Справа № 430/2381/13-к
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" листопада 2013 р. смт.Станиця Луганська Луганської області
Станично-Луганський районний суд Луганської області у складі:
головуючого Соболєва Є.О.
при секретарі Сухаревській Н.О.,
за участю: прокурора Лєщова Р.В.,
обвинуваченого ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 1-кп/430/169/13 за обвинуваченням
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, який має середню освіту, не одружений, не працює, проживає та зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимий,
за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України,
ВСТАНОВИВ:
24 серпня 2013 року об 11 годині 30 хвилин ОСОБА_2, проходячи по вул. Сосновій у с-щі Вільхове Станично-Луганського району Луганської області і побачивши занедбаний будинок, розташований за адресою: Луганська область, Станично-Луганський район, с-ще Вільхове, вул. Соснова, 31-а, у нього виник злочинний намір на вчинення крадіжки з цього будинку.
Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_2 потрапив на територію двору вказаного будинку, після чого шляхом виставлення віконної рами проник до приміщення будинку, звідки викрав металеву планку печі вартістю 6,00 грн., металеві пічні дверцята вартістю 20 грн., дві металевих пічних плити вартістю першої плити 75 грн., другої – 70 грн, металеві круги для печі вартістю 30 грн., сім металевих колосників загальною вартістю 70 грн., чим спричинив матеріальну шкоду власнику цього майна ОСОБА_3 на загальну суму 271,00 грн..
Продовжуючи свої дії, ОСОБА_2 вказане майно виніс з будинку та переніс у внутрішній двір, де поклав на землю. Але свій злочинний намір довести до кінця не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки на місці був застигнутий сторонньою особою, після чого він втік.
Вказані дії обвинуваченого, що виразились у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, кваліфікується за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений провину у вчиненні вказаного злочину визнав, суду пояснив, що того дня вчинив замах на крадіжку, оскільки хотів підзаробити. Однак, потім, коли зрозумів, що був помічений у крадіжці, з місця злочину втік, повертатись на місце не побажав.
Враховуючи, що обвинувачений провину визнав, був згоден з кваліфікацією його дій, ніхто з учасників судового провадження не заперечував проти визнання недоцільним дослідження доказів стосовно обставин вчинення злочину, які ніким не оспорювались, суд вважає провину ОСОБА_2 доведеною, тому він за скоєне повинен нести кримінальну відповідальність.
Суд при обранні покарання обвинуваченому враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, а саме, що він вчинив замах на тяжкий злочин, особу обвинуваченого, який характеризується позитивно, є раніше не судимим.
Обставинами, які пом’якшують покарання обвинуваченому, суд вважає слід визнати – факт визнання себе винним з боку обвинуваченого, сприяння розкриттю злочину, щире каяття, відшкодування шкоди потерпілому. Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Таким чином, враховуючи обставини справи, дані про особу обвинуваченого, суд вважає можливим виправлення ОСОБА_2 без реального відбування покарання, у зв’язку з чим до нього слід застосувати положення ст. 75 КК України з покладенням на нього обов’язків, передбачених ст. 76 КК України.
Речові докази слід залишити у користування потерпілого.
Судові витрати покласти на обвинуваченого.
Керуючись ст.ст. 371, 373 - 375 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.
Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік.
У відповідності до ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_2 не виїздити за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з’являтись на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції.
Речові докази: металеву планку печі, металеві пічні дверцята, дві металевих пічних плити, металеві круги для печі, сім металевих колосників, що були передані на зберігання потерпілому ОСОБА_3, - залишити у користуванні останнього.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 342,30 грн. – вартість проведення товарознавчої експертизи.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, який може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Станично-Луганський районний суд Луганської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку прокурор та обвинувачений можуть отримати негайно після його проголошення.
Головуючий: