Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2013 року Справа № 811/2920/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., за участі секретаря судового засідання Побочій О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Едем» (надалі - позивач) до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (надалі - відповідач) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача та з урахуванням заяви про відмову від частини вимог від 19.11.2013р. (а.с. 95) просив зобов'язати відновити в електронній автоматизованій системі співставлення податкового кредиту в розрізі контрагентів податкову звітність з податку на додану вартість ТОВ "ЕДЕМ" за липень-грудень 2012 року, січень 2013 року, подану до Олександрійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що посадовими особами відповідача проведена документальна невиїзна позапланова перевірка щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ПП «Валга» за липень-грудень 2012р. та січень 2013р., ТОВ СУРН «Вектор М» за липень-грудень 2012р., ТОВ «Полімер-Торг» за жовтень 2012р.

За результатами перевірки було складено акт від 28.05.2013р. №215/22-10/-20635611.

Висновки щодо порушення вимог податкового законодавства ґрунтуються на тому, що позивач мав господарські взаємовідносини з ПП «Валга», ТОВ СУРН «Вектор М», ТОВ «Полімер-Торг».

Разом з тим, за висновками посадових осіб відповідача, усі господарські операції з вказаними контрагентами не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже, мають ознаки нікчемності та є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Позивач зазначає, що висновку акту перевірки є протиправними оскільки здійснені лише на підставі аналізу податкової звітності позивача, а не первинних документів, які підтверджують факт здійснення господарських операцій. Також позивач вказує, що висновки відповідача ґрунтуються виключно на аналізі відомостей з актів перевірок контрагентів позивача податковим органами за місцем реєстрації цих контрагентів, але при цьому відповідачем не враховано, що дії податкових органів щодо складання актів оскаржувалися в судовому порядку і позови було задоволено.

Крім того, позивач вказує на відсутність у відповідача повноважень визнавати правочини нікчемними.

В судовому засідання представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.

Відповідачем подано письмові заперечення на позов, яким вимоги позивача не визнаються, та вказується, що коригування показників в системі «Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» не впливає на права та обв'язки позивача, оскільки вказана система носить виключно інформаційно-довідковий характер.

В судовому засіданні 19.11.2013 року на підставі ст. 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Складення постанови в повному обсязі відкладено до 24.11.2013р.

Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню враховуючи наступне.

При вирішені питання щодо можливості оскарження таких дій в порядку адміністративного судочинства та обрання належного способу судового захисту прав позивача від наслідків таких дій, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

З наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що дії суб'єктів владних повноважень можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства, якщо такі дії порушують права, свободи та інтереси позивача.

У частині 1 ст.2 КАС України та інших положеннях КАС України йдеться про захист не будь-якого інтересу, а тільки того, що охороняється законом, визначення якого наведено в Рішенні Конституційного суду від 01.12.2004р. №18-рп/2004.

З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами відповідача здійснено позапланову невиїзну перевірку позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ПП «Валга» за липень-грудень 2012р. та січень 2013р., ТОВ СУРН «Вектор М» за липень-грудень 2012р., ТОВ «Полімер-Торг» за жовтень 2012р.

За результатами перевірки було складено акт від 28.05.2013р. №215/22-10/-20635611 (а.с. 11-22).

В ході перевірки встановлено порушення:

- ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем, як наслідок не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже мають ознаки нікчемності та є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувачів»;

- ст. 185 ПК України в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання товару, робіт/послуг з контрагентами постачальниками та покупцями, а саме ПП «Валга», ТОВ СУРН «Вектор М», ТОВ «Полімер-Торг»;

- ст. 134 ПК України в частині оподаткування податком на прибуток безтоварних операцій по ланцюгу постачання товару, робіт/послуг з контрагентами постачальниками та покупцями.

За результатами перевірки податкові повідомлення-рішення відповідачем не приймались.

