Справа № 121/9667/13-к

1-кп/121/514/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2013 року

Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого – судді Марчука О.Л.,

при секретарi – ОСОБА_1,

за участю прокурора – Бортнікова А.О.,

обвинуваченого – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Ялті кримінальне провадження № 120 131 304 200 029 19 відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, вірмена, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:

- вироком Жовтневого районного суду міста Луганська від 29.05.1997 року, який двічі було переглянуто та постановою Краснолучського міського суду Луганської області від 07.10.2002 року виключено ч. 1 ст. 89 КК України 1960 року та рахувати засудженим за ч. ч. 2, 3 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 42 КК України 1960 року, до покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років; звільненого 25.12.2002 року;

- 05.12.2006 року, Жовтневим районним судом міста Луганська за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки; звільненого 08.02.2008 року умовно-достроково за постановою Краснодонського міського суду Луганської області від 31.01.2008 року, на невідбутий строк 6 місяців 3 дні,

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2, маючи судимості за злочини проти власності, які в установленому законом порядку непогашені та не зняті, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і повторно вчинив новий корисливий злочин за наступних обставин.

Так, 17 жовтня 2013 року в період часу з 02.00 години до 03.00 годин, ОСОБА_2, скориставшись, тим, що за ним ніхто не спостерігає, на виконання свого злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, зламавши ролет на вході та ролет барної стійки, проник в приміщення кафе «Мане», розташованого за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Масандрівська, буд. 5-в, де, діючи таємно, умисно, повторно, з корисливих мотивів, викрав належне ОСОБА_3 майно, а саме: грошові кошти в сумі 2 300 гривень 00 копійок, ноутбук марки «Lenovo В570е», модель 20173, вартістю 2 511 гривень 00 копійок, комп’ютерну мишку марки «Logitech M235 Red 910-002497», вартістю 122 гривні 00 копійок, інтернет-роутер марки «Wireless N Router TP-Link», вартістю 350 гривень, 12-ть пляшок коньяку різного найменування, 10-ть плиток шоколаду різного найменування, 46-ть пачок сигарет різного найменування, що матеріальної цінності не представляють, після чого, з викраденим з місця вчинення злочину зник, звернувши його на свою користь і розпорядившись ним на власний розсуд, чим заподіяв останній матеріальної шкоди на загальну суму 5 283 гривні 00 копійок.

За згодою всіх учасників судового провадження, у відповідності з нормою ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Допитаний в судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_2, свою винність у вчинені інкримінованого йому злочину визнав повністю та підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини вчинення ним злочину. У скоєному щиро розкаявся.

Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд приходить до висновку, що винність обвинуваченого у вчиненому знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні його власними показаннями.

Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у приміщення.

Обговорюючи питання про вид і розмір покарання, суд, відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання.

Обвинувачений зареєстрований та постійно проживає у місті Луганську, де негативних характеристик не має, неодружений, не працевлаштований, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має судимості за вчинення злочинів проти власності, які у встановленому законом порядку непогашені та не зняті.

Обставиною, яка пом’якшує покарання відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України не встановлено.

З урахуванням усіх фактичних обставин у справі, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, наявності обставини, яка пом’якшує покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції частини статті КК України, яка передбачає покарання за даний злочин, у виді позбавлення волі, як достатнє для виправлення засудженого, його перевиховання, запобігання вчиненню нових злочинів, що відповідає його особі та є достатнім для досягнення, передбачених ч. 2 ст. 50 КК України цілей покарання.

Підстави для застосування ст. ст. 69, 69-1 КК України не встановлено.

При цьому, суд вважає, що підстав для застосування ст. 75 КК України немає, оскільки ОСОБА_2, маючи у встановленому законом порядку непогашені та не зняті судимості за вчинення злочинів проти власності, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і повторно вчинив новий корисливий злочин, у зв’язку з чим, на думку суду, беручи до уваги усі фактичні обставини справи та особу винного, виправлення засудженого без відбування покарання неможливе.

Цивільний позов потерпілою не заявлено.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Однак, в судових дебатах, прокурором було заявлено клопотання про обрання засудженому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зважаючи на вид покарання, яке просив призначити прокурор.

Приймаючи до уваги, що обвинуваченому призначається покарання, пов’язане з його ізоляцією, суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання прокурора та необхідності обрання відносно засудженого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який до набрання вироком законної сили слід залишити без змін.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України, з обвинуваченого на користь держави слід стягнути процесуальні витрати по справі на залучення експерта, що підтверджені документально.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 368 – 371, 373, 374 КПК України,

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі.

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу – задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який до набрання вироком законної сили залишити без змін.

ОСОБА_2 взяти під варту в залі суду.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з 26 листопада 2013 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати по справі в сумі 195 (сто дев’яносто п’ять) гривень 60 копійок.

Речові докази:

-          ноутбук марки «Lenovo В570е», модель 20173, в корпусі чорного кольору, в комплекті з проводом і блоком живлення чорного кольору, комп’ютерну мишку марки «Logitech M235 Red 910-002497», в корпусі червоного кольору, інтернет-роутер «Wireless N Router TP-Link», в корпусі білого кольору, які за розпискою від 28 жовтня 2013 року передано ОСОБА_3 – залишити останній як законному володільцю.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для засудженого у той же строк, з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий