміну розміру орендної плати за термін з 20.09.2011 по 21.07.2012, у зв'язку з якою відповідачу необхідно було б здійснити доплату у розмірі 6185,36 грн.
Крім того, обов'язки щодо сплати орендної плати відповідачем виконувались належним чином, про що свідчать виписки по рахунку відповідача (а.с. 62-71).
Оскільки розмір орендної плати за період з 20.09.2011 по 21.07.2012 не був змінений за домовленістю сторін або за рішенням суду, суд вважає позовні вимоги про доплату заборгованості з орендної плати у розмірі 6185,36 грн є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Судовий збір суд відносить на позивача згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 27.11.2013.
Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Суддя О.Л. Медведчук