Апеляційний суд міста Києва

У Х В А Л А

25 листопада 2013 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Тютюн Т.М., перевіривши апеляційну скаргу прокурора на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 30 вересня 2013 року щодо ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 1201200040000082,

у с т а н о в и в :

Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 30.09.2013 року ОСОБА_2 визнана винною у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.358, ч.4 ст.358, ч.4 ст.190 КК України, і їй призначено покарання: за ч.1 ст.358 КК України - 2 роки обмеження волі; за ч.4 ст.358 КК України - 1 рік 6 місяців позбавлення волі; за ч.4 ст.190 КК України - 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй майна. На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим за сукупністю злочинів ОСОБА_2 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією всього належного їй майна.

17.10.2013 року прокурор у кримінальному провадженні - старший прокурор прокуратури Дніпровського району м. Києва Постемська Ю.Ф. подала апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду першої інстанції скасувати частково і ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 покарання: за ч.1 ст.358 КК України - 2 роки обмеження волі; за ч.4 ст.358 КК України - 1 рік 6 місяців позбавлення волі; за ч.4 ст.190 КК України - 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй майна; і на підставі ч.1 ст.70 КК України - 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй майна.

Крім того, прокурор просить суд апеляційної інстанції зазначити в мотивувальній частині вироку про те, що ОСОБА_2 добровільно відшкодовано завдані потерпілому ОСОБА_4 збитки, і визнати це обставиною, яка пом'якшує покарання.

Вивчивши апеляційну скаргу та матеріали кримінального провадження, вважаю, що вона подана без додержання вимог ст.396 КПК України, з наступних підстав.

Згідно з ч.2 ст.396 КПК України в апеляційній скарзі, крім іншого, зазначаються вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність або необґрунтованість судового рішення. Такі вимоги мають бути конкретно визначені і повинні узгоджуватися з іншими положеннями кримінального процесуального закону.

Так, порушуючи питання про часткове скасування вироку суду першої інстанції, прокурор не конкретизує, в якій частині вирок має бути скасований. І, пропонуючи ухвалити новий вирок, не вказує, яким шляхом має бути визначено ОСОБА_2 остаточне покарання за сукупністю злочинів, як того вимагає ч.1 ст.70 КК України.

До того ж, згідно з п.3 ч.1 ст.65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

_______________________________________

Справа № 11-кп/796/678/2013

Категорія: ч.4 ст.190 КК України

Головуючий у першій інстанції: Чаус М.О.

В апеляційній скарзі прокурор зазначає про те, що засуджена, скориставшись тим, що її рідний племінник ОСОБА_4, який залишився сиротою, був затриманий по обвинуваченню у вчиненні злочину і знаходився в Київському СІЗО, продала належну йому квартиру і використала гроші на власні потреби. За твердженням апелянта, ОСОБА_2 розраховувала, що ОСОБА_4 буде засуджено до позбавлення волі, і вчинені нею злочини не будуть розкриті. А якщо б потерпілого було засуджено, то після звільнення з місць позбавлення волі він вимушений був би

залишитися особою без постійного місця проживання, що перешкодило б йому бути законослухняним громадянином та гідним членом суспільства.

Вказані обставини, на думку прокурора, негативно характеризують особу обвинуваченої, і суд, призначаючи покарання, мав врахувати, що вона вчинила злочин проти власності свого племінника, залишивши його без власного житла.

Між тим, на чому ґрунтуються такі глибокі висновки прокурора, апеляційна скарга не містить. Крім того, прокурор не вказує, виходячи із яких загальних засад призначення покарання, визначених у ст.65 КК України, суд повинен був врахувати зазначені ним дані, зокрема, щодо поведінки потерпілого в майбутньому.

Вказані обставини є перешкодою для розгляду справи в апеляційному порядку по суті, оскільки згідно з ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно з ч.1 ст. 399 КПК України суддя-доповідач, встановивши, що апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених ст.396 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється достатній строк для їх усунення, який не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу.

А тому апеляційну скаргу прокурора слід залишити без руху і встановити строк для усунення зазначених раніше недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.399 КПК України,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - старшого прокурора прокуратури Дніпровського району м. Києва Постемської Ю.Ф. на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 30 вересня 2013 року щодо ОСОБА_2 залишити без руху.

Встановити строк для усунення недоліків апеляційної скарги - 10 /десять/ днів з дня отримання апелянтом копії ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

міста Києва ТютюнТ.М.