Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2013 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі :

головуючого судді - Ковальчук Н.М.,

суддів: - Бондаренко Н.В., Григоренко М.П.,

секретаря судового засідання - Шпинта О.М.,

з участю представника ПАТ "Кредобанк" - Каліщука В.П.,

представника ОСОБА_4, ОСОБА_5 - ОСОБА_6,

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_4, публічного акціонерного товариства "Кредобанк" на рішення Рівненського міського суду від 20 вересня 2011 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства "Кредобанк" до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки та зустрічним позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства "Кредобанк" про розірвання кредитного договору та звернення стягнення боргу на предмет іпотеки,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рівненського міського суду від 20 вересня 2011 року позов ПАТ "Кредобанк" до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено частково.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві власності ОСОБА_5 а саме: будівлю виробничо-технічних приміщень (літ. «В-2», реєстраційний номер в РПВНМ 21596651), будівлю складу металу (літ. «В-1», реєстраційний номер в РПВНМ 21597018), будівлю складу металу (літ. «Г-1», реєстраційний номер в РПВНМ 21597499),що знаходяться в АДРЕСА_1, шляхом реалізації цього майна на прилюдних торгах за початковою ціною 1497942,00 грн. Судові витрати по справі розподілено між сторонами порівну.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ПАТ "Кредобанк" в частині розірвання кредитного договору відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_4 та ПАТ "Кредобанк" оскаржили його в апеляційному порядку.

ОСОБА_4 рахує рішення суду незаконним в частині відмови в задоволенні позовних вимог про припинення правовідносин кредитного договору № 49-08 від 19 лютого 2008 року шляхом його розірвання. Вважає, що оскаржуване рішення в цій частині суперечить нормам матеріального права. Вказує, що при постановленні свого рішення суд першої інстанції не врахував, що відповідно до вимог п. 9.1 кредитного договору нею були повідомлені Банку обставини, здатні вплинути на виконання нею зобов"язань за договором кредиту. Умови кредитного договору є несправедливими, порушують принцип добросовісності, наслідком цивільно-правових відносин є істотний дисбаланс прав та обов"язків на шкоду позичальника, споживача кредитних послуг. Зазначає, що у зв"язку з фінансовою неспроможністю, відповідно до п. 8.2 Договору, вона зверталася з пропозицією до Банку про припинення дії кредитного договору № 49-08 від 19 лютого 2008 року та

________________________________________________________________________________________

Справа № 22-1955/2011 Головуючий в 1 інстанції: Бердій М.А.

Номер провадження22-ц/787/2148/2013 Доповідач: Ковальчук Н.М.

відповідно до п.п. 5.1, 5.2 Договору іпотеки № 49-08/1 від 19 лютого 2008 року та звернути стягнення боргу на предмет іпотеки. З цих підстав просить скасувати рішення в частині відмови в задоволенні вимог про припинення правовідносин кредитного договору шляхом його розірвання та постановити в цій частині нове рішення, яким задовольнити вказані вимоги.

В своїй апеляційній скарзі ПАТ "Кредобанк" вважає, що зазначене рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що звернення кредитора до суду з вимогами до усіх боржників є подвійним стягненням боргу. Зазначає, що задоволена судом першої інстанції вимога банку про звернення стягнення на предмет іпотеки не є за своєю сутністю самостійною позовною вимогою, а лише визначає спосіб та порядок стягнення заборгованості з ОСОБА_5, тобто уточнює основну позовну вимогу про стягнення заборгованості з обох відповідачів. Також звертають увагу на те, що судом першої інстанції, в резолютивній частині оскаржуваного рішення, не зазначено суму заборгованості за кредитним договором. Просив скасувати рішення суду від 20.09.2011р. і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, заявлених банком. В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, а також вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до слідуючого.

Частково задовольняючи первісний позов, суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку із невиконанням боржником зобов'язання, відповідно до умов договору кредиту та договору іпотеки, у ПАТ «Кредобанк» виникло право звернення стягнення на іпотечне майно в повному обсязі.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційного суду.

З матеріалів справи вбачається і це встановлено судом, що 19 лютого 2008 року між ВАТ «Кредобанк», правонаступником якого є ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 49-08, за умовами якого позичальник отримала кредит в сумі 235 000 доларів США зі сплатою 14, 4% річних. Банк свої зобов"язання за договором виконав, кошти були надані ОСОБА_4 в повному обсязі.

В забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту між позивачем та відповідачем ОСОБА_5 було укладено договір іпотеки №79-08/1 від 19 лютого 2008 року. Предметом іпотеки за вказаним договором є нерухоме майно: будівлі виробничо-складських приміщень, будівлі складів металу, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 1.1 договору іпотеки, вказаний договір забезпечує виконання зобов'язань ОСОБА_4 та вимог іпотекодержателя за кредитним договором.

