Справа № 361/7440/13-к

Провадження № 1-кп/361/395/13

26.11.2013

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

===============================================================================

26 листопада 2013 року м.Бровари

          Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

                    головуючого, судді - Рабець М.Д.

                    при секретарі - Коваль Н.М.

                    з участю прокурорів - Коваль Р.В., Остапець Т.С., Домбровської М.В., Горбань В.В.

                    потерпілої - ОСОБА_1

                    обвинувачених - ОСОБА_2, ОСОБА_3

                    захисників - ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бровари отримані з апеляційного суду Київської області матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013100130001433 від 31 березня 2013 року про обвинувачення:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця, зареєстрованого та проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, громадянина України, офіційно не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, обраний запобіжний захід – особисте зобов’язання, раніше неодноразово судимого, останній раз:

- 18 квітня 2012 року Броварським міськрайонним судом Київської області за ст.ст.15ч.2; 185ч.3 КК України до 3-х років 6-ти місяців позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. ст.15ч.3; 185ч.3 КК України,-

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця, зареєстрованого та проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, громадянина України, офіційно не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, обраний запобіжний захід – особисте зобов’язання, раніше неодноразово судимого, останній раз:

- 08 квітня 2008 року Броварським міськрайонним судом Київської області за ст.121ч.1 КК України до 5-ти років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробувальним строком 3 роки. Постановою Броварського міськрайонного суду від 18 лютого 2010 року іспитовий строк скасовано і засуджений направлений в місця позбавлення волі. 07 грудня 2012 року постановою Крижопільського районного суду Вінницької області звільнений умовно-достроково на не відбутий строк 1 рік 6 місяців 1 день,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. ст.15ч.3; 185ч.3 КК України,

В С Т А Н О В И В:

          Обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_2, відповідно перший, в період відбуття покарання, а другий в період умовно-дострокового звільнення від відбуття покарання, вчинили незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло, а ОСОБА_3 крім того повторно, за таких обставин.

          Судом визнано доведеним, що обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3, 31 березня 2013 року, приблизно після 15-ї години, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись на території приватного домоволодіння в м.Бровари, вул.Старотроїцька,65 Київської області, з корисливим умислом направленим на таємне викрадення чужого майна, вступили між собою в змову на таке викрадення майна потерпілої ОСОБА_1

          Реалізуючи свій злочинний умисел, обвинувачені ОСОБА_3 і ОСОБА_2 розбили віконну шибку одного з вікон названого будинку та проникли всередину, де в одній з кімнат виявили персональний комп’ютер, який складається з монітору марки «Самсунг», системного блоку, двох аудіо-колонок, комп’ютерної клавіатури марки «Самсунг», загальною вартістю 2300 грн. та вирішили його викрасти, для чого розпочали від’єднувати складові частини комп’ютера одна від одної.

          Одначе, обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 свій злочинний намір до кінця не довели та не виконали всіх дій, які вважали за необхідне для вчинення таємного викрадення чужого майна, оскільки були затримані на місці вчинення злочину працівниками міліції.

          Своїми умисними діями, обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчинили незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло, а обвинуваченим ОСОБА_3 ще й повторно.          

          Такі умисні дії обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_2 кваліфіковано за ст.ст.15ч.3; 185ч.3 КК України.

          В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 винними себе в пред’явленій підозрі не визнали, дали суду покази, щодо обставин вчинених дій. Вказали, що проникали в будинок через розбите ними вікно, щоб забрати свої речі, а оскільки там залишалось спиртне то вирішили його допити. Намір вчиняти крадіжку речей потерпілої не мали. Зокрема, пояснили, що 31 березня 2013 року близько 15 години зайшли в будинок потерпілої ОСОБА_1 Двері їм відкрив її неповнолітній син. Із собою вони принесли горілку, продукти харчування. Мали намір постригтися в потерпілої, яка раніше вже підстригала ОСОБА_3. ЇЇ дома не було, тому вони її чекали і при цьому стали розпивати спиртне, що принесли.

          Обвинувачений ОСОБА_3 пояснив суду, що по приїзду додому потерпіла відмовилась їх підстригати та розпивати спиртне, виставила їх за двері на вулицю без верхньої одежі. Будинок закрила на замок. Тому він розбив вікно і заліз в будинок, за ним заліз через вікно брат. В будинку стали розпивати принесену горілку і їх застали працівники міліції. При розбитті у вікні скла порізав руку. Також обвинувачений показав, що з потерпілою перебував в дружніх стосунках, допомагав їй по роботі, приносив подарки, залишався декілька раз ночувати. Приніс їй в користування власний телевізор. Просить вибачення у потерпілої за розбите вікно.