На підставі акту перевірки відповідачем, в системі «Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» здійснено коригування, у бік зменшення, показників податкового кредиту сформованого позивачем за результатами діяльності протягом періоду: липень-грудень 2012 року, січень 2013 року.

Вказані обставини підтверджуються доказами зібраними у справі, а саме податковими деклараціями позивача з ПДВ за період: липень-грудень 2012 року, січень 2013 року (а.с.96-140) та роздруківками витягів звітної форми «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» по податковому кредиту за вищевказані періоди (а.с.55-65).

Аналіз змісту податкових декларацій та витягів звітної форми дає підстави стверджувати, що відповідачем на підставі акту перевірки від 28.05.2013р. №215/22-10/-20635611 здійснено коригування, у бік зменшення, показників податкового кредиту здекларованого позивачем.

Підпунктом "б" пункту 2.1 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012р. № 1236 передбачено, що орган державної податкової служби визначає суму нарахування (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість та складає податкове повідомлення-рішення у випадках, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Виходячи зі змісту абзацу 4 пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України за наслідками такої перевірки керівником органу державної податкової служби (або його заступником) приймається рішення про визначення грошових зобов'язань з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності).

За приписами пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Пунктом 7 Розділу IV Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 984 передбачено, що за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

Вимогами пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України та пунктом 7 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 984 єдиним випадком відсутності у податкового органу обов'язку в десятиденний термін з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки прийняти за результатами перевірки податкове повідомлення-рішення є призначення такої перевірки відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, однак навіть такі обставини призначення перевірки є підставою не для неприйняття податкового повідомлення-рішення, а для відкладення терміну його прийняття до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Відповідно до підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Положеннями статті 58 Податкового кодексу України та Порядком направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012р. № 1236, встановлено єдиний порядок складання та надіслання (вручення) платникам податків під час податкового контролю податкових повідомлень-рішень, в тому числі, за результатами всіх видів перевірок щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, а також у випадках, коли визначити податкове зобов'язання платника відповідно до законодавства повинен орган державної податкової служби.

Пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України врегульовано, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно пункту 1.2 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012р. № 1236 органи державної податкової служби складають та направляють (вручають) платникам податків податкові повідомлення-рішення про нарахування (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Як вже встановлено судом в даній справі, за наслідками перевірки у спірних правовідносинах відповідачем на підставі висновків акта перевірки від 28.05.2013р. №215/22-10/-20635611 податкові повідомлення, всупереч вищенаведеним нормам права, не виносились.

Суд погоджується з позицією позивача, що самостійна зміна відповідачем в Деталізованій базі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), буде порушувати його права та інтереси, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Виходячи з специфіки податку на додану вартість, який сплачується у складі ціни товарів (робіт, послуг), одна операція з продажу товару викликає відповідні податкові наслідки у обох сторін цієї операції, які є платниками ПДВ, а саме у продавця - податкові зобов'язання, а у покупця - податковий кредит на аналогічну суму.

Тому суд вважає, що невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем у деклараціях з ПДВ, показникам з централізованої бази даних податкової звітності, має безпосередній вплив на права та інтереси позивача, оскільки така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки, як то: погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмова його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій, тощо.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що дії податкового органу по зміні задекларованих платником податків показників податкового в Деталізованій базі співставлення можуть бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства, а належним способом захисту прав та інтересів платника податків у випадку незаконності таких дій повинно бути відновлення в цій базі тих показників податкового кредиту, які задекларував платник податків.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 - 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Зобов'язати Олександрійську ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області відновити в електронній автоматизованій системі співставлення податкового кредиту в розрізі контрагентів податкову звітність з податку на додану вартість ТОВ "ЕДЕМ" за липень-грудень 2012 року, січень 2013 року, подану до Олександрійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області.

Присудити позивачеві судові витрати з державного бюджету шляхом зобов'язання Державної казначейської служби України безспірно списати з рахунку Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Кіровоградській області грошові кошти в розмірі 34,41 грн.

Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 21.11.2013р.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Пасічник Ю.П.