У відповідності до умов п. 3.4, п. 4.1 договору кредиту ОСОБА_4 зобов'язана сплачувати проценти щомісяця, але не пізніше останнього робочого дня місяця, за який нараховані проценти, повертати суму кредиту щомісячно рівними частинами, починаючи з березня 2008 року, по 1396,00 доларів США, але не пізніше останнього робочого дня поточного місяця.

Згідно із п. 5.1 кредитного договору, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позичальник, крім відшкодування збитків, сплачує пеню в розмірі подвійної процентної ставки, вказаної в п. 3.2 кредитного договору, але не менше однієї гривні за кожний день прострочення.

Всупереч зазначеним умовам договору кредиту відповідач ОСОБА_4 неналежним чином умови Договору не виконала в частині своєчасності та повноти сплати кредиту та процентів.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом першої інстанції встановлено і сторонами не оспорюється, що сума загальної заборгованості ОСОБА_4 за кредитним договором складає: основний борг в розмірі 222 422, 04 долари США, борг за проценти в розмірі 32 465,73 доларів США, пеня в розмірі 7988,34 доларів США, що разом становить 262 867,11 доларів США. Загальна сума заборгованості по договору кредиту у відношенні до гривні складає 2 096 095 грн.24 коп. Суму заборгованості сторонами не оспорюються.

Статтею 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов"язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов"язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду.

Як вбачається з позовної заяви, ПАТ "Кредобанк" пред'явило вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором, укладеним між сторонами, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Факт порушення грошового зобов"язання за кредитним договором підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком погашення кредиту.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про задоволення позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ПАТ "Кредобанк" про розірвання кредитного договору. Ухвалюючи рішення в частині цих позовних вимог, суд першої інстанції правильно виходив з того, що борг по кредитному договору не погашено, підстав для розірвання такого договору немає. Позивачкою не доведено наявність одночасно всіх чотирьох умов, встановлених у ч.2 ст. 652 ЦК України, для розірвання договору.

Відповідно до норм процесуального права передбачається, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності; в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Пунктом 23 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" роз'яснено, що при вирішенні спорів за участю майнових поручителів суди мають виходити з того, що відповідно до статті 11 Закону України "Про заставу", статей 1, 11 Закону України "Про іпотеку" майновий поручитель є заставодавцем або іпотекодавцем. Відповідно до статті 546 ЦК застава (іпотека) та порука є різними видами забезпечення, тому норми, що регулюють поруку (статті 553-559 ЦК) не застосовуються до правовідносин кредитора з майновим поручителем, оскільки він відповідає перед заставо/іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов'язання винятково в межах вартості предмета застави/іпотеки.

У зв'язку із цим солідарна відповідальність боржника та майнового поручителя нормами ЦК не передбачена.

Статтею 39 Закону України "Про іпотеку" визначено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателю; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для подальшої реалізації.

З огляду на вимоги ст.Закону України "Про іпотеку", колегія суддів не погоджується з викладенням резолютивної частини рішення суду першої інстанції і в цій частині рішення підлягає зміні.

Керуючись ст. 307, 309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Кредобанк" задовольнити частково.

Рішення Рівненського міського суду від 20 вересня 2011 року в частині задоволення позовних вимог ПАТ "Кредобанк" до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки змінити, виклавши абзац другий резолютивної частини рішення в слідуючій редакції:

„В рахунок стягнення на користь ПАТ "Кредобанк"(в особі Рівненського відділення Центральної філії ПАТ "Кредобанк") боргу ОСОБА_4 за кредитним договором №49-08 від 19.02.2008р. в загальній сумі 2 098 750,29 грн. (два мільйони дев'яносто вісім тисяч сімсот п'ятдесят гривень 29 копійок), що складається з: основного боргу в сумі 1 775 773,08 грн.; боргу зі сплати відсотків за користування кредитом в сумі 259 199,90 грн.; пені в сумі 63 777,31 грн, звернути стягнення на предмет іпотеки, що належить іпотекодавцю ОСОБА_5 у відповідності до договору іпотеки №49-08/1 від 19.02.2008р., зареєстрованого в реєстрі за №1000, а саме: будівлю виробничо-технічних приміщень (літ. "Б-2",реєстраційний номер в РПВНМ - 21596651), будівлю складу металу (літ. "В-1",реєстраційний номер в РПВНМ - 21597018), будівлю складу металу (літ. "Г-1",реєстраційний номер в РПВНМ - 21597499), розташованих за адресою: АДРЕСА_1, шляхом вилучення у ОСОБА_5 і передачі предмету іпотеки в заклад ПАТ "Кредобанк" та реалізації цього майна на прилюдних торгах за ціною визначеною експертною оцінкою предмета іпотеки на момент реалізації з наданням права банку на укладення від імені ОСОБА_5 договору купівлі-продажу з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також з наданням всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу іпотечного майна в рахунок погашення боргу за кредитним договором".

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий Ковальчук Н.М.

Судді Бондаренко Н.В.

Григоренко М.П.