          ОСОБА_2 допитаний судом як обвинувачений показав, що його брат був в дружніх стосунках з потерпілою і тому запропонував піти до неї підстригтися. В той день був великий сніг і вони на його відкиданні заробили гроші. Купили випивку, закуску і пішли до потерпілої. ЇЇ дома не було, син впустив їх до хати. Чекаючи потерпілу ОСОБА_1, почали розпивати принесену горілку. Приїхавши, потерпіла почала кричати, сказала, що не буде нікого підстригати. Коли вийшли на перекур без верхньої одежі, потерпіла закрила будинок і уїхала. Син також кудись пішов. Після цього, ОСОБА_3 розбив вікно, порізав склом руку та заліз в хату, за ним слідом заліз він. В хаті продовжували чекати потерпілу та розпивали принесену горілку. В будинок зайшли працівники міліції та затримали їх. Речей викрадати наміру не мали. Шапку і куртку до цього часу не повернули. Вибачається перед потерпілою за завдані ним проблеми та розбите вікно.

          Таким чином, обвинувачені не заперечують факту проникнення через вікно в будинок, при цьому пораненням руки ОСОБА_3, але робили вони це з наміром забрати верхню одежу, яка залишилась в хаті. Одначе, їх умисел і вина в інкримінованому правопорушенні встановлена і доведена в процесі судового розгляду слідуючими доказами:

          - показами потерпілої ОСОБА_1, яка пояснила суду, що обвинувачених знає, стосунки до цього часу з ними були нормальними, ОСОБА_3 допомагав їй виконував роботи, були випадки, що ночував. Також він приніс телевізор для користування. 31 березня цього року планувала разом з чоловіком та подругою ОСОБА_6 привезти з гаража картоплю. По мобільному телефону подзвонили, сказав ОСОБА_3, що чекає, але вона відповіла, що буде пізно дома. Син ОСОБА_7 був дома. Коли зайшла в будинок побачила обвинувачених, які розпивали горілку і були п’яні. Вони сказали, що прийшли стригтися. Вона їм відмовила і сказала, що не хоче їх бачити п’яних. Андрій сказав, що за стрижку він віддає телевізор, але вона не погодилась і тоді він взяв телевізор, який раніше перед цим їй дав користуватись і виніс на двір, де його розбив. Син пішов до сусіда, а вона закрила вхідні двері будинку на замок і сама уїхала. Обвинувачені залишились в дворі. Андрій був одітий в пуховик, чи була шапка не пам’ятає, а ОСОБА_2 чи був одітий не може згадати.

          Коли від’їхали, то її чоловік ОСОБА_8 сказав, що це добром не закінчиться. З ними ще їхала по картоплю ОСОБА_9 Дійсно на мобільний телефон їй подзвонив сусід, який повідомив, що двоє чоловіків розбили вікно будинку і залізли всередину. По дорозі з гаража заїхали в райвідділ міліції, але там черговий сказав, що виклик поступив і міліція вже поїхала до будинку. По приїзду до будинку туди вже приїхав наряд міліції і тоді вона відкрила ключем двері будинку та зайшла слідом за міліціонерами. Обвинувачені були сильно п’яні, в будинку все було перекинуто, розбито вікно, обірвані штори і їх кріплення, тумбочка перевернута. Комп’ютер був відключений від шнурів стояв на полу, біля нього були монітор, клавіатура, колонки. На цих предметах були сліди крові. Обвинувачених забрали працівники міліції, а огляд проводили інші, які приїхали пізніше. Також були працівники беркута. Речі на її думку були складені для крадіжки, шнури від’єднанні, комп’ютер був на полу з монітором, підготовлений для виносу з будинку. В послідуючому мати обвинувачених частково відшкодувала завдані збитки. Комп’ютер, монітор, колонки, клавіатуру, фен, жіночу сумку їй повернули працівники міліції. Щодо призначення покарання обвинуваченим то підтримує думку прокурора з цього питання.

          – свідки сторони обвинувачення ОСОБА_10 та ОСОБА_11 показала суду, що вони як працівники міліції чергували в одному екіпажі і по вказівці чергового приїхали до будинку потерпілої, яка повідомила, що дві особи залізли через вікно в будинок. Вона відкрила двері, коли вони зайшли, то обвинувачені були сильно п’яні, сиділи на ліжку, намагались сперечатись, тому були застосовані до них кайданки. В будинку вікно було розбите, в кімнатах речі були порозкидані, на полу стояв комп’ютер, колонки, монітор, клавіатура, від усього були від’єднанні шнури. На допомогу були викликані працівники підрозділу «Беркут». Обвинувачених повезли в райвідділ, а оперативна група залишилась документувати події.

          - свідок обвинувачення ОСОБА_12 показав суду, що він є сином потерпілої. Обвинувачених знає, вдень їх затримання працівниками міліції, вони прийшли до будинку і на їх прохання він їх впустив до кімнати, де вони стали чекати маму, при цьому розпивали принесену горілку. По телефону дядя ОСОБА_3 розмовляв з мамою, слухавку йому давав він. Коли приїхала мама то вони, будучи п’яними, вийшли з будинку, а він пішов до товариша, ОСОБА_13 закрила будинок на замок. Потім приїхали працівники міліції так як обвинувачені розбили вікно та влізли до будинку. До їх приходу в хаті було все нормально комп’ютер стояв на місці з монітором і колонками та клавіатурою. Деяких деталей через тривалий час він вже не пам’ятає.

          - свідок обвинувачення ОСОБА_8 при допиті пояснив суду, що він в той день з потерпілою та ОСОБА_6 їздили по картоплю в гараж. По телефону ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_1, що прийшов до неї додому постригтися. В будинок їх впустив син потерпілої. Коли вони приїхали то потерпіла відкрила двері і працівники міліції зайшли та затримали обвинувачених, вони були сильно п’яні. Як він зайшов в будинок то побачив повний безлад в кімнатах, все перекинуто, комп’ютер лежав на полу, був від?єднаний, монітор також на полу.

           До цього випадку відносини з обвинуваченими були нормальними. Андрій працював, допомагав потерпілій матеріально, приносив продукти, були випадки, що він залишався ночувати. Надав в користування їй телевізор, який в цей день і розбив.

-свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні вказала, що їздила з потерпілою та ОСОБА_8 по картоплю в гараж і коли приїхали до будинку, чекали працівників міліції. Після того як були затримані обвинувачені, вона зайшла до будинку і побачила там в кімнатах повний безпорядок, вікно розбито, зірвані штори і кріплення до них, тумбочка перекинута, монітор на полу, де був комп’ютер не пам’ятає, дитина налякана, один із шнурів обрізаний. Обвинувачені були на снігу в наручниках.

Суд аналізуючи покази свідків обвинувачення приходить висновку, що повністю підтверджений факт незаконного проникнення обвинуваченими в будинок потерпілої а також те, що вони були в стані сильного алкогольного сп’яніння і що їхніми діями спричинено безлад в кімнатах будинку і приготовлений для крадіжки комп’ютер, складові якого були роз’єднанні від шнурів та знаходились на полу. Крім того на них мались сліди крові, як вказала потерпіла. Проте, що в обвинуваченого ОСОБА_3 була порізана рука він сам про це не заперечує.

Крім цього, стороною обвинувачення були надані суду інші докази, які були оголошені та досліджені при судовому розгляді, а саме:

          - протокол огляду місця події вказує, що в будинку потерпілої ОСОБА_1 був повний безлад, речі порозкидані, розбите вікно, уламки скла розкидані по кімнаті, на полу розсипаний грунт, зірвані штори і їх кріплення. В шкафу розбите скло, на дерев’яному столику хаотично розкидані книги, видимі сліди від пилюки. На підлозі не підключені до електромережі лежить системний блок комп’ютера, на поверхні якого є сліди бурого кольору, також монітор має такіж сліди бурого кольору. Додана до цього протоколу схема та фототаблиця фіксує розкидані речі та блок комп?ютера з монітором на полу кімнати.(а.с.11-21);

          - протокол огляду предметів вказує, які саме речі були вилучені з місця огляду і які вони мають особливості. Зокрема, що були оглянуті дві шапки та куртка, а також інші речі.(а.с.25-27);

          - висновок експерта №299 від 25.04.2013 року вказує, що слід папілярних ліній пальця руки вилучений з поверхні пляшки з під горілки «Хлібний дар» вилучений при ОМП 31.03.2013р. за адресою: Київська область, м.Бровари, вул.Старотроїцька,65 залишений великим пальцем правої руки ОСОБА_2. (а.с.131-138).

          - протоколи одночасного допиту потерпілої ОСОБА_1 та підозрюваних ОСОБА_3, ОСОБА_2 які проводилися в присутності захисників ОСОБА_5 і ОСОБА_4 вказують на те, що потерпіла повністю підтвердила свої покази, щодо обставин подій, що мали місце з підозрюваними 31 березня 2013 року.(а.с.104-116; 117-126).

Суд приймає до уваги зауваження захисника ОСОБА_5 щодо, як на її думку, порушення порядку проведення такої слідчої дії, оскільки допит не був закінчений та слідчий забороняв їй ставити запитання та визнає їх безпідставними, оскільки вона мала можливість власноручно викласти свої зауваження та доповнення, чим вона і скористалась, а також те, що допит був зупинений на прохання потерпілої. Щодо суперечливих показів потерпілої то захисник вправі дати їм оцінку в процесі судового розгляду.

          - допитана судом свідок захисту ОСОБА_14 підтвердила факт проникнення обвинуваченими до будинку потерпілої. Вказала що обвинувачені її сини, що вона частково відшкодувала потерпілій завдані синами збитки. Характеризувала обвинувачених тільки з позитивної сторони.

          Таким чином, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв’язку приходить висновку, що такі докази об’єктивно узгоджуються між собою, доповнюють один одного і не суперечать між собою і тому в суду не виникає ніяких сумнівів щодо їх достовірності для прийняття відповідного процесуального рішення – постановлення обвинувального вироку, який відповідно до вимог ст.370 КПК України повинен бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

          Аргументи обвинувачених і їх захисників, що їх вина не знайшла свого підтвердження в процесі судового розгляду, а також не має причинного зв’язку з наступившими наслідками, що вони крім протиправного проникнення в будинок інших протиправних дій не вчиняли спростовуються показами потерпілої ОСОБА_1, допитаних судом свідків, слідчими документами, висновком експерта, згідно яких доведено, що комп’ютер і його складові готовились для крадіжки, оскільки були роз’єднані між собою, на них мались плями бурого кольору, а ОСОБА_3 порізав руку при розбитті вікна при проникненні до будинку.

          Посилання захисника на те, що обвинувачені проникали в будинок за верхнім одягом спростовуються показами свідків і потерпілої, що вони були в шапках і один з них в куртці, а також згідно фототаблиці доданої до протоколу огляду вбачається, що шапка лежить на вулиці на снігу. При цьому суд виходить з того, що обвинувачені були в стані сильного алкогольного сп’яніння, що не може впливати на їх звільнення від кримінальної відповідальності.

          Суд не знаходить в доводах захисту та обвинуваченого переконливих аргументів про необ’єктивність судового провадження та про допущення таких порушень, які перешкоджають прийняття рішення по суті.

          Таким чином, на підставі наведеного, суд робить висновок про доведеність вини обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в інкримінованому злочині.           

          Оцінюючи в сукупності, докази встановлені під час судового розгляду даного кримінального провадження, суд приходить висновку, що повністю доведена винність обвинувачених в тому, що вони своїми умисними діями вчинили незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло, а обвинуваченим ОСОБА_3 ще й повторно.          

          Такі умисні дії обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_2 суд кваліфікує за ст.ст.15ч.3; 185ч.3 КК України і вважає, що вони повинні нести відповідальність за вказаною статтею.

          Обираючи покарання ОСОБА_3 та ОСОБА_2, суд враховує вимоги ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ст.185ч.3 КК України, що вказаний злочин відноситься до категорії тяжких, дані про їх особи, які по місцю проживання до скоєного характеризувалися позитивно, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебували.

          Обставин, що пом’якшують покарання обвинувачених, відповідно до ст.66 КК України суд не встановив, а обтяжуючими, згідно ст.67 КК України суд визнає те, що злочин вони вчинили перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння.

           Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченим, суд враховує конкретні обставини справи, суспільну небезпеку скоєного, правову позицію прокурора, думку потерпілої, дані про їх особи, тому приходить висновку про необхідність засудження ОСОБА_3 та ОСОБА_2, до покарання у виді позбавлення волі з реальним його відбуттям, оскільки вони вчинили інкримінований злочин відповідно перший в період відбуття покарання, а другий в період умовно-дострокового звільнення від відбуття покарання, а призначення іншого виду покарання не буде відповідати характеру скоєного злочину, його суспільної небезпеки, відношенню обвинувачених до скоєного.

           Суд переконаний, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання обвинувачених та запобігання вчинення ними нових злочинів.

          На підставі ст.71 КК України, суд призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за даним вироком, вважає за необхідне приєднати до цього покарання частково не відбуте ним покарання відповідно до вироку Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 квітня 2012 року за яким його було засуджено за ст.ст.15ч.2; 185ч.3 КК України до 3-х років 6-ти місяців позбавлення волі на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробувальним строком на 3 роки.

          На підставі ст.71,81ч.3п.4 КК України, суд призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 за даним вироком, вважає за необхідне приєднати до цього покарання частково не відбуте ним покарання відповідно до вироку Броварського міськрайонного суду Київської області від 08.04.2008 року, згідно якого був засуджений за ст.121ч.1 КК України до 5-ти років позбавлення волі. Відповідно до постанови Крижопільського районного суду Вінницької області від 07.12.2012 року був звільнений умовно-достроково на не відбутий строк 1 рік 6 місяців 1 день.

          Цивільний позов по справі не заявлявся, речові докази по справі: системний блок комп’ютера, дві колонки, клавіатура, фен, монітор, жіноча сумка, книжка слід вважати повернутими власнику, потерпілій ОСОБА_1, а також слід повернути обвинуваченим чи їх родичам дві шапки та куртку, а пляшку з під горілки і розбитий телевізор «Фунай» які знаходяться в камері зберігання речових доказів Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області необхідно знищити, сліди папілярних ліній рук – зберігати в матеріалах провадження.

          На підставі ст.124 КПК України суд стягує з винних осіб на користь держави передбачені ст.118 КПК України документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта у розмірі 769 грн. 44 коп. для проведення судово-дактилоскопічної експертизи (висновок №299 від 25.04.2013р.), які підлягають дольовому стягненню з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відповідно по 384 грн.72 коп. з кожного.

          Заходи забезпечення кримінального провадження в порядку ст.131 КПК України в період досудового розслідування не застосовувалися, а запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у виді особистого зобов’язання суд вважає за необхідне до вступу вироку в законну силу залишити без змін, тобто продовжити.

          Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст.368, 370, 374, 376 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред’явленому обвинуваченні за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.15ч.3,185ч.3 КК України та призначити йому за цією статтею покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

          На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання приєднати частково не відбуте покарання за вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 квітня 2012 року у виді 1(одного) року позбавлення волі і остаточно призначити до відбуття ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців.

          Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити без зміни у виді особистого зобов’язання.

          Строк покарання засудженому ОСОБА_3 рахувати з часу його затримання по цьому вироку після набрання ним законної сили з послідуючим поміщенням до Київського СІЗО УДПС України в м.Києві та Київській області та направленням в місця позбавлення волі для відбуття призначеного покарання. В строк покарання зарахувати ОСОБА_3 період часу з 31 березня по 15 квітня 2013 року, коли він утримувався під вартою по цьому кримінальному провадженню.

          ОСОБА_2 визнати винуватим у пред’явленому обвинуваченні за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.15ч.3; 185ч.3 КК України та призначити йому за цією статтею покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

          На підставі ст.ст.71, 81ч.3п.4 КК України до призначеного покарання приєднати частково не відбуте покарання за вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 квітня 2008 року у виді 1(одного) року позбавлення волі і остаточно призначити до відбуття ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 6(шість) місяців.

          Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити без зміни у виді особистого зобов’язання.

          Строк покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з часу його затримання по цьому вироку після набрання ним законної сили з послідуючим поміщенням до Київського СІЗО УДПС України в м.Києві та Київській області та направленням в місця позбавлення волі для відбуття призначеного покарання. В строк покарання зарахувати ОСОБА_2 період часу з 31 березня по 02 квітня 2013 року, коли він утримувався під вартою по цьому кримінальному провадженню.

          Після вступу вироку в законну силу речові докази по справі: системний блок комп’ютера, дві колонки, клавіатуру, фен, монітор, жіночу сумку, книжку слід вважати повернутими власнику потерпілій ОСОБА_1, дозволити ними користуватись і розпоряджатись, а також слід повернути з камери зберігання речових доказів обвинуваченим чи їх родичам дві шапки та куртку, а пляшку з під горілки і розбитий телевізор «Фунай», які знаходяться в камері зберігання речових доказів Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області необхідно знищити, сліди папілярних ліній рук – зберігати в матеріалах провадження.

          Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця, зареєстрованого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця, зареєстрованого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта по 384(триста вісімдесят чотири)грн. 72 коп. з кожного, за проведення експертизи №299 від 25.04.2013р.

          Вирок суду може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

                     Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не було подано.

                    Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

                    Копії вироку негайно після його проголошення вручаються обвинуваченим та прокурору.

Суддя /підпис/ ОСОБА_13