Справа № 429/2828/13-к
Номер провадження 1-кп/429/183/13
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26.11.2013 Слов`яносербський районний суд Луганської області в складі:
головуючого судді Тімінського В.В.,
при секретарі судового засідання Стрільцовій О.В.,
з участю прокурора Клапатюка І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Слов`яносербськ кримінальне провадження 1-кп/429/183/13 стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у с. Варюшине, Веселинівського району Миколаївської області, громадянина України, українця, не одруженого, не військовозобов’язаного, до позбавлення волі не працював, раніше судимого 27.07.2012 року Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області за ст. 391 КК України до 1 року позбавлення волі, відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, остаточне покарання визначено за сукупністю вироків, частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Єнакіївського міського суду від 30.03.2011 року, призначивши до відбуття 3 роки позбавлення волі, який до засудження мешкав за адресою: Миколаївська область Веселинівський район, с. Варюшине, вул. Новобузька, буд. 126, на теперішній час відбуває покарання у Слов'яносербській ВК № 60 управління ДПтС України в Луганській області, с. Лозівське, Слов'яносербського району, Луганської області, –
за ст. 391 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Засуджений ОСОБА_1 у Слов'яносербській виправній колонії № 60 с. Лозівське, Слов'яносербського району, Луганської області, за період відбування покарання має 17 (сімнадцять) дисциплінарних стягнень за різні порушення режиму відбування покарання, маючи прямий умисел, який полягав у відкритій, демонстративній та вираженій у зухвалій формі відмові засудженого від виконання наполегливих, неодноразових висловлених законних вимог або розпоряджень представника адміністрації виправної установи, за період часу з 22.10.2012 до теперішнього часу, ОСОБА_1 – 2 (два) рази переводився до одиночної камери (ОК) строком на три місяці, 7 (сім) разів відбував дисциплінарне покарання в ДІЗО (Карцер), 5 (п’ять) разів оголошено сувору догану, 3 (три) рази оголошено догану, а саме:
19.10.2012 – ОСОБА_1 безпричинно стукав у вікно для видачі їжі, на зауваження не реагував, виражався нецензурною лайкою у бік адміністрації СІЗО, провокував засуджених до протиправних дій – за дане порушення 22.10.2012 ОСОБА_1 був поміщений у ДІЗО на 10 діб.
11.11.2012 – ОСОБА_1 безпричинно стукав у двері камери № 11 дільниці ПКТ, на зауваження не реагував, виражався нецензурною лайкою у бік адміністрації, погрожував вчинити акт членоушкодження, чим порушив вимоги п. 29 ПВР УВК – за дане порушення 12.11.2012 ОСОБА_1 був поміщений в карцер на 10 діб.
21.12.2012 - ОСОБА_1 висловлював наміри скоїти акт членоушкодження, на зауваження не реагував, чим порушив вимоги п. 29 ПВР УВК – за дане порушення 22.12.2012 ОСОБА_1 оголошено сувору догану.
08.01.2013 - ОСОБА_1 намагався провокувати конфліктну ситуацію, грубив та погрожував фізичною розправою представникам адміністрації СІЗО – за дане порушення 11.01.2013 ОСОБА_1 оголошено сувору догану.
22.01.2013 - ОСОБА_1 відмовився зайняти спальне місце у камері № 11 дільниці ПКТ, чим порушив вимоги п. 29 ПВР УВК – за дане порушення 22.01.2013 ОСОБА_1 був поміщений в карцер строком на 15 діб.
25.01.2013 ОСОБА_1 висловлював непокору законним вимогам адміністрації, грубив, поводився некоректно, погрожував представникам адміністрації, чим порушив вимоги п. 29 ПВР УВК – за дане порушення 28.01.2013 ОСОБА_1 був поміщений до одиночної камери на 3 місяці.
24.02.2013 ОСОБА_1 висловлювався у адресу адміністрації нецензурною лайкою, не зауваження не реагував, заважаючи несенню служби молодшим інспекторам ВНБ, чим порушив вимоги п. 29 ПВР УВК – за дане порушення 25.02.2013 ОСОБА_1 оголошено сувору догану.
