Лутугинський районний суд Луганської області
Справа № 1215/1382/2012
Провадження № 2/416/72/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.11.2013
Лутугинський районний суд Луганської області
у складі: головуючого судді Кулешової Л.В.
при секретарі Яришовій О.М.
представника позивача адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лутугине цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ДП «Ровенькиантрацит», треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров*я,
ВСТАНОВИВ:
09 жовтня 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача моральної шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва, отриманого на підприємстві позивача у розмірі 1000000 грн. В обґрунтування позову позивач посилається на те, що внаслідок вибуху шпурових зарядів з вини робітників відповідача йому були заподіяні тілесні ушкодження : комбінована травма, ЗЧМТ, СГМ, проникаюче роговино-склеральне інфіковане поранення обох очей з випадінням оболонок, непроникаюче роговидне поранення обох очей, чисельні забійно-рвані рани голови, шиї, тулубу та верхніх кінцівок з імпрегнацією вугільним пилом, травма вушної раковини з розривом барабанної перетинки. Після отриманих тілесних ушкоджень йому було завдано значного фізичного болю та завдає йому суттєвих моральних страждань. Практично щодня у нього виникають спогади про нещасний випадок, переживає біль та страх. На теперішній час він став практично безпомічним та таким, що потребує постійної сторонньої допомоги. У нього майже повністю знищені очі, він втратив зір. Його обличчя спотворене, що неможливо відновити шляхом пластичної хірургії. Він був головою сім*ї, а на теперішній час позбавлений можливості бути корисним для своєї сім*ї та оточуючих, займатися виховання своїх дітей, яких практично не бачить. Його дружина вимушена його супроводжувати на лікування, що відриває як його, так і дружину від дітей. Все це завдає йому моральні страждання, ставить у безвихідне становище, завдає психічних переживань, які з часом тільки збільшуються, оскільки він усвідомлює, що його становище не відновиться. Він є інвалідом 1 групи, став дуже знервований, порушені його соціальні зв*язки, не може нормально спілкуватися з оточуючими через свою зовнішність, яка не відповідає естетичним вимогам. Позивач просить стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 1000000 грн.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги ОСОБА_2
Представник відповідача позов не визнав. Суду надав пояснення про те, що сплинув строк звернення позивача до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди. Крім того, у нещасному випадку на виробництві також мається і вина позивача, який не дотримався правил технічної безпеки.
Треті особи – ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в судове засідання не з*явилися, надавши суду, кожен окремо, заяви про розгляд справи за їх відсутності. Проти задоволення позову не заперечують.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Позивач ОСОБА_2 працював на підприємстві відповідача прохідником підземним 5 розряду та під час виконання трудових обов*язків 08 травня 2011 року з ним трапився нещасний випадок на виробництві, що підтверджується ксерокопією акта форми Н-5 від 30 червня 2011 року /а.с.9-17/, актом про нещасний випадок на виробництві форми Н-1 від 30 червня 2011 року /а.с.18-22/.
Як вбачається з акту Н-1 від 30 червня 2011 року, згідно з листом непрацездатності у ОСОБА_2 встановлено : комбінова травма, закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, проникаюче роговично-склеральне інфіковане поранення обох очей з випадінням оболонок, непроникаюче роговидне поранення обох очей, численні забійно-рвані рани голови, шиї, тулубу та верхніх кінцівок з імпрегнацією вугільним пилом, травма лівої вушної раковини з розривом перетинки /а.с.20-22/.
У відповідності ст..1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини. Моральний відшкодується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичною або юридичною особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров*я або смертю фізичної особи внаслідок джерела підвищеної небезпеки.
Як вбачається з акту спеціального розслідування нещасного випадку від 30 червня 2011 року та акту про нещасний випадок на виробництві від 30 червня 2011 року нещасний випадок трапився під час виконання вибухових робіт в забої виробки.
Згідно з постановою Ровеньківського міського суду Луганської області від 23 вересня 2011 року /а.с.6-8/ ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.272 КК України на підставі п.в) Закону України «Про амністію в 2011 році» та провадження у справі закрито /а.с.6-8/.
Як вбачається з постанови суду ОСОБА_3, 08 травня 2011 року о 01 годині 40 хвилин, працюючи гірним робочим, знаючи, що не повинен був допускати до монтажу взривної магістралі працівника, який не має на це право, не зробив цього внаслідок чого були травмовані ОСОБА_2 та ОСОБА_5 ОСОБА_4, який працював гірничим електромеханіком та був технічним керівником взривних робіт, повинен був вивести робітників в безпечне місце, але не зробив цього, внаслідок чого були травмовані ОСОБА_2 та ОСОБА_5
У відповідності до ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов*язків.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що діями працівників відповідача позивачу завдана шкода здоров*ю.
Згідно п.1 ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв*язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров*я.
Як вбачається зі ксерокопії довідки до акта огляду МСЕК ОСОБА_2 встановлена 1 група інвалідності по зору, причина інвалідності – нещасний випадок на виробництві /а.с.26,85/. Ступінь втрати професійної працездатності станом на 08 вересня 2011 року -95%, станом на 05 жовтня 2012 року – 100%.
Згідно з висновком судово-психологічної експертизи від 14 червня 2013 року в результаті нещасного випадку, який мав місце 08 травня 2011 року на ВП «Шахта ім..ОСОБА_6» ДП «Ровенькиантрацит», враховуючи висновки спеціального розслідування нещасного випадку від 30 червня 2011 року ОСОБА_2 була заподіяна моральна шкода, яка полягає в негативних переживаннях почуттів несправедливості того, що трапилося по відношенню до себе, образи і злості на себе і оточуючих, безпорадності, невпевності в своїх силах, пригніченості, обмеженні почуття власної гідності /а.с.133-140/.
Пленум Верховного Суду України в постанові від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» зазначив, що під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних страждань та фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема, у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я. Згідно з вимогами ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування працівникові моральної шкоди покладено на власника або уповноважений ним орган.
При визначенні розміру моральної шкоди суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог ст..23 ЦК України та положень п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку вини відповідача, часу та зусиль необхідних для відновлення попереднього стану та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, істотність вимушених змін у його життєвих та виробничих зв`язках.
Як встановлено в судовому засіданні позивач є інвалідом 1 групи по зору, внаслідок трудового каліцтва він втратив зір, що вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, позивач втратив професійну працездатність, ступінь якої становить 100%, має потребу в постійному сторонньому догляді, тривалий час лікується, що підтверджується епікризами, медичними висновками /а.с.23,24,27 - 30,84/. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд бере також до уваги, що внаслідок втрати зору позивач позбавлений можливості забезпечувати свою сім*ю матеріально, як це було до каліцтва, приділяти увагу дітям та дружині, допомагати сім*ї в побутових питаннях.
Разом з тим, суд також приймає до уваги, що в діях ОСОБА_2 також є порушення вимог законодавства про охорону праці, що також було причиною травмування 08 травня 2011 року, про що свідчить протокол № 49 засідання комісії з охорони праці ВП «Шахта ім..ОСОБА_7» ДП «Ровенькиантрацит» від 04 жовтні 2011 року та акти №№ Н-5, Н-1 /а.с.9-22/.
Враховуючи викладене та вимоги розумності і справедливості, суд вважає стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 100000 грн., визнаючи зазначену суму достатньою для відшкодування моральних страждань позивача.
Посилання представника відповідача на ту обставину, що позивачем пропущено строк звернення до суду суд вважає необґрунтованим, оскільки згідно із ст. 268 ЦК України позовна давність не застосовується до вимог про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, тобто і на вимоги про відшкодування моральної шкоди, та вимог, що випливають з порушення особистих немайнових прав особи, якою є відшкодування моральної шкоди.
Згідно зі ст..88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 229 грн.40 коп. Витрати щодо проведення судової експертизи суд вважає покласти на обидві сторони та на користь позивача витрати за проведення експертизи у розмірі 2208 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст..ст.23,1167,1172 ЦК України, ст..ст.10,11,60,88,212-215,218 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позовну заяву ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути з ДП «Ровенькиантрацит» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 100000 грн. та судові витрати за проведення експертизи у розмірі 2208 грн., а всього 102208 грн.
В задоволення решти вимог відмовити за необґрунтованістю.
Стягнути з ДП «Ровенькиантрацит» судовий збір у розмірі 229 грн.40 коп.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через Лутугинський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя : Л.В.Кулешова