05.04.2013 ОСОБА_1 в категоричній формі відмовився від виконання законних вимог адміністрації, а саме вийшов на прийом до начальника ВК № 60 з порушенням форми одягу (без нагрудного знаку, розстібнутий, не голений), виражався в адресу адміністрації грубою нецензурною лайкою, на зауваження не реагував, чим порушив вимоги п. 29 ПВР УВК – за дане порушення 09.04.2013 ОСОБА_1 оголошено догану.
07.05.2013 ОСОБА_1 в категоричній формі відмовився від виконання законних вимог адміністрації, а саме категорично відмовився зайняти вказане начальником відділення спальне місце у камері дільниці ПКТ № 11, чим порушив вимоги п. 29 ПВР УВК – за дане порушення 08.05.2013 ОСОБА_1 був поміщений до карцеру на 15 діб.
09.05.2013 ОСОБА_1 в категоричній формі відмовився від виконання законних вимог адміністрації, а саме вийшов на прийом до начальника ВК № 60 з порушенням форми одягу (без нагрудного знаку), виражався в адресу адміністрації грубою нецензурною лайкою, на зауваження не реагував, чим порушив вимоги п. 29 ПВР УВК – за дане порушення 15.05.2013 ОСОБА_1 оголошено догану.
12.05.2013 ОСОБА_1 в категоричній формі відмовився від виконання законних вимог адміністрації, а саме під час проведення вечірньої картотечної перевірки відмовився виконати команду «Відбій» - за дане порушення 16.05.2013 ОСОБА_1 оголошено сувору догану.
23.05.2013 ОСОБА_1 в категоричній формі відмовився від виконання законних вимог адміністрації, а саме категорично відмовився зайняти вказане начальником відділення спальне місце у камері дільниці ПКТ № 11, чим порушив вимоги п. 29 ПВР УВК – за дане порушення 24.05.2013 ОСОБА_1 був поміщений до одиночної камери на 3 місяці.
19.06.2013 ОСОБА_1 перешкоджав проведенню технічного огляду камери, виражався на адресу адміністрації СІЗО нецензурною лайкою, на зауваження не реагував за дане порушення 21.06.2013 ОСОБА_1 оголошено догану.
08.07.2013 ОСОБА_1 безпричинно стукав у двері камери № 11 дільниці ПКТ, на зауваження не реагував, чим заважав несенню служби молодшими інспекторами ВНБ, чим порушив вимоги п. 29 ПВР УВК – за дане порушення 09.07.2013 ОСОБА_1 оголошено сувору догану.
26.07.2013 ОСОБА_1 під час проведення позапланового обшуку висловлювався нецензурною лайкою у бік адміністрації, грубив, намагався скоїти фізичний опір черговій зміні, на зауваження не реагував та висловлював наміри скоїти акт членоушкодження, чим грубо порушив вимоги п. 29 ПВР УВК – за дане порушення 29.07.2013 ОСОБА_1 був поміщений до карцеру на 15 діб.
06.09.2013 ОСОБА_1 в категоричній формі відмовився від виконання законних вимог адміністрації, а саме відмовився прибирати в камері, згідно затвердженого графіку, чим порушив вимоги п. 3 ст. 107 КВК України – за дане порушення 07.09.2013 ОСОБА_1 був поміщений до карцеру на 15 діб.
19.09.2013 ОСОБА_1 в категоричній формі відмовився від виконання законних вимог адміністрації, а саме відмовився прибирати в камері, згідно затвердженого графіку, чим порушив вимоги п. 3 ст. 107 КВК України – за дане порушення 23.09.2013 ОСОБА_1 був поміщений до карцеру на 15 діб.
29.10.2013 року на досудовому розгляді справи, в приміщенні чергової частини Слов'яносербської виправної колонії № 60 управління ДПтС України в Луганській області, за адресою: Луганська область, Слов'яносербський район, сел. Лозівське, вул. Цупова 3, прокурор прокуратури Слов'яносербського району Луганської області ОСОБА_2, якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні та підозрюваний ОСОБА_1 по кримінальному провадженню № 12013030560001326 уклали угоду про визнання винуватості з додержанням наступних умов.
Із змісту угоди вбачається, що слідчим СВ Слов’яносербського РВ ГУМВС України в Луганській області за погодженням із прокурором висунута підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 391 КК України. Підозрюваний ОСОБА_1 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні, зобов’язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні. При цьому сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_1 за ст. 391 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п’ять) місяців.
Наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди згідно ст. ст. 473, 394, 424, 474, 476 КПК України та ст. 389-1 КК України оговорені сторонами.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 пояснив, що права надані йому законом у зв’язку з укладенням Угоди про примирення - розуміє; з наслідками укладення та затвердження Угоди про примирення обізнаний; характер обвинувачення та його суть зрозумілі; обраний вид покарання, який застосовується до нього у разі затвердження угоди, із ним узгоджено та є цілком зрозумілим; виконати взяті на себе відповідно до Угоди про примирення зобов’язання він в змозі реально.
У вчиненні кримінального правопорушення, а саме, у злісній непокорі законним вимогам адміністрації виправної установи особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, та яка за порушення вимог режиму відбування покарання піддавалася протягом року стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери) за ст. 391 КК України, визнав повністю, та суду пояснив, що за період часу з 22.10.2012 року до теперішнього часу, він – 2 (два) рази переводився до одиночної камери (ОК) строком на три місяці, 7 (сім) разів відбував дисциплінарне покарання в ДІЗО (Карцер), 5 (п’ять) разів оголошено сувору догану, 3 (три) рази оголошено догану. У вчиненому розкаюється.
За таких обставин суд вважає, що мало місце діяння у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1, а його дії кваліфікує за ст. 391 КК України, як злісна непокора законним вимогам адміністрації виправної установи особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, та яка за порушення вимог режиму відбування покарання піддавалася протягом року стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери).
Узгоджене сторонами угоди покарання відповідає ч. 1 ст. 185 КК України та загальним правилам призначення кримінальних покарань з врахуванням обставин пом’якшуючих та обтяжуючих покарання, ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, особу винного. Обставини пом’якшуючі покарання є щире каяття, визнання вини. Обставини які обтяжують покарання відсутні, свою провину в скоєнні злочину визнає, розкаюється у вчиненому.
Судом, на виконання вимог ст. 474 КПК України, сумніву у добровільності та істинності позиції обвинуваченого ОСОБА_1, не встановлено. Угоди про визнання винуватості є добровільним і не вбачає необхідності вимагати додаткові документи та викликати в судове засідання інших осіб і опитувати їх, обмежуючись наданими суду доказами у підготовчому провадженні. Умови Угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам КПК України, не порушують прав, свобод, чи інтересів сторін або інших осіб та відповідають інтересам суспільства. Правова кваліфікація дій кримінального правопорушення вірна. Відсутні підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, не є очевидною можливість не виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань за угодою.
З врахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку про затвердження угоди між прокурором та підозрюваним.
Згідно ст.65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання вини, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 374, 394, 475, 476 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
Затвердити Угоду про визнання винуватості, укладену 29 жовтня 2013 року між прокурором прокуратури Слов'яносербського району Луганської області ОСОБА_2, якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні та підозрюваним ОСОБА_1 по кримінальному провадженню № 12013030560001326.
Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст. 391 Кримінального Кодексу України і призначити покарання узгоджене сторонами у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п’ять) місяців.
Відповідно до ст. 71 КК України ОСОБА_1 до призначеного покарання частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 27.07.2012 року та остаточно призначити покарання за сукупністю вироків у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 11 (одинадцять) місяців 15 діб позбавлення волі. Строк відбуття покарання обчислювати з 26.11.2013 року.
Міру запобіжно заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Роз’яснити ОСОБА_1, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Вирок суду на підставі угоди між прокурором та підозрюваним про визнання винуватості може бути оскаржений до апеляційного суду Луганської області з підстав передбачених ч.4ст.394 КПК України:
- обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених частинами 4,6.7 ст.474 КПК України, у тому числі не роз’яснення йому наслідків укладення угоди;
- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні, в якому угода не може бути укладена.
Оскарження вироку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини не допускається.
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана через Слов’яносербський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Луганської області.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.
Суддя Тімінський В